Перейти до вмісту

Станіславчик (Звенигородський район)

Координати: 49°5′42″ пн. ш. 31°32′52″ сх. д. / 49.09500° пн. ш. 31.54778° сх. д. / 49.09500; 31.54778
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Станіславчик (Шполянський район))
село Станіславчик
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Рада Станіславчицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020210020019943
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 18 століття[1]
Населення 643
Площа 2.36 км²
Густота населення 272.5 осіб/км²
Поштовий індекс 20611
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 49°5′42″ пн. ш. 31°32′52″ сх. д. / 49.09500° пн. ш. 31.54778° сх. д. / 49.09500; 31.54778
Середня висота
над рівнем моря
150 м
Водойми річка Нікуда
Місцева влада
Адреса ради с. Станіславчик, вул. Центральна, 46А
Староста Бакуменко Іван Дмитрович
Карта
Станіславчик. Карта розташування: Україна
Станіславчик
Станіславчик
Станіславчик. Карта розташування: Черкаська область
Станіславчик
Станіславчик
Мапа
Мапа

Станісла́вчик — село в Україні, розташоване в Звеногодському (раніше Шполянському) районі Черкаської області. Населений пункт входить до складу Матусівської територіальної громади. У селі мешкає 643 людини.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 627 97.51%
російська 15 2.33%
угорська 1 0.16%
Усього 643 100%

Географія

[ред. | ред. код]
Центральний ставок

Селом протікає річка Нікуда, по її руслі розміщені 4 ставки. На заході розміщена найвища точка (153 м).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Поблизу села Станіславчик проходить гілка Одеської залізниці "Цвіткове—Христинівка". До 90-х років XX століття існував зупиночний пункт Станіславчик. Село знаходиться за 2 км від автошляху Н16. Відстань до районного центру — 52 км, до обласного — 63 км.

Станіславчицький НВК

[ред. | ред. код]

У селі діє Станіславчицький НВК, на шкільній території розміщений пам'ятник червоноармійцям, які загинули при звільненні села від гітлерівських загарбників.

Мікротопонімія

[ред. | ред. код]

Місцеві жителі розділяють село на 5 частин, які називають кутками:

  • Дядівка — частина вулиці Центральної. Назва пішла від прізвища Дядя, представники якого проживали на цій вулиці.
  • Генжебелівка — західна частина вулиці Центральної, яку назвали на честь чоловіка, що проживав там.
  • Седиківка — вулиця Шевченка, названа так через велику кількість жителів з прізвищем Седик, які там мешкали.
  • Голоднівка — вулиця Соборна. Названа так через велику кількість померлих жителів у період Голодомору.
  • Семенцівка — вулиця Дружби та хутір Дружби.

Ставки в селі називають так: Курятник, Буберевий, Сіваковий та Центральний.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народився знаменитий шахіст і шаховий теоретик Боголюбов Юхим Дмитрович.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]