Міра (зоря)
 Ультрафіолетовий знімок Міри, отриманий телескопом Хаббл
| |
 Міра, видима з Землі.
| |
| Дані дослідження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Кит |
| Пряме піднесення | 02г 19х 20,7927с[1] |
| Схилення | -02° 58′ 39,513″[1] |
| Видима величина (V) | 2,0 — 10,1 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | M7 IIIe[2] |
| показник кольору U−B | +0,08[3] |
| показник кольору B−V | +1,53[3] |
| Тип змінності | мірида |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +63,8[1] км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 10,33[1] мас/рік |
| Паралакс (π) | 7,79 ± 1,07 мас |
| Відстань | 417±14 світлових років парсек |
| Абсолютна величина (MV) | 0,93 |
| Подробиці | |
| Маса | 1,18[4] M☉ |
| Радіус | 332—402[5] R☉ |
| Світність | 8400—9360[5] L☉ |
| Ефективна температура | 2918—3192[5] K |
| Вік | 6×109[4] років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | AB дані для Mira AB |
Мі́ра (лат. mira — дивовижна) — змінна зоря в сузір'ї Кита (ο Ceti — омікрон Кита), що складається з червоного гіганта Міра А та білого карлика Міра B . Відстань до Міри — 417± 67 св. років[6]. Компоненти перебувають на відстані 70 а. о., орбітальний період — близько 400 років.
В античних та середньовічних джерелах немає однозначних згадок цієї зірки. Міра А — пульсуюча змінна зірка, вона має період 332 дні. У максимумі блиску вона досить помітна (видима зоряна величина в деяких циклах сягає 2m, хоча у середньому становить 3,5m). У мінімумі її світність падає в сотні разів (6m…10m, у середньому — 8m) і вона стає невидимою неозброєним оком. Зміни яскравості Міри відкрив Давид Фабріціус 1596 року, коли спостерігав падіня блиску від максимуму до невидимості неозброєним оком[7]. 1609 року Байєр вніс цю зірку до свого атласу зоряного неба і позначив як ο-Ceti. Ян Гевелій систематично спостерігав зірку з 1659 до 1682 року і дав їй сучасну назву[джерело?]. Досить незвичайна поведінка Міри згодом дала назву цілому класу зір із подібними коливаннями блиску — міриди[8]. В інфрачервоному діапазоні коливання блиску набагато менші і становлять лише близько двох зоряних величин.
Міра B оточена гарячим акреційним диском речовини, що витікає з гіганту. Вона також є змінною завдяки нерівномірному її надходженню — видима зоряна величина коливається від 9,5m до 12m.
2007 року астрономи виявили у зорі велетенський хвіст із пилу й газу — на кшталт тих, що тягнуться за кометами, які наближаються до Сонця. Відкриття було здійснене за допомогою ультрафіолетового орбітального телескопу GALEX, виведеного на орбіту NASA 2003 року. Астрономи були неабияк здивовані: адже Міру вивчають вже протягом 400 років і ніхто не помічав таких особливостей. Втім, пояснюється це досить просто: ніхто не спостерігав її в ультрафіолетовому світлі. Виявлений хвіст має розмір майже 13 світлових років (для порівняння — відстань до найближчої до нас зорі — Проксіми Центавра — становить лише 4 світлових роки).
Згідно з розрахунками, кожні 10 років зоря втрачає масу, що еквівалентна масі Землі. Речовина, що перебуває в кінці хвоста, була викинута приблизно 30 тис. років тому.
Більшість зір Чумацького Шляху обертається навколо центру нашої Галактики приблизно з тією ж швидкістю і в тому ж напрямку, як рухається й міжзоряний газ, однак Міра випадає із загального ряду. Ця зоря рухається крізь галактичну хмару газу із відносною швидкістю 130 км/с. У результаті викиди речовини просто здуває назад, утворюючи унікальну хвостову формацію. На фотографіях телескопа GALEX добре видно велетенське здуття, розташоване перед зорею — це ділянка ударної хвилі. У земних умовах подібні ударні хвилі утворюються перед літаками, що летять із надзвуковою швидкістю, або перед носом швидкісного човна. Там відбувається зіткнення речовини, що викидається зорею, з частками міжзоряного газу. Внаслідок цього речовина розігрівається і її відкидає у напрямку хвоста. Основну частину цієї речовини складають атоми водню. Вони поступово втрачають енергію у вигляді ультрафіолетового випромінювання — його й зафіксував телескоп GALEX.
- ↑ а б в г д е V* omi Cet -- Variable Star of Mira Cet type. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2006.
- ↑ Castelaz, Michael W.; Luttermoser, Donald G. (1997). Spectroscopy of Mira Variables at Different Phases. The Astronomical Journal. 114: 1584—1591. doi:10.1086/118589. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 10 грудня 2007.
- ↑ а б Celis S., L. (1982). Red variable stars. I — UBVRI photometry and photometric properties. Astronomical Journal. 87: 1791—1802. doi:10.1086/113268. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 10 грудня 2007.
- ↑ а б Wyatt, S. P.; Cahn, J. H. (1983). Kinematics and ages of Mira variables in the greater solar neighborhood. Astrophysical Journal, Part 1. 275: 225—239. doi:10.1086/161527. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2007.
- ↑ а б в Woodruff, H. C.; Eberhardt, M.; Driebe, T.; Hofmann, K.-H.; Ohnaka, K.; Richichi, A.; Schert, D.; Schöller, M.; Scholz, M.; Weigelt, G.; Wittkowski, M.; Wood, P. R. (2004). Interferometric observations of the Mira star o Ceti with the VLTI/VINCI instrument in the near-infrared (PDF). Astronomy & Astrophysics. 421: 703—714. doi:10.1051/0004-6361:20035826. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2007.
- ↑ 350 св. років за даними «Encyclopaedia Britannica»
- ↑ Міра // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 295. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Міриди // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 297. — ISBN 966-613-263-X.
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- http://www.seds.org/~spider/spider/Vars/mira.html [Архівовано 24 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Крива блиску Міри за 2002—2005 [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- З фотоальбому телескопа "Чандра" [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Mira Ceti (STAR) [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)