Мюнхенська академія мистецтв
| Мюнхенська академія мистецтв | |
|---|---|
 | |
 | |
| 48°09′12″ пн. ш. 11°34′49″ сх. д. / 48.153195920272° пн. ш. 11.580312391129° сх. д. | |
| Тип | academy of fine artsd |
| Країна |  Німеччина |
| Засновано | 1808 |
| Студентів | 777[1] |
| Членство у | German Rectors' Conferenced[2] |
| Складається з | Library of the Academy of Fine Arts, Munichd, Akademie Akademiestraße 2; Akademiestraße 4 in Münchend і Akademie Akademiestraße 4 in Münchend |
| Випускники | Категорія:Випускники Мюнхенської академії мистецтв |
| Штаб-квартира | Мюнхен[3] |
| Адреса | Akademiestraßed |
| Сайт | adbk.de(нім.)(англ.) |
 | |
 Akademie der Bildenden Künste München у Вікісховищі | |
Мюнхенська академія мистецтв (нім. Akademie der Bildenden Künste München) — одна з найвідоміших та найстаріших художніх шкіл (академій) Німеччини.
1770 року баварським курфюрстом Максиміліаном III Йосипом була заснована Школа-академія художників та скульпторів, яка стала основою майбутньої академії. Проте офіційним днем створення академії вважається 13 травня 1808 року, коли король Баварії Максиміліан I відкрив Королівську академію образотворчих мистецтв. У 1876–1885 роках для Академії архітектором Готфрідом фон Нейрейтером було споруджено нову будівлю на Леопольдштрассе, в яку вона переїхала 1886 року й розташовується до наших днів. Першим директором академії був Йоганн фон Лангер, першим секретарем — філософ Фрідріх Вільгельм Шеллінг.
З середини XIX століття мюнхенська Академія стає одним з найвідоміших мистецьких навчальних закладів Європи. Окрім викладацької діяльності, вона стає центром, що об'єднував художників-пейзажистів «мюнхенської школи». Найбільш визнаними художниками-педагогами, які працювали тут, були Петер Корнеліус, Франц фон Штук, Вільгельм фон Каульбах, Карл Теодор фон Пілоті.
Після закінчення Першої світової війни мюнхенська Академія поступово втрачає своє значення. 1933 року, після приходу в Німеччині до влади націонал-соціалістів, Академія зазнала так званої «арізації», наперед вийшли вірні політиці НСДАП художник Адольф Циглер та скульптор Йозеф Торак, натомість всіх неарійських викладачів академії було звільнено. Президента академії Карла Каспара, який керував цим закладом з 1922 року також було усунуто. Керівництво академією було доручено Германові Бестельмаєру, що взявся активно реалізовувати політику націонал-соціалістів в царині мистецтва. Так з фондів академії було вилучено всі твори так званого «занепадницького» мистецтва, створені починаючи з 1910 року.
Під час Другої світової війни будівля Академії зазнала бомбардувань американський авіації і була зруйнована. При цьому загинула найцінніша колекція творів мистецтва — живопису, скульптури, історичних костюмів. Евакуйована бібліотека не постраждала і зараз налічує близько 90 тисяч одиниць зберігання. 1945 року з академії були звільнені всі колишні члени НСДАП та симпатизанти нацистів.
Після 1946 року відбулося оновлення академії завдяки таким митцям, як Франц Ксав'єр Фур, Тоні Штадлер, Шарль Кродель, Зеп Руф та Георг Майстерманн. 1946 року до складу Академії приєдалася баварська Державна школа декоративно-вжиткового мистецтва. 1953 року академія одержала свою теперішню назву. Суперечливою постаттю професорського складу академії був Герман Каспар[4], який належав до еліти націонал-соціалістського керівництва академії, проте з 1956 по 1972 рік знову викладав у цьому закладі на посаді професора.
У 1950-ті роки в стінах академії виникла творча група митців «SPUR». 26 червня 1967 року в академії було утворено Групу соціалістичних студентів-художників (нім. Hochschulgruppe sozialistischer Kunststudenten). 1968 року в академії пройшло чимало вистав так званого антитеатру Райнера Вернера Фассбіндера, а представництво студентів організувало документальну виставку про свого викладача, колишнього члена НСДАП Германа Каспара «Fall Hermann Kaspar». 22 лютого 1969 року міністр культури Баварії Людвіг Губер розпорядився закрити академію, проте господарський суд скасував його рішення. Нове протистояння з міністерством виникло в зв'язку з призначенням на професорську посаду Франца Бернгарда Вайсхаара. 1989 року в академії було відкрито Академічну галерею (нім. Akademiegalerie).
26 жовтня 2005 року на вулиці Академіштрассе, 2 було урочисто відкрито додаткове приміщення академії, споруджене за проектом архітектурного бюро Coop Himmelb(l)au в стилі деконструктивізму.[5] У новому корпусі розташовані майстерні художніх матеріалів, скульптурні ательє, фотомайстерні, майстерні художнього друку та мультимедій, а також частина адміністрації[6]
Зараз у мюнхенській Академії мистецтв навчається близько 700 студентів (на 2011 рік). Її керівник — Дітер Рем. Викладання ведеться за напрямами «Живопис», «скульптура», «прикладне мистецтво», «внутрішня архітектура». Проводиться також навчання педагогів для гімназій.
- Анна Штайнер-Кніттель
- Альфред Абердам
- Франц Аккерман
- Лоуренс Альма-Тадема
- Іван Ангелев
- Любо Бабич
- Северин Бещад
- Герман Гельмер
- Олександр Геримський
- Максиміліан Геримський
- Теодор Горшельт
- Отто Грейнер
- Йорг Іммендорф
- Павлос Каллігас
- Фрідріх Август фон Каульбах
- Ловіс Коринт
- Василь Кандінський
- Альберт фон Келлер
- Джорджіо де Кіріко
- Пауль Клее
- Гайнріх Кнір
- Коган Мойсей Герцевич
- Альфред Кубін
- Іван Лазаров
- Штефан Лучіан
- Франц Марк
- Вадим Меллер
- Меркуров Сергій Дмитрович
- Альфонс Марія Муха
- Отто Мюллер
- Бруно Пауль
- Леопольд Піліховських
- Рачинський, Олександр
- Теодор Рігер
- Ріхард Рімершмід
- Ян Богуміл Розен
- Альфред Ізидор Ромер
- Зофія Стриєнська
- Суренянц Вардгес Акопович
- Нікола Тоніца
- Джон Генрі Твахтман
- Парис Філіппі
- Чарльз Едвін Фріпп
- Рейнгард Себастіан Циммерман
- Ернст Циммерман
- Вільям Мерріт Чейз
- Фріц Шлефлер
- Бойчук Михайло Львович
- Грабовський Анджей Броніслав
- Грабовський Войцех
- Драк Матвій Ілліч
- Мурашко Олександр Олександрович
- Федюк Микола Іванович
- Пстрак Ярослав Васильович
- Рубо Франц Олексійович
- Івасюк Микола Іванович
- ↑ Statistisches Bundesamt Deutschland - GENESIS-Online
- ↑ https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/kunst-und-musikhochschulen/
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2019/06/23/akademie-der-bildenden-kunste-munchen/
- ↑ Abschnitt über Hermann Kaspar, in: Franz Dewald: das malerische Werk mit Œuvreverzeichnis
- ↑ Erweiterungsbau der Akademie: Coop Himmelb(l)au [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.] (PDF; 644 kB)
- ↑ www.muenchenarchitektur.com [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]. Architekturhighlights > Kultur- und Bildungsbauten > Erweiterungsbau für die Akademie der Bildenden Künste München.
- 200 Jahre Kunstakademie München, Nikolaus Gerhart (видавництва.), Walter Grasskamp (видавництва.), Florian Matzner, 2008, ISBN 3-7774-4205-4
- Walter Grasskamp und Birgit Jooss (видавництва.) :Branko Senjor. 60er Jahre — Umbruchsjahre. Fotografien aus der Münchener Kunstakademie. München/Berlin 2006
- Birgit Jooss:Die «verhängnisvolle Verquickung von produzierendem und lehrendem Künstler» — der Akademiedirektor Peter Cornelius und die «Cornelius-Schule» . У книзі: Cornelius — Prometheus — Der Vordenker. Hrsg. von León Krempel und Anthea Niklaus. München 2005, S.18-31
- Birgit Jooss:Die «freudige Mitarbeit» der Münchner Kunstakademie an der «nationalen Erhebung des Volkes». Die Jahre 1924 bis 1944. In: «Gestalt — Form — Figur. Hans Wimmer und die Münchner Bildhauerschule». Hrsg. von Volker Probst, Max Brunner und Adolf Hofstetter, Passau/Güstrow/Berlin 2008, S. 49-60
- Wolfgang Kehr:Geschichte der Münchner Kunstakademie in Bildern. München 2008. ISBN 978-3-940666-03-1
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мюнхенська академія мистецтв
- Akademie der Bildenden Künste München [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт Академії
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 1053602 · BNF: 12008138b · CiNii: DA18933907 · Freebase: /m/06g96s · GND: 1022060-4 · ISNI: 0000000121652751 · J9U: 987007444131005171 · LCCN: n84106963 · LIH: LNB:CU5h;=Bb · NKC: kn20081120023 · NUKAT: n2008064433 · RERO: 02-A000004756 · SKMASNL: vtls012532707 · SUDOC: 028197305 · ULAN: 500233460 · VIAF: 136661549 |