Каннський кінофестиваль 2012

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

65-й Каннський кінофестиваль — міжнародний кінофестиваль, який пройшов 16-27 травня 2012 року у французькому місті Канни.

Головою журі Основного конкурсу був італійський актор і режисер Нанні Моретті[1].

Фільмом відкриття кінофоруму стала стрічка Веса Андерсона «Королівство повного місяця»[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Емблема

[ред. | ред. код]

З нагоди ювілейного 65-го Каннського фестивалю організатори обрали його емблемою Мерилін Монро, таким чином вшановуючи пам'ять видатної акторки. Це пам'ять про 50-річчя її смерті, що збіглося в ювілеєм Каннського фестивалю.

Афішу було виконано паризьким агентством Bronx на основі фотографії Отто Л. Беттманна[3].

Церемонія закриття фестивалю

[ред. | ред. код]

27 травня 2012 року відбулася урочиста церемонія закриття ювілейного 65-го Каннського кінофестивалю. Захід проходив у залі Великого театру Люм'єрів.

Одрі Тоту та Едрієн Броді вручили головний приз фестивалю режисерові найкращого з-поміж 22-х фільмів, представлених в основній конкурсній програмі. «Золоту пальмову гілку» отримав австрійський режисер Міхаель Ханеке за фільм «Любов»[4]. Другу за значущістю нагороду кінофестивалю, Гран-прі, журі присудило стрічці італійського режисера Маттео Гарроне «Реальність». Приз за найкращу режисуру отримав мексиканець Карлос Рейгадас за роботу над фільмом «Після мороку світло».

«Золота пальмова гілка» за короткометражний фільм дісталася стрічці «Тиша» турецького режисера Л. Резана Єсілбаса.

Журі комісії CST присудило Приз «Вюлькан» технічному працівнику Шарлотті Брюсс Крістенсен за виняткову операторську роботу в фільмі «Полювання»[5].

У пам'ять про Клода Міллера, який помер 4 квітня 2012 р., церемонія завершилася показом його останнього фільму «Тереза Дескейру», головні ролі в якому виконали Одрі Тоту та Анаїс Демустьє[6].

Конкурсна програма

[ред. | ред. код]

Фільми відкриття та закриття фестивалю

[ред. | ред. код]
Назва українською Оригінальна назва Режисер Країна
Королівство повного місяця Moonrise Kingdom Вес Андерсон США США
Тереза Дескейру Thérèse Desqueyroux Клод Міллер Франція Франція

Основний конкурс

[ред. | ред. код]
Назва українською Оригінальна назва Режисер Країна
Іржа та кістка De Rouille et d'Os Жак Одіяр Бельгія Бельгія, Франція Франція
Божественні мотори Holy Motors Леос Каракс Німеччина Німеччина, Франція Франція
Космополіс Cosmopolis Девід Кроненберг Канада Канада, Франція Франція
Газетяр The Paperboy Лі Деніелс США США
Пограбування казино Killing Them Softly Ендрю Домінік США США
Реальність Reality Маттео Гарроне Італія Італія, Франція Франція
Любов Amour Міхаель Ханеке Німеччина Німеччина, Австрія Австрія, Франція Франція
Найп'янкіший округ у світі Lawless Джон Гіллкоут США США
В іншій країні 다른 나라에서 Хон Сангсу Південна Корея Південна Корея
Смак грошей 돈의 맛 Ім Сансу Південна Корея Південна Корея
Як закоханий ライク・サムワン・イン・ラブ Аббас Кіаростамі Японія Японія, Франція Франція
Частка янголів The Angels' Share Кен Лоуч Велика Британія Велика Британія, Франція Франція, Бельгія Бельгія, Італія Італія
У тумані В тумане Сергій Лозниця Німеччина Німеччина, Нідерланди Нідерланди, Латвія Латвія, Росія Росія
За пагорбами Beyond the Hills Крістіан Мунджіу Румунія Румунія, Бельгія Бельгія, Франція Франція
Після битви بعد الموقعة Юсрі Насралла Єгипет Єгипет, Франція Франція
Мад Mud Джефф Ніколс США США
Ви ще нічого не бачили Vous n'avez encore rien vu Ален Рене Франція Франція, Німеччина Німеччина
Після мороку світло Post Tenebras Lux Карлос Рейгадас Мексика Мексика, Німеччина Німеччина, Франція Франція, Нідерланди Нідерланди
У дорозі On the Road Волтер Саллес Бразилія Бразилія, Франція Франція
Рай: Любов Paradies: Liebe Ульріх Зайдль Австрія Австрія, Німеччина Німеччина, Франція Франція
Полювання Jagten Томас Вінтерберг Данія Данія

«Особливий погляд»

[ред. | ред. код]
Назва українською Оригінальна назва Режисер Країна
11.25. День, коли Юкіо Місіма обрав свою долю 自決の日　三島由紀夫と若者たち Кодзі Вакамацу Японія Японія
7 днів у Гавані 7 días en La Habana Хуліо Медем, Лоран Канте, Бенісіо дель Торо, Пабло Траперо, Елія Сулейман, Гаспар Ное, Хуан Карлос Табіо Іспанія Іспанія, Франція Франція
Після кохання À perdre la raison Жоакім Лафосс Бельгія Бельгія, Люксембург Люксембург, Франція Франція, Швейцарія Швейцарія
Противірус Antiviral Брендон Кроненберг Канада Канада
Звірі дикого Півдня Beasts of the Southern Wild Бен Зейтлін США США
Зізнання дитини століття Confession of a Child of the Century Сільві Веред Франція Франція, Німеччина Німеччина, Велика Британія Велика Британія
Лоранс у будь-якому випадку Laurence Anyways Ксав'є Долан Канада Канада, Франція Франція
Студент Студент Дарежан Омірбаєв Казахстан Казахстан

Позаконкурсні фільми

[ред. | ред. код]
Назва українською Оригінальна назва Режисер(и) Країна
Ти і я Io E Te Бернардо Бертолуччі Італія Італія
Мадагаскар 3 Madagascar 3: Europe's Most Wanted Ерік Дарнелл і Том Макгрет США США
Гемінгвей і Геллхорн Hemingway & Gellhorn Філіп Кауфман США США

«Опівнічні покази»

[ред. | ред. код]
Назва українською Оригінальна назва Режисер Країна
Дракула Даріо Ардженто Dario Argento's Dracula Даріо Ардженто Італія Італія, Франція Франція, Іспанія Іспанія
愛と誠 Такаши Міїке Японія Японія

Журі

[ред. | ред. код]
Нанні Моретті, голова журі Основного конкурсу

Основна конкурсна програма[7]

«Особливий погляд»[8]

«Сінефондасьйон» і короткометражні фільми[9]

«Золота камера»[10]

  • Карлос Дієгес, режисер (Бразилія Бразилія) (Президент)
  • Франсіс Гавель, режисер і сценарист (Франція Франція)
  • Ерве Іковіч, художній директор (Франція Франція)
  • Ремі Шеврен, оператор (Франція Франція)
  • Франсіс Гавель, критик (Франція Франція)
  • Глорія Сатта, журналіст (Італія Італія)

Лауреати

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Журі основного конкурсу кінофестивалю не прийняло жодного одноголосного рішення стосовно присудження нагород;
  • Жоден із семи представлених у конкурсній програмі американських фільмів не отримав нагороди;
  • Кілька членів Основного журі пропонували присудити призи акторам, зайнятим у фільмі «Любов», але, згідно з регламентом фестивалю, приз за найкраще акторське виконання не може бути присуджений стрічці, що отримала одну з трьох головних премій — «Золоту пальмову гілку», Приз за режисуру або Гран-прі[11];
  • Фільми Маттео Гарроне були двічі представлені в Основній конкурсній програмі Каннського кінофестивалі і щоразу здобули Гран-прі[12].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нанни Моретти - председатель жюри 65 Каннского фестиваля. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2012.
  2. ↑ 65-й Каннский фестиваль откроется фильмом Moonrise Kingdom, реж. Вэс Андерсон. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 16 квітня 2012.
  3. ↑ Эмблема 65-го Фестиваля. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2012.
  4. ↑ «Золотая пальмовая ветвь»: «Любовь», реж. Михаэль Ханеке. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 29 травня 2012.
  5. ↑ Лауреаты 65-го Каннского фестиваля. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 29 травня 2012.
  6. ↑ Почести Клоду Миллеру на закрытии фестиваля. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 29 травня 2012.
  7. ↑ Состав жюри 65-го Каннского фестиваля. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  8. ↑ Жюри 2012 - Un Certain Regard
  9. ↑ Жюри «Синефондасьон» и короткометражных фильмов. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 27 травня 2012.
  10. ↑ Жюри 2012 - Caméra d'or. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 27 травня 2012.
  11. ↑ Ни одного единогласного решения по призам, но жюри единодушно аплодирует лауреатам. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 29 травня 2012.
  12. ↑ Matteo GARRONE. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 29 травня 2012.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Каннський_кінофестиваль_2012