Мозговий Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Микола Мозговий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мозговий.
Мозговий Микола Петрович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яМикола Петрович Мозговий
Дата народження1 вересня 1947(1947-09-01)
Місце народженняс. Сарнів, Волочиський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті30 липня 2010(2010-07-30) (62 роки)
Місце смертіс. Кийлів, Бориспільський район, Київська область, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Роки активності1971–2010
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Професіякомпозитор, співак
ОсвітаЧернівецьке державне училище мистецтв ім. Воробкевича
Інструментивокал[d]
Жанрестрада
КолективиВІА «Беркут», ВІА «Мальви», «Вересень»
Нагороди
заслужений артист УРСР
орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Народний артист України
mozgovyi.com.ua

Мико́ла Петро́вич Мозгови́й (1 вересня 1947, Сарнів, Волочиський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР — 30 липня 2010, с. Кийлів, Бориспільський район, Київська область, Україна) — український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України (1993), заслужений артист України, кавалер ордена князя Ярослава Мудрого.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 вересня 1947 в селі Сарнів Волочиського району Хмельницької області.

З 1962 по 1966 навчався в Чернівецькому музичному училищі імені Сидора Воробкевича. У 1969 році вступив до Харківського юридичного інституту, який кинув у 1973 році, бо з 1971 по 1973 рік навчався в Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва в м. Києві, де працював співаком у ресторані «Метро».

Вчився в Київській державній консерваторії ім. Петра Чайковського в класі Костянтина Огнєвого по фаху «сольний спів».

У 1971—1994 роках працював солістом «Укрконцерту». У 1974—1975 — художній керівник ВІА «Беркут» (Івано-Франківськ).[1]

Двічі займав друге місце на конкурсі виконавців пісень соцкраїн в Ялті в 1979 та в 1981 роках.

Написав чимало пісень, віршів, які стали популярними. Через суперечки з керівником «Укрконцерту» Борисом Шарварком не був прийнятий до Спілки композиторів. У 1986 році зібрав та очолив власний гурт «Вересень», з яким і гастролював.

У 1986 році удостоєний почесного звання «Заслужений артист України».

Якийсь час був референтом ЦК ЛКСМУ з питань культури, потім працював парторгом «Укрконцерту». З 1991 член СПУ, а з 2001 по 2007 член партії «Справедливість».

У 1991 році покинув сцену та зайнявся менеджментом у шоу-бізнесі.

З 1993 очолював Український мистецький фонд імені В. Івасюка. Був засновником і незмінним головою журі міжнародного телевізійного фестивалю «Пісня буде поміж нас», фестивалю сучасної української пісні ім. Володимира Івасюка (м. Чернівці) та фестивалю «Море друзів» (м. Ялта), в межах яких проводяться конкурси молодих виконавців сучасної естрадної пісні.

Могила Миколи Мозгового, Байкове кладовище

З 1994 по 1999 — директор і художній керівник Українського державного театру пісні.

З 1999 — завідувач кафедрою теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова, професор (2004).

З березня 2005 працював генеральним директором-художнім керівником Національного палацу мистецтв «Україна».

У 2007 році захистив дисертацію на тему: «Становлення і тенденції розвитку української естрадної пісні» та здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.

Помер на 63-му році життя 30 липня 2010 року у власному домі в селі Кийлів Бориспільського району[2]. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.2″ пн. ш. 30°30′5.3″ сх. д. / 50.416444° пн. ш. 30.501472° сх. д. / 50.416444; 30.501472).

Родина

[ред. | ред. код]

Дочка — Олена, для якої написав кілька пісень («Білі лілеї», «Ти згадай», «Матіола», тощо), бо сподівався, що вона стане співачкою. Якийсь час Олена була дружиною співака Олександра Пономарьова. Онучки — Зоя та Женя.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор пісень на слова українських поетів:

Пісні на власні слова:

Відзнаки

[ред. | ред. код]

У 1993 за великий особистий внесок у розвиток і збагачення української культури, високу професійну майстерність Мозгового М. П. удостоєний звання «Народний артист України».

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Щороку по смерті Миколи Мозгового за сприянням його дочки Олени проходять вечори пам'яті, на яких у виконанні сучасних артистів звучать його пісні.[3]

2012 року Хмельницькій дитячій музичній школі присвоєно ім'я Миколи Мозгового.[4]

18 січня 2024 року скверу між вулицями Бастіонна та Михайла Бойчука присвоєно ім'я Миколи Мозгового.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Беркут // Золотий Фонд української естради. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
  2. ↑ Лебедь, Роман (30 липня 2010). Помер Микола Мозговий. BBC. Процитовано 30.11.2024.
  3. ↑ На знак пам'яті й шани Миколи Мозгового. Жінка-УКРАЇНКА. 4 грудня 2016. Архів оригіналу за 7 грудня 2016.
  4. ↑ Хмельницька дитяча музична школа носитиме ім'я Миколи Мозгового. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 16 березня 2020.
  5. ↑ У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 19 січня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мозговий_Микола_Петрович&oldid=44036816