Очікує на перевірку

Небесні ластівки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Небесні ластівки
рос. Небесные ласточки
Жанрмузична комедія
Режисер Леонід Квініхідзе
Сценарист Леонід Квініхідзе
На основіМадемуазель Нітуш (оперета)
У головних
ролях
Ія Нінідзе
Андрій Миронов
Ірина Губанова
Людмила Гурченко
Сергій Захаров
Олександр Ширвіндт
Оператор Микола Жилін
КомпозиторВіктор Лебедєв
Художник Борис Биков
Кінокомпанія«Ленфільм»
Тривалість126 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1976
IMDbID 0174972

«Небесні ластівки» (рос. «Небесные ласточки») — радянський двосерійний музичний комедійний телефільм 1976 року, поставлений на кіностудії «Ленфільм» режисером Леонідом Квініхідзе на основі оперети «Мадемуазель Нітуш» написаної французьким композитором Флорімоном Ерве на лібрето Анрі Мейака і Альберта Мійо[fr] і

Сюжет

[ред. | ред. код]

Перша серія. «Пансіон»

[ред. | ред. код]

У невеликому містечку є театр вар'єте і розквартирований полк військових. Неподалік знаходиться монастир з пансіоном «Небесні ластівки», де під строгим оком черниць навчаються хороших манер і етикету дівчата з благородних сімей.

Деніза де Флорін — одна з кращих вихованок монастиря, на думку педагогів і самої ігумені, старанна і скромна дівчина. Але насправді вона — пустунка, яка мріє не про шлюб і «виконання сімейного обов'язку», а про сценічну кар'єру.

Спів у пансіоні викладає скромно одягнений і побожний мсьє Селестен. Ніхто з черниць не знає, що він же, під псевдонімом Флорідора, пише музику для театральних вистав з легковажними і аж ніяк не богословськими сюжетами. Тільки кілька старших вихованок, у тому числі Деніза, знають таємницю Селестена-Флорідора.

В один прекрасний день Деніза дізнається про рішення своїх батьків забрати її з пансіону і видати заміж за незнайомого їй молодого офіцера. Відвезти дівчину в місто і відправити на поїзді в Париж доручають мсьє Селестену.

Друга серія. «Вар'єте»

[ред. | ред. код]

Залишивши Деніз у готелі, маестро йде вирішувати свої театральні справи — ввечері очікується прем'єра вистави з його музикою. Засмучена несподіваними змінами у власному житті, які не збігаються з її мріями, дівчина не може всидіти в готельному номері і наважується наодинці відвідати театр — усі ролі, всі музичні партії в сьогоднішній виставі вона знає напам'ять.

У театрі тим часом назріває грандіозний скандал — виконавиця головної ролі Коріна, яка раніше прихильно приймала знаки уваги Селестена і відкидала по-офіцерськи прямолінійні залицяння майора Альфреда Шато-Жебюса, почувши в антракті від подружки-пліткарки, що маестро бачили в готелі з молодою особою, шаленіє, демонстративно свариться з директором і йде з майором, заявивши, що не гратиме «в цій бездарній п'єсці». Вистава опиняється на межі зриву, але становище рятує Деніза, що з'явилася в театрі (вона представилася як «мадемуазель Нітуш»), яку проводить за лаштунки лейтенант Фернан Шамплатре. Директор, не бачачи іншого виходу, випускає її на сцену в другій дії, дівчина рятує виставу, більш того, публіка приймає її з величезним ентузіазмом.

Не сівши внаслідок усіх подій попереднього вечора в поїзд до Парижа, Селестен і Деніза повертаються в пансіон. Туди ж незабаром приїжджає лейтенант Шамплатре. Виявляється, лейтенант, який теж мав виїхати до Парижа, щоб з волі батьків одружитися з невідомою йому Денізою де Флорін, вихованицею «Пансіону ластівок», вчора в театрі з першого погляду закохався в мадемуазель Нітуш, і тепер бажає оголосити, що не може одружитися з Денізою. Деніза просить у настоятельки можливості поговорити зі своїм нареченим, щоб «наставити його на шлях істинний», і в розмові наодинці відкривається йому.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]