Білицька волость (Кобеляцький повіт)
| Білицька волость | ||||
| Центр | Білики | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 14 472 (1885) | |||
| Населення | 9202 осіб (1885) | |||
| Густота | 58.2 осіб / км² | |||
| Попередники | Білицька сотня | |||
| Наступники | Білицький район | |||
Білицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Кобеляцького повіту Полтавської губернії з центром у містечку Білики.
Станом на 1885 рік — складалася з 26 поселень, 5 сільських громад. Населення — мешкало 9202 особи (4540 чоловічої статі та 4662 — жіночої), 1154 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 9231 | 7965 |
| Приватної власності | 5040 | 3170 |
| Іншої власності | 201 | 163 |
| Загалом | 14472 | 11298 |
Основні поселення волості:
- Білики — колишнє державне містечко при річці Ворскла в 12 верстах від повітового міста, 3450 осіб, 426 дворів, 4 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, лікарня, 7 постоялих будинків, 7 лавок, 2 водяних і 24 вітряних млини, 4 ярмарки на рік. За 12 верст — залізнична станція.
- Дрижене — колишнє державне село при річці Кобелячек, 560 осіб, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, 27 вітряних млинів.
- Кустолівські — колишні державні хутори при річці Ворскла, 1380 осіб, 230 дворів, 2 постоялих будинки, 15 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1904 року відставний фельдшер Олексій Микитович Смоляга[2];
- 1913—1915 роках Марко Тимофійович Пацький[3],[4].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | Білики • Голтна • Китай-Город • Кишенька • Маячка • Нові Сенжари • Орлик • Переволочна • Сокілка • Царичанка | |
| Волості | Білицька • Бреусівська • Бригадирівська • Бродщинська • Великокобеляцька • Вовчоріцька • Китайгородська • Кишенська • Клюсівсько-Зачепилівська • Кобеляцька • Куликівська • Кустолівська • Ляшківська • Маяцька • Новосенжарівська • Озерська • Орлицька • Сокільська • Хорішківська • Царичанська • Чорбівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | ||