Корисні копалини Швеції

Корисні копалини Швеції

Корисні копалини Швеції

Швеція займає 2-е місце в Європі (з великим відривом після України) за запасами залізних руд; 3-є місце в Європі за запасами руд молібдену і срібла, 4-е місце в Європі за запасами руд міді (табл. 1).

Основні корисні копалини Швеції станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах,  %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Залізні руди, млн т	3000	4600	53 (Fe)	1,7
Золото, т	56	160	2,1 г/т	0,1
Мідь, тис. т	2760	3700	0,68 (Cu)	0,4
Плавиковий шпат, млн т	0,02	0,04
Свинець, тис. т	1381	1791	2,3 (Pb)	1,1
Срібло, т	9000	10000	180 г/т	1,6
Вугілля, млн т	4	24
Апатити, млн т	0,3	2	3 (Р2О5)	0,01
Цинк, тис. т	1845	2145	2 (Zn)	0,7

Окремі види корисних копалин

Нафта. Родовища нафти на території Швеції належать до Центрально-Європейського нафтогазоносного басейну. Вони розташовані на площі близько 30 тис. км² (о. Ґотланд з прилеглою акваторією Балтійського моря). Продуктивні карбонатні відклади ордовика, глибина залягання продуктивного горизонту 400–800 м. Найбільше родовище — Хамра.

Вугілля. Невеликі родовища кам'яного вугілля з потужністю пластів до 0,8 м (Хьоганес, Ересунде) є в провінції Сконе на західному узбережжі країни і приурочені до відкладів нижньої юри.

Уран. Уранові руди в Швеції відомі в основному в двох районах: на півдні країни в провінції Вестерґьотланд і на півночі в провінції Ар'єплуг-Арвідсьяур. Перші сконцентровані в кембрій-силурійських бітумінозних сланцях. Уранова мінералізація представлена уранінітом. Крім урану, руди містять V (до 0,07 %), Мо (до 0,03 %), Ni. Другі асоціюють з ріолітовими і ріодацитовими іґнімбритами середнього протерозою. Основний мінерал — настуран, простежується на глибину 350 м.

Залізо. За запасами залізних руд Швеція займає 2-е місце в Європі (після України, з великим відривом від неї). При врахуванні запасів Росії — 3-є місце після України і Росії. Родовища залізняка є в провінціях Норботтен і Берґслаген. Вони відповідають 5 генетичним типам: апатит-магнетитові (Кіруна, Туоллувара, Ґренґесберґ та ін.), скарново-магнетитові (Саутусвара та ін.), родовища залізистих кварцитів (Стросса), титаномагнетитові з ванадієм (Роутіваре та ін.) та ооліт-шамозитові і сидеритові руди (район Сконе). Основні запаси промислових залізних руд країни зосереджені в апатит-магнетитових родовищах (бл. 70 %), з яких Кіруна є одним з найбільших родовищ у світі.

Мідь. Родовища мідних руд відомі по всій країні. Близько 100 мідно-колчеданних родоввищ і рудопроявів є в провінції Норботтен, стільки ж в Центральній Швеції, в провінціях Вестерботтен і Берґслаген. Важливе родовище мідної руди було виявлене на початку 1990-х років в долині річки Шеллефтеельвен в Норрланді.

Комплексні руди. Невеликі комплексні родовища є на півдні Швеції. Руди масивні, прожилкові і вкраплені. Основні родовища: Аітік, Буліден, Віскарія. Руди міді містять Ag (4 г/т), Au (0,3 г/т).

Поліметали. Основна частина родовищ свинцю і цинку знаходиться у східній частині крайової зони каледонід і залягає в гірських породах кембрію і докембрію. Відомо 3 типи родовищ: срібловмісні, колчеданно-поліметалічні, срібло-свинцево-цинкові жильні і поліметалічні стратиформні. Головні родовища: Лайсваль, Ґарпенберґ, Оммеберґ. Руди найбільшого родовища Лайсваль містять Ag (11 г/т) і Au (0,1 г/т).

Вольфрамові і молібденові руди зосереджені головним чином в провінції Берґслаґен, родовища скарново-шеєлітові. Є також невеликі родовища жильної кварцово-вольфрамітової формації і епігенетичні стратиформні поклади. Більшість родовищ пов'язана з кислими інтрузіями. Благородні метали золото і срібло добувають головним чином попутно з руд сульфідних родовищ. Єдине родовище золото-сульфідної формації — Енасен розташоване в Центральній Швеції. Руди містять телуриди золота.

Флюорит. Жильні родовища плавикового шпату відомі в області Сконе на півдні країни. Вміст флюориту в рудах іноді досягає 76 %.

Нерудна індустріальна сировина представлена родовищами польового шпату, тальку, азбесту, бариту, графіту, а нерудні будівельні матеріали — доломіту, вапняків, мармуру, граніту, пісковику, глинистих сланців.

Див. також

• Промисловість Швеції
• Економіка Швеції
• Геологія Швеції
• Гірнича промисловість Швеції

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
• U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.