Panzerschreck

Panzerschreck
Panzerschreck
	; Солдат Вермахту з Панцершреком
Тип	ручний протитанковий гранатомет
Походження	Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні	1943–1945
Війни	Друга світова війна; Локальні війни
Історія виробництва
Розроблено	1943
Виготовлена; кількість	289 151
Варіанти	RPzB 43,; RPzB 54,; RPzB 54/1
Характеристики
Вага	9,5 кг, з щитком 11,25 кг
Довжина	1640 мм
Набій	RPzB.Gr. 4322
	Дальність вогню
Ефективна	100—200 м
Система живлення	Однозарядний
Приціл	Відкритий регульований
	Panzerschreck у Вікісховищі

Панцершрек (нім. Panzerschreck — «гроза танків») — німецький 88-мм ручний протитанковий гранатомет багаторазового^[1] використання R.Pz.B.54/1 (нім. Raketenpanzerbüchse 54) часів Другої світової війни.

Панцершрек забезпечував пробиття 170мм броні на будь-яких дистанціях, що було достатньо для ураження будь-яких танків періоду Другої світової війни.

Історія

Під час Битви за Туніс в 1943-му році німецькі війська вперше зіткнулися з використанням Антигітлерівською коаліцією ручного протитанкового гранатомета «Bazooka М1». Базука значно переважала за мобільністю і ефективністю німецький станковий гранатомет Raketenwefer 43 (Püppchen) який на той час знаходився на етапі розробки.

Тому німецька армія почала розробку ручного протитанкового гранатомета, прийнявши за основу дизайн Базуки. Для пришвидшення розробки було прийнято рішення про використання набою від Püppchen, який мав калібр 88 мм, проти 60мм (2,36") у Базуки.

Нова зброя отримала назву Raketenpanzerbüchse 54 «Panzerschreck».

Але хвостова частина заряду була модернізована для увімкнення двигуна електричним імпульсом, як у Базуки, тому не можна вважати, що Raketenwefer 43 Püppchen і Панцершрек використовують один і той самий набій.

Гранатомет був прийнятий на озброєння Вермахту в кінці 1943-го року без характерного захисного екрану. Але на відміну від Базуки, у якої двигун припиняв роботу негайно після виходу зі ствола, двигун Панцершрека працював ще два метри, обдаючи стрілка полум'ям вихлопу. Тому для захисту шкіри рук і голови гранатометникам було приписано одягати товсті рукавиці і протигаз без фільтра. Оскільки солдати не носили рукавиці і протигаз постійно, їх одягання часто неприйнятно збільшувало час підготовки до пострілу. Тому у другій половині 1944 року Панцершрек почали оснащувати захисним екраном. Також були виготовлені набори для оснащення щитком старих систем. До закінчення війни захисний екран отримали майже всі використовувані Панцершреки. Для прицілювання щиток мав засклений отвір а також відділення для зберігання запасних скелець для нього.