К-21 (1940)

К-21


Схема підводного човна типу «Крейсерська»
Під прапором	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Полярний
Закладений	10 грудня 1937
Спуск на воду	16 серпня 1939
Введений до складу флоту	30 листопада 1940
На службі	1940—1954
Сучасний статус	11 вересня 1954 року знятий з озброєння^[1]
Бойовий досвід	Друга світова війна Кампанія в Арктиці Арктичні конвої
Нагороди
Проєкт
Тип ПЧ	крейсерський дизель-електричний торпедний підводний човен
Розробник проєкту	завод № 194, Ленінград
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	22,5 вузли (42 км/год)
Швидкість (підводна)	10 вузлів (18 км/год)
Робоча глибина занурення	80 м
Гранична глибина занурення	100 м
Автономність плавання	50 діб
Екіпаж	67 осіб (10 офіцерів і 57 матросів)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	97,7 м
Ширина корпусу найб.	7,4 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,04 м
Водотоннажність надводна	1 490 т
Водотоннажність підводна	2 104 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 9ДКР дизель-генератор 38К8 2 × електродвигуни ПГ11
Гвинти	2
Потужність	2 × 4200 к.с. (дизелі) 800 к.с. (дизель-генератор) 2 × 1200 к.с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія	2 × 102-мм корабельні гармати Б-24БЛ
Торпедно- мінне озброєння	6 носових та 4 кормові ТА калібру 533-мм (24 торпеди) 20 мін
ППО	2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К

К-21 — радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 грудня 1937 року на верфі заводу № 194 у Ленінграді під будівельним номером 108. 16 серпня 1939 року спущений на воду. 30 листопада 1940 року корабель увійшов до строю, а 3 лютого 1941 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР^[2]. Першим командиром став капітан-лейтенант Жуков Аркадій Олександрович.

За часи німецько-радянської війни човен здійснив 12 бойових походів і 6 мінних постановок.

Історія служби

Навесні 1941 року К-21 включили до складу загону кораблів ЕОН-11, який здійснював перехід до Північного флоту. 8 червня 1941 року човен, який розвантажили, знявши з нього частину приладів і механізмів, вирушив Біломорсько-Балтійським каналом на північ. До початку війни К-21 встигнув пройти Ладогу і Онезьке озеро. Ранок 22 червня застиг корабель у першого шлюзу Біломорканалу в Повенца.

Протягом перших ночей війни німецька авіація бомбардувала шлюзи Біломорканалу, зумівши завдати їм серйозні ушкодження, які виключали прохід кораблів. 6 серпня підводний човен продовжив рух, 24 серпня прибувши в Бєломорськ. Лишень 6 вересня корабель перейшов до Архангельська, де на заводі «Червона Кузня» на субмарину повернули все те, що було знято з неї перед переходом на Північ. 10 вересня К-21 був зарахований до складу Навчальної бригади ПЧ Біломорської флотилії.

23 жовтня човен попрямував у Полярне, на переході в гирлі Білого моря К-21 був виявлений німецьким ПЧ U-576. Ввечері того ж дня підводний човен прибув у Полярне, де увійшов до складу 1-го дивізіону бригади ПЧ Північного флоту.

Атака на «Тірпіц»

27 червня 1942 року К-21 капітан 3-го рангу Лунін М. О. отримав наказ зайняти бойову позицію для прикриття конвою PQ 17. Пізніше підводний човен отримав радіограму, в якій повідомлялося, що німецька ескадра, що складалася з лінкора «Тірпіц», важкого крейсера «Адмірал Шеєр» та кількох есмінців, рушить на перехоплення колони транспортного конвою PQ 17. К-21 розпочав пошуки ворожої ескадри.

5 липня о 16:33 акустики почули шум гвинтів, що наближається. Ескадра йшла протичовновим зиґзаґом. Першими кораблями, які можна було побачити, були есмінці типу 1936 року, які прикривали «Тірпіц» і крейсер «Адмірал Шеер» від можливих атак підводних човнів. Командир К-21 вирішив атакувати. К-21 обійшов захисний бар'єр есмінців і увійшов усередину похідного ордеру ескадри. Наблизившись до відстані майже 18-20 кабельтових, підводний човен випустив з кормових торпедних апаратів у бік «Тірпіца» чотири торпеди. Акустик та члени екіпажу у відсіках підводного човна почули два вибухи, однак після війни історики в німецьких документах не знайшли ніяких доказів торпедних атак радянського підводного човна. Більш того, німці навіть не помітили атаки ворожого підводного човна. Історик М. Є. Морозов висунув гіпотезу про неможливість ураження лінкору торпедами, і пояснив причину вибухів, роз'яснивши, що торпеди рано підірвались.

Судна, затоплені К-21

Судна, затоплені К-21^[2]
Дата	Судно (корабель)	Належність	Тоннаж	Тип	Прим.
21 листопада 1941	Bessheim	Норвегія	1 774 GRT	Вантажне судно	Підрив на міні
21 січня 1942	Ingøy	Норвегія	15 GRT	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
9 липня 1942	UJ-1110	Крігсмаріне	527 GRT	Мисливець за підводними човнами	Підрив на міні
12 лютого 1943	н/д	Норвегія	н/д	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
12 лютого 1943	н/д	Норвегія	н/д	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
12 лютого 1943	н/д	Норвегія	н/д	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
12 лютого 1943	н/д	Норвегія	н/д	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
12 квітня 1943	н/д	Норвегія	н/д	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
12 квітня 1943	н/д	Норвегія	н/д	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
12 квітня 1943	н/д	Норвегія	н/д	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
12 квітня 1943	н/д	Норвегія	н/д	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
22 квітня 1943	Duna	Третій Рейх	1 926 GRT	Вантажне судно	Підрив на міні
14 вересня 1943	Frei	Норвегія	40 GRT	Риболовецьке судно	Вогонь артилерії
Загалом:			4 282 GRT

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

↑ М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Моделист-конструктор. — Москва, 2007. — С. 30. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007) — 3500 прим.
↑ ^а ^б «К-21». sovboat.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2021.(рос.)

Джерела

«К-21» [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
K-21. на uboat.net. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021. (англ.)

Посилання

К-21 [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Москва: Моделист-конструктор, 2007. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 экз.(рос.)
Сергеев Константин Михайлович. Лунин атакует «Тирпиц»! — СПб.: ГУП СПМБМ «Малахит», 1999. — 232 с. — (Вестник «Подводное кораблестроение. Прошлое, настоящее, будущее». Выпуск № 13). — 800 экз.

СРСР Друга світова війна Військова техніка Морська справа Війна

[МК07-09_30-1] М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Моделист-конструктор. — Москва, 2007. — С. 30. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007) — 3500 прим.

[uboat.net-2] а ^б «К-21». sovboat.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2021.(рос.)

[1]

[2]