Перейти до вмісту

Лінчин

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Лінчин
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район Рівненський район
Тер. громада Березнівська міська громада
Код КАТОТТГ UA56060030230090587
Основні дані
Засноване 1579 (найдавніша з відомих писамна згадка)
Населення 726
Площа 0,62 км²
Густота населення 1170,97 осіб/км²
Поштовий індекс 34664
Телефонний код +380 3653
Географічні дані
Географічні координати 51°06′20″ пн. ш. 26°57′19″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
179 м
Місцева влада
Адреса ради 34630, Рівненська обл., Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, буд.6
Карта
Лінчин. Карта розташування: Україна
Лінчин
Лінчин
Лінчин. Карта розташування: Рівненська область
Лінчин
Лінчин
Мапа
Мапа

Лі́нчин — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Лінчин розташоване на південному заході Полісся, ним протікає річка безіменна, права притока річки Бобер. Неподалік від села розташований заказник Прище (Брище).

Історія

[ред. | ред. код]

У XV — пер. пол. XVI століття Лінчин у складі Великого князівства Литовського. Адміністративно належало до Овруцького староства Київського воєводства. З 1569 року й по кін XVIII ст. ці землі були інкорпоровані до складу Польської Корони згідно Люблінської унії. На північ, одразу за селом Чудель розпочиналися землі Пинського повіту Берестейського воєводства, які й далі належали до Великого князівства Литовського. По інший берег річки Случ — землі Луцького повіту Волинського воєводства Корони Польської.

Від сер. XVI по кін. XVIII ст., у володінні волинських шляхтичів Бабинських. У 1579 році власність Андрія Бабинського. Поблизу функціонувало дві рудні у яких видобували кам'яну руду. Також через наявність лісу, тут виготовляли поташ і попіл.

Під час Хмельниччини село зазнало неодноразових розорень покозаченими селянами, козаками, татарами та коронним військом.

З 1793 року Лінчин у складі Волинського намісництва Російської імперії. З 1804 року Волинська губернія. У 1794 році брати Гнат та Олександр Бабинські продали Лінчин місцевому землевласнику Михайлу-Гвидону Корженевському.[1]

27 квітня 1944 року, у лінчинському лісі відбувся бій куреня УПА «Батуринський» ВО-1 «Заграва» (командир — Адам Рудик «Шакал») з відділом НКВД. Було вбито понад 300 енкаведистів і понад 150 поранено. Втрати повстанців — 40 вбитих, серед них і сотенний «Буря»[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Березнівської міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Березнівського району, село увійшло до складу Дубенського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 725 осіб[5].

На 2021 рік населення становить 726 осіб.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6][7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 725 99.86%
інші/не вказали 1 0.14%
Усього 726 100%

Джерела

[ред. | ред. код]

Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. – S. 123

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. с. 122—123.
  2. УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 47. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]