Дрохвові
Дрохвові | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дрохва світлокрила (Afrotis afraoides)
| ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Роди
| ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
Дрохвові (Otididae) — родина птахів, яку виділяють в окремий ряд Otidiformes. Птахи середніх та великих розмірів, за зовнішнім виглядом нагадують куроподібних. Поширені у Старому Світі та Австралії.
Птахи середніх та крупних розмірів, деякі — найважчі серед сучасних літаючих птахів. Рекордна маса (21—22 кг) зареєстрована у дрохви та Ardeotis kori, найменші за розміром представники — Sypheotides indicus (500—700 г). Оперення верхньої частини тіла маскувальне, варіює від сірого до коричневого з білою та чорною строкатістю. Черевний бік тіла білий, вохристий, чорний або блакитнуватий. Виражений статевий диморфізм. Самці яскравіші та значно більші за самок. Для самців характерним є розвиток різноманітного прикрашаючого пір'я (вуса, чубчики, комірці тощо), які птахи демонструють під час токування. Статура дрохвових міцна. Потужні та довгі ноги мають лише 3 передніх пальці. Шийних хребців 16—17. Цівку вкривають шестигранні щитки. Крила великі та широкі, другорядні махові за довжиною такі самі як першорядні. Хвіст невеликий, але широкий, з 12-20 стерновими перами. Шия видовжена. Характерна сплющена голова. Дзьоб сплющений, гострий та широкий при основі. Добре розвинені сліпі кишки. Куприкової залози немає. Пух росте тільки по аптеріям.
Дрохвові поширені у Старому Світі та Австралії. Найрізноманітніші в Африці (18 видів, 15 з яких — ендеміки). У Палеарктиці та Індо-Малайській області гніздяться по 3 види, в Австралії — 1. Населяють степи, савани, напівпустелі та пустелі. Деякі віддають перевагу відкритим чагарниковим біотопам, заходять у розріджені ліси. Добре ходять та бігають. Від небезпеки зазвичай утікають пішки. Великі види злітають з невеликого розбігу.
Системи шлюбних відносин досить складні. У деяких існують моногамні пари, більшості властива полігамія та проміскуїтет. Самці токують поодинці або групами на землі або у повітрі, з демонстраційними зльотами. Гніздяться поодиноко або територіальними групами. Яйця насиджують самки. У кладці зазвичай 1—2 яйця, але у палеарктичних дроф та представників роду Sypheotides — до 6 яєць. Інкубація близько місяця. Пташенята виводкові, народжуються зрячими, добре опушеними (забарвлення строкате, маскувальне); годуються самостійно. Виховуються тільки самками. Стають здатними до польоту у віці близько 2 місяців, у великих видів — пізніше. Деякі види (дрохва, стрепет та ін.) у позагніздовий період збираються у великі зграї. Палеарктичні види здійснюють справжні щорічні сезонні міграції, тоді як тропічні та субтропічні види протягом року здійснюють впорядковані кочівлі.
Статевозрілими стають у 2—3 роки.
Дрохвові всеїдні, але основу живлення складають рослинна їжа — листя, бруньки, квіти, насіння, сходи рослин. Поїдають також різноманітних комах (жуків, саранових тощо), ящірок, дрібних гризунів, яйця та пташенят птахів, що гніздяться на землі.
Багато видів у минулому мали значення як мисливська дичина. Через катастрофічне скорочення чисельності протягом останнього століття багато видів стали рідкісними. В Україні зустрічається дрохва та хохітва, занесені до Червоної книги України, полювати на них заборонено.
Традиційно дрохвових відносили до ряду журавлеподібних, а пізніше на основі молекулярних даних виділили в окремий ряд Otidiformes[1][2]. Їх найближчими родичами виявилися зозулеві, а більш далекими — туракові. Ці три групи утворюють кладу Otidimorphae[3]. Час розділення дрохвових та зозулевих за молекулярними даними оцінюють приблизно в 50-60 млн років тому[3], але в палеонтологічному літописі дрохвові з'являються напрочуд пізно: їхні найдавніші надійно ідентифіковані викопні рештки належать до пліоцену Євразії та Північної Африки (є й сумнівні знахідки міоценового віку)[2].
Родина дрохвових нараховує 8—11 родів, що включають 22—27 видів (згідно з класифікацією Міжнародного союзу орнітологів — 11 родів із 26 видами)[1]:
- Рід Дрохва (Otis)
- Дрохва (Otis tarda)
- Рід Чорна дрохва (Afrotis)
- Дрохва чорна (Afrotis afra)
- Дрохва світлокрила (Afrotis afraoides)
- Рід Велика дрохва (Ardeotis)
- Дрохва аравійська Ardeotis arabs
- Дрохва африканська (Ardeotis kori)
- Дрохва індійська (Ardeotis nigriceps)
- Дрохва австралійська (Ardeotis australis)
- Рід Chlamydotis
- Джек (Chlamydotis undulata)
- Chlamydotis macqueenii
- Рід Темнохвоста дрохва (Neotis)
- Дрохва чорноголова (Neotis ludwigii)
- Дрохва кафрська (Neotis denhami)
- Дрохва ефіопська (Neotis heuglinii)
- Дрохва нубійська (Neotis nuba)
- Рід Корхаан (Eupodotis)
- Корхаан білочеревий (Eupodotis senegalensis)
- Корхаан блакитний (Eupodotis caerulescens)
- Корхаан чорногорлий (Eupodotis vigorsii)
- Корхаан намібійський (Eupodotis rueppellii)
- Корхаан малий Eupodotis humilis
- Рід Чубата дрохва (Lophotis)
- Дрохва рудочуба (Lophotis ruficrista)
- Дрохва сахелева (Lophotis savilei)
- Дрохва сомалійська (Lophotis gindiana)
- Рід Чорночерева дрохва (Lissotis)
- Дрохва чорночерева (Lissotis melanogaster)
- Дрохва суданська (Lissotis hartlaubii)
- Рід Бенгальський флорікан (Houbaropsis)
- Флорікан бенгальський (Houbaropsis bengalensis)
- Рід Флорікан (Sypheotides)
- Флорікан індійський (Sypheotides indica)
- Рід Хохітва (Tetrax)
- Хохітва (Tetrax tetrax)
- Викопні форми
- †Gryzaja Zubareva 1939
- †Ioriotis Burchak-Abramovich & Vekua 1981
- †Miootis Umanskaya 1979
- †Pleotis Hou 1982
- ↑ а б Bustards, mesites, Kagu, seriemas, flufftails & finfoots. IOC World Bird List. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
- ↑ а б Mayr G. 8. The “Difficult-to-Place Groups”: Biogeographic Surprises and Aerial Specialists // Avian Evolution: The Fossil Record of Birds and Its Paleobiological Significance. — John Wiley & Sons Ltd, 2016. — P. 131. — ISBN 9781119020677. — DOI:
- ↑ а б Prum R. O., Berv J. S., Dornburg A. та ін. (2015). A comprehensive phylogeny of birds (Aves) using targeted next-generation DNA sequencing. Nature. 526 (7574): 569—573. Bibcode:2015Natur.526..569P. doi:10.1038/nature15697. PMID 26444237. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
{{cite journal}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
(довідка)
- Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
- Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
- BUSTARDS Otididae [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] by Don Roberson (англ.)