Стівен Бочко
Стівен Бочко | |
---|---|
Дата народження | 16 грудня 1943[1][2] |
Місце народження | Нью-Йорк, Нью-Йорк[3] |
Дата смерті | 1 квітня 2018[4] (74 роки) |
Місце смерті | Пасифік-Палісейдс, Каліфорнія |
Громадянство | США |
Alma mater | Університет Карнегі-Меллон (1966) і Вища школа музики і мистецтва |
Професія | сценарист, кінопродюсер, телепродюсер |
Нагороди | |
IMDb | ID 0004766 |
Стівен Бочко у Вікісховищі |
Стівен Бочко (англ. Steven Bochco; 16 грудня 1943 — 1 квітня 2018) — американський телевізійний сценарист і продюсер, лауреат десяти премій «Еммі»[5].
Бочко став одним з найбільш успішних телевізійних продюсерів у 1980-1990-тих роках[6] і за свою кар'єру випустив понад сорок проектів. Він піднявся на чільне місце після випуску поліцейської мильної опери «Блюз Хілл стріт» (1981—1987, кіностудія Мері Тайлер Мур), яка стала однією з небагатьох програм в історії телебачення, які найчастіше відзначалися премією «Еммі».
Стівен Бочко добре відомий завдяки створенню довгих за тривалістю серіалів — «Закон Лос-Анджелеса» (1986—1994) і «Поліція Нью-Йорка» (1993—2005). Обидва проекти, так само, як і «Блюз Хілл стріт», вигравали Премію «Еммі» за найкращий драматичний серіал[5]. Хоча Бочко і мав в своєму послужному списку цілу низку хітів та помірно успішних шоу, він також відомий як автор провального мюзиклу про поліцейських Cop Rock (1990) для ABC, який був знятий з ефіру через кілька тижнів і названий одним із найгірших шоу в історії телебачення[7].
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1027176429 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Steven_Bochco
- ↑ а б Awards for Steven Bochco. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
- ↑ Steven Bochco. The Museum of Broadcast Communications. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 14 квітня 2013. [Архівовано 2013-05-14 у Wayback Machine.]
- ↑ The Worst TV Shows Ever. CBS. 11 февраля 2009. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
- Стівен Бочко (англ.) на сайті Museum of Broadcast Communications