Екзотерика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Екзотерика — релігійне або філософське вчення, що є відкритим і не являє собою таємниці. Протилежно езотериці (езотеризму) — таємному вченню. Екзотеричне вчення не має глибокого підтексту і зрозуміле всім (загальнодоступне).

Протиставлення екзотеричного (ексотеричного) і езотеричного виникло в давньогрецькій філософії. Зокрема, стародавні дослідники ділили твори Аристотеля на езотеричні і екзотеричні (до них відносилися його діалоги).

У новоєвропейській філософії також використовувався такий поділ. Британський філософ Толанд висунув тезу про необхідність двох філософій: екзотеричної (відкритої, публічної) та езотеричної (таємної, для посвячених). Під екзотеричною філософією Толанд мав на увазі релігію, а під езотеричною — матеріалізм. Терміном «екзотеричний» користувався і Г. В. Ф. Гегель.

Особливо активно терміни «екзотерика», «екзотеризм», «екзотеричний» використовуються в езотеричних і окультних вченнях. Зокрема, їх використовували А. Безант, А. Бейлі, Діон Форчун, О. П. Блаватська.

Література

[ред. | ред. код]