Купільська волость
Зовнішній вигляд
Купільська волость | ||||
Центр | Купіль | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 12 039 (1886) | |||
Населення | 9180 осіб (1886) | |||
Густота | 69.8 осіб / км² | |||
Купільська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Купіль.
Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 12 сільських громад. Населення — 9180 осіб (4451 чоловічої статі та 4729 — жіночої), 1090 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 6206 | 5397 |
Приватної власності | 5549 | 4107 |
Іншої власності | 284 | 203 |
Загалом | 12039 | 9707 |
Поселення волості:
- Купіль — колишнє державне та власницьке містечко при річці Буг за 60 верст від повітового міста, 972 особи, 191 двір, православна церква, костел, синагога, 4 єврейських молитовних будинки, школа, аптека, постоялий будинок, 18 лавок, водяних і вітряний млини, пивоварний заводи, базари через 2 тижні.
- Богданівка — колишнє власницьке село при річці Случ, 637 осіб, 115 дворів, школа.
- Клинини — колишнє власницьке село при річці Самець, 1228 осіб, 231 двір, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин, поташний завод.
- Кушнирівка — колишнє власницьке село при річці Самець, 390 осіб, 73 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
- Левківці — колишнє власницьке село при безіменній річці, 382 особи, 73 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Рябіївка — колишнє державне село, 744 особи, 141 двір, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Холодець — колишнє власницьке село при річці Буг, 474 особи, 84 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
- Чернява (Кржачки) — колишнє державне село при річці Буг, 573 особи, 103 двори, православна церква, школа й водяний млин.
У 1900-1913 роках складалася з містечка та 15 поселень, 14 сільських громад.
Станом на 1900 населення зросло до 11 869 осіб, 2169 дворових господарства, волосним старшиною був Дем'ян Крамар[2].
Станом на 1913 населення зросло до 15 323 особи, 2729 дворових господарства, волосним старшиною був С. Буздиган[3].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1900, (стор.IV-34)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.III-146)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |