Перейти до вмісту

Генрі Пікерінг Бовдіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Генрі Пікерінг Бовдіч
англ. Henry Pickering Bowditch
Ім'я при народженніангл. Henry Pickering Bowditch
Народився4 квітня 1840(1840-04-04)[1][2]
Бостон, США[2]
Помер13 березня 1911(1911-03-13)[1][2] (70 років)
Бостон, США[2]
Країна США
Діяльністьфізіолог, викладач університету, лікар
Alma materГарвардський коледж (1861)[2][3]
Гарвардський університет (1866)
Гарвардська медична школа (1868)[3][2]
Галузьфізіологія
ЗакладГарвардський університет[2]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук[2]
Національна академія наук США
БатькоJonathan Ingersoll Bowditchd[4]
МатиLucy Orne Bowditchd[4]
Брати, сестриCharles Pickering Bowditchd
Нагороди
Автограф

Генрі Пікеринг Бовдіч — американський фізіолог, засновник однієї з перших фізіологічних лабораторій у США. Учень Карла Людвіга. Автор низки відкриттів щодо поширення біопотенціалів, зокрема закону «все-або-нічого», та роботи серця. На його честь названий регуляторний ефект при скороченні серцевого м'язу, так звані «сходи Бовдіча». Серед його учнів — Волтер Кеннон.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вихідець з родини з науковим корінням: його дідом був математик Натанієль Бовдіч, а батьком філантроп Інгерсолл Бовдіч. Предком його матері був полковник Тімоті Пікеринг — Державний секретар США за Вашингтона.

У 1861 він здобув ступінь бакалавра в Гарвардському університеті. Восени того ж року він пішов волонтером у військо під час Громадянської війни. Заступив на посаду другого лейтенанта Першого массачусеттського кавалерійського полку[en]. Воював з січня 1862 року до кінця бойових дій. Закінчив війну 3 квітня 1865 року в Річмонді як майор 5-го Массачусеттського кавалерійського полку[en], з 14 червня до 30 вересня 1864 року командував полком замість полковника Расселла, пораненого під час облоги Пітерсберга[en].

Восени 1865 року Бовдіч повернувся до навчання. Він вступив до Наукової школи Лоренса[en] у Гарварді, щоб спеціалізуватися під керівництвом Джеффріза Ваймана[en]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]