Лі Маккаллок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лі Маккаллок
Лі Маккаллок
Лі Маккаллок
Особисті дані
Народження 14 травня 1978(1978-05-14) (46 років)
  Беллсгілл, Шотландія
Зріст 185 см
Вага 83 кг
Громадянство  Шотландія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1991–1993
1993-1996 		Шотландія «Рейнджерс»
Шотландія «Мотервелл»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–2001 Шотландія «Мотервелл» 124 (21)
2001–2007 Англія «Віган Атлетік» 224 (44)
2007–2015 Шотландія «Рейнджерс» 209 (52)
2015–2016 Шотландія «Кілмарнок» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2004–2010 Шотландія Шотландія 18 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016 Шотландія «Кілмарнок» (в.о.)
2017 Шотландія «Кілмарнок»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Лі Маккаллок (англ. Lee McCulloch, нар. 14 травня 1978, Беллсгілл) — шотландський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

За свою кар'єру крім «Кілмарнока» грав за шотландські «Мотервелл» і «Рейнджерс», а також англійський «Віган Атлетік». За національну збірну Шотландії Маккаллок провів 18 матчів, забив один гол.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Лі народився 14 травня 1978 року в шотландському місті Беллсгілл. Є вихованцем глазговського клубу «Рейнджерс». Починав кар'єру на позиції нападника і в юнацькій команді «джерс» утворював атакуючий тандем з майбутнім гравцем національної збірної Шотландії Баррі Фергюсоном.

З 1993 року став вихованцем футбольної школи клубу «Мотервелл». 8 серпня 1995 року Лі дебютував у першій команді «сталеварів» під керівництвом Алекса Макліша в поєдинку Кубка УЄФА проти фінського клубу МюПа. 31 січня 1998 року, відзначившись «дублем» у ворота «Гіберніана», Маккаллок відкрив рахунок своїм голам за «Мотервелл»[1]. Всього за п'ять з половиною сезонів, проведених у складі «сталеварів», Лі зіграв 143 матчі, забив 27 м'ячів.

«Віган Атлетік»

[ред. | ред. код]

2 березня 2001 року Маккаллок перебрався в Англію, де приєднався до команди «Віган Атлетік». Сума відступних, заплачена клубом зі стадіону «DW» «Мотервеллу» за молодого футболіста склала 700 тисяч фунтів стерлінгів[2]. Купівля Маккаллока стала найдорожчою для «Вігана» за всю його історію[2].

Вже на наступний день Маккаллок вперше вийшов у складі «Вігана» в офіційному матчі — в той день в рамках турніру Першого англійського дивізіону «Латікс» зустрічалися з клубом «Свіндон Таун»[3]. За чотири тижні в поєдинку з «Вікем Вондерерз» Маккаллок забив свій перший гол за «синьо-білих»[4]. Саме під час виступів у «Вігані» остаточно став виступати в півзахисті, однаково успішно граючи на будь-якому фланзі.

У сезоні 2005/06 багато в чому завдяки відмінним дії шотландського хавбека на полі клуб дійшов до фіналу Кубка ліги, де однак поступився клубу «Манчестер Юнайтед» з розгромним рахунком 0:4. Маккаллок взяв участь у цій зустрічі, вийшовши на заміну на 62-й хвилині матчу замість швейцарця Стефана Аншо[5]. 24 липня 2006 року Лі пролонгував контракт з «Віганом» ще на три роки[6].

У січні 2007 року спробу зміцнити свої ряди півзахисником зробив шотландський «Рейнджерс», який висловив готовність викупити права на свого вихованця за 750 тисяч фунтів. Головний тренер англійського клубу, Пол Джуелл, відкинув пропозицію «джерс», назвавши її «сміховинною»[7]. У травні того ж року в інтерв'ю телеканалу «BBC» Маккаллок сказав, що його «приваблює інтерес з боку глазговців», і він «був би щасливий повернутися на Батьківщину»[8][9]. 23 червня керівництво «Вігана» відкинуло чергову пропозицію «Рейнджерс» в розмірі 1,5 мільйона фунтів, заявивши, що хоче за півзахисника на 750 тисяч більше. «Джерс» взяли два тижні на роздуми і врешті-решт погодилися віддати за Маккаллока необхідну суму.

«Рейнджерс»

[ред. | ред. код]

11 липня 2007 року прес-служба глазговців розповсюдила офіційну інформацію, що переговори з «Віганом» з приводу завершені успішно, і півзахисник підпише з шотландцями контракт, як тільки пройде медичне обстеження. 12 липня Маккаллок уклав з «Рейнджерс» 4-річну угоду про співробітництво[10][11].

31 липня відбувся дебют в його рідному клубі в поєдинку другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти чорногорської «Зети»[12]. 2 жовтня Маккаллок забив свій перший гол за «Рейнджерс», вразивши ворота французького «Ліона» в матчі головного клубного турніру Європи, ударом головою замкнувши навіс з кутового у виконанні Дамаркуса Бізлі[13].

23 грудня у зустрічі «джерс» з «Абердіном» стався інцидент, який довго ще мусувався в засобах масової інформації. На 36-й хвилині поєдинку півзахисник «червоних», Кріс Кларк, грубим підкатом збив гравця «Рейнджерс», Алана Хаттона. З'ясування стосунків з Кларком в результаті переросло в загальнокомандну масову бійку, де Лі «відзначився» більше всіх, двічі вдаривши в обличчя футболіста «Абердіна», Скотта Северіна. Щоб зупинити конфлікт довелося втрутитися поліції. Після того, як порядок був встановлений, Маккаллок побачив перед собою червону картку[14]. Керівництво «Абердіна» зажадало від Шотландської футбольної асоціації дискваліфікувати гравця, однак Асоціація вирішила обмежитися суворим попередженням.

У тому ж сезоні Маккаллок з «Рейнджерс» виграв Кубок Шотландії і Кубок ліги. «Джерс» також дійшли до фіналу Кубка УЄФА, де, однак, поступилися російському «Зеніту»[15].

Другий сезон Лі в «Рейнджерс» вийшов змазаним через низку травм. За весь сезон 2008/09 він провів у футболці глазгівського клубу лише 18 ігор, втім виграв з командою чемпіонат Шотландії та національний Кубок.

Сезон 2009/10 Маккаллок почав успішно, забивши по м'ячу у перших двох іграх сезонах — с «Фалкірком»[16] і «Гарт оф Мідлотіан»[17]. 3 січня 2010 року Лі вразив ворота «Селтіка» в дербі «Old Firm», принісши своїй команді нічию в цьому поєдинку[18].

12 серпня того ж року Маккаллок підписав з «Рейнджерс» новий 2-річний контракт[19]. 21 вересня, зігравши в матчі Кубка шотландської ліги проти «Данфермлін Атлетік», Лі провів п'ятисотий матч у своїй клубній кар'єрі[20]. 2 лютого 2011 року в зустрічі з «Гарт оф Мідлотіаном» хавбек отримав травму коліна, що вивела його з ладу на три місяці[21][22]. На поле Маккаллок повернувся 7 травня, вийшовши на заміну замість Моріса Еду у матчі з тими ж «серцями»[23]. За підсумками сезону виграв з командою чемпіонат і кубок ліги.

У сезоні 2010/11 втретє поспіль виграв з командою чемпіонат та вдруге поспіль Кубок ліги. Влітку 2012 року, коли команду через фінансові проблеми були відправлені у Третій дивізіон шотландської футбольної ліги, четвертий за рівнем дивізіон країни, Маккаллок залишився у клубі і допоміг йому діва сезони поспіль займати перші місця, підвищившись до Чемпіоншипа. Там у сезоні 2014/15 клуб став лише третім і не зумів відразу повернутись в еліту, після чого у липні 2015 року Маккаллок залишив «Рейнджерс» по завершенні свого контракту.

В липні 2016 року став граючим тренером у «Кілмарноку»[24]. Хоча Лі і був зареєстрований як гравець, основною посадою для гравця стала робота з молодими гравцями команди[25], а на поле Маккаллок за клуб вийшов лише одного разу — в матчі чемпіонату проти «Росс Каунті»[26]. У січні 2016 року став в.о. головного тренера клубу і остаточно покинув ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У жовтні 2004 року Маккаллок був вперше викликаний в національну збірну Шотландії на гостьовий відбірковий матч до чемпіонату світу 2006 року проти Молдови. У цьому поєдинку півзахисник і дебютував за «тартанову армію», з'явившись на полі на 85-й хвилині, замінивши Стівена Томпсона[27].

Свій перший і єдиний гол за «горян» Маккаллок забив 13 жовтня 2007 року, вразивши ворота збірної України[28].

8 вересня 2008 року Лі оголосив про завершення своїх виступів у національній команді, мотивувавши це рішення бажанням зосередитися на іграх в клубі"[29][30]. Тим не менш у 2010 році новий наставник шотландців, Крейг Левейн, зумів умовити футболіста повернутися в збірну і викликав його на товариський поєдинок проти Чехії і восени 2010 року зіграв останні три матчі за збірну.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 18 матчів, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після того, як головний тренер «Кілмарнока» Гарі Лок пішов у відставку 30 січня 2016 року, Маккаллок став в.о. головного тренера, керуючи клубам у двох матчах: нічийному з «Рейнджерсом» у Кубку Шотландії[31] і переможному з «Мотервеллом» (2:0) у чемпіонаті[32]. Після цього Лі повернувся до своїх обов'язків після того, як Лі Кларк був призначений на постійній основі у лютому 2016 року[33]. На наступний сезон Маккаллок не був заявлений за «Кілмарнок», зайнявши роль помічника менеджера Лі Кларка[34].

В лютому 2017 року Маккаллок знову був призначений тимчасовим головним тренероми команди, коли Кларк покинув «Кілмарнок» і працював з командою до кінця сезону 2016/17, який «Кілмарнок» закінчив восьмим у Прем'єр-лізі. Після цього Лі був призначений постійним головним тренером команди 5 червня 2017 року[35]. Втім команда не змогла виграти жодну з перших восьми матчів чемпіонату 2017/18 і Маккаллок покинув «Кілмарнок» 1 жовтня 2017 року[36].

У січні 2018 року став асистентом Адама Оуена[en] у польському клубі «Лехія» (Гданськ)[37], втім вже у березні весчь тренерський штаб покинув клуб через зміну філософії клубу.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1995–96 Шотландія «Мотервелл» ПЛ 2 0 КШ+КЛ 0+0 0+0 КУЄФА 1 0 3 0
1996–97 ПЛ 15 0 КШ+КЛ 3+0 0+0 - - - 18 0
1997–98 ПЛ 24 2 КШ+КЛ 4+2 0+0 - - - 30 2
1998–99 ПЛ 27 3 КШ+КЛ 3+2 1+0 - - - 32 5
1999–00 ПЛ 30 9 КШ+КЛ 4+1 2+1 - - - 35 12
2000–01 ПЛ 26 7 КШ+КЛ 1+2 1+1 - - - 29 9
Усього за «Мотервелл» 124 21 15+7 4+2 1 0 147 27
2000–01 Англія «Віган Атлетік» 2Д (ІІІ) 10+1 3+0 КА+КЛ 0+0 0+0 - - - 11 3
2001–02 2Д (ІІІ) 34+1 6+0 КА+КЛ 1+0 0+0 - - - 36 6
2002–03 2Д (ІІІ) 38 6 КА+КЛ 1+2 0+0 - - - 41 6
2003–04 Ч (ІІ) 41 6 КА+КЛ 1+3 0+1 - - - 45 7
2004–05 Ч (ІІ) 42 14 КА+КЛ 0+1 0+0 - - - 43 14
2005–06 ПЛ 30 5 КА+КЛ 1+4 0+0 - - - 35 5
2006–07 ПЛ 29 4 КА+КЛ 1+0 1+0 - - - 34 5
Усього за «Віган Атлетік» 222+2 44+0 5+10 1+1 - - 241 46
2007–08 Шотландія «Рейнджерс» ПЛ 22 3 КШ+КЛ 6+3 2+0 ЛЧ+КУЄФА 7+8 2+0 46 7
2008–09 ПЛ 12 0 КШ+КЛ 4+2 0+0 ЛЧ 2 0 20 0
2009–10 ПЛ 34 5 КШ+КЛ 4+3 0+1 ЛЧ 6 1 47 7
2010–11 ПЛ 21 0 КШ+КЛ 1+3 0+1 ЛЧ+ЛЄ 3+2 0+0 30 1
2011–12 ПЛ 26 5 КШ+КЛ 0+1 0+0 ЛЧ+ЛЄ 1+2 0+0 30 5
2012–13 3Д (IV) 27 16 КШ+КЛ+КВ 0+3+3 0+5+2 - - - 33 23
Усього за «Рейнджерс» 140 29 15+15+3 2+7+2 31 3 204 43
Усього за кар'єру 489 93 35+32+3 7+10+2 34 3 589 116

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Рейнджерс»: 2008–09, 2009–10, 2010–11
«Рейнджерс»: 2007–08, 2008–09
«Рейнджерс»: 2007–08, 2009–10, 2010–11
Шотландія: 2006[38]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Motherwell 6 — 2 Hibernian [Архівовано 23 червня 2009 у Wayback Machine.], «soccerbase.com»(англ.)
  2. ↑ а б Well duo sign for Wigan. BBC Sport. 2 березня 2001. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 29 вересня 2018.(англ.)
  3. ↑ Wigan 0-0 Swindon. BBC Sport. 3 березня 2001.(англ.)
  4. ↑ Wycombe 1-2 Wigan. BBC Sport. 31 березня 2001.(англ.)
  5. ↑ Man Utd 4 — 0 Wigan [Архівовано 29 січня 2009 у Wayback Machine.], «soccerbase.com»(англ.)
  6. ↑ Маккаллок продовжив контракт з «Віганом», «Спорт-Експрес» (24 липня 2007)
  7. ↑ Wigan snub McCulloch transfer bid. BBC Sport. 17 січня 2007. Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 29 вересня 2018.(англ.)
  8. ↑ McCulloch would Relish Rangers move. BBC Sport. 23 травня 2007. Архів оригіналу за 26 серпня 2007. Процитовано 29 вересня 2018.(англ.)
  9. ↑ Хавбек «Вігана» хоче грати за «Рейнджерс», «Спорт-Експрес» (24 травня 2007)
  10. ↑ Rangers seal McCulloch transfer. BBC Sport. 11 липня 2007. Архів оригіналу за 5 лютого 2008. Процитовано 29 вересня 2018.(англ.)
  11. ↑ Хавбек збірної Шотландії перейшов в «Глазго Рейнджерс» [Архівовано 14 липня 2007 у Wayback Machine.], «Чемпіонат.ру» (12 липня 2007)
  12. ↑ Rangers 2-0 FK Zeta. BBC Sport. 31 липня 2007. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 29 вересня 2018.(англ.)
  13. ↑ «Lyon 0-3 Rangers» [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.] «BBC Sport». 2 October 2007.(англ.)
  14. ↑ Aberdeen 1 — 1 Rangers [Архівовано 25 грудня 2007 у Wayback Machine.], «soccerbase.com»(англ.)
  15. ↑ Zenit 2 — 0 Rangers[недоступне посилання з квітня 2019], «soccerbase.com»(англ.)
  16. ↑ Rangers 4 — 1 Falkirk [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.], «soccerbase.com»(англ.)
  17. ↑ Hearts 1 — Rangers 2 [Архівовано 6 лютого 2010 у Wayback Machine.], «soccerbase.com»(англ.)
  18. ↑ Celtic 1 — 1 Rangers [Архівовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine.], «soccerbase.com»(англ.)
  19. ↑ lee's Here For Long Run [Архівовано 15 серпня 2010 у Wayback Machine.], «rangers.co.uk» (12 August 2010)(англ.)
  20. ↑ Rangers 7 — 2 Dunfermline. soccerbase.com. Процитовано 23 вересня 2010.[недоступне посилання з червня 2019](англ.)
  21. ↑ Rangers 1 — 0 Heart of Midlothian. Soccerway. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 9 травня 2011.(англ.)
  22. ↑ Півзахисник «Рейнджерс» Маккаллок отримав серйозну травму. Чемпіонат.ру / accessdate=2011-05-09. 6 лютого 2011.[недоступне посилання з липня 2019] [недоступне посилання з Липень 2018]
  23. ↑ Rangers 4 — 0 Heart of Midlothian. Soccerway. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 9 травня 2011. (англ.)
  24. ↑ Crawford, Kenny (11 липня 2015). Kilmarnock: Lee McCulloch agrees player-coach role. BBC Sport. BBC. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
  25. ↑ Kilmarnock: Lee McCulloch leaves 'worst year' at Rangers behind. BBC Sport. BBC. 13 липня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
  26. ↑ Barnes, John (22 серпня 2015). Kilmarnock 0-4 Ross County. BBC Sport. BBC. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
  27. ↑ Moldova 1-1 Scotland. BBC Sport website. 13 жовтня 2004. (англ.)
  28. ↑ Scotland v Ukraine. SFA. 14 November 2007.[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
  29. ↑ «McCulloch quits Scotland set-up» [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.] «BBC Sport website» (8 September 2008)(англ.)
  30. ↑ Маккаллок завершив кар'єру у збірній Шотландії [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.], «Sports.ru» (8 вересня 2008)
  31. ↑ Rangers 0–0 Kilmarnock. BBC Sport. BBC. 6 лютого 2016. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
  32. ↑ Motherwell 0–2 Kilmarnock. BBC Sport. BBC. 13 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
  33. ↑ Lee Clark: Kilmarnock appoint former Blackpool manager. BBC Sport. BBC. 15 лютого 2016. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
  34. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29 вересня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  35. ↑ Kilmarnock: Lee McCulloch's first task as manager is to recruit new players. BBC Sport. BBC. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
  36. ↑ Kilmarnock manager Lee McCulloch leaves club by mutual consent. BBC Sport. BBC. 1 жовтня 2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  37. ↑ Lee McCulloch: Former Kilmarnock manager named Lechia Gdansk assistant. BBC Sport. BBC. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  38. ↑ Japan 0-0 Scotland. BBC Sport. BBC. 13 May 2006. Архів оригіналу за 22 грудня 2006. Процитовано 29 вересня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лі_Маккаллок&oldid=39510175