Парламентські вибори у Великій Британії 2017
‹ 2015 2019 › | ||||
Парламентські вибори у Великій Британії 2017 Всі 650 місць у Палаті громад Великої Британії | ||||
8 червня 2017 | ||||
Перша партія | Друга партія | Третя партія | ||
---|---|---|---|---|
Лідер | Тереза Мей | Джеремі Корбін | Нікола Стерджен | |
Партія | Консерватори | Лейбористи | Шотландська національна партія | |
Лідер партії з | 11 липня 2016 | 12 вересня 2015 | 14 листопада 2014 | |
Округ лідера | Мейденгед | Ізлінгтон Норт | Без округа [n 1] | |
Попередні вибори | 330 місць, 36.8 % | 232 місць, 30.4 % | 56 місць, 4.7 % | |
Виграно місць | '317*' | 262 | 35 | |
Зміна місць | ▼ 13 | ▲ 30 | ▼ 21 | |
Голосів виборців | 13,636,690 | 12,877,869 | 977,568 | |
Відсоток | 42.3 % | 40.0 % | 3.0 % | |
Зміна % голосів | ▲ 5.5 % | ▲ 9.6 % | ▼ 1.7 % | |
Четверта партія | П'ята партія | Шоста партія | ||
Лідер | Тім Фаррон | Арлін Фостер | Джеррі Адамс | |
Партія | Ліберальні демократи | Демократична юніоністська партія | Шинн Фейн | |
Лідер партії з | 16 липня 2015 | 17 грудня 2015 | 13 листопада 1983 | |
Округ лідера | Вестморленд і Лонсдейл | Без округа[n 2] | Без округа[n 3] | |
Попередні вибори | 8 місць, 7.9 % | 8 місць, 0.6 % | 4 місця, 0.6 % | |
Виграно місць | 12 | 10 | 7[n 4] | |
Зміна місць | ▲ 4 | ▲ 2 | ▲ 3 | |
Голосів виборців | 2,371,861 | 292,316 | 238,915 | |
Відсоток | 7.4 % | 0.9 % | 0.7 % | |
Зміна відсотка голосів | ▼ 0.5 % | ▲ 0.3 % | ▲ 0.1 % | |
Мапа округів на виборах до Парламенту Великої Британії | ||||
Позачергові вибори до палати громад у Великій Британії відбулися 8 червня 2017 року, на них було обрано 57-й Парламент Великої Британії. Про їх проведення прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей попросила парламент 19 квітня 2017[1].
23 червня 2016 року відбувся референдум щодо членства Великої Британії в ЄС, на якому 51,9 % виборців виявили своє бажання покинути ЄС. Після цього попередній прем'єр-міністр Девід Кемерон пішов у відставку, а Тереза Мей почала втілювати у життя план виходу Великої Британії з ЄС. Необхідність перевиборів зумовлена тим, що парламент виявився розділеним щодо цього питання[2][3].
Проведення виборів у Великій Британії регулює Акт про фіксований термін повноважень парламенту від 2011[4], згідно з ним вибори мають проводитися кожні 5 років, у перший четвер травня (попередня дата — 2020). У разі ж оголошення дострокового переобрання парламентарів, це рішення має затвердити Палата громад двома третинами голосів (434 парламентарів)[5]. 19 квітня за проведення виборів проголосували 522 депутати, проти — 13[6].
- Консервативна партія — 42.4 %. 318/650
- Лейборіська партія -. 40.00 %. 262/650.
- Шотландська національна партія — 35/650.
- Ліберал-демократична партія — 12/650
- ↑ Нікола Стерджен посідає крісло депутата в Парламенті Шотландії від округу Глазго Саутсайд. Лідером кандидатів у Палату громад від ШНП був Ангус Робертсон від округу Морей, однак він втратив своє місце на виборах.
- ↑ Арлін Фостер посідає крісло депутата в Асамблеї Північної Ірландії від Фермана і Південний Тирон.
- ↑ Джеррі Адамс посідає крісло TD в ірландському Дойл Ерен.
- ↑ Шинн Фейн відмовилися посідати свої крісла в Палаті громад.
- ↑ Як Тереза Мей усіх здивувала достроковими виборами. BBC Україна (брит.). 18 квітня 2017. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ Вибори у Британії додадуть ясності у переговорах щодо Brexit - МЗС Німеччини. Європейська правда. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ Прем'єр Британії хоче провести дострокові парламентські вибори 8 червня. Європейська правда. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ Fixed-term Parliaments Act 2011. www.legislation.gov.uk (англ.). Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ Британія: чому Тереза Мей оголосила дострокові вибори?. BBC Україна (брит.). 18 квітня 2017. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ Британський парламент схвалив дочасні вибори. BBC Україна (брит.). 19 квітня 2017. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.