Координати: 50°26′41″ пн. ш. 30°30′25″ сх. д. / 50.44472222° пн. ш. 30.50694444° сх. д. / 50.44472222; 30.50694444
Очікує на перевірку

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
50°26′41″ пн. ш. 30°30′25″ сх. д. / 50.44472222° пн. ш. 30.50694444° сх. д. / 50.44472222; 30.50694444
Країна Україна
ГаслоLiber - a central figura
Студент – центральна постать
Назва на честьДрагоманов Михайло Петрович
Засновано4 грудня 1834
РекторАндрущенко Віктор Петрович
Студентів20 000
Співробітників1500
Докторів280
Професорів300
Членство уАсоціація університетів Європи[1]
ВипускникиКатегорія:Випускники Київського педагогічного інституту
Адреса01601, м.Київ, вул. Пирогова, 9
Сайтudu.edu.ua
Мапа
CMNS: National Pedagogical Drahomanov University у Вікісховищі

Украї́нський держа́вний університ́ет ́імені Мих́айла Драгом́анова (скорочено УДУ ім. Михайла Драгоманова, до серпня 2022 року — Націона́льний педагогі́чний університе́т ім. М. П. Драгома́нова[2]) — вищий навчальний заклад IV рівня акредитації в Україні.

Історія

[ред. | ред. код]

У будинку сучасного педагогічного університету на початку XX століття містився Київський торговельний університет (в інших джерелах Торговельна школа). Всередині 1920 року в Києві діяло кілька вищих навчальних закладів гуманітарного спрямування — університет імені Святого Володимира та Український університет, організований у роки Української Народної Республіки, Вищі жіночі курси та два народні університети — український і російський.

Управління вищих шкіл м. Києва 15 липня 1920 р. ухвалило створити на базі Київського університету Св. Володимира та Вищих жіночих курсів Київський вищий інститут народної освіти (КІНО), якому радою професорів було присвоєно ім'я видатного українського вченого, культурного і громадського діяча Михайла Драгоманова. Першим директором інституту був український математик, педагог Костянтин Щербина. Згодом, у тому ж році, в інститут були влиті народні університети, географічний, Фребелівський та вчительський інститути, а також приватні жіночі педагогічні курси.

Спочатку в складі КІНО було два факультети: шкільний і дошкільний. Третім став лікувально-педагогічний факультет, відкритий ще восени 1919 р. при Вищих педагогічних курсах 2-го Товариства професорів і навчателів і повністю включений до складу ІНО розпорядженням УВШ від 31 серпня 1920 року.

Навчально-матеріальною базою, на якій розпочав свою роботу КІНО, було приміщення колишнього університету Св. Володимира та частина приміщень, що раніше належали інститутам, зокрема кабінети, лабораторії та бібліотека.

10 липня 1933 року питання про систему підготовки педагогічних кадрів і мережу педзакладів на 1933/1934 навчальний рік обговорювалося і вирішувалося колегією НКО УРСР. Було запроваджено нову систему і визначено номенклатуру профілів підготовки педагогічних кадрів. Замість інститутів соціального виховання і педагогічних інститутів професійної освіти (КІПО) було створено єдиний тип вищого педагогічного навчального закладу — педагогічний інститут.

Так у 1933 р. утворився Київський педагогічний інститут. На початок 1933/1934 навчального року він мав такі відділи: математичний, фізичний, хімічний, географічний, біологічний, історичний, мовно-літературний, дошкільний, педагогічний, шкільно-педагогічний, позашкільний, комуністичного дитячого руху, на базі яких наступного року було створено факультети — історичний, мовно-літературний, фізико-математичний, біохімічний (існував до 1938 р.), географічний. У червні 1936 року інститутові присвоюється ім'я Максима Горького[3]. Тоді ж було відкрито вечірній відділ.

У 1945—1953 роках інститут (директори — доценти Павло Романович Чамата, І. Д. Золотоверхий) мав вісім факультетів: 

  • історичний;
  • філологічний з двома відділами — української та російської мови і літератури;
  • іноземних мов з трьома відділами — англійської, німецької, французької;
  • фізико-математичний;
  • географічний;
  • біологічний, дефектологічний;
  • педагогічний.

У 1956 році до Київського державного університету імені Тараса Шевченка було переведено історичний і природничо-географічний факультети.

У 1960-х роках за ректорства академіка АПН СРСР, проф. М. М. Підтиченко в інституті було введено п'ятирічний строк навчання.

У 1972 році відновлено природничо-географічний факультет.

У 1986 р. відкрито Переяслав-Хмельницьку філію інституту з трьома факультетами — філологічним (з відділенням української і російської мови і літератури), педагогічним (з відділенням дошкільної педагогіки і психології, педагогіки початкового навчання) і фізичного виховання, де на денному відділенні навчається 1291 студент і на заочному — 945. У 1990 р. на 51 кафедрі інституту з-поміж 705 викладачів працювало 46 професорів та докторів наук (7 % від загального числа і 372 доценти, кандидати наук (53 %)).

З осені 1989 року колектив вишу став активно домагатися повернення інститутові несправедливо відібраного в середині 20-х років імені Михайла Петровича Драгоманова. Це питання постійно стало порушуватися на зборах викладачів і студентів, засіданнях ради інституту і рад філологічного, історичного, педагогічного та інших факультетів й у статтях в періодичній пресі.

Усі ці вимоги й акції завершилися тим, що в 1993 році інститутові було повернуто ім'я видатного українського вченого-енциклопедиста, борця за вільну українську школу М. П. Драгоманова.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 758-p від 27 серпня 2022 року було утворено Український державний університет імені Михайла Драгоманова, а Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова було реорганізовано шляхом приєднання до новоствореного закладу[4].

Назви

[ред. | ред. код]
  1. 1834 — «особливий виховний заклад» при Київському університеті Св. Володимира.
  2. 1920 — Київський інститут народної освіти імені М. П. Драгоманова.
  3. 1936 — Київський педагогічний інститут імені Горького.
  4. 1991 — Київський Державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.
  5. 1993 — Український Державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.
  6. 1997 — Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова.
  7. 2023 — Український Державний Університет імені Михайла Драгоманова.

Корпуси та кампуси

[ред. | ред. код]

Університет має 6 навчальних корпусів, наукову бібліотеку на 8 читальних залів, 7 гуртожитків, спортивний комплекс з басейном та ігровими залами, комп'ютерні класи, інтернет-кафе, буфети та їдальні.

Структура університету

[ред. | ред. код]
Хор студентів педагогічного університету імені Михайла Драгоманова

Структура Українського державного університету імені Михайла Драгоманова у 2017/2018 навчальному році налічує 18 факультетів[5].

  • Вечірній факультет
  • Природничий факультет*
  • Інженерно-педагогічний факультет
  • Факультет математики, інформатики і фізики
  • Факультет іноземної філології
  • Факультет історичної освіти
  • Факультет корекційної педагогіки та психології
  • Факультет магістратури, аспірантури і докторантури
  • Факультет мистецтв
  • Факультет педагогіки та психології
  • Навчально-науковий інститут неперервної освіти
  • Факультет політології та права
  • Факультет української філології та літературної творчості імені А. Малишка
  • Факультет фізичного виховання та спорту
  • Факультет філософії та суспільствознавства
  • Факультет соціально-економічної освіти та управління
  • Факультет психології

Міжнародне співробітництво

[ред. | ред. код]

Український державний університет імені Михайла Драгоманова є активним суб'єктом європейського освітнього простору[6].

  • Університет уклав понад 70 угод про співробітництво з провідними вищими навчальними закладами і науковими центрами;
  • Щороку понад 200 викладачів та студентів університету проходять стажування в зарубіжних партнерських вишах, освітніх і дослідницьких центрах;
  • Викладачі УДУ ім. Михайла Драгоманова беруть активну участь в різноманітних міжнародних конференціях, симпозіумах, літніх школах, «круглих столах» і інших наукових і науково-практичних заходах;
  • Кожного місяця в університеті проходить 2-3 міжнародні конференції, або семінари;
  • На сьогодні в університеті виконується близько 30 міжнародних проектів;
  • В університеті навчається понад 400 іноземних студентів із 26 країн світу;
  • Університет є індивідуальним членом Європейської Асоціації університетів, Міжнародної Асоціації університетів, Євроазійської Асоціації університетів.

в університеті у 2021 році впроваджено наступні освітні напрямки за спеціальностю 041 - Богослов’я:

- освітньо-професійна програма «Релігійні та богословські медіа»;

- освітньо-професійна програма «Практичне богослов‘я»;

- освітньо-наукова програма «Сучасне християнське богослов‘я». [7].

Важливу роль у міжнародному співробітництві стала діяльність кафедри теології.

Перша в Україні кафедра і дисертаційна рада з міжконфесійної теології

[ред. | ред. код]

Одним з інціаторів створення нової кафедри ініціював політик та науковець Бондаренко Віктор Дмитрович - завідувач кафедри культурології НПУ імені Драгоманова з 2015 року.[8].

До нього цю посаду в 2014-2015 роках обіймала Котлярова Тетяна Олександрівна, котра 2015 року стала його заступником. [9].

З 2018 року Бондаренко - завідувач кафедри богослов’я та релігієзнавства цього вузу, реорганізованої з раніше існуючої кафедри культурології (котра раніше називалась кафедрою наукового атеїзму).

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова наказом МОН у 2018 році отримав дозвіл, на підставі якого була створена Спеціалізована вчена рада Д 26.053.21 (за наступними спеціальностями: 09.00.11 – релігієзнавство; 09.00.14 – богослов`я). Головою ради став Чорноморець, заступником голови - баптист Роман Соловій, секретарем - Іван Остащук. [10].

Уже в 2018-2020 роках там захистилося 17 осіб. [11].

Але вже у 2023 році склад ради змінився. Головою залишився Чорноморець. Заступником голови ради став випускник НПУ, уродженець Донецька, ісламознавець Брильов Денис Валентинович (відомий у мусульманських колах під своїм мусульманським ніком "Девабрі"), котрий у 2021 році захистив у НПУ дисертацію на тему: "Історія ісламу в Україні кінця XIX – початку XXI століть". Секретарем ради стала також випускниця НПУ - Морозова Дар'я Сергіївна, культуролог, перекладач і науковий редактор видавництва «Дух і літера», експерт ГО «Несторівський центр», спочатку - кандидат культурології, у 2021 році під керівництвом професора Юрія Чорноморця захистила у Національному педагогічному унверситеті ім. Драгоманова дисертацію доктора філософських наук на тему «Богословська антропологія Антіохійської школи та роль її спадщини у розвитку слов’янських культур». [12].

Почесні доктори та відомі випускники

[ред. | ред. код]

Серед почесних професорів університету:

Видатні викладачі

[ред. | ред. код]

Скандально відомі викладачі

[ред. | ред. код]
  • Більченко Євгенія Віталіївна, відома, починаючи з 2017 року, агресивними заявами щодо української мови та культурних цінностей, викладала в НПУ ім. Драгоманова до 2021 року. Після звільнення переїхала до Росії і згодом отримала підозру у вчиненні дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу в Україні.

Ректори

[ред. | ред. код]

Рейтинги

[ред. | ред. код]

За даними журналу «Деньги», Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова займає 5-е місце в рейтингу роботодавців України[джерело?].

Сайт НПУ імені Драгоманова http://www.npu.edu.ua/ посів 3-тє місце у рейтингу інформативності вебсайтів вищих навчальних закладів, складеному 19 грудня 2014 року громадянською мережею ОПОРА[14].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://eua.eu/about/member-directory.html
  2. Університет імені Драгоманова перейменували
  3. Постановление Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР от 29 июня 1936 года «О присвоении имени А. М. Горького Киевскому заводу станков-автоматов, педагогическому институту и государственному детскому театру» // Известия. — 1936. — № 151 (6008). — 30 июня. — С. 1. (рос.)
  4. Деякі питання утворення та реорганізації закладу вищої освіти. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
  5. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. npu.edu.ua.
  6. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. npu.edu.ua.
  7. https://ffs.npu.edu.ua/kafedry/kulturolohii/kafedra-bohoslovya-ta-relihiyeznavstva-2021
  8. https://web.archive.org/web/20140724220844/http://www.ifon.npu.edu.ua/ua/kafedry/kulturolohii
  9. https://web.archive.org/web/20141129070512/http://ifon.npu.edu.ua/ua/kafedry/kulturolohii
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2023. Процитовано 12 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. а б Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. old.npu.edu.ua. Процитовано 21 січня 2021.
  14. Рейтинг інформативності вебсайтів вищих навчальних закладів

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]