Озерки (станція метро)
60°02′13″ пн. ш. 30°19′17″ сх. д. / 60.03694° пн. ш. 30.32139° сх. д.
| Озерки | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | односклепінна глибокого закладення |
| Глибина закладення | 59 м |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 19 серпня 1988 |
| Архітектор(и) | В. Ф. Дроздов (рос.), Г. Н. Булдаков (рос.), Вл. В. Попов (рос.), Л. М. Четыркин (рос.) за участі И. Г. Лоханова (рос.) |
| Архітектор(и) вестибюлів | В. М. Ривлин (рос.), Г. Н. Булдаков (рос.), В. Ф. Дроздов (рос.), С. Е. Кислова (рос.), В. Н. Ловкачев (рос.), Вл. В. Попов (рос.) за участі Б. Г. Костыгова (рос.) |
| Виходи до | проспект Енгельса, Виборзьке шосе |
| Код станції | ОЗ |
 | |
Озерки — станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Удільна» і «Проспект Просвіти».
Станція відкрита 19 серпня 1988 у складі ділянки «Удєльна» — «Проспект Просвіти».
У 1970-х роках, при проектуванні траси, станція планувалася на захід від озер, біля залізничної платформи «Озерки», за якою і дістала назву, а та, в свою чергу, за однойменним районом. Але оскільки великих житлових масивів там немає, проект було змінено.
Конструкція станції — односклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 59 м). Похилий хід тристрічковий, починається з північного торця станції.
Наземний вестибюль є прямокутною будівлею з порталом, що веде всередину вестибюля. Метровокзал засклений з усіх сторін. Вихід у місто на Поклонну гору, Виборзьке шосе, проспект Енгельса.
Станція оздоблена гранітом і мармуровим діабазом теплих помаранчевих відтінків. Колійні стіни оздоблені травертином. Світильники виконані у вигляді атомів і молекул, званих місцевими машиністами «ікринки». «Ікринка» мутує якщо замість люмінесцентної лампи в плафон вставляють натрієву.
Станція оздоблена мозаїками: у глухому торці панно «Пори року», на підлозі платформи 4 мозаїки «Озера» і в нижньому ескалаторному залі — «Вінок». Мозаїчний набір — мозаїчна майстерня АХ СРСР. У давнину Озерки — старопетербурзька зона відпочинку з системою озер, пагорбами і лісопарком. Тому тема природи, зміни пір року стала основою художніх творів. Як головні елементи обрано графічне зображення кіл — символів озер і зображення гілок, дерев і птахів — символів зміни пір року. У різних поєднаннях ці знаки перетворюються або на мозаїчну композицію «Вінок пір року», зустрічає при спуску по ескалатору, або стають чотирма мозаїчними елементами підлоги — «озерами» — символами пір року, або завершують художній образ станції великою мозаїчної композицією «Віддзеркалення», де весняні, літні, осінні і зимові дерева відображені в умовному дзеркалі озера.
Жива оксамитова поверхня мозаїки торцевої стіни залу з природного каменю в поєднанні з полірованими смальтових мозаїк підлоги збагачують раціональну сучасну архітектуру станції.