Вінченцо Скамоцці
| Вінченцо Скамоцці | |
|---|---|
| Vincenzo Scamozzi | |
 | |
| Народження | 2 вересня 1548 |
| Смерть | 7 серпня 1616 (67 років) Віченца |
| Країна | Італія |
| Вчителі | Андреа Палладіо |
| Діяльність | архітектор, історик, містобудівник |
| Праця в містах | Віченца, Венеція, Кастельфранко (Венето ), Бергамо, Падуя |
| Архітектурний стиль | відродження, палладіанство |
| Найважливіші споруди | Нові Прокурації(Венеція), театр Саббіонета, ідеальне місто Пальма Нуова, Збаразький замок |
| Містобудівні проєкти | ідеальне місто Пальма Нуова |
| Нереалізовані проєкти | в книзі «Ідея універсальної архітектури» |
| Учні | Бальдассаре Лонґена |
| Батько | Giovanni Domenico Scamozzid |
 Вінченцо Скамоцці у Вікісховищі | |
Вінченцо Скамоцці (італ. Vincenzo Scamozzi; 2 вересня, 1548, Віченца — 7 серпня, 1616, там само) — відомий італійський архітектор доби Пізнього Відродження і маньєризму кінця XVI — початку XVII століть. Прихильник позачасових, класицистичних форм архітектури. Автор трактату «Ідея універсальної архітектури» (1615), який було багаторазово перевидано та перекладено на багато мов. У 1612 році Скамоцці на замовлення князя Христофора Збаразького створив проєкт замку у Збаражі.
Народився в місті Віченца. Батько — Джан Доменіко Скамоцці — був землеміром, мав стосунок до будівництва, став першим вчителем для сина, прищепив йому поклоніння взірцям архітектора Себастьяно Серліо.
Сам Вінченцо вивчав трактат Вітрувія «Чотири книги про архітектуру». У 1679—1680 рр. відвідав Рим, де вивчав руїни античних споруд, а пізніше їздив до Франції. Зробив багато замальовок архітектури Франції, яка ніяк не позначилась на його творах (вона залишилась досить не схожою на звиклі для нього форми італійської архітектури).
Місцем постійного проживання обрав Венецію. До проєктів Скамоцці цього періоду відноситься проєкт Нових Прокурацій (це місце проживання прокурорів Сан Марко, їх офіційні квартири). Скамоцці зупинився на варіанті з аркадами першого поверху. Він рахувався з фасадом Бібліотеки, раніше побудованої архітектором Сансовіно і зробив фасад своєї будівлі подібним до фасаду Бібліотеки. Скамоцці встиг побудувати 11 чарунок Нових Прокурацій, усі інші добудував пізніше Бальдассаре Лонґена.
Скамоцці — автор книги «Ідея універсальної архітектури» (надрукована у 1615 р.) Дослідники вважають, що друкування подібних книг в Венеції, відомому друкарському центрі всієї Італії, не що інше, як самореклама. Але ніхто не пропагував проєкти і вже створені роботи архітектора і той сам почав займатися цією проблемою.
До того ж, твори Скамоцці вийшли з друку досить пізно. «Ідея універсальної архітектури» вийшла з друку взагалі за 1 рік до смерті Вінченцо, отже не могла суттєво вплинути на пропаганду творів архітектора чи на його успіх. Зате нащадки мали розкішну можливість досліджувати і використовувати надбання Скамоцці, адже видання він снабдив багатьма своїми планами, проєктами фасадів, проєктними рішеннями різних споруд (тим, що ми назвали б зараз паперовою архітектурою).
Як книга Палладіо мала своїх прихильників в Англії, так і книга Скамоцці мала свою популярність в країнах Північної Європи — від Голландії до Польщі . На території сучасної України існує Збаразький замок, побудований за вказівками книги Скамоцці.
Скамоцці першим реалізував ідею фортечних бастіонів і вибудував одне з перших «ідеальних міст» на террафермі (континентальні землі Венеціанської республіки в Північній Італії) — Пальма Нуова. До проєктів Скамоцці належить і проєкт побудови головного собору в місті Зальцбург.
Саме Скамоцці прийшлося завершити будівництво двох останніх споруд, початих архітектором Палладіо в місті Віченца (вілла Ротонда, театр Олімпіко).
Роль Вінченцо Скамоцці у створенні театру Олімпіко слід визнати вирішальною, як і в добудові іншого уславленого твору Палладіо — вілли Ротонда. Саме Скамоцці робив усе можливе, щоби якось прикрасити неприємні зовні стіни фортеці, де розмістили театр. Він же створив арку-портал, що готувала відвідувачів до зустрічі з імітацією римської архітектури в театрі, проходячи повз непривабливі зовні середньовічні стіни. Вони й досі зберігають неприбраний, середньовічний вигляд без тинькування і фарбування.
Доля подарувала архітектору можливість і самому створити театр в маленькому місті Саббьонетта. Він стане першим окремим театральним приміщенням і увійде в трійцю найдавніших театрів Італії, що збереглися до 2010 року.
- Charles Davis, Architecture and Light: Vincenzo Scamozzi's Statuary Installation in the Chiesetta of the Palazzo Ducale in Venice in Annali di architettura n° 14, Vicenza 2002
- Branko Mitrovic´ and Vittoria Senes, Vincenzo Scamozzi's Annotations to Daniele Barbaro's Commentary on Vitruvius’ De Architectura in Annali di architettura n° 14, Vicenza 2002
- Konrad Ottenheym, A Bird's-Eye View of the Dissemination of Scamozzi's Treatise in Northern Europe in Annali di architettura, n° 18-19, 2007
- Guido Beltramini, The Fortunes and Misfortunes of Scamozzi's Idea della Architettura Universale in Palladian Territory in Annali di architettura, n° 18-19, 2007
- Howard Burns, Inigo Jones and Vincenzo Scamozzi in Annali di architettura, n° 18-19, 2007
- Giles Worsley, Scamozzi's Influence on English Seventeenth-Century Architecture in Annali di architettura, n° 18-19, 2007
