Російський рубль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Російський рубль
рос. Российский рубль
Банкнота 2000 рублів
Російські монети
Держава(и)Росія Росія
Банкноти5, 10, 50, 100, 200, 500, 1000, 2000, 5000 рублів
Монети1, 5, 10, 50 копійок
1, 2, 5, 10, 25 рублів
Символ
Літерний кодRUB
Цифровий код643
Центральний банкЦентральний банк Російської Федерації
Вебсайтwww.cbr.ru
Валютні курси
1 USD = 98,07 RUB (7 листопада 2024)
1 EUR = 105,8 RUB (7 листопада 2024)
1 UAH = 2,386 RUB (7 листопада 2024)
Інфляція15,6 % (липень 2015)[1]
CMNS: Російський рубль у Вікісховищі
Будівля Центрального банку Російської Федерації

Російський рубль (рос. Российский рубль; символ — ₽; код — RUB) — грошова одиниця Російської Федерації, введена у 1992 році. Рубль поділяється на 100 копійок, хоча монети останніх через інфляцію тепер практично не використовуються але можуть зазначатися в електронних розрахунках. На території Російської Федерації використання інших валют резидентами, з деякими винятками, карається штрафом в розмірі ¾-1 від розміру транзакції.[2]

Літерний код російського рубля в стандарті ISO 4217 — RUB, цифровий — 643; до грошової реформи 1998 року використовувався код RUR (810). Цей цифровий код — 810 — продовжує використовуватися для нумерації банківських рахунків по сьогодні. Офіційний знак — ₽ — був затверджений 11 грудня 2013 року.[3]

За даними агентства Bloomberg, в міжбанківському обороті в системі SWIFT в період з травня 2013 по травень 2014 років частка російського рубля склала 0,35 % (0,62 % роком раніше). При цьому частка долара США (за той же проміжок часу) — 42 %, євро — 32 %, юаня — 1,47 %. В цілому в міжбанківських розрахунках рубль зайняв 18 місце серед всіх валют світу.

На сьогоднішній день в обігу перебувають монети в 10, 50 копійок, 1, 2, 5 і 10 рублів; банкноти в 50, 100, 200, 500, 1000, 2000 і 5000 рублів.[4] Рідко зустрічаються банкноти в 5 і 10 рублів, а також монети в 1 і 5 копійок. Банкноти в 5 рублів і монети в 25 рублів в обігу практично не зустрічаються, їхня частка серед, відповідно, банкнот і монет становить менше 0,5 %[5], також за останні 10 років (з липня 2008 року по липень 2018 року) значно знизилося використання монет в 1 і 5 копійок і банкноти в 10 рублів — їхня частка серед монет і банкнот скоротилася, відповідно, з 18 % до 11 %, з 14 % до 9 % і з 17 % до 6 %.[5][6] З іншого боку, відзначається зниження використання монет 10 і 50 копійок, і у готівкових розрахунках округляються до цілого рубля.

Історія

[ред. | ред. код]
Див. також: Рубль, Грошові одиниці Російської імперії та Радянський карбованець

Сучасний російський рубль фактично виник у грудні 1991 року паралельно з радянським карбованцем, який залишався в обігу Росії до вересня 1993 року. Всі радянські монети, випущені в 1961—1991 роках, а також монети в 1, 2 і 3 копійки, випущені до 1961 року, формально залишалися законним платіжним засобом до 31 грудня 1998 року, а в 1999—2002 роках могли бути обміняні на російські у відсотковому співвідношенні 1000:1.[7]

20 грудня 1991 року всі активи і майно Держбанку СРСР на території Росії були передані Банку Росії (Центробанк Російської Федерації). Новий Уряд Російської Федерації, щоб перетворити рубль в конвертовану валюту і ліквідувати чорний валютний ринок, приступив до організації валютних торгів.[8]

8 січня 1992 року Центробанк встановив офіційний курс долара США рівний 110 рублям (за аналогією з курсом на чорному ринку). 9 січня Банк Росії, Уряд Москви і Асоціація російських банків заснували «Московську міжбанківську валютну біржу» (ММВБ), яка стала проводити торги по іноземній валюті, спочатку тільки долара США. Валютні торги привели до знецінення рубля. До 3 березня 1992 року курс долара піднявся до 140.1 рублів.[9] Пострадянська російська економіка була під впливом реформ «шокової терапії», а реформи президента Бориса Єльцина призвели до швидкого зростання інфляції, в результаті чого мільйони росіян втратили свої заощадження.[10] Того ж року в обіг випустили останні купюри з гербом СРСР і портретом Леніна — радянські купюри зразка 1992 року номіналом в 50, 200, 500 і 1000 рублів.[11] 14 липня з'явилася перша купюра російського зразка номіналом 5000 рублів. 28 липня 1992 року Центробанк дозволив продаж валюти громадянам Росії без пред'явлення закордонного паспорта і виїзної візи.[8]

22 вересня 1992 року відбувся перший «чорний вівторок». За день курс долара виріс з 205.5 до 241 рублів. Швидке падіння рубля дозволило збагачуватися підприємцям, які мали доступ до державних кредитів. Отримавши кредит в рублях, його переводили в валюту, а потім продавали її за курсом, що ріс швидше кредитної ставки.[12] Таким чином, підприємець вчасно повертав кредит в рублях, отримуючи значні прибутки без жодних зусиль і вкладень. До грудня 1992 року, рубль вже втратив близько двох третин своєї вартості.[8]

17 липня 1993 року Росія оголосила про вихід з зони радянського карбованця, яка існувала на теренах СНД, припинивши ходіння на своїй території радянських грошей і російських купюр зразка 1992 року.[13] З 26 липня по 31 серпня 1993 року в Росії відбулася грошова реформа, в ході якої відбувся обмін грошей СРСР зразка 1961—1992 років на російські купюри нового зразка. На руки видавалися обмінені купюри на суму не більше 100 тисяч рублів.[14] Всі гроші більше цієї суми зараховувалися на рахунок в «Сбербанку» на півроку з нарахуванням встановленого відсотка за вкладом. В ході реформи було вилучено 24 мільярди банкнот. Російські купюри нового зразка, вартістю 100, 200 і 1000 рублів були в ходу до 1998 року.[14]

Політична боротьба Бориса Єльцина з комуністами в 1993 році викликала подальше падіння рубля аж до 1247 рублів за 1 долар США. Єльцин переміг політичний переворот, та 12 грудня 1993 року була прийнята нова конституція. Незабаром після політичної перемоги, в січні 1994 року, влада заборонила використання долара США та інших іноземних валют в обігу в спробі зупинити ослаблення рубля.[8]

11 жовтня 1994 року відбувся другий «чорний вівторок». За день курс долара США на торгах ММВБ виріс з 2833 до 3926 рублів. За фактом цієї кризи була заснована особлива комісія, в доповіді якої були перераховані компанії, що нажилися на такому падінні курсу національної валюти. Керівництво Центробанку було звільнено, на ММВБ провели реорганізацію роботи.[12] До кінця 1995 року, хронічна інфляція досягла 200 %. У 1996 році курс російської валюти знизився до 5560 рублів за долар США.[8]

1997-й став першим роком відносної стабільності, але курс російської валюти продовжував падати, досягнувши 5960 рублів за долар. Епоха стабільності спонукала уряд провести ще одну горошову реформу з деномінацію національної валюти і прибрати 3 знаки, таким чином на 1 січня 1998 року курс рубля опинився на рівні 5.96 по відношенню до долара США.[15] Однак у російській економіці знову почалися проблеми. 17 серпня 1998 року Росія оголосила технічний дефолт за своїм внутрішнім боргом у розмірі 40 млрд доларів. І перестала підтримувати рубль в той же день. У той час Центробанк Росії мав тільки 24 млрд доларів резерву. Фондовий ринок і рубль втратили більше 70 %, майже третина населення країни опинилася за межею бідності. Поряд з дефолтом відбулася ще одна масова девальвація рубля. За шість місяців курс рубля впав з 6 до 21 по відношенню до долара. «Було бажання втекти від рубля в будь-якому напрямку», — зазначив Сергій Алексашенко, заступник міністра фінансів при Борисі Єльцині. 27 травня 1998 року Центробанк збільшив основну ставку по кредитах до 150 %, що призвело до майже повної зупинки кредитування в країні. До кінця 1998 року інфляція склала 84 %, а ВВП Росії втратив 4,9 %. Обидві валютні кризи в 1990-х роках призвели до відставок голів Центробанку Росії.[8]

7 травня 2000 року до дня інавгурації президента Володимира Путіна курс долара становив 28,36 рублів, через 2 роки 31,19 рублів, а 7 травня 2003 року 31,11 рублів. У 2003—2004 роках у зв'язку з падінням курсу долара на світових ринках відбулося зміцнення рубля.[16] 1 лютого 2005 року Центробанк прив'язав курс рубля до бівалютного кошика, що складається з долара США і євро в співвідношенні 9:1. Банк Росії проводить політику керованого плаваючого валютного курсу, структура бівалютного кошика в подальшому неодноразово коректувалася в бік збільшення частки євро. 8 лютого 2007 року встановлена структура бівалютного кошика: 0.55 долара США і 0.45 євро. У 2008 році Росія разом з більшою частиною решти світу впали в рецесію на тлі фінансової кризи 2008 року, втративши 7,8 % ВВП в 2009 році, проте ВВП країни в 2010 році виріс на 4,5 %.[17]

Пам'ятник російському рублю в Томську

У 2014 році Росія зіткнулася з найбільшою валютною кризою з 1998 року по причині геополітичних факторів, зокрема вторгненню своїх військ на Схід України й окупацію Криму, і падіння цін на нафту, які знизилися майже вдвічі зі 115 доларів за барель у червні до 60 доларів за барель в грудні. У січні 2015 року ціни на нафту впали нижче 50 доларів за барель. З початку 2014 року рубль втратив більше половини своєї вартості. Інвестори побоювалися, що девальвація в поєднанні з падінням доходів від експорту нафти і політичною напруженістю, направить Росію в тривалу рецесію. Центральний банк прогнозував скорочення ВВП на 4,7 % в 2015 році, якщо середньорічна ціна на нафту складе 60 доларів за барель. 15 грудня курс рубля впав на 11 %, а для боротьби з цим, Центральний банк збільшив ключову процентну ставку по кредитах до 17 % в середині ночі. На наступний ранок, після невеликих успіхів в ранні ранкові години, на ринку утворилася паніка, і курс рубль впав на 22 %, це була найбільша втрата за один день з 1998 року. У Росії називали цю подію ще одним «чорним вівтором», з посиланням на девальвацію національної валюти 1998 року, коли рубль впав з 6 до 21 до долара менш ніж за 24 години.[8]

У квітні 2015 року ситуація на російському валютному ринку стабілізувалася, а курс рубля почав рости. 10 квітня 2015 року курс рубля на біржових торгах виріс до 50 рублів за долар, що стало максимумом з грудня 2014 року.[8] З середини грудня 2015 року уряд провів цілий ряд заходів, щоб врятувати рубль. Крім підвищення ключової відсоткової ставки до 17 %, щоб управляти рублевими потоками, було запозичено гроші найбільшому виробнику нафти — компанії «Роснафта», а також найбільшим кредитним організаціям країни, щоб підняти довіру до банківської системи. Найбільшим експортерам, в тому числі «Газпрому» і «Роснафті», було рекомендовано продати частину своїх доходів в іноземній валюті протягом декількох місяців для того, щоб підтримати рубль, що додало приблизно 1 млрд доларів до обсягу валютного ринку.[8]

6 квітня 2018 року США ввели санкції проти 38 російських олігархів, чиновників і компаній, внаслідок чого курс рубля сильно впав вже у понеділок 9 квітня і продовжував падати наступні дні. Станом на 11 квітня рубль впав до 80 рублів за євро і до 64 рублів за долар, це було найбільше падіння рубля із 2016 року[18]

У лютому 2022 року рубль посів перше місце за волатильністю серед світових валют, після того як президент РФ Володимир Путін визнав «незалежними республіками» окуповані Росією території Сходу України.[19] Напередодні, 21 лютого, курс долара вперше з січня перевищив 80 рублів.[19]

Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року — що спричинило введення світовою спільнотою посилених санкцій проти цієї країни, станом на 28 лютого рубль втратив понад чверть вартості щодо обох ключових валют (долар та євро) й досяг історичних мінімумів.[20][21] На сьогодні російська влада намагається стримати курс рубля до іноземної валюти. Станом на 9 березня 2022 року офіційний курс складав 105.81 рубля за один долар США, тоді як в обмінниках російських банків курси були вищі. Банки «Россєльхозбанк» та «Юнікредит» пропонують долар за 155 рублів, євро за 164—170, у «Райффайзенбанку» — 150 і 163 рублів відповідно.[22]

25 ​​березня 2022 року Центробанк випустив прес-реліз «Інформація про купівлю Банком Росії золота на внутрішньому ринку», в якому повідомив учасників ринку про те, що «Ціна з 28 березня по 30 червня 2022 року включно складе 5000 рублів за 1 грам»[23].

Був використаний досвід Міжнародного інвестиційного банку[en] з впровадженням перевідного карбованця. Таким чином, оскільки ціна за трійну унцію становить 155517 рублів, при поточних котируваннях золота на біржах, що коливаються в діапазоні від 1910 до 1950 USD (за трійну унцію) вказує на курс 1 USD в діапазоні від 79,75 до 81,42 рубля.

Банкноти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Білет Банку Росії

До моменту проголошення Росії незалежною державою 26 липня 1993 року в країні в обігу були раніше випущені грошові знаки СРСР зразків 1961, 1991 і 1992 років, а також банкноти Банку Росії номіналом 5 і 10 000 рублів, випущені в 1992 році.

З метою захисту економіки від потоку грошової маси з країн колишнього СРСР, які вже ввели власні валюти, і утримання інфляції, з 26 липня по 7 серпня 1993 року в Росії була проведена грошова реформа, в ході якої з обігу були виведені банкноти всіх попередніх випусків, а єдиним законним засобом платежу визнавалися банкноти Банку Росії зразка 1993 року. Монети, випущені з 1961 по 1992 рік, також залишалися законними засобами платежу, але внаслідок високої інфляції практично вийшли з обігу.[24]

З 1995 року почалася поступова заміна банкнот зразка 1993 року на банкноти нової серії, зі зміненим оформленням і покращеними елементами захисту, а в 1998 році була проведена деномінація у співвідношенні 1000:1.[25] Дизайн банкнот нової серії повністю відповідав банкнотам 1995 року, був лише скорочений (на три порядки) номінал і змінені елементи захисту. Банкноти зразка 1993 і 1995 року, а також монети, випущені з 1961 по 1992 рік, можна було обміняти на грошові знаки нового зразка (1997 року) в період 1 січня 1999 по 31 грудня 2002 року.[26]

1 січня 1998 року випущені банкноти номіналом 5, 10, 50, 100 і 500 рублів. Пізніше почався випуск банкнот номіналом 1000 (у 2001 році) і 5000 рублів (у 2006 році). З метою захисту від підробок Банк Росії періодично випускає модифікації банкнот: в 2001 (10, 50, 100 і 500 рублів), 2004 (10, 50, 100, 500 і 1000 рублів) і 2010 роках (500, 1000 і 5000 рублів). Кожна банкнота серії 1997 року присвячена певному місту Російської Федерації.[25]

Банкноти номіналом 5 рублів більше не друкуються, проте залишаються законним платіжним засобом, випуск банкнот номіналом 10 рублів з 2011 року скорочується, відбувається їх заміщення монетами аналогічного номіналу[27] Російськи банкноти друкуються на фабриках «Держзнаку».

У 2013 році зародилася серія пам'ятних банкнот у 100 рублів, присвячених ключовим сучасним подіям у Росії. 2013 року вийшла пам'ятна банкнота номіналом 100 рублів, присвячена Зимовій Олімпіаді 2014 року в Сочі. 2015 року — 100 рублів, присвячені окупованим Криму та Севастополю. 2018 року — 100 рублів, присвячені Чемпіонату світу з футболу 2018 року.[28][29].

12 жовтня 2017 року випущені банкноти номіналом 200 і 2000 рублів. Першими їх побачили жителі Москви, Криму та Далекого Сходу.[30]

23 березня 2021 Центробанк Росії оголосив про намір до 2025 року оновити дизайн майже всіх своїх банкнот. У новому дизайні трохи зміниться тематика оформлення — тепер на лицьовій стороні купюр будуть представлені столиці федеральних округів Росії, а на обороті будуть зображені визначні пам'ятки відповідних округів. Банкноти номіналом 50 і 100 рублів збережуть зображення Санкт-Петербурга і Москви, а на банкнотах номіналом 10, 500, 1000 і 5000 рублів тепер будуть зображені Новосибірськ, П'ятигорськ, Нижній Новгород і Єкатеринбург відповідно, а також визначні пам'ятки федеральних округів, які вони представляють.[31][32]

Банкноти зразка 1997 року

[ред. | ред. код]
Сучасні банкноти зразка 1997 року
Зображення Номінал
(рублів) 		Розміри
(мм) 		Основний колір Опис Дата виходу
Аверс Реверс Місто Аверс Реверс Водяний знак
5 137×61 темно-зелений Новгород пам'ятник «Тисячоліття Росії»
на тлі Софійського собору 		фортечний мур Новгородського кремля «5»
Софійський собор 		1 січня 1998
10 150×65 оливковий Красноярськ Міст через Єнісей;
капличка Параскеви П'ятниці 		Красноярська ГЕС «10»
Капличка Параскеви П'ятниці 		1 січня 1998
1 січня 2001
16 серпня 2004
6 вересня 2011
50 блакитний Санкт-Петербург скульптура на основі ростральної колони;
Петропавлівська фортеця 		ростральна колона; будинок Біржі «50»
Петропавлівський собор
100 червоно-коричневий Москва квадрига на портику
Большого театру 		фасад Большого театру «100»
Большой театр
500 фіолетовий Архангельськ пам'ятник Петру I;
вітрильник у порту Архангельська 		Соловецький монастир «500»
Портрет Петра I
1000 157×69 синьо-зелений Ярославль пам'ятник Ярославу Мудрому
і капличка Казанської Богоматері
на тлі Ярославського Кремля 		Церква Іоанна Предтечі в Ярославі «1000»
портрет Ярослава Мудрого 		1 січня 2001
16 серпня 2004
10 серпня 2010
5000 червоно-коричневий Хабаровськ пам'ятник Муравйову-Амурському
на тлі набережної Амура 		міст через Амур «5000»
портрет Муравйова-Амурського 		31 липня 2006
6 вересня 2011

Банкноти зразка 2017, 2022—2025 років

[ред. | ред. код]
Серії 2017, 2022—2025 років
Зображення Номінал
(рублів) 		Розміри
(мм) 		Основні кольори Опис Дата випуску
Лицьова сторона Зворотня сторона Місто Федеральний
округ 		Лицьова сторона Зворотня сторона Водяний знак
100 150×65 оливковий
помаранчевий 		Москва Центральний Спаська вежа Кремля;
Будівля МДУ ім. Ломоносова на Воробйових горах;
Парк Заряддя; Шухівська телевежа;
Останкінська телевежа 		Ржевський меморіал «100»
Спаська вежа Кремля 		30 червня 2022
200 150×65 зелений Севастополь Південний Херсонес Таврійський Пам'ятник затопленим кораблям;
Графська пристань 		«200»
Пам'ятник затопленим кораблям 		12 жовтня 2017
1000 157×69 бірюзовий Нижній Новгород, Казань, Уфа Нікольська вежа Нижньогородського Кремля Музей історії державності татарського народу і Республіки Татарстан у Казані, вежа Сююмбіке на території Казанського Кремля, Музей археології та етнографії в Уфі «1000»

Нікольська вежа

16 жовтня 2023
2000 157×69 синий Владивосток Далекосхідний Російський міст;
будівля Далекосхідного федерального університету
у Владивостоці 		Космодром «Восточний»
в Амурській області 		«2000»
Російський міст 		12 жовтня 2017
5000 157×69 червоний Єкатеринбург, Челябінськ Стела «Європа-Азія» під Єкатеринбургом Пам'ятник «Оповідь про Урал» у Челябінську. «5000»

Будівля Головпоштамту

16 жовтня 2023

Пам'ятні банкноти

[ред. | ред. код]
Зображення Номінал
(рублів)		 Розміри
(мм)		 Опис
Аверс Реверс Аверс Реверс Водяний знак Дата виходу
100 150 × 65 Сноубордист і деякі з олімпійських об'єктів сочинського прибережного кластера. Олімпійський стадіон «Фішт» у Сочі, жар-птиця Логотип зимових Олімпійських ігор 2014 2014
100 150 × 65 Пам'ятник затопленим кораблям у Севастопольській бухті, обриси пам'ятника героям Другої блокади Севастополя та Володимирського собору, фрагмент картини Івана Айвазовського Замок Ластівчине гніздо, євпаторійський радіотелескоп РТ-70, обриси Великої Ханської мечеті в Бахчисараї та зелена смуга з QR-кодом, що веде на сторінку Банку Росії з історичною довідкою про пам'ятну банкноту Портрет імператриці Катерини ІІ 2015
100 150 × 65 Хлопчик з м'ячем під пахвою дивиться вгору, як Лев Яшин відбиває м'яч. Стилізоване зображення земної кулі у вигляді футбольного м'яча, на якому зеленим кольором окреслено територію Росії (включно з незаконно окупованим Кримом), а також назви міст, що приймали Чемпіонат світу з футболу 2018 року. Число 2018 2018

Монети

[ред. | ред. код]
Докладніше: Монети Російської Федерації

1 січня 1998 року в обіг були введені монети номіналом від 1 копійки до 5 рублів, з 1999 року почали карбувати пам'ятні монети, а з 2009 — циркуляційні монети номіналом 10 рублів. У 2011 року в обігу з'явилися пам'ятні монети номіналом 25 рублів з гербом Росії на аверсі.

Більшість монет виконані в єдиному дизайні:

  • на аверсі копійчаних монет зображений Георгій Побідоносець, знак монетного двору, напис «БАНК РОССИИ» і рік випуску;
  • на аверсі рублевих монет поміщене зображення емблеми російського центробанку, знак монетного двору, словесне позначення номіналу і рік випуску;
  • на реверсі всіх монет — позначення номіналу і рослинний орнамент.[33]

У зв'язку зі зміною емблеми Банку Росії, з 2002 року монети номіналом 1, 2 і 5 рублів стали карбувати з модифікованими лицьовими сторонами.

З метою здешевлення виробництва монет в 10 і 50 копійок з 2006 року їх стали карбувати зі сталі, плакованої сплавом томпак. Монети нового різновиду мали магнітні властивості і гладкий гурт, на відміну від раніше випущених. Аналогічно матеріал монет в 1, 2 і 5 рублів був замінений в 2009 році на сталь з нікелевим гальванопокриттям.[34]

З 2008 року Банком Росії розглядалася можливість виведення з обігу монет номіналом 1 і 5 копійок через збитки при їх виробництві внаслідок подорожчання металу (в 2006 році витрати на виробництво монети номіналом в 1 копійку становили 4,6 копійок, а на квітень 2008 року собівартість виробництва монети в 1 копійку становила близько 30 копійок і мала незручності для населення при готівковому обігу з найдрібнішими монетами.[35] Також розглядалася можливість заміни металу цих монет на більш дешеві сплави.[36] У січні 2013 року перший заступник голови Центробанку Росії заявив про припинення випуску монет номіналом 1 та 5 копійок, хоча останні офіційні тиражі цих монет були випущені у 2009 році.[37] У 2014 році був випущений тираж 1 і 5 копійок у зв'язку з анексією Криму Росією, де для розрахунків потрібні були дрібні розмінні монети.[38][39][40][41] У 2017 році було заявлено, що, незважаючи на мале використання монет 1 та 5 копійок, Банк Росії не планує виводити їх із обігу.[42]

На аверсі всіх монет, в оформленні яких раніше використовувалася емблема Банку Росії, починаючи з 2016 року розміщується зображення державного герба Росії. Відповідно до чинного країни законодавства, його присутність на сучасних грошових знаках Росії перестала бути обов'язковим.[43]

Стандартні монети Росії зразка 1997 року
Емблема Центрального банку Росії, яка зображувалася на аверсі монет рублевого номіналу

Стандартні монети

[ред. | ред. код]
Сучасні стандартні монети зразка 1997 року
Зображення Номінал Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Роки карбування
1 копійка 15,5 мм 1,25 мм 1,50 г сталь, покрита мельхіором гладкий 1997—2009
2011

2014

5 копійок 18,5 мм 1,45 мм 2,60 г 1997—2009
2011

2014

10 копійок 17,5 мм 1,25 мм 1,95 г латунь рубчастий
(98 рифлень) 		1997—2006
1,85 г сталь, покрита
томпаком 		гладкий 2006—2014
сталь, покрита
латунню 		2014—2015
50 копійок 19,5 мм 1,50 мм 2,90 г латунь рубчастий
(105 рифлень) 		1997—1999
2001—2006
2,75 г сталь, покрита
томпаком 		гладкий 2006—2014
сталь, покрита
латунню 		2014—2015
1 рубль 20,5 мм 1,50 мм 3,25 г мідно-нікелевий
сплав 		рубчастий
(110 рифлень) 		1997—1999

2001—2003
2005—2009

3,00 г сталь, покрита
нікелем 		2009—2015
з 2016
2 рубля 23,0 мм 1,80 мм 5,10 г мідно-нікелевий
сплав 		переривчасто-рубчастий
(12 ділянок по 7 рифлень) 		1997—1999

2001—2003
2006—2009

5,00 г сталь, покрита
нікелем 		2009—2015
з 2016
5 рублів 25,0 мм 1,80 мм 6,45 г мідь, покрита
мельхіором 		переривчасто-рубчастий
(12 ділянок по 5 рифлень) 		1997—1999

2001—2003

2006
2008—2009

6,00 г сталь, покрита
нікелем 		2009—2015
з 2016
10 рублів 22,0 мм 2,20 мм 5,63 г сталь, покрита
латунню 		переривчасто-рубчастий
(по 6 ділянок по 5 і 7 рифлень) 		2009—2013, 2015
з 2016
Знаки монетних дворів: Санкт-Петербурзький монетний двір — С-П або СПМД; Московський монетний двір — М або ММД.

Пам'ятні і ювілейні монети

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пам'ятні і ювілейні монети Російської Федерації

З 1992 року Банк Росії випускає ювілейні монети з недорогоцінних металів, на сьогодні в обігу присутні номінали: 1, 2, 3, 5, 10, 25 рублів.

Окрім цього з 1992 року Банком Росії випускалися пам'ятні монети з дорогоцінних металів, що мали наступні номінали: 1, 2, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 150, 200, 500, 1000, 10 000, 25 000 і 50 000 рублів.[44]

Для їх виробництва використовувалося срібло (проби: 500, 900, 925, 999), золото (проби: 900, 999), паладій (999 проба) і платина (999 проба). Також випускаються біметалічні монети (частина монети з золота, частина з срібла).[44]

Стандартні пам'ятні і ювілейні монети

[ред. | ред. код]
Пам'ятні монети з недорогоцінних металів
Зображення Номінал Діаметр Товщина Маса Матеріал Опис Дата випуску
Гурт Реверс Аверс
10 рублів 27,0 мм 2,10 мм 8,40 г кільце: латунь
диск: мельхіор 		300 рифлень і два написи «ДЕСЯТЬ РУБЛЕЙ», розділені двома зірками монети карбуються в рамках пам'ятних програм Банку Росії з різними малюнками номінал, рослинний орнамент, напис «БАНК РОССИИ», рік карбування з 2000
10 рублів 22,0 мм 2,20 мм 5,63 г сталь, покрита
латунню 		рубчастий
(6 ділянок по 5 рифлень і 6 ділянок по 7 рифлень, що чергуються з 12 гладкими ділянками) 		номінал, оливкова і дубова гілки, напис «БАНК РОССИИ», рік карбування з 29 грудня 2010
25 рублів 27,0 мм 2,30 мм 10,00 г мідно-нікелевий сплав рубчастий (180 рифлень) номінал, Герб Росії, напис «РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ», напис «25 РУБЛЕЙ», рік карбування з 15 квітня 2011

Валютний курс

[ред. | ред. код]

Режим валютного курсу

[ред. | ред. код]

З 10 листопада 2014 року Центробанк Росії перейшов на плаваючий режим валютного курсу російського рубля. До цього курс коливався в певному коридорі бівалютного кошика.

Загальновідома залежність вартості російського рубля від цін на енергоресурси (зокрема на нафту та газ) від продажів яких формується левова частка доходів російського бюджету. Так, наприклад, протягом другого півріччя 2014 року коли ціни на нафту марки Brent (від якої формується ціна на марку Urals — основної складової російського експорту) впали на 48 % (з 108,1 до 56,16 дол/барель), курс російського рубля по відношенню до американського долара знизився на 51 % (з 33 до 51 руб/дол).[45] Після переходу на плаваючий курс ця залежність ще більш посилилася і за даними аналітиків шведського банку Nordea склала 88 %. За підрахунками головного економіста «Альфа-банку» Наталії Орлової, при зміні вартості нафти на $10 фундаментально курс рубля знижується на 5 руб. щодо долара США.[46]

Історія обмінного курсу

[ред. | ред. код]
Графік валютного курсу російського рубля відносно Долара США з 2014 р.
(к-сть рублів за 1 долар)
Графік валютного курсу російського рубля відносно Євро з 2005 р.
(к-сть рублів за 1 євро)
Курс долара США до російського рубля 1998—2022 років
Рік Мінімальне значення ↓ Максимальне значення ↑ Середнє значення
Дата Курс Дата Курс Курс
1998 1 січня 5,9600 29 грудня 20,9900 9,7945
1999 1 січня 20,6500 29 грудня 27,0000 24,6489
2000 6 січня 26,9000 23 лютого 28,8700 28,1287
2001 4 січня 28,1600 18 грудня 30,3000 29,1753
2002 1 січня 30,1372 7 грудня 31,8600 31,3608
2003 20 грудня 29,2450 9 січня 31,8846 30,6719
2004 30 грудня 27,7487 1 січня 29,4545 28,8080
2005 18 березня 27,4611 6 грудня 28,9978 27,1910
2006 6 грудня 26,1840 12 січня 28,4834 27,1355
2007 24 листопада 24,2649 13 січня 26,5770 25,5808
2008 16 липня 23,1255 31 грудня 29,3804 24,8529
2009 13 листопада 28,6701 19 лютого 36,4267 31,7403
2010 16 квітня 28,9310 8 червня 31,7798 30,3679
2011 6 мая 27,2625 5 жовтня 32,6799 29,3823
2012 28 березня 28,9468 5 червня 34,0395 31,0661
2013 5 лютого 29,9251 5 вересня 33,4656 31,9063
2014 1 січня 32,6587 18 грудня 67,7851 38,6025
2015 17 квітня 49,6749 31 грудня 72,8827 61,3400
2016 30 грудня 60,2730 22 січня 83,5913 66,8336
2017 26 квітня 55,8453 4 серпня 60,7503 58,2982
2018 28 лютого 55,6717 12 вересня 69,9744 62,9264
2019 26 грудня 61,7164 15 січня 67,1920 64,6184
2020 10 січня 61,0548 18 березня 80,8692 72,4388
2021 27 жовтня 69,5526 8 квітня 77,7730 73,6628
2022 11 лютого 74,7241 3 березня 103,2481 88,9861
джерело: Центральний банк Росії.[47]

Поточний обмінний курс

[ред. | ред. код]
Друкування російських банкнот на фабриці «Держзнаку»
Поточний обмінний курс RUB
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH

Періодизація режиму валютного курсу

[ред. | ред. код]
  1. листопад 1989 — середина 1992 років — Множинний обмінний курс;
  2. весна 1992 — весна 1994 років — Вільне плавання;
  3. весна 1994 — червень 1995 років — Регульоване плавання;
  4. червень 1995 — серпень 1998 років — Валютний коридор;
  5. серпень 1998—2010 років — Регульоване плавання;
  6. 2010 — 10 листопада 2014 років — Керований плаваючий валютний курс;
  7. 10 листопада 2014 — сьогодення — Плаваючий валютний курс.[48]

Символ рубля

[ред. | ред. код]

Символ (знак) російського рубля:

  • спеціальний символ (₽), офіційно затверджений в грудні 2013 року, — буква «Р» з додатковим елементом у вигляді горизонтальної риски;
  • інші поширені варіанти скорочення слова «рубль» (наприклад, мала літера «р» з крапкою — «р.» або «руб» також з крапкою «руб.»).
  • Символ рубля
    Символ рубля
  • Монета номіналом в 1 рубль з новим символом валюти
    Монета номіналом в 1 рубль з новим символом валюти

Кількість монет і банкнот в обігу

[ред. | ред. код]
Банкноти зразка 1997 року

За даними Банку Росії за станом на 1 липня 2015 року всього в обігу перебувало 67 010,7 млн штук монет і банкнот на загальну суму 7 651,7 млн рублів.[49].

Номінал Кількість
екземплярівa), млн		 Питома вага
в загальній кількості, %[49]		 Сумаb),
млрд руб.		 Питома вага
в загальній сумі, %[49]
Монети
Всього 61 302,0 100 79,2 100
1 копійка 7 356,2 12 0,1 0,1
5 копійок 5 517,2 9 0,3 0,3
10 копійок 24 520,8 40 2,4 3
50 копійок 6 743,2 11 3,2 4
1 рубль 6 743,2 11 7,1 9
2 рубля 3 065,1 5 5,5 7
5 рублів 2 452,1 4 11,9 15
10 рублів 4 904,2 8 46,7 59
25 рублів 80,0 0,1 2,4 3
Банкноти
Всього 5 708,7 100 7 572,5 100
10 рублів 456,7 8 4,6 0,1
50 рублів 570,9 10 28,5 0,4
100 рублів 1 141,7 20 151,5 2
500 рублів 628,0 11 302,9 4
1000 рублів 1 826,8 32 1 817,4 24
5000 рублів 1 084,7 19 5 300,8 70
Загалом[49]
Монети 61 302,0 91,5 79,2 1
Банкноти 5 708,7 8,5 7 572,5 99
Загальна сума 67 010,7 100 7 651,7 100
Примітки:
a) кількість монет і банкнот кожного номіналу вирахувано з відсотка від загальної кількості
b) сума монет і банкнот кожного номіналу вирахувана з відсотка від загальної суми

Обмеження обігу в Україні

[ред. | ред. код]

В Україні рішенням Національного банку України заборонений прийом в банках і обмінниках російських рублів із зображенням українських окупованих територій.[50] До таких належить купюра номіналом 200 рублів 2017 року випуску з темою «Севастополь».[51].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Цены возобновили рост после трех месяцев падения :: Экономика :: РБК. Top.rbc.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
  2. ↑ Федеральный закон от 10.12.2003 N 173-ФЗ. normativ.kontur.ru. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  3. ↑ Банк России 11 декабря 2013 года утвердил графическое обозначение рубля. cbr.ru. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  4. ↑ Статистика наличного денежного обращения [Архівовано 15 березня 2020 у Wayback Machine.] // Центральный банк Российской Федерации, проверено 10 сентября 2018 года. Процитовано 16 березня 2022
  5. ↑ а б Статистика наличного денежного обращения на 1 июля 2018 года [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] // Центральный банк Российской Федерации. Процитовано 16 березня 2022
  6. ↑ Статистика наличного денежного обращения на 1 июля 2008 года [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] // Центральный банк Российской Федерации. Процитовано 16 березня 2022
  7. ↑ Положение Центрального банка РФ № 63-П от 15 декабря 1998 года «О порядке обмена денежной наличности физическим лицам в соответствии с Указом Президента Российской Федерации от 4 августа 1997 года № 822 «Об изменении нарицательной стоимости российских денежных знаков и масштаба цен». КонсультантПлюс. 15 грудня 1998. Процитовано 23 січня 2019.
  8. ↑ а б в г д е ж и к История российского рубля с 1900 по 2015 год. ereport.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  9. ↑ Российский рубль. vokrugsveta.ru. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  10. ↑ Шоковая терапия в России — истоки и цена — Горбачев-Фонд [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] gorby.ru Процитовано 16 березня 2022
  11. ↑ Банкноты СССР 1961—1992 года. Стоимость. Разновидности [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] russian-money.ru Процитовано 16 березня 2022
  12. ↑ а б Чёрный вторник [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.] pynop.com Процитовано 16 березня 2022
  13. ↑ От купюр. История России, рассказанная банкнотами — ТАСС tass.ru Процитовано 16 березня 2022
  14. ↑ а б Денежная реформа 1993 года [Архівовано 25 грудня 2021 у Wayback Machine.] russian-money.ru Процитовано 16 березня 2022
  15. ↑ Денежная реформа в России 1997—1998 гг. [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] monetnik.ru Процитовано 16 березня 2022
  16. ↑ Крупнейшие падения курса рубля. Досье [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.] tass.ru Процитовано 16 березня 2022
  17. ↑ Мировой финансовый кризис 2008 года и экономика России library.fes.de Процитовано 16 березня 2022
  18. ↑ Курс рубля до євро впав до дворічного мінімуму. УНІАН. 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  19. ↑ а б Рубль став найволатильнішою валютою у світі [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.] finance.liga.net Процитовано 15 березня 2022
  20. ↑ Рубль продовжує стрімко падати: який зараз курс [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] economy.24tv.ua Процитовано 15 березня 2022
  21. ↑ Рубль впав на 30 %, половина активів Банку Росії заблокована. Як працюють нові санкції Заходу [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] bbc.com Процитовано 15 березня 2022
  22. ↑ Офіційний та готівковий курси рубля продовжують знижуватися [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] epravda.com.ua Процитовано 15 березня 2022
  23. ↑ Информация о покупке Банком России золота на внутреннем рынке | Банк России. cbr.ru. Процитовано 21 квітня 2022.
  24. ↑ Горячий июль 1993-го, или Как Центробанк отобрал у россиян деньги. ria.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  25. ↑ а б Банкноты образца 1995 года. russian-money.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  26. ↑ Денежная реформа 1998 года в России. ria.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  27. ↑ Самые дорогие банкноты современной России. moneta-russia.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  28. ↑ 100 рублей Сочи 2014 - памятная олимпийская банкнота. moneta-russia.ru. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  29. ↑ Новая купюра - 100 рублей 2015 года Крым и Севастополь. moneta-russia.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  30. ↑ Росіяни бояться банкноти в 200 рублів із зображеним на ній Кримом [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.] pravda.com.ua Процитовано 16 березня 2022
  31. ↑ ЦБ поменяет дизайн практически всех банкнот. На них появятся изображения новых городов. Телеканал «Дождь». 23 березня 2021. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  32. ↑ Информация о плане выпуска в обращение модернизированных банкнот Банка России | Банк России. www.cbr.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
  33. ↑ Вес монет и банкнот Банка России. bankirsha.com. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  34. ↑ ЦБ России изменит сплав монет номиналом 1, 2 и 5 рублей. news.finance.ua. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  35. ↑ Тайны монетного двора. metaltorg.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  36. ↑ ДНИ.РУ Интернет-газета Версия 5.0 / Банк России планирует избавиться от копеек [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] dni.ru Процитовано 16 березня 2022
  37. ↑ В России перестали чеканить копейки — Новости Санкт-Петербурга — Фонтанка.Ру. Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 27 січня 2013.
  38. ↑ «Сколько стоят монеты в вашем кошельке» (рос.). Т—Ж. 25 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 8 січня 2020.
  39. ↑ Центробанк возобновил чеканку монет номиналом 1 и 5 копеек. Телеканал «Енисей» (архивная копия). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.
  40. ↑ Кривошапко Ю. Какая мелочь! Гознак рассказал о судьбе монет небольших номиналов [Архівовано 17 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Российская Газета, 5 сентября 2018 года
  41. ↑ 1 копейка и 5 копеек 2014 года - "биржевые горки цены". rucoin.ru. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  42. ↑ Игорь Зубков. 4900 разменяли по двести. Новые банкноты номиналом 200 и 2000 рублей поступили в обращение [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Российская газета, 12 октября 2017 года
  43. ↑ Центробанк украсит все монеты гербом России в 2016 году. tvc.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  44. ↑ а б База данных по памятным и инвестиционным монетам [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] cbr.ru Процитовано 16 березня 2022
  45. ↑ US Dollar ($) ⇨ Russian Ruble (RUB). google.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  46. ↑ Залежність російського рубля від нафти досягла 90% - аналітик. economics.unian.ua. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. (рос.)
  47. ↑ База данных по курсам валют [Архівовано 3 червня 2018 у Wayback Machine.] cbr.ru Процитовано 15 березня 2022
  48. ↑ История курсовой политики Банка России. Центральный банк РФ. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2019.
  49. ↑ а б в г Структура наличной денежной массы в обращении [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.] cbr.ru Процитовано 16 березня 2022
  50. ↑ В Україні заборонили використовувати російські рублі зі зображенням окупованих територій hromadskeradio.org, 13.10.2017
  51. ↑ «Купюри нон ґрата» в Україні: що думають в Росії та Україні про «кримські» рублі // Крим. Реалії, 2017-11-30

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Російський рубль
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Російський рубль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Російський_рубль&oldid=43137864