Нептун (крилата ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нептун.
Р-360 «Нептун»
Запуск крилатої ракети
Запуск крилатої ракети
Типпротикорабельна крилата ракета
Походження Україна
Історія використання
ОператориУкраїна
ВійниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
РозробникКБ «Луч»
Розроблено2010—2020[1]
ВиробникХарківський авіаційний завод, «Мотор Січ», НВП «Радіонікс», КП СПБ «Арсенал» та інші підприємства українського оборонно-промислового комплексу
Виготовлена
кількість		більше одного дивізіона
Характеристики
Вага870 кг
Довжина5050 мм
Діаметр380 мм
ДвигунМС-400
Операційна
дальність
300 км
Швидкість900 км/год
Пускова
платформа
Наземна:
УСПУ-360 на шасі КрАЗ-7634НЕ
УСПУ-360 на шасі Tatra 815-7
Нептун (крилата ракета) у Вікісховищі

Р-360 «Непту́н» — українська протикорабельна крилата ракета. Розроблена в київському конструкторському бюро «Луч» у 2010―2020 роках. У 2023 році створено варіант для ударів по наземних цілях.[⇨]

У 2020 році береговий ракетний комплекс РК-360МЦ «Нептун» з ракетою Р-360 прийнято на озброєння Збройних сил України.

Ракета призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тонн і має бойову частину масою 150 кг. Дальність дії ракети — до 300 км. Має дозвукову швидкість (900 км/год) і здійснює політ на надмалих висотах (кілька метрів над рівнем моря) та може маневрувати під час польоту.

Ракету можна використовувати з трьох платформ: корабельного, наземного і повітряного базування. У 2019 році виготовлено наземний комплекс — РК-360МЦ, до складу якого входять декілька машин: командний пункт, пускова установка, транспортно-заряджальна машина тощо. Як корабельну платформу для ракет спершу розглядали катери типу «Лань», але з 2018 року — катери типу «Веспа».

Під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року «Нептун» вперше застосували в бойових умовах. 14 квітня 2022 року ЗСУ ударом двох ракет уразили ракетний крейсер «Москва», флагман Чорноморського флоту ВМФ РФ, на якому вибухнув боєкомплект, унаслідок чого крейсер затонув[⇨]. У серпні 2023 року, за однією з версій, ракету вперше застосували для удару по наземній цілі для ураження комплексу С-400 на півострові Тарханкут в окупованому Криму[⇨].

Історія

[ред. | ред. код]

Початок розробки

[ред. | ред. код]

Протикорабельну ракету на КБ «Луч» почали розробляти 2010 року. Це була ініціатива Олега Коростельова, генерального конструктора і генерального директора КБ «Луч». На той час для держави такі проєкти вважалися недоречними, зокрема й через брак коштів на оборонні потреби.[1] Інформація про дату початку розробки вперше була озвучена 2018 року з посиланням на Сергія Згурця, директора видання Defense Express.[2]

2012 року держава відкрила дослідно-конструкторські роботи за проєктом «Нептун».[3] Оглядачі Defense Express називали незрозумілими мотиви президента Віктора Януковича щодо цього кроку, бо Янукович був відомий спробами розвалити роботу оборонного-промислового комплексу України[4] за безпосереднього керівництва Кремля.[3]

У 2013 році пройшли перші «броскові» випробування макету ракети на полігоні під Черніговом.[1]

Російське вторгнення в Крим (2014)

[ред. | ред. код]

Після захоплення Росією Криму 2014 року Військово-морські сили України втратили основний корабельний склад, а також берегові ракетні комплекси «Рубіж[ru]». Потенціал ВМСУ не давав змоги протидіяти Чорноморському флотові РФ, зокрема ймовірній наступальній операції РФ разом з висадкою десанту на український берег, а також загрозі морської блокади. Росія ж після окупації Криму істотно збільшила військову присутність на півострові: розгорнула там протикорабельну систему оборони, до якої входили підсистема виявлення надводних кораблів з дальністю до 500 км; підсистема автоматизованого управління і видачі цілевказання; підсистема вогневого ураження з дальністю до 350 км, яка оперує дивізіонами ПКР «Бал», «Бастіон», Club-K, БРК «Утес», а також кораблями, підводними човнами і морською авіацією ЗС РФ. Як тимчасове рішення нарощення оборонного потенціалу, для ВМСУ сформували 406 ОАБр ствольної артилерії і 32 РеАП з установками БМ-27 Ураган, проте артилерія має надзвичайно низьку ефективність для ураження кораблів супротивника. Питання побудови власного протикорабельного ракетного комплексу було критично важливе для України, оскільки комплекс може забезпечити контроль територіальних вод і проток, захистити військово-морські бази, берегові об'єкти й інфраструктуру узбережжя, а також протистояти висадці морського десанту супротивника.[5]

Розробка

[ред. | ред. код]

У вересні 2015 року на виставці «Зброя та безпека-2015» уперше продемонстрували вигляд нової протикорабельної крилатої ракети як ключового елементу протикорабельного ракетного комплексу «Нептун».[6]

За інформацією з відкритих джерел, станом на весну 2016 року виготовлені перші льотні зразки крилатої ракети. Ззовні ракета подібна до радянської протикорабельної ракети Х-35. Розробником комплексу було державне київське конструкторське бюро «Луч», виробництво відбувалося у кооперації з іншими українськими підприємствами, в тому числі з Харківським авіаційним заводом, підприємством «Мотор Січ» та іншими. У 2016 році озвучено про ймовірну розробку трьох модифікацій ракетного комплексу «Нептун»: корабельного, наземного і повітряного базування. Було названо також призначення ракети — ураження бойових надводних кораблів і транспортних суден зі складу ударних груп (конвоїв) або тих, що рухаються поодиноко, водотоннажністю до 5000 тонн.[7]

За даними Валерія Павлюкова, президента корпорації «ТАСКО», в середині 2017 року проведено випробування ракети паралельно з випробуваннями ракет «Вільха». На відміну від «Вільхи», випробування і можливості ракети «Нептун» не афішували.[8]

Перша демонстрація

[ред. | ред. код]

30 січня 2018 року відбулися успішні перші льотні випробування крилатої ракети «Нептун». На випробуваннях був присутній секретар РНБО України Олександр Турчинов.[9][10][11][12]

У березні 2018 року повідомлялося про плани закласти корпус першого швидкохідного ракетного катера проєкту «Лань» на літо 2018 року. За даними «Українських військових сторінок», цей катер розроблено якраз під ПКР «Нептун».[13]

16 липня 2018 року Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов у рамках контролю за реалізацією національної ракетної програми побував на Державному підприємстві «ВІЗАР». На оприлюднених знімках помічено й ракету «Нептун».[14] Візит Турчинова до КБ «Луч» із оглядом лінії з виготовлення ПКР «Нептун» відбувся ще 14 серпня.[15]

17 серпня 2018 року на півдні Одеської області відбувся черговий етап випробувань української крилатої ракети, на яких був присутній Олександр Турчинов. Випробування української крилатої ракети Нептун виявилися успішними. Під час них точно уражено морську ціль на відстані 100 км.[16][17]

У жовтні 2018 року командувач Військово-морських сил ЗС України адмірал Ігор Воронченко повідомив, що до кінця 2018 року має бути ще два випробувальні пуски ракети, а вже в квітні-травні 2019 року має бути завершене випробування берегового комплексу з протикорабельними ракетами «Нептун». Стало відомо також, що носіями ракет «Нептун» стануть ракетні катери «Веспа» розробки і виробництва «Кузні на Рибальському», а не «Лань». А поки ці катери ще не побудовані, як платформа для випробування корабельної версії ракети може бути використаний ракетний катер «Прилуки».[18]

5 грудня 2018 року на узбережжі Чорного моря відбулися випробування ракет українського виробництва, зокрема, були перевірені можливості ураження водних цілей ракетами ЗРК С-125 «Печора-2Д» та ПКР «Нептун». Протикорабельні ракети «Нептун» на цих випробуваннях успішно вразили ціль на відстані 280 км.[19]

Перший наземний комплекс

[ред. | ред. код]
Докладніше: Нептун (береговий ракетний комплекс)
Машини комплексу РК-360МЦ «Нептун». 5 квітня 2019.

У лютому 2019 року на виставці IDEX-2019 уперше широкому загалу продемонстрували макет наземного комплексу «Нептун».[20]

5 квітня 2019 року на полігоні в Одеській області пройшли випробування комплексу наземного базування — РК-360МЦ «Нептун». За словами президента України Петра Порошенка, який був присутнім під час випробувань, комплекс має бути прийнятий на озброєння у надзвичайно короткий термін, причому не тільки Військово-морських сил України, а й Сухопутних військ ЗСУ.[21]

Оновлення систем ракети

[ред. | ред. код]

27 травня 2019 року на випробувальному полігоні «Алібей» в Одеській області пройшли чергові вогневі випробування ракети, яка отримала ряд суттєвих змін — змінені голівка самонаведення, висотомір, стартовий двигун, крила та рулі, гіроскопи та системи навігації. Однією з найважливіших змін була нова голівка самонаведення, яка дає змогу захоплювати ціль в умовах складного маневрування. Була збільшена площа крил і рулів ракети з метою підвищення її керованості та маневреності. Новий висотомір забезпечує політ на надмалій висоті, через що супротивник має значно менше часу на виявлення, ідентифікацію та перехоплення ракети. Ракета отримала також нову електроніку, зокрема гіроскопи,[22] і новий, більш потужний, стартовий двигун (раніше використовувався двигун із ракет комплексу С-125). Нові системи навігації тепер забезпечують роботу комплексу навіть в умовах потужного використання противником засобів радіоелектронної боротьби.[22][23][24][25][26][27]

Враховуючи всі зміни у крилатій ракеті Р-360, а також її можливості маневрувати на маршруті польоту до цілі, стає можливим обійти зони протиповітряної оборони противника та знищити ціль у тилу ворога несподіваним ударом.
— Укроборонпром, 27 травня 2019.

Військовий експерт Сергій Згурець сказав, що роботи над українським комплексом велися 5 років — з 2014 року, тоді як радянсько-російський аналог Х-35 розроблявся понад 20 років, з 1983 до 2003 року. Він також повідомив, що державні випробування заплановані на 2019 рік:[22]

Ми шлях [розробки комплексу] пройшли значно швидше саме за рахунок того, що були поєднані і політична підтримка цього проекту і тісний зв'язок між міністерством оборони та власне розробником ДККБ «Луч».
— Сергій Згурець, 25 травня 2019.

2 листопада 2019 року в Одеській області, поблизу селища Чорноморське, відбулися успішні пуски ракети. Для забезпечення безпеки до 16:00 була закрита для навігації суден і польотів авіації ділянка моря площею 6,3 тис. км².[28]

Черговий етап випробувань ракетного комплексу Р-360 «Нептун» із пусками крилатих ракет відбувся 2 квітня 2020 року на полігоні «Алібей» на півдні Одеської області.[29] «Нептун» оснащений інертною бойовою частиною, це перша демонстрація роботи всіх систем керування і наведення.[30]

27 квітня 2020 року відбулися випробування ракети РК-360МЦ «Нептун» в умовах радіоелектронної протидії противника — зі створенням реальних радіоперешкод для головки самонаведення ракети. До випробувань також залучили авіацію — літаки Су-27.[31]

З 27 до 30 травня 2020 року відбулися державні випробування ракети РК-360МЦ «Нептун» на полігоні «Алібей». Під час випробування здійснено залповий пуск двох ракет та успішне ураження двох надводних цілей на відстані близько 85 та 110 км, відстань між якими становила близько 20 км.[32]

Чергові випробування комплексу відбулися на полігоні «Алібей» 17 червня 2020 року. Ракету випробували з бойовою частиною.[33]

У грудні 2023 року було повідомлено, що фахівці працюють над модифікацією протикорабельної крилатої ракети «Нептун». Наразі Міноборони співпрацює щодо цього питання з Міністерством стратегічних галузей промисловості.[34]

Прийняття на озброєння

[ред. | ред. код]

23 серпня 2020 року ракетний комплекс «Нептун» прийняли на озброєння.[35]

28 грудня 2020 року очільник ДАХК «Артем» Володимир Зімін повідомив, що «у нас зрушила з місця справа по замовленню на ракети до комплексу Нептун».[36]

Ураження наземних цілей

[ред. | ред. код]

У серпні 2023 року, ймовірно, було вперше застосовано і таким чином стало загально відомо про створення модифікації для ураження наземних цілей.[37][38] За неофіційними даними, ця модифікація використовує ті самі пускові установки як і протикорабельний варіант, але дальність польоту до цілі зросла до 400 км а маса бойової частини збільшена із 150 кг до 350 кг. Система наведення комбінована — з використанням супутникової навігації та розпізнавання цілі через інфрачервону камеру на термінальній ділянці траєкторії (так звані DSMAC — англ. Digital Scene Matching Area Correlator або ATR — англ. Automated Target Recognition).[37]

Опис

[ред. | ред. код]
Ракета на виставці «Зброя та безпека-2021».

Ракета

[ред. | ред. код]

Довжина самої ракети з прискорювачем — 5 050 мм.[7] Стартова маса ракети — близько 870 кг, бойова частина важить 150 кг.[39] Цих характеристик достатньо для ураження бойових надводних кораблів і транспортних суден водотоннажністю до 5 000 т.[40] Ракета має хрестоподібне складане крило.[7]

Бойова частина

[ред. | ред. код]

Тип бойової частини — осколково-фугасна проникаючого типу, маса — 150 кг.[39] Бойова частина приводиться в дію підривачем під час контакту з ціллю або дистанційно — неконтактними датчиками.[40]

У вересні 2021 року стало відомо, що державне підприємство «Спецоборонмаш» (входить до ДК «Укроборонпром») впровадило технологію вакуумно-кускового спорядження вибухівкою бойової частини Б-360 ракети Р-360 комплексу «Нептун». Завдяки вакуумно-кусковому заливанню уражаюча дія боєприпасів значно посилюється.[41]

Електроніка

[ред. | ред. код]

Голівку самонаведення для ракети розроблено НВП «Радіонікс».[42][40] Вона має надвисокі кути огляду ±60°, здатна побачити та захопити ціль на відстані 50 км, а також стійка до радіолокаційних завад противника. Defense express наводить приклад головки AN/DSQ-28 американської ПКР Гарпун, яка має слабші характеристики: кути огляду становлять ±45°.[39]

Двигун

[ред. | ред. код]

Ракета має два двигуни — стартовий і маршовий. Стартовий двигун — це стартовий прискорювач, узятий від зенітної ракети С-125. Він є твердопаливним і був модифікований для забезпечення старту крилатої ракети з транспортно-пускового контейнера та надання їй початкового прискорення до швидкостей, де може включитися основний двигун.[40] Основний двигун — турбореактивний двоконтурний авіаційний двигун МС-400 виробництва «Мотор Січ».[40][2]

Транспортно-пусковий контейнер

[ред. | ред. код]

Ракета розміщується в транспортно-пускових контейнерах (ТПК) із розмірами 5 300×600×600 мм. ТПК може розміщуватися на наземних, морських або повітряних носіях.[7]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна дальність польоту — до 300 км.[16]
  • Швидкість — 900 км/год.[39]

Платформи

[ред. | ред. код]

Наземна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Нептун (береговий ракетний комплекс)
Ракети на пусковій установці УСПУ-360 на шасі КрАЗ-7634НЕ. 2020 рік.
УСПУ-360 на шасі Tatra 815-7. 2021 рік.

Базовим шасі для наземної платформи обрано модифіковане повнопривідне шасі КрАЗ-7634НЕ колісної формули 8×8.[20] Проте за результатами випробувань вирішено змінити базове шасі на виріб компанії Татра.[43]

Самохідне шасі має компонувальну схему «кабіна перед двигуном» і призначене для монтажу важкого спецобладнання до 27 тонн. Воно вирізняється потужним двигуном (460 к.с.) і автоматичною коробкою передач. Монтажна довжина рами 8 080 мм, зовнішній мінімальний габаритний радіус повороту — 14 м. Шасі має першу і другу керовані осі.[20]

Платформа несе чотири транспортно-пускові контейнери з ракетами.[20]

До складу дивізіону РК-360 МЦ «Нептун» входить:

  • 6 уніфікованих пускових установок УСПУ-360
  • 6 транспортно-заряджаючих машин ТЗМ-360
  • 6 транспортних машин ТМ-360
  • рухомий командний пункт дивізіону РКП-360

На озброєнні дивізіону перебуває 72 ракети Р-360, по чотири в пусковій установці, транспортно-заряджаючий машині та стільки ж на транспортній машині.[44]

23 серпня 2020 року ракетний комплекс 360МЦ «Нептун» прийнято на озброєння Збройних Сил України. Відповідний наказ підписав Міністр оборони України Андрій Таран.[35]

20 жовтня 2020 року міністерство оборони України повідомило, що вирішено перерозподілити кошти державного оборонного замовлення цього року для придбання берегового комплексу «Нептун»: «Мали відбутись всі передбачені процедури. Тепер комплекс може замовлятись і закуповуватись як серійний зразок. Найближчим часом сформуємо офіційне замовлення, завдання щодо кількості та термінів їх постачання. Необхідні кошти для закупівлі у наявності».[45]

Морська

[ред. | ред. код]

Можливою морською платформою називали ракетний катер типу «Лань», а з 2018 року — ракетний катер типу «Веспа».

У лютому 2019 року Ukrainian Military Pages повідомило, що розробка корабельного комплексу здійснюється під катер типу «Лань» і що її планується завершити протягом 2019—2020 років.[46]

Defense Express 2018 року повідомляли про розробку ракетного катеру типу «Веспа» на заводі «Кузня на Рибальському». Катер нестиме 8 ракет Р-360 «Нептун».[47][48][49]

Наприкінці серпня 2020 року видання «Думская» та низка інших ЗМІ повідомили про пропозицію Великої Британії розгорнути виробництво ракетних катерів для ВМС ЗС України на одному з українських підприємств. Ці 50-метрові ракетні катери водотоннажністю близько 400 тонн зможуть нести ударне озброєння у вигляді восьми українських протикорабельних ракет типу «Нептун» або виробництва іншої країни.[50]

7 жовтня 2020 року в Портсмуті на базі Королівських ВМС міністр оборони України Андрій Таран і Державний секретар з питань оборони Великої Британії Бен Уоллес підписали Меморандум про посилення співпраці між Україною і Великою Британією у військовій і військово-технічній сферах. Меморандум передбачає співпрацю в оборонній галузі. Важливим є залучення фінансування Британського експортно-кредитного агентства розміром 1,25 млрд фунтів стерлінгів, зокрема для будівництва ракетних катерів.[51] Однак трохи згодом стало відомо, що ці катери планують озброїти ракетним комплексом Naval Strike Missile (NSM) виробництва компанії Kongsberg.[52]

У жовтні 2020 року генеральний конструктор — генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов — повідомив, що, на його думку, на створення й випробування корабельного комплексу з ракетою «Нептун» потрібно близько півтора року, причому сама ракета не потребує значних змін, а основне завдання — розробити, виготовити й випробувати сам корабельний комплекс.[53]

Повітряна

[ред. | ред. код]

Повітряним носієм крилатих ракет «Нептун» обраний літак Су-24М. У 2019 році заплановано розпочати проектування, а 2020-го — перейти до практичного втілення.[46]

У грудні 2020 року стало відомо, що Міноборони України та КБ «Луч» лише підготували угоду на розробку авіаційної версії ракети Р-360 комплексу РК-360МЦ «Нептун» для авіації Повітряних Сил ЗСУ. Як і очікувалось, перспективними носіями нової ракетної зброї називають фронтові бомбардувальники Су-24М. Цей тип літаків вибрали, оскільки його системи можуть забезпечити цілевказання.[54]

Пов'язані проєкти

[ред. | ред. код]

Деякі складові, розроблені та випробувані для крилатих ракет «Нептун», були згодом використані для розробки проєкту безпілотного літального апарату «Сокіл-300».[джерело?]

Інциденти

[ред. | ред. код]

У пресрелізі з нагоди дня контррозвідки СБ України повідомила про затримання агента Федеральної служби безпеки Російської Федерації 6 травня 2020 року під час фотографування документації комплексу «Нептун» та її пересилання своїм кураторам у ФСБ РФ. У рамках спецоперації шпигуну була надана несправжня документація. За виконання шпигунських дій затриманому обіцяли винагороду 10 тис. доларів США.[55]

У липні 2021 року Лисичанський міський суд Луганської області за матеріалами контррозвідки СБУ ухвалив вирок: підозрюваного визнано винним за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) КК України з покаранням у вигляді позбавлення волі на 8 років.[56]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Перше бойове застосування протикорабельної крилатої ракети «Нептун» відбулося 2022 року під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну.

3 квітня 2022 року з'явилася інформація, що пошкоджено фрегат Чорноморського флоту ВМФ РФ «Адмірал Ессен».[57] Деякі джерела натякали на те, що удар міг бути завданий ПКР «Нептун».[58][59][60]

13 квітня 2022 року українські ЗМІ повідомили про влучання двох ракет «Нептуна» по ракетному крейсеру «Москва».[61] Через отримані пошкодження корабель затонув.[62][63]

Докладніше: Знищення крейсера «Москва»

23 серпня 2023 року в окупованому Криму, на півострові Тарханкут по РЛС 48Я6-К1 «Подлет» та пускових установках зі складу зенітно-ракетної системи С-400 «Триумф», ймовірно, було завдано удар ракетою «Нептун» модифікованої для застосування по наземних цілях.[64][37]

Приблизно в той час на супутникових знімках стали помічати російські літаки стратегічної авіації пофарбовані у деформаційний камуфляж який, імовірно, покликаний збити з пантелику систему розпізнавання цілі нових крилатих ракет. Раніше подібний камуфляж було помічено на російських кораблях у Чорному морі.[37][65] Однак, на кораблі новий камуфляж міг бути нанесений для захисту від ударів морськими дронами.[66]

14 вересня 2023 року, за заявами українських посадовців, група ударних дронів атакувала РЛС та антени комплексу С-400/С-300, що був розгорнутий на околицях окупованої Євпаторії (район між селищами Молочне, Уютне та Заозерне).[67] Після цього пускові установки були знищені двома крилатими ракетами Р-360 «Нептун».[68][69]

Вранці 21 серпня 2024 року українські військові заявили, що вночі вразили російську систему ППО С-300 у Ростовській області, ймовірно, використовуючи ракету «Нептун»[70][71].

22 серпня 2024 року завантажений цистернами з паливом паром «Конро Трейдер», що стояв у порту «Кавказ», був атакований і затонув. Для ураження парому, ймовірно, використовували ПКР «Нептун»[72][73].

Оператори

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

У травні 2019 року Володимир Семенов повідомив, що державне замовлення на протикорабельні крилаті ракети Р-360 становитиме 120 одиниць.[74]

У грудні 2020 року директор ДАХК «Артем» Володимир Зімін повідомив, що замовлення на ракети до вітчизняного комплексу РК-360МЦ «Нептун» зрушило з місця.[75]

Потенційні

[ред. | ред. код]
  •  Індонезія. У грудні 2020 року стало відомо, що підписано меморандум про укладення контракту на постачання берегового мобільного ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун».[76] У липні 2021 року Генеральний конструктор КБ «ЛУЧ» Олег Коростельов повідомив, що тривають перемовини з трьома країнами щодо придбання комплексу. Найбільший прогрес на той час був з Індонезією.[77]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Ракета Нептун, що потопила "Москву", здивувала Америку | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 27 квітня 2022.
  2. ↑ а б Що відомо про ракету “Нептун”. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 3 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  3. ↑ а б ПРО ДОСЯГНЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА СТОЛИЧНОГО КБ «ЛУЧ» ОЛЕГА КОРОСТЕЛЬОВА. old.defence-ua.com. 18 травня 2018. Процитовано 16 квітня 2022.
  4. ↑ Андрій Скумін (26 грудня 2012). Політика Януковича: руйнація армії, скорочення «соціалки» і дорога державна служба - Український тиждень (укр.). Процитовано 7 січня 2024.
  5. ↑ УДАР «НЕПТУНА». defence-ua.com. Процитовано 4 червня 2019.
  6. ↑ У Києві презентували нову крилату ракету «Нептун». espreso.tv. Процитовано 13 лютого 2019.
  7. ↑ а б в г Gazeta.ua (10 березня 2016). В Україні випробовують новітню протикорабельну крилату ракету "Нептун". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2022.
  8. ↑ Протикорабельна ракета «Нептун» пройшла частину випробувань у 2017 році. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 січня 2018. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018. Періодично проходять випробування нових і модернізованих ракет, в т. ч. у 2017 році  — відразу два зразка («Вільха» і «Нептун»).
  9. ↑ О. Турчинов: Відбулося перше випробування української крилатої ракети. РНБО України. 30 січня 2018.
  10. ↑ Україна успішно випробувала нову крилату ракету. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  11. ↑ Перші випробування української крилатої ракети!. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  12. ↑ Перші льотні випробування української крилатої ракети. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 12 грудня 2022. Процитовано 30 січня 2018.
  13. ↑ Цього літа планують закласти першу «Лань» та спустити на воду «Кетаври» для ВМСУ. Ukrainian Military Pages. 26 березня 2018.
  14. ↑ Розробка нових зразків ракетної зброї — один з наших головних пріоритетів — Турчинов. Оборонно-промисловий кур'єр. 16 липня 2018.
  15. ↑ Турчинов оглянув лінію з виготовлення ПКР «Нептун» та РСЗВ «Вільха» на КБ «Луч». http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 14 серпня 2018. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  16. ↑ а б Нептун успішно вразив морську ціль. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  17. ↑ Ukraine successfully test-fire Neptun anti-ship cruise missile. https://defence-blog.com/. Defence Blog. 17 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  18. ↑ Випробування берегової версії “Нептуна” завершаться в травні 2019 року. Український мілітарний портал. 15 жовтня 2018.
  19. ↑ Протикорабельна ракета «Нептун» успішно вразила ціль на відстані 280 км. uprom.info. Національний промисловий портал. 5 грудня 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  20. ↑ а б в г Комплекс ПКР «Нептун» і РСЗВ «Вільха» на IDEX-2019. Ukrainian Military Pages. 17 лютого 2019.
  21. ↑ Порошенко на випробуваннях ракети «Нептун»: «Це створює реальні умови бойового застосування» (відео), 05.04.2019 [Архівовано 2019-04-07 у Wayback Machine.]
    На Одещині відбулися успішні випробування нової крилатої ракети «Нептун». Відео + фоторепортаж, 05.04.2019
  22. ↑ а б в ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ВИПРОБУВАННЯ БЕРЕГОВОЇ ВЕРСІЇ ПРОТИКОРАБЕЛЬНОГО РАКЕТНОГО КОМПЛЕКСУ РК-360МЦ «НЕПТУН» (ВІДЕО). defence-ua.com. Процитовано 4 червня 2019.
  23. ↑ «УКРОБОРОНПРОМ»: РАКЕТА Р-360 ОТРИМАЛА НОВУ ГОЛОВКУ САМОНАВЕДЕННЯ (ВІДЕО). defence-ua.com. Процитовано 29 травня 2019.
  24. ↑ Ракетний комплекс “Нептун” пройшов нові вогневі випробування. Українська правда (укр.). Процитовано 28 травня 2019.
  25. ↑ Україна провела успішні вогневі випробування нового берегового протикорабельного комплексу з КР «Нептун». Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 28 травня 2019.
  26. ↑ Ракетний комплекс «Нептун» пройшов вогневі випробування. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 28 травня 2019.
  27. ↑ РК-360МЦ "Нептун" від «Укроборонпрому» випробувано на Одещині. Укроборонпром (укр.). 27 травня 2019. Процитовано 28 травня 2019.
  28. ↑ Через ракетні стрільби під Одесою заборонили рух літаків та суден. 02.11.2019(рос.)
  29. ↑ Люксіков Михайло (2 квітня 2020). «Нептун» успішно відстрілявся на Одещині. Український мілітарний портал.
  30. ↑ Відбулися успішні випробування ракети «Нептун». Цензор.нет. Оборонно-промисловий кур'єр. 4 квітня 2020.
  31. ↑ «Нептун» випробовують в умовах реальних радіоперешкод. Ukrainian Military Pages. 27 квітня 2020.
  32. ↑ Міноборони повідомило про успішне випробування ракети «Нептун». Mind.ua. 31 травня 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
  33. ↑ Тривають випробування вітчизняного ракетного комплексу Р-360 «Нептун». Аерокосмічний портал (рос.). 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  34. ↑ В Україні створять нову ракету «Нептун»  — в чому її особливість. Новини. Live. 4 грудня 2023.
  35. ↑ а б Міністр оборони України підписав наказ про прийняття на озброєння берегового ракетного комплексу «Нептун», 23.08.2020
  36. ↑ ДАХК «Артем» отримала велике замовлення на ракети "Нептун" та РС-80, підприємство переходить на звичайний режим роботи. defence-ua.com/. 28 грудня 2020. Процитовано 26 квітня 2022.
  37. ↑ а б в г Howard Altman (29 серпня 2023). Ukraine Using Land Attack Variant Of Neptune Anti-Ship Missile. The War Zone. The Drive.
  38. ↑ Україна розробляє крилату ракету для ударів по РФ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 серпня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  39. ↑ а б в г ДККБ «ЛУЧ» вперше продемонструвало головку самонаведення «Нептуна» (відео). defence-ua.com. Процитовано 11 листопада 2019.
  40. ↑ а б в г д Сергій Згурець, Почему ракета «Нептун» бесит Россию (рос.) // Defence Express, 13 лютого 2019
  41. ↑ Бойову частину ракети «Нептун» почали споряджати методом вакуумного заливання. Український мілітарний портал. 20 вересня 2021.
  42. ↑ ГСН для ПКР «Нептун», РЛС і системи РЕБ від «Радіонікс». Ukrainian Military Pages. 21 жовтня 2018.
  43. ↑ «Нептун» на шасі КрАЗ показав низьку надійність. Ukrainian Military Pages. 25 травня 2021.
  44. ↑ Комплекс «Нептун»: замовлення та завершення випробувань. Український мілітарний портал. 9 жовтня 2019.
  45. ↑ Міністерство оборони знайшло кошти на «Нептун». Ukrainian Military Pages. 20 жовтня 2020.
  46. ↑ а б Українські Су-24 озброять крилатими ракетами. Ukrainian Military Pages. 13 лютого 2019.
  47. ↑ ПАТ «ЗАВОД КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» НА ADEX-2018 ПРЕЗЕНТУВАЛО ПРОЕКТ НОВОГО РАКЕТНОГО КАТЕРУ. defence-ua.com. Процитовано 29 травня 2019.
  48. ↑ Швидкохідний ракетний катер «Веспа». Процитовано 29 травня 2019.
  49. ↑ Випробування берегової версії "Нептуна" завершаться в травні 2019-го. MIL.IN.UA. 15 жовтня 2018. Процитовано 29 травня 2019.
  50. ↑ Люксіков Михайло (30 серпня 2020). Британія пропонує Україні ударні катери: Міноборони думає. Український мілітарний портал.
  51. ↑ Україна і Велика Британія домовилися по кредит на ракетні катери. Український мілітарний портал. 7 жовтня 2020.
  52. ↑ Люксіков Михайло (4 листопада 2020). Британці пропонують на проєкт ракетного катеру норвезькі ПКР. Український мілітарний портал.
  53. ↑ «ДЛЯ СТВОРЕННЯ КОРАБЕЛЬНОГО ВАРІАНТА КОМПЛЕКСУ «НЕПТУН» НЕОБХІДНО НЕ МЕНШЕ НІЖ ПІВТОРА РОКУ» — ОЛЕГ КОРОСТЕЛЬОВ. Оборонно-промисловий кур'єр. 16 жовтня 2020.
  54. ↑ Люксіков Михайло (15 грудня 2020). Міноборони та КБ «ЛУЧ» підготували угоду на розробку «Нептун» для авіації. Український мілітарний портал.
  55. ↑ Росія намагалася вкрасти документацію комплексу «Нептун». Ukrainian Military Pages. 28 грудня 2020.
  56. ↑ В буцегарню за "Нептун": покарано російського шпигуна, який зазіхав на українські ракетні технології. Defense Express. 21 липня 2021.
  57. ↑ Не «Москва» у ВМС розповіли про перший успіх застосування «Нептуна». Новини. Live. 11 січня 2024.
  58. ↑ Фрегат рашистів зазнав серйозного пошкодження – удар міг бути завданий українською протикорабельною ракетою «Нептун» // www.5.ua. — 04.04.2022.
  59. ↑ ЗСУ атакували російський фрегат «Адмірал Ессен», – ОП // Новинарня. — 04.04.2022.
  60. ↑ Про Ессен та використання Нептуна // Фронтова поплава #28 (2022.04.06) : відео. — 22:08—23:35.
  61. ↑ Горить «Москва»: у російський крейсер біля берегів Криму влучили українські ракети. ТСН. 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  62. ↑ Тепер офіційно: російський крейсер “Москва” затонув. Українська правда (укр.). Процитовано 15 квітня 2022.
  63. ↑ "Нептун" vs крейсер "Москва". Що відомо про ракети, які потопили флагман росіян. Комплекс "Нептун" з крилатими ракетами для враження кораблів почали розробляти з 2014 року після фактичної втрати Україною свого флоту.
  64. ↑ Українська ракета "Нептун" знищила радар "Подлет" російського комплексу ППО С-400 "Триумф" в окупованому Криму, - Бутусов. Цензор.НЕТ. 24 серпня 2023.
  65. ↑ Україна розробляє крилату ракету для ударів по РФ. Мілітарний. 30 серпня 2023.
  66. ↑ Russian Navy Attempts To Disguise Its Most Powerful Warship In Black Sea. Naval News. 22 червня 2023.
  67. ↑ Другий ЗРК С-400 у Криму знищено: деталі комплексного удару та повне відео. Defense Express. 14 вересня 2023.
  68. ↑ “Нептун” уразив російський С-400 в Криму. Мілітарний. 14 вересня 2023.
  69. ↑ СБУ і ВМС провели унікальну спецоперацію біля Євпаторії. Українська правда (укр.). Процитовано 14 вересня 2023.
  70. ↑ Martin Fornusek. Ukraine targeted Russian S-300 air defense system in Rostov Oblast, military claims. The Kyiv Independent (амер.). Процитовано 21 серпня 2024.
  71. ↑ Dylan Malyasov. Ukraine targets Russian S-300 missile system in Rostov Region. Defence Blog (амер.). Процитовано 21 серпня 2024.
  72. ↑ У російському порту Кавказ затонув пором Конро Трейдер, росіяни заявили про удар ракетою Нептун — що відомо. nv.ua. Процитовано 23 серпня 2024.
  73. ↑ Video: Russian Kerch Strait Ferry Destroyed by Fire After Ukrainian Attack. The Maritime Executive (англ.). Процитовано 23 серпня 2024.
  74. ↑ ЗСУ закуплять 120 протикорабельних ракет «Нептун». https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
  75. ↑ Люксіков Михайло (29 грудня 2020). Замовлення на ракети «Нептун» зрушило з місця, — директор «Артем». Український мілітарний портал.
  76. ↑ Люксіков Михайло (24 грудня 2020). Індонезія зацікавлена комплексом «Нептун». Український мілітарний портал.
  77. ↑ Люксіков Михайло (21 липня 2021). У комплексі «Нептун» зацікавлені три країни. Український мілітарний портал.

Матеріали

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Фото ракети у польоті
Відео
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нептун_(крилата_ракета)&oldid=43667265