Біла Церква (аеродром)
Білоцерківський аеродром | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ІАТА: немає • ICAO: UKBC | |||||||||||
Загальні дані | |||||||||||
49°47′41″ пн. ш. 30°1′48″ сх. д. / 49.79472° пн. ш. 30.03000° сх. д. | |||||||||||
Тип | вантажний аеродром | ||||||||||
Власник | Міністерство оборони України | ||||||||||
Оператор | Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс | ||||||||||
Розташування | |||||||||||
Вебсайт | bcavia.com | ||||||||||
Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
Біла Церква у Вікісховищі |
Білоцерківський аеродром (також відомий як Авіабаза «Гайок») — аеродром (колишній військовий) розташований на околиці міста Біла Церква (Київська область).
До 1990-х років — місце базування полку дальньої авіації та авіаремонтного заводу. На білоцерківському авіаремонтному заводі проводився ремонт літаків Ту-16, Ту-22, Ту-22М і Ту-95. На території колишньої авіабази Біла Церква знаходиться пам'ятник Ту-16, встановлений 1984 року на честь 40-річчя 251-го гвардійського важкого бомбардувального авіаполку.
2000 року на базі «Білоцерківського авіаремонтного заводу» Міністерства оборони України створено Комунальне підприємство Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс (Білоцерківський аеродром) або КП «БВАК»[1].
На авіабазі «Гайок» базувався 251-й гвардійський інструкторський важкий бомбардувальний авіаполк[2].
1991 року на озброєнні авіаполку перебували 27 Ту-16К[2]. 1993 року Ту-16, що базувалися в Білій Церкві, як і інші Ту-16, що належали Україні, були поставлені на зберігання, а потім утилізовані.
Впродовж 1993–2007 років — база зберігання та оброблення авіатехніки Повітряних сил Збройних сил України.
Аеродром класу (4D), (сертифікат № АП 09-11 від 17.12.2008 р.), занесений до Державного реєстру цивільних аеродромів України (свідоцтво № АР 09-11 від 24.06.2003 р.), з необладнаною ШЗПС розміром 2500×42 м, руліжними доріжками, стоянками для літаків, придатний до експлуатації вдень за правилами візуальних польотів[3].
Промисловий майданчик знаходиться на відстані 0,5 км від аеродрому, з під'їзними автомобільними і залізничними коліями; зі сховищем нафтопродуктів, з повною інфраструктурою для виконання робіт з продовження ресурсу авіаційної техніки в двох корпусах ангарного типу, обладнаних стапелями, вентиляційними системами, освітленням і забезпечених всіма необхідними видами енергії[3].
У червні 2018 року продовжено сертифікат аеродрому, сертифікат служби авіабезпеки[4], схвалено Інструкцію з виконання летів[5].
Згідно з планом заходів по ВВС РКККА Київського ОВО в 1935 році при Швидкісній бомбардувальній бригаді почала формуватися 22-а Дивізіонна школа повітряних стрільців радистів. Яка повністю була укомплектована в березні 1936 року. Питаннями комплектування займалися: начальник школи майор Куропятников, і комісар Кулик та начальник навчальної частини капітан Башлики[6].
Згідно заходів впродовж 1937—1939 років школа знаходилася в підпорядкуванні Авіаційної бази ВПС КОВО. З листопада 1939 року школа отримала назу «Білоцерківська окружна школа молодших авіаційних фахівців» і стала базуватися в Україні у Київській області, м.Біла Церква, на військовому аеродромі «Гайок»[6].
З 1938 року всім курсантам, які закінчили льотно-технічні школи присвоювалося звання «молодший лейтенант». Але вже 1940 року, згідно з наказом НКО СРСР, присвоєння цього звання скасували:
… курсантів, які закінчили військово-авіаційні школи повітряних стрільців і стрільців-радистів, після закінчення ними шестимісячного терміну навчання випускати повітряними стрільцями з присвоєнням їм військового звання «молодший сержант» … Справжній порядок присвоєння військових звань поширити на курсантів, що випускаються з військово-авіаційних і авіатехнічного шкіл та училищ в грудні 1940 …[6]. |
За молодшими сержантами за спеціальністю «стрілець-радист» залишилося право. Після двох років служби вступити до військових авіаційно-технічні училища. А після його закінчення отримати звання «лейтенант» і «воєнтехніка»[6].
Відповідно до директиви штабу ВПС від 10 березня 1990 року навчальний Червонопрапорний центр ВПС, ОБАВТО ОБС і РТО виведені зі складу ВПС СІБВО і передані в центр бойового застосування і перенавчання льотного складу ТАК (Рязань)[6].
Літакові ангари білоцерківського військового аеродрому: один розміром 60×60 м, другий — 106×58 м. Роботи з продовження ресурсу виконуються на літаках Іл-76, Ан-12, АН-72, АН-24. Зараз технічне обслуговування на виробничих площах КП «БВАК» проходять як вітчизняні повітряні судна, так і судна з ближнього та далекого зарубіжжя[3].
Ця стаття чи розділ висвітлює запланований або споруджуваний об'єкт аеропортової інфраструктури. |
Міністерство інфраструктури України заявило про плани реконструювати аеродром. Згідно з таблицею інвестиційних планів [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.] до 2020 року влада планує побудувати міжнародний аеропорт. Летовище буде оснащене багатомодальною інфраструктурою для вантажних і пасажирських авіаперевезень.
Планується реконструкція існуючого аеродрому з будівництвом перону, мультимодального вантажно-логістичного комплексу та пасажирського термінала. Також планується будівництво спеціальних будівель та споруд для ведення аеропортової діяльності, встановлення радіотехнічного обладнання, засобів посадки та світло-сигнальної системи. У планах також зазначено придбання техніки та обладнання для утримання злітно-посадкової смуги. Орієнтовна вартість проекту — 52 млн євро, орієнтовний термін реалізації — 2018—2020 роки[7]
У травні 2018 року було заплановано проведення сертифікації аеродрому в зв'язку із закінченням дії попередньої. Аеродром планує відремонтувати злітно-посадкову смугу та нанести розмітку. Для цього потрібно 1,2 млн грн., які КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» планує залучити у Білоцерківської міської ради[8]. Від 17 червня 2018 року вступив в дію новий сертифікат, за яким аеродром отримав клас В, та право приймати літаки індексу 6 з обмеженнями та більш легкі повітряні судна без обмежень. Відповідний Сертифікат виданий з терміном на 3 роки. Тож згідно з документом аеродром «Біла Церква» відповідає вимогам законодавства України про цивільну авіацію та придатний до експлуатації повітряних суден типів Іл-76, Ан-72, Ан-12 для регламентних робіт.[9].
2018 року КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» продемонструвало рекордні показники зі збільшення кількості авіаційних операцій на аеродромі за останні 18 років. Кількість зльотів та посадок повітряних суден у 2018 році на Білоцерківському аеродромі становила 73. Це більше ніж на 20 % за показники попередніх років. Послугами Білоцерківської бази технічного обслуговування і ремонту вантажних літаків скористались понад 10 авіакомпаній з різних країн світу[10].
Восени 2019 року в аеропорту Білій Церкві планується відкриття міжнародного пункту пропуску[11].
В рамках проекту планується проведення робіт по реконструкції аеродрому та будівництву:
- перону
- мультимодального вантажно-логістичного комплексу
- пасажирського термінала
- ангарів для центру техобслуговування повітряних суден
- спецбудівель для ведення аеропортової діяльності.
Крім того, планується установка радіотехнічного обладнання засобів посадки та світлосигнальної системи для злітно-посадкової смуги[12].
- ↑ Реквізити аеропортів та аеродромів цивільної авіації України (станом на січень 2013року) (pdf)[недоступне посилання] Офіційний портал Державної авіаційної служби України
- ↑ а б /regiment/bap/251gvtbap.htm 251-й Гвардійський інструкторський важкий бомбардувальний авіаційний полк // Сайт ww2.dk
- ↑ а б в Bila Tserkva military airfield (Bila Tserkva) [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] Сайт wikimapia.org
- ↑ Аеродром "Біла Церква" отримав сертифікат придатності до експлуатації повітряних суден. bcavia.com. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Державіаслужба погодила аеродрому «Біла Церква» Інструкцію з виконання польотів. bcavia.com. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
- ↑ а б в г д Аэродром Белая Церковь (Flugplatz Bjelaja Zerkow) [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт reibert.info
- ↑ У Мінінфраструктури заявили про плани побудувати міжнародний аеропорт у Білій Церкві (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018..
- ↑ Аеродром «Біла Церква» розпочинає підготовку до сертифікації. bcavia.com. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ АЕРОДРОМ "БІЛА ЦЕРКВА" ОТРИМАВ СЕРТИФІКАТ ПРИДАТНОСТІ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Аеродром «Біла Церква» встановив 18-ти річний рекорд. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 29 грудня 2018. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
- ↑ В Україні з'явиться новий міжнародний аеропорт [Архівовано 18 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Слово і Діло, 2019-02-17
- ↑ Аеропорт в Білій Церкві: перший етап будівництва оцінили у 1,8 млрд (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- Офіційний сайт комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» (КП «БВАК») [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Аеродром Біла Церква. Комунальне підприємство Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс (Білоцерківський аеродром) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Білоцерківський аеродром нарощує динаміку роботи. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
- За результатами першого півріччя аеродром “Біла Церква” прийняв на 20% більше літаків. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 20 серпня 2019. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
- Аеропорт «Біла Церква» входить у десятку головних будівництв України [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]