Ергард Раус

Ергард Раус
Erhard Raus
Народження	8 січня 1889(1889-01-08) Вольфраміц, Богемія, Австро-Угорщина
Смерть	3 квітня 1956(1956-04-03) (67 років) Відень, Австрія
Країна	Австро-Угорщина Перша Австрійська Республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська Австрії  Сухопутні війська
Рід військ	піхота танкові війська
Роки служби	1909–1945
Звання	Генерал-полковник
Командування	6-та танкова дивізія 47-й танковий корпус 4-та танкова армія 1-ша танкова армія 3-тя танкова армія
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна:
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3 ступеня Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Хрест «За вислугу років» (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За танкову атаку»

Ергард Раус (нім. Erhard Raus; нар. 8 січня 1889, Вольфраміц, Богемія — пом. 3 квітня 1956, Відень) — австрійський та німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943).

Біографія

Народився 8 січня 1889 року в моравському місті Вольфраміц. Закінчив кадетську школу і вступив на службу в австро-угорську армію 18 серпня 1909 року. Під час Першої світової війни служив в самокатную піхоті, відзначений численними нагородами. Надалі в 1918 році командував 1-м батальйоном самокатную піхоти. Після закінчення війни та розпаду Австро-Угорської імперії служив в австрійській армії. 1936 року отримав чин полковника. На службі в австрійській армії переважно займав штабні посади.

Після аншлюсу Австрії в 1938 році вступив у Вермахт, де продовжив службу на штабних посадах. Був призначений начальником штабу XVII корпусу за кілька місяців до початку війни, не взяв участі в кампаніях початкового періоду війни проти Польщі та західних країн в 1939—1940 рр. У червні 1940 року прийняв командування 4-м піхотним полком, потім став командиром 6-ї моторизованої піхотної бригади 6-ї танкової дивізії. Аж до вторгнення Німеччини в СРСР разом зі своїм підрозділом не взяв участі в жодній битві.

З червня 1941 року воював на східному фронті. До 20 серпня разом з довіреними йому силами пройшов через Литву, Латвію, Естонію, взяв участь в боях за плацдарм на річці Луга, а також в декількох незначних битвах. За захоплення та утримання позицій на річці Луга нагороджений Лицарським хрестом 11 жовтня 1941 року.

З 7 вересня 1941 року — при виклику генерал-майора Ф. Ландграфа в Німеччину, тимчасово виконував обов'язки командира 6-ї танкової дивізії. Дивізія ввійшла до групи армій «Центр» для участі в операції «Тайфун». У зв'язку з відставкою через хворобу з поста командира дивізії Ф. Ландграфа в листопаді 1941 року, був призначений командиром 6-ї танкової дивізії. Після початку контрнаступу радянських військ під Москвою зумів зберегти дивізію під час відступу німецьких військ.

У листопаді дивізія Рауса разом з іншими частинами XLVIII танкового корпусу взяла участь в Котельниковський операції. Після поразки німецьких військ під Сталінградом прийняв командування над знову сформованим XI армійським корпусом на південній ділянці фронту, підвищений до звання генерала танкових військ. Взяв участь в битві за Харків і Курській битві, командуючи XLVII танковим корпусом.

З 10 грудня 1943 року — командувач 4-ї танкової армії. Протягом 1944 командував 1-ю, потім — 3-ю танковими арміями. 1945 року в зв'язку з розгромом його армії замінений генералом фон Мантойфелем. У 1945—1946 рр. — військовополонений. Помер 3 квітня 1956 року в Відні.

Нагороди

Військова кар'єра

• 18 серпня 1909 — фенріх
• 1 вересня 1912 — лейтенант
• 1 січня 1915 — обер-лейтенант
• 1 лютого 1918 — гауптман
• майор
• оберст-лейтенант
• 1936 — оберст
• 1 вересня 1941 — генерал-майор
• 1 січня 1943 — генерал-лейтенант
• 1 травня 1943 — генерал танкових військ
• 15 серпня 1944 — генерал-полковник

• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
  • Бронзова (6 лютого 1915)
  • Срібна (2 липня 1917)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовим відзнакою і мечами (5 жовтня 1915)
• Військовий Хрест Карла (15 березня 1917)
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (16 березня 1918)
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) (9 березня 1931)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (15 травня 1933)
• Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (21 квітня 1934)
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу (25 років) (8 жовтня 1934)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (1 грудня 1939) — отримав 4 медалі одночасно.
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (20 листопада 1940)
• Залізний хрест 2-го класу (29 червня 1941)
• Залізний хрест 1-го класу (6 липня 1941)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» (1 вересня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (11 жовтня 1941)
  • Дубове листя (№ 280; 22 серпня 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Німецький хрест у золоті (14 лютого 1943)

Див. також

• Ганс-Юрген фон Арнім
• Ойген Ріттер фон Шоберт
• Гюнтер Блюментрітт
• Йоганнес Фріснер
• Карл-Генріх фон Штюльпнагель

Бібліографія

• Раус Э. Танковые сражения на Восточном фронте. — М.: АСТ, 2006. — 523 с. — (Неизвестные войны). — ISBN 5-17-032598-3.

Література

• Tsouras, Peter G. Panzers on the Eastern Front: General Erhard Raus and His Panzer Divisions in Russia, 1941-1945.
• Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit. Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall, 2001. ISBN 3-931533-45-X.
• Schaulen, Fritjof (2005). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe III Radusch — Zwernemann (in German). Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-22-X.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Panzer Operations: The Eastern Front Memoir of General Raus, 1941—1945
• Karl Heinz Sperker Generaloberst Erhard Raus Ein Truppenführer im Osten, ISBN 3-7648-1492-6
• Gerd F. Heuer. Die Generalobersten des Heeres, Inhaber Höchster Kommandostellen 1933—1945. — 2. — Rastatt: Pabel-Moewig Verlag GmbH, 1997. — 224 p. — (Dokumentationen zur Geschichte der Kriege). — ISBN 3-811-81408-7.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Посилання

• Raus, Erhard. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 29 грудня 2011. (нім.)
• Generaloberst Erhard Raus. на geocities.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 29 грудня 2011. (англ.)
• 280. Eichenlaubträger Ehrhardt Raus
• Erhard Raus(нім.)
• Erhard Raus
• Raus, Erhard — нагороди генерал-полковника Е.Рауса