Дліла (ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТипКрилата ракета повітряного базування / Дрон-камікадзе
Історія використання
ВійниГромадянська війна в Сирії
Історія виробництва
ВиробникIsrael Military Industries
Характеристики
Вага178 кг
Діаметр0,33 м
Вага боєголовки30 кг

Розмах крил1,15 м
ШвидкістьМах 0.3-0.7 (Піке: Мах 0.85)
Точність1 м Кругове імовірне відхилення
Пускова
платформа
літак, вертоліт, наземна пускова установка, морська пускова установка

Дліла (ракета) у Вікісховищі

Дліла (івр. דלילה‎) — крилата керована ракета або дрон-камікадзе, розроблена в Ізраїлі компанією Israel Military Industries[1]. Призначена для ураження рухомих цілей з імовірним круговим відхиленням близько 1 метра. На відміну від типових крилатих ракет, що спрямовуються на запрограмовану перед запуском ціль, особливість ракет «Дліла», полягає у здатності баражувати та спостерігати за територією, а також управлятися офіцером систем озброєння. Ракету зазвичай запускає літак-винищувач, який визначає конкретну ціль атаки[2][3].

Огляд

[ред. | ред. код]

Надійшла на озброєння ВПС Ізраїлю в середині 1980-х років. Ракета «Дліла» спочатку створювався як повітряна приманка, сконструйована за схемою американською повітряної цілі Northrop BQM-74 Chukar. У подальшому «Дліла» була модернізована для використання як протирадарний ударний безпілотник. Сімейство ракет «Дліла» в 1990-х роках було розвинуте як багатоплатформенна та багатоцільова наступальна ударна зброя, яку можуть використовувати винищувачі F-16 і модернізовані штурмовики F-4E .

Використання охоплює повітрю-поверхню (AS) і поверхню-поверхню (SS), знищення наземних цілей, транспортних засобів, морських суден (як нерухомих, так і рухомих).

За класифікацією «Дліла» — універсальна багатоцільова керована ракета середньої дальності (MRMPGM). Дальність роботи — до 250 км. Має турбореактивний двигун, який здатний барражувати, що дозволяє довго націлюватися на добре приховані чи рухомі мішені. Може бути оснащена різноманітними боєголовками, які можна націлювати як на наземні, так і на морські цілі. Маневреність робить ракету ідеальною для знищення ракет класу «земля-повітря». Бортовий автопілот і система Інерційної навігаціх та навігації глобального позиціонування (INS/GPS) дозволяють ракеті виконувати свою місію автономно. Зв'язок даних дозволяє втручання та перевірку цілі офіцером систем озброєння.

Ракета «Дліла» була вперше використана Ізраїлем у боях над Ліваном у липні та серпні 2006 року та запущена винищувачем F-16D. Ракета може бути випущена з більшості сучасних літаків, вертольотів або наземних пускових установок. Її компактні розміри дозволяють перевозити її вертольотами Sikorsky UH-60 Black Hawk і SH-60B .

Ракета Дліла-GL

[ред. | ред. код]

Дліла-GL — наземна версія крилатої ракети «Дліла» із дальністю 250 км. Оснащена 30 кг боєзапасом. Може бути модифікована для перенесення інших корисних навантажень, таких як інфрачервоні пристрої пошуку цілей і наведення. Керується за допомогою GPS і має можливість перебувати в зоні цілі, перш ніж підтвердити ціль за допомогою візуальної розвідки в реальному часі (баражуючий боєприпас)

Історія використання

[ред. | ред. код]

10 травня 2018 року ракети «Дліла» були випущені по сирійських та іранських цілях, включно з численними зенітними системами, такими як SA-5, SA-22 і SA-2[4].

Поточні оператори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Delilah — The IAF Loitering Missile, Defense Update, June 2009
  2. 5 More Incredible Technologies Used by the IDF. idfblog.com. 19 січня 2012. Архів оригіналу за 2 July 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
  3. The Secrets of Delialah, IAF bulletin, issue 184, December 2008
  4. Israel just released footage of one of its missiles hitting an air-defense system in Syria. Business Insider. 10 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.