Карівурст
 | |
| Походження |  Німеччина |
|---|---|
| Необхідні компоненти | ковбаса, curry ketchupd і карі |
Карівурст (нім. Currywurst) — популярна в Німеччині страва фастфуду: смажена (часто обсмажена в фритюрі) сосиска з спеціальним соусом на основі кетчупа або томатної пасти та порошком карі.
Для приготування карівурст використовують сардельки з дрібно рубленої свинини (іноді з додаванням яловичини), причому на відміну від поширеної в Німеччині братвурст (смаженої сосиски) сосиски для карівурст використовують не сирими, а вже звареними. Ці сосиски можуть бути як із кишкою, так і без неї. В останньому випадку карівурст набувають більш характерної для себе форми, трохи нагадуючи мініатюрні шматочки хліба. Кілька хвилин сосиски смажать так, що вони занурені в олію лише наполовину, що згодом надає їм характерну «шкірку». Найчастіше готову сосиску нарізують на кілька кусочків або на дві половинки, щедро поливають кетчупом і посипають порошком карі. Класичним гарніром до карівурст є картопля фрі, хоча іноді додають булочку.
Хоча зараз карівурст популярна по всій Німеччині, проте найбільше полюбляють її у Берліні, де її й вперше приготували[1].
Творцем карівурст вважають Герту Гойвер. У післявоєнний час вона була власницею невеликої закусочної в тій частині Берліна, що перебувала в британському секторі. Англійські солдати ділилися із нею спеціями, які вона використовувала в приготуванні своїх страв[2].
У 1949 році Герта Гойвер приготувала особливий соус, використавши в ньому індійську приправу карі, вустерський соус і кетчуп, який тоді ставав популярним у Німеччині завдяки американським солдатам, які приправляли ним свою їжу. Готовим соусом вона полила звичайну сосиску та почала продаж перших карівурст. Ця проста страва швидко сподобалася мешканцям Берліна, і в 1959 році Гойвер запатентувала свій соус[3]. Протягом кількох наступних років кіоски, що продавали подібну карівурст, поширилися по всій Німеччині.
У 2009 році до шістдесятирічного ювілею страви в Берліні відкрили Музей карівурст[4][5]. Його директор Бріжіт Брело відзначає: «Жодна інша національна страва не викликає такого хвилювання, як карівурст». Відвідувачі музею можуть купити собі майку із написом: «Dont worry, be Curry»[6]
- ↑ Сосиска пряна та золота. // gobars.ru. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 2012-4-22.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ карівурст. // fm-off-sky.livejournal.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 2012-4-22.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ Currywurst Soße Erfindung. // currywurst-berlin.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 2012-4-22.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка)(нім.) - ↑ У Німеччині відкрили музей берлінської сосики. // 1tv.ru. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 2012-5-4.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ Репортаж Тетяни Логунової (5 вересня 2009 року). У Німеччині відкрили музей національної сосиски. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 7 січня 2015.
- ↑ Ковбаски з карі. 16.09.2009. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2015.
- Сайт Музею карівурст [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
| Основні страви | |
|---|---|
| Гарніри та закуски | |
| Спеції та соуси | |
| Сири | |
| Десерти та ласощі | |
| Спиртні напої | |
