Соколов Олександр Володимирович
Соколов Олександр Володимирович | |||
| |||
---|---|---|---|
30 березня 2002 — 4 грудня 2015 | |||
Спадкоємець: | Владислав Атрошенко | ||
Народження: |
27 червня 1961 (63 роки) Чернігів, УССР, СРСР (нині Україна) | ||
Країна: | СРСР → Україна | ||
Релігія: | православний | ||
Освіта: | НУ «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка | ||
Партія: |
Партія регіонів (2011–2014) Наш край (з 2015) | ||
Автограф: | |||
Нагороди: |
Соколо́в Олекса́ндр Володи́мирович (27 червня 1961, Чернігів) — український державний і політичний діяч, міський голова Чернігова (2002–2015).
Народився 27 червня 1961 року в Чернігові. Закінчив середню школу № 21 міста Чернігова, спеціальну освіту здобув у СПТУ № 5 міста Чернігова, а вищу освіту в Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Загальнотехнічні дисципліни і праця», отримав кваліфікацію учителя загальнотехнічних дисциплін.
У 2004 закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління», магістр державного управління.
Трудову діяльність розпочав у 1983 році майстром виробничого навчання Чернігівського СПТУ № 4.
1984–1985 роках проходив військову службу у складі обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані.
З 1991 до 2014 року — голова Чернігівської обласної Спілки воїнів-інтернаціоналістів.
З 1985 року працював на виборних посадах у комсомольських органах.
У 1992–1994 роках — голова Координаційної ради Спілки молоді Чернігівщини.
З 1994 року — в органах виконавчої влади: очолював напрям молодіжної політики, фізичної культури та спорту в Чернігівському облвиконкомі та облдержадміністрації.
У 1999–2001 роках — заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації. Упродовж двох скликань обирався депутатом обласної ради від міста Чернігова.
З 2001 року — перший заступник Чернігівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
У 2002 році обраний Чернігівським міським головою (повноваження були припинені у квітні 2006 року). Знову обраний на цю посаду в результаті позачергових виборів у листопаді 2006 року.
Втретє очолив місто у жовтні 2010 року.
З 2011[1] по 2014[2] — член Партії регіонів. Партія підтримувала його на місцевих виборах в 2006 та 2010 роках[1].
У березні 2015 проти Соколова було порушено кримінальну справу[3][4]. Прокуратура запідозрила мера в розтраті 4,7 млн грн., які були перераховані компанії-забудовнику за програмою будівництва житла для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи[5]. Забудовник збанкрутував, не добудувавши житло[5]. У квітні справу було направлено до суду[6][7]. Пізніше, інша компанія компенсувала переказані гроші[8][9]. 21 вересня 2015 року Олександра Соколова було виправдано[10][11].
26 серпня 2015 року стало відомо, що Олександр Соколов приєднався до партії «Наш край»[12].
22 вересня 2015 року висунутий кандидатом на міського голову Чернігова від партії «Наш край» на місцеві вибори 2015 року. В ході своєї передвиборчої кампанії добився від міської ради рішення виділити з міського бюджету 20 млн гривень як допомоги матеріально незахищеним чернігівцям, що вважають непрямим підкупом виборців.[13][14]
В першому турі виборів, що відбулися 25 жовтня, зайняв перше місце, набравши 32612 (33,75%) голосів і обійшовши свого головного суперника — Владислава Атрошенка, який набрав 22560 (23,34%) голосів[15]. Але в другому турі, який відбувся 15 листопада, програв Атрошенку. Олександр Соколов набрав 44560 (43,15%) голосів, в той час як Владислав Атрошенко — 53201 (51,52%)[16].
За часів головування Соколова на посту мера тролейбусний парк Чернігова прийшов в жалюгідний стан — так за 13 років його мерства було списано близько 30 тролейбусів, а закуплено 5[17]. Середній вік тролейбуса — 21 років[18][19]. Дороги знаходяться в поганому стані. Перехід в центрі міста так і не відремонтували — пошкоджені сходи, стіни. Через зношеність трубопроводів часто трапляються аварії, в деяких районах міста з кранів тече ржава вода. В той же час Олександр Володимирович регулярно роздавав матеріальну допомогу перед черговими виборами і показово давав команду ремонтувати дороги за місяць до виборів, таким чином підкуповуючи виборців. Восени 2015 крім допомоги в 500 гривень[20] також обіцяв матеріальну допомогу через «соціальну картку» від благодійного фонду «Наш край»[21][22].
- Орден «За заслуги» II ступеня (28 вересня 2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[23]
- Орден «За заслуги» III ступеня (14 лютого 2000) — за плідну трудову діяльність, активну життєву позицію, особистий внесок у вирішення проблем ветеранів війни[24]
- Медаль «За працю і звитягу» (10 вересня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, професіоналізм та досягнення високих спортивних результатів[25]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (8 лютого 1999) — за активну громадську діяльність, сумлінну працю, особистий внесок у розв'язання проблем ветеранів війни та з нагоди 10-ї річниці з дня виведення військ колишнього Союзу РСР з Афганістану[26]
- Медалі: «Захиснику Вітчизни», «70 років Збройних Сил СРСР», «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
- Орден «Вірність бойовим традиціям» (відзнака Державного комітету України у справах ветеранів)
Постійно проживає у місті Чернігові. Одружений.
- ↑ а б Мер Чернігова вступив до Партії регіонів. УНІАН. 2 червня 2011. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Мер Чернігова вийшов з Партії регіонів. УНІАН. 21 лютого 2014. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Прокуратура возбудила дело против мэра Чернигова за растрату 4,7 млн грн. Censor.net. 24 березня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Проти мера Чернігова порушили кримінальну справу. Сегодня. 24 березня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ а б Прокуратура Чернігівської області звернулась до суду з клопотанням про відсторонення від посади Чернігівського міського голови, якому оголошено підозру у вчиненні службового злочину. Прокуратура Чернігівської області. 24 березня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Прокуратура Чернігівської області направила до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо Чернігівського міського голови. Прокуратура Чернігівської області. 14 квітня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Прокуратура передала до суду кримінальну справу проти мера Чернігова. Дзеркало тижня. Україна. 14 квітня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Защитить Соколова от преследований прокуратуры пытается «УкрСиверБуд», — СМИ. www.gorod.cn.ua. 15 квітня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Чернігівські чорнобильці залишаться без квартир. Гроші на житло повертають державі. pik.cn.ua. 15 квітня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Суд виправдав чернігівського мера. val.ua. 21 вересня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Суд виправдав мера Чернігова, який розтратив бюджетні гроші на збанкрутіле будівництво. ТСН. 21 вересня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Старожили чернігівської політики Соколов та Мельничук підуть під знаменами «Нашого краю». pik.cn.ua. 26 серпня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
- ↑ Непрямий підкуп виборців застосовували обидва кандидати — окрема думка члена ТВК. pik.cn.ua. 18 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015.
- ↑ Чем запомнился Чернигову 2015-й год?, gorod.cn.ua, 13 января 2016
- ↑ Результати виборів міського голови Чернігова (1 тур). ЦВК України. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015.
- ↑ Результати виборів міського голови Чернігова (2 тур). ЦВК України. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015.
- ↑ Чернігів, ТрансФото
- ↑ «Рогаті» — раритетні і брудні…, свобода.фм, 14.05.2014
- ↑ Чернігівське тролейбусне управління — шосте в Україні за обсягом перевезень. Офіційно, Свобода.фм, 10.03.2010 р.
- ↑ Фонд заснований Атрошенком похвалився, що роздав не менше Соколова
- ↑ На Чернігівщині під брендом «Наш край» виборцям пропонують «соціальну допомогу»
- ↑ Фонд з однойменною назвою партії «Наш край» переконує, що підкупом виборців не займається
- ↑ Указ Президента України від 28 вересня 2012 року № 564/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 14 лютого 2000 року № 234/2000 «Про відзначення нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 822/2008 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1999 року № 172 «Про нагородження активістів Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»
- Біографія міського головина сайті Чернігівської міської ради ()
- Соколов Олександр — діючий мер міста Чернігів — інтерв'ю «Чернігівським відомостям» (укр.)
- Александр Соколов: Я люблю наш город! — интервью интернет-порталу gorod.cn.ua (рос.)
- Офіційна сторінка Олександра Соколова в соціальній мережі ВКонтакті
- Офіційна сторінка Олександра Соколова в соціальній мережі Facebook
- Народились 27 червня
- Народились 1961
- Випускники Чернігівського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені медаллю «За працю і звитягу»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «Від вдячного афганського народу» (Афганістан)
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Уродженці Чернігова
- Випускники Національної академії державного управління при Президентові України
- Міські голови Чернігова