Комо (провінція)
| Провінція Комо Provincia di Como | |
|---|---|
| |
| Регіон: |  Ломбардія
|
| Столиця: | Комо |
| Площа: | 1 288,07 км² |
| Населення: | 600 063 осіб (06-2012) |
| Густота: | 465,9 осіб/км² |
| Муніципалітетів: | 162 |
| Поштові індекси: | 22100 |
| Тел. коди: | 031, 0344, 02, 0331 , 004191 (solo dall'Italia per Campione d'Italia) |
| Код ISTAT: | 013 |
| Код ISO: | IT-CO |
| Голова: | Leonardo Carioni 28.05.2007 |
| |
| |
| Офіційний сайт | |
Провінція Комо (італ. Provincia di Como) — провінція в Італії, у регіоні Ломбардія, що налічує 600 063[1] мешканців. Головним містом провінції є Комо.
Межує на півночі і на заході з Швейцарією (кантони Тічино і Граубюнден), на сході з провінцією Сондріо і провінцією Лекко, на півдні з провінцією Монца і Бріанца, на заході з провінцією Варезе.
Має один анклав на території Швейцарії, представлений муніципалітетом Кампьоне-д'Італія, розташований на озері Лугано, на відстані 746 м від основної території провінції.
Історична територія провінції була набагато більшою і включала до 1927 частину провінції Варезе і до 1992 майже всю провінцію Лекко.
Територія провінції можна поділити на сім гомогенних географічних зон, починаючи з півночі та спускаючись на південь:
- Alto Lario Occidentale до складу якої входять муніципалітети між Кремією та Соріко, а також долини, що простяглися поблизу;
- зона Alpi Lepontine Meridionali до складу якої входять муніципалітети між Гріанте і Сан Сіро, а також муніципалітет Черезіо та долини (Вал Каварна (Val Cavargna) та Валсолда);
- зона Lario Intelvese до складу якої входять усі муніципалітети Вал д'Інтелві (Val d'Intelvi), територія озера Комо між Черноббіо і Ардженіо та Тремедзіна (Tremezzina);
- територія Triangolo Lariano (Ларіанського трикутника) до складу якої увійшли Валассіна, Ерба, Канцо , Вальброна та муніципалітети між Блевіо і Белладжо;
- територія Como e dintorni (Комо та околиці) належить головному місту провінції (Комо) та межуючим з ним муніципалітетам;
- до території Olgiatese входять північні муніципалітети та селища на межі з швейцарським округом Мендрізіо і з провінцією Варезе;
- та bassa Brianza Comasca, є частиною бряндзойської території та включає до складу території Канту та Маріано-Коменсе — два найбільш населені центри після Комо.
Найбільші за кількістю мешканців муніципалітети (ISTAT, 31/12/2007):
| Ном. | Герб | Муніципалітет | Населення (осіб) |
Площа (км²) |
Густота (ab/км²) |
Висота (м.н.р.м.) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1° | Комо | 83.836 | 37,63 | 2228 | 201 | |
| 2° | Канту | 38.147 | 23,18 | 1632 | 370 | |
| 3° | Маріано-Коменсе | 23.181 | 13,72 | 1680 | 256 | |
| 4° | Ерба | 17.005 | 18,13 | 935 | 320 | |
| 5° | Олджате-Комаско | 11.127 | 10 | 1110 | 400 | |
| 6° | Лурате-Каччівіо | 10.073 | 5,92 | 1711 | 319 | |
| 7° | Фіно-Морнаско | 9.309 | 7,26 | 1266 | 334 | |
| 8° | Ломаццо | 8.974 | 9,36 | 947 | 296 | |
| 9° | Черменате | 8.943 | 8,1 | 1098 | 297 | |
| 10° | Турате | 8.800 | 10,12 | 863 | 240 |
Археологічні відомості щодо присутності людей на комаській території відносять нас до палеолітського періоду.
Так, останні відкриття 2006 свідчать про наявність неандертальців[2] близько 50.000-60.000 років тому, сліди їх перебування знайшли у Ведмежому гроті (Grotta dell'Orso) поблизу поселення Ербонне муніципалітету Сан Феделе Інтелві.
Інші докази було знайдено у гроті Буко дель пйомбо (Buco del piombo) поблизу містечка Ерба, які, без сумніву, належать мустьєрській культурі епохи палеоліту. Цей грот населяли, хоча і з перервами від 30 000 до 10 000 років тому, перші люди; навряд чи його населяли неандертальці або ж докази їхнього перебування у гроті зникли з появою людей.
До цього ж періоду відносять і кремнієві накінечники знайдені у місцевості Танун (Tanun) на схилах поблизу Козії (Cosia).
Ці античні знахідки підтверджують наявність мисливців — народів, які спочатку займалися збиральництвом та згодом перейшли з рівнин на преальпійські схили та зайнялися полюванням на великі стада травоїдних тварин.
Інші, більш ранні знахідки поблизу містечка Ербонне, відносять до епохи мезоліту, вони датуються близько 10 000 роками тому, і знайдені на горі Корніццоло (Cornizzolo). Вони також належать племенам мисливців.
Залишки ж поблизу Монтано Лучіно є доказом осілого життя людей близько 6 000 років тому.
З приходом неоліту, нової кам'яної доби, відбувається справжня революція у стилі життя. Людина починає займатися тваринництвом та агрокультурою, навчається осілому способу життя, відкриває колесо, практикує ткацтво i гончарство. Давніша фаза характеризується виробленням глиняних ваз прямокутної форми, а останні вироби нової кам'яної доби характеризуються наявністю отворів та округлою формою ваз. Не існує поховальних традицій.
Рештки датовані цим періодом знайшли в озері Варезе і в містечку Лагоцца (Lagozza), в Кастель Гранде (Castel Grande) селища Беллінцона у Швейцарії та в Монтано Лучіно.
Температура коливається близько -5/+5 °C у січні та близько +20/+30 °C у липні. Провінція розташована на передальпійській території, завдяки чому клімат є напів-континентальним. Зими у цілому холодні, а літо жарке та задушливе. Винятком є Ларіанське узбережжя (в основному Тремедзіна), на якому клімат є надзвичайно м'яким. Вологість повітря дуже висока протягом всього року.
| COMO | Місяці | Пора | Рік | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Зим | Вес | Літ | Осі | ||
| Темп. макс. (°C) | 6.6 | 8.8 | 12.7 | 17.1 | 21.1 | 25.4 | 28.3 | 27.1 | 23.6 | 18.1 | 11.6 | 7.7 | 7.7 | 17 | 26.9 | 17.8 | 17.3 |
| Темп. мін. (°C) | 0.4 | 1.5 | 4.6 | 8.1 | 11.6 | 15.7 | 18.1 | 17.5 | 14.0 | 10.0 | 5.2 | 1.4 | 1.1 | 8.1 | 17.1 | 9.7 | 9 |
| Опади (мм) | 69 | 76 | 117 | 107 | 161 | 134 | 85 | 136 | 116 | 125 | 129 | 63 | 208 | 385 | 355 | 370 | 1318 |
| Дні опадів (≥ 1 мм) | 6 | 6 | 8 | 9 | 12 | 10 | 7 | 9 | 7 | 7 | 8 | 6 | 18 | 29 | 26 | 22 | 95 |
| Абсолютна геліофанія (години) | 3.2 | 3.7 | 4.5 | 5.4 | 5.4 | 6.7 | 7.6 | 6.9 | 5.6 | 4.4 | 3.0 | 3.1 | 3.3 | 5.1 | 7.1 | 4.3 | 5 |
- ↑ Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)
- ↑ L. Marchiò, Il luogo che non c'è-I segreti di Erbonne, 2006, pag 13-19
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |