Повітряні сили Білорусі
Військово-повітряні сили і війська ППО Білорусі | |
---|---|
Ваенна-паветраныя сілы і войскі супрацьпаветранай абароны Рэспублікі Беларусь | |
На службі | 15.червня.1992 року |
Країна | Білорусь |
Належність | Збройні сили Білорусі |
Тип | повітряні сили |
Роль | панування в повітрі, повітряна розвідка, авіаційна підтримка |
Чисельність | 11300 |
Конфлікти | Конфлікт у Ківу Французько-івуарійський конфлікт |
Командування | |
Поточний командувач | Генерал-майор Ігор Голуб |
Знаки розрізнення | |
Прапор | |
Кругляк | |
Авіація | |
Ударні літаки | Су-25 |
Винищувачі | МіГ-29, Су-27, Су-30СМ |
Навчальні літаки | Л-39, Як-130 |
Транспорт | Ан-24, Ан-26, Іл-76 |
Ударні гелікоптери | Мі-24, Мі-35М |
Універсальні гелікоптери | Мі-8МТ, Мі-26 |
Медіафайли на Вікісховищі |
Військово-повітряні сили та війська ППО Республіки Білорусь (біл. Ваенна-паветраныя сілы і войскі супрацьпаветранай абароны) — один з видів Збройних сил Білорусі, головним завданням якого є прикриття адміністративних, військових, економічних центрів Республіки Білорусь, угруповань її військ від ударів супротивника з повітря, а також для ураження об'єктів та військ противника та забезпечення бойових дій Сухопутних військ.
У 2015 році зі складу авіації ВПС і військ ППО Білорусі була виключена остання вертолітна база — 181-ша, що базувалась на аеродромі Пружани. Її розформування було завершене до 1 грудня 2015 року.
Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь
- Весна 1992 року. Створення власних збройних сил Республіки Білорусь після розпаду СРСР.
- 15 червня 1992 року, на базі управління 26-й Повітряної армії ВПС СРСР, було сформовано командування Військово-повітряних сил Республіки Білорусь.
- 1 серпня 1992 року, на основі управління ППО Білоруського військового округу, та 2-ї окремої армії ППО, було сформовано командування Військ ППО Республіки Білорусь.
- У 2001 році ВПС та війська ППО Білорусі були об'єднані в один вид збройних сил.
4 і 10 березня 2005 року 3 льотчики ВПС Республіки Білорусь встановили на 2 МіГ-29БМ (б/н 06 і 07) 15 світових авіаційних рекордів за часом набору висоти 3000, 6000, 9000 і 12 000 м без навантаження і з навантаженням від 1000 та 2000 кг, а також по досягненню швидкості польоту замкнутим маршрутом протяжністю 100, 500 і 1000 км без навантаження.
Загалом за час існування, білоруські ВПС втратили в катастрофах 12 льотчиків, 8 літаків та 2 гелікоптери:
- 23 травня 1996 року під час тренувального польоту розбився винищувач Су-27. Пілот Володимир Карват – загинув. Льотчику посмертно було присвоєно звання «Герой Білорусі» за те, що відвів машину, що падає, від населеного пункту;
- 19 травня 1997 року під час тренувального польоту розбився винищувач-бомбардувальник Су-17. Льотчик-випробувач Сергій Погребан загинув;
- 30 серпня 2009 року під час виступу на авіаційному шоу у польському місті Радом розбився Су-27УБМ. Загинули заступник командувача Західним оперативно-тактичним командуванням ВПС та військ ППО полковник Олександр Марфіцький та заступник командира 61-ї винищувальної авіабази полковник Олександр Журавлевич;
- 21 квітня 2010 року під час тренувального польоту в районі Ружан (Пружанський район) зіткнулися в повітрі два винищувачі МіГ-29. Пілот одного з літаків зумів катапультуватись. Інший винищувач приземлився на аеродромі;
- 23 вересня 2010 року в Ганцевичському районі під час виконання пілотажу підвищеної складності на малих висотах зазнав катастрофи МіГ-29. Загинули підполковник Сергій Коваленко та майор Олександр Жигайло;
- 29 листопада 2011 року на аеродромі Пружани під час виконання тренувального польоту зазнав катастрофи Мі-24. Жертвами катастрофи стали троє членів екіпажу: майор Олег Кохно, капітан Денис Глущенко, капітан Валерій Бобко;
- 12 червня 2012 року на полігоні «Німан» під Лідою розбився Су-25. Загинув пілот - підполковник Микола Гриднєв;
- 30 вересня 2014 року у Лідському районі впав штурмовик Су-25. Льотчик вижив;
- 11 листопада 2014 року у Ляховичському районі Брестської області впав МіГ-29 61-ї винищувальної авіабази. Льотчик катапультувався та вижив. Причина - пожежа, викликана коротким замиканням через порушення цілісності ізоляції від тертя джгута та трубопроводу;
- 25 квітня 2016 року під час планової посадки на майданчик приземлення поза аеродромом за 6 кілометрів від Мозиря сталася аварія гелікоптера Мі-24П 50-ї змішаної авіаційної бази ВПС та військ ППО. Екіпаж гелікоптера залишився живим.
- 27 січня 2017 року в Демократичній Республіці Конго в районі Рутшуру збито (за деякими даними, аварія сталася з технічних причин) два гелікоптери Мі-24, на одному з яких були троє білоруських військових фахівців, які займалися підготовкою льотчиків і техніків конголезьких військово-повітряних сил. Усі білоруси вижили, але були госпіталізовані до медустанови міста Гома.
- 23 лютого при виконанні планових польотів на аеродромі «Бобруйский» під час розгону МіГ-29 стався спалах двигуна. Льотчик катапультувався та вижив.
- 19 травня 2021 року в Барановичах розбився навчально-бойовий літак Як-130 116-ї штурмової авіаційної бази. Обидва льотчики, майор Андрій Нічипорчик та лейтенант Микита Куканенко катапультувалися, але загинули.
- 2 вересня 1995 року три повітряні кулі, що борються за кубок Гордона Беннетта, влетіли до білоруського повітряного простору. Попри той факт, що організатори повідомили білоруському уряду про гонку ще в травні, і що плани польотів були також представлені, білоруські військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони збили одну повітряну кулю. Загинуло двоє американських громадян. З двох повітряних куль, що залишилися, одна була змушена відразу екстрено приземлитися, а інша приземлилася через дві години після події внаслідок погіршення погоди. Екіпажі двох повітряних куль були оштрафовані за в'їзд до Білорусії без візи, а потім звільнені.
- 6 листопада 2004 року літаки ВПС Кот-д'Івуару з білоруськими льотчиками на борту помилково розбомбили позиції французьких миротворців у районі міста Буаке.
- 4 липня 2012 року шведський цивільний літак з території Литви незаконно перетнув повітряний простір Білорусії, скинувши на маленьких парашутах над містами Мінськ та Івенець іграшкових плюшевих ведмедиків з прикріпленими до них табличками, забезпеченими написами, що агітують проти уряду Лукашенка і проти порушення прав людини у країні.
- 23 серпня 2020 року щонайменше один білоруський гелікоптер Мі-24 вилетів для перехоплення зв'язки повітряних куль, що занесло вітром з боку литовського кордону на схід. До зв'язки куль було підвішена, за твердженням Міністерства оборони Республіки Білорусь, «антидержавна символіка». Наступного дня міністерства закордонних справ двох країн обмінялися нотами протесту: у Литві заявили про порушення білоруськими гелікоптерами повітряного простору Литви, а білоруське МЗС заявило про сплановану провокацію.
- Командування Військово-повітряних сил та військ ППО
- 61-ша винищувальна авіабаза
- 50-та змішана авіабаза
- 116-та гвардійська штурмова авіабаза
- 483-тя база охорони, обслуговування іта забезпечення
- зенітний ракетний полк (Лунинець)[1][2]
- 1146-й гвардійський зенітний ракетний полк[ru] («Тор-М2», Барановичі)[3][4]
- 147-ма зенітна ракетна бригада (С-300В, Бобруйськ)
- 276-й окремий батальйон охорони та обслуговування (аеродрому)
Згідно з даними IISS The Military Balance на 2022 рік Військово-повітряні сили Білорусі мали у своєму розпорядженні таку техніку:[5]
Найменування | Фото | Країна походження | Призначення | Варіант | Кількість | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|
Бойові літаки | ||||||
Су-30 | Росія | Багатоцільовий винищувач | Су-30СМ | 4 | Замовлено 12 літаків | |
Міг-29 | СРСР | Багатоцільовий винищувач | МіГ-29С
МіГ-29УБ МіГ-29БМ |
34 | ||
Су-27 | СРСР | Багатоцільовий винищувач | Су-27
Су-27УБ |
21 | не експлуатуються, знаходяться на зберіганні | |
Ударні | ||||||
Су-25 | СРСР | Штурмовик | Су-25К
Су-25УБК |
22 | Також близько 20 Су-25 знаходяться на зберіганні | |
Навчальний літак | ||||||
Як-130 | Росія | навчально-бойовий | 11 | |||
Л-39 | Чехія | навчально-тренувальний | 10 | Куплені у України у 2005 році. | ||
Транспортний літак | ||||||
Іл-76 | СРСР | Транспортний літак | 2 | |||
Ан-26 | СРСР | Транспортний літак | Ан-26
Ан-24 |
5 | ||
Гелікоптери | ||||||
Мі-24 | СРСР | Ударний гелікоптер | Мі-24В
Мі-24П Мі-24Р Мі-24К |
12 | ||
Мі-35М | Росія | Ударний гелікоптер | Мі-35П | |||
Мі-8 | СРСР | Багатоцільовий гелікоптер | Мі-8
Мі-8МТВ-5 |
8
12 |
||
Мі-26 | СРСР | Багатоцільовий гелікоптер | 6 | знаходяться в резерві | ||
ППО | ||||||
С-400 | Росія | ЗРК великого радіусу дії | ||||
С-300 | СРСР | ЗРК великого радіусу дії | С-300ПС
С-300В |
48 | ||
Бук | СРСР | ЗРК середнього радіусу дії | Бук-М1
Бук-М2 |
4 дивізіона | ||
Оса | СРСР | ЗРК малого радіусу дії | Оса-АКМ | 6 дивізіонів | ||
Стріла-10 | СРСР | ЗРК малого радіусу дії | ||||
Тор | Росія | ЗРК середнього радіусу дії | Тор-М2Е | 17 | ||
Противник-ГЕ | Росія | Трьох координатна РЛС | 5 |
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ У білорусі сформували новий зенітний ракетний полк біля кордону з Україною
- ↑ У Білорусі сформували новий зенітний ракетний полк поблизу України
- ↑ Завдяки Росії Білорусь розгорнула полк з новими ЗРК «ТОР-М2». http://opk.com.ua/. Оборонно-промисловий Кур'єр. 4 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
- ↑ В Барановичах возродили знаменитый 1146 зенитный ракетный полк. http://www.ctv.by/. СТВ. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
- ↑ The Military Balance 2022. IISS (англ.). Процитовано 16 березня 2023.