Димитар Мішев
| Димитар Мішев | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 грудня 1854 Видин, Османська імперія |
| Помер | 26 січня 1932 (77 років) Софія, Князівство Болгарія |
| Громадянство | Князівство Болгарія |
| Діяльність | журналіст, публіцист |
| Знання мов | болгарська[1] |
| Членство | Болгарська академія наук |
| Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
Димитар Мішев (псевдонім Бранков; 6 грудня 1854, Видин, Османська імперія — 26 січня 1932, Софія, Князівство Болгарія) — болгарський літератор, публіцист і політик, незмінний секретар Болгарського екзархату, дійсний член Болгарської академії наук.
Димитар Мішев народився у Відні у 1854. Початкову освіту отримав у Видині, а потім за допомогою екзарха Антіма І відвідував Габровську гімназію, яку закінчив у 1872.[2] У тому ж році викладав у Орхані (сьогодні Ботевград), але коли спалахнула російсько-турецька війна (1877 — 1878), переїхав до Софії, де став перекладачем Софійського окружного голови.
Після війни знову повернувся до педагогічної галузі, працюючи в Ломі (1879 — 1880) та у Видині (1880 — 1881). У 1883 — 1884 видавав газету "Свобода". Вона містила громадські та культурні статті, а також переклади Гоголя.[2] Брав активну участь в політичному житті звільненої Болгарії на боці Народно-ліберальної партії — обраний депутатом 4-го скликання Народних зборів (1884 — 1886) і брав активну участь в підготовці газети «Търновска конституция[недоступне посилання з серпня 2019]» (1884 — 1888).
З 1890 знову став викладачем — у чоловічій гімназії Слівена до 1894 р. і в Болгарській школі екзархату в Константинополі (1894). В Цариград запрошений екзархом Йосипом на посаду секретаря болгарського екзархату. На цій службі Мишев залишається до 1901. Його подорожі в якості секретаря екзархату в Македонії дозволяють йому підготувати фундаментальну роботу "Македонія і її християнське населення", видану в 1905 в Парижі під псевдонімом Бранков (D.M.Brancoff. "La Macédoine et Population Chrétienne ". Париж, 1905). Димитар Мішев був головним засновником "Церковного вісника" в 1900 р. і його першим головним редактором до 1903 р., а потім знову з 1907 по 1915.
З 1908 по 1911 Мішев був депутатом 14-го скликання Народних зборів від Демократичної партії. Брав участь у написанні "Балкански сговор" і "Църковен архив[недоступне посилання з серпня 2019]", а також у журналах «Свободо мнение», «Пролет» та «Отец Паисий».
У 1916 р. закінчив і опублікував книгу „България в миналото“ ("Болгарія в минулому"). Книга була перекладена англійською мовою в 1919 під назвою «The Bulgarians in the past. Pages from the bulgarian cultural history».[2]
Після Першої світової війни Димитар Мішев опублікував газету "Плебісцит", яка має на меті захистити болгарські претензії до Македонії [3] і працює над примиренням різних македонських фракцій в Болгарії.
Димитар Мішев опублікував у трьох великих томах видання Священного Синоду, Церковного архіву, відповідно в 1925, 1929 і 1931 р. Створив всеболгарський союз і редагував його друкований орган "Отец Паисий". Був головою болгарської секції Ліги захисту прав людини і громадянина Товариства миру Співдружності націй.[2]
Димитар Мішев помер у 1932 році в Софії.[4]
- „Ръководство по български език“, (3 части, 1887 – 1891)
- „Христоматия. За долните класове на гимназията и общинските класни училища“, (1890)
- „La Macédoine et sa Population Chrétienne“, Paris, 1905
- „Обществена съвест“ (1908)
- „В мир и във война“ (1917)
- „La Vérité sur la Macédoine“ (1918)
- „Начало на българската пробуда“ (1925)
-
Болгарія в минулому, 1916 -
"La Vérité sur la Macédoine", 1918 -
Сертифікат Димитра Мішев від масонської ложі "Заря"
- La Macédoine et sa Population Chrétienne. Paris, 1905. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Mishev, D. (1919). The Bulgarians in the Past; Pages from the Bulgarian Cultural History. Librarie centrale des nationalités. Процитовано 16 май 2018.
- Mishew, D. (1918). America and Bulgaria and Their Moral Bonds. Paul Haupt. Процитовано 3 септември 2018.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г Табаков, Н. Димитър Мишев. Училищен преглед, януари 1932, кн. 1, с. 208 – 211.
- ↑ Шаблон:Източник БПП
- ↑ Енциклопедия „България“, том 4, Издателство на БАН, София, 1984, стр. 310.
| спочатку | → | Головний редактор "Църковен вестник"
(7 квітня 1900 р.) - 1903) |
→ | Христо Капнілов |
| Христо Капнілов | → | Головний редактор журналу "Църковен вестник" (1907) - 1915 р.) |
→ | Іван Гюзелев |