Сіверськодонецьк
Сіверськодонецьк (до 2024 — Сє́вєродоне́цьк) — місто на сході України у Луганській області, адміністративний центр однойменної громади та однойменного району. Одне з найважливіших промислових міст Донбасу, центр хімічної промисловості України.
Місто лежить між р. Сіверський Донець і Борова, входить до складу Сіверськодонецько-Лисичанської агломерації.
Цей розділ може містити оригінальне дослідження. |
При заснуванні селище звалося Лисхімстрой[4].
За однією з версій місто отримало назву від р. Сіверський Донець (рос. Северский Донец), яка у XIX ст. і до середини XX ст. мала назву рос. Сѣверный Донецъ (згодом рос. Северный Донец).[5] Назва міста російською мовою Северодонецк. За іншою версією, назва походить від розташування на півночі Донецького краю.[6]
Українська назва міста має досить заплутану історію. В Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 27.01.1950 «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой, Лисичанського району, Ворошиловградської області» назва подана як Сєвєродонецьк.[4] Проте таке написання є помилковим в українській мові, і написання назви міста в багатьох джерелах (словниках, картах і офіційних документах) було виправлено, але це не було закріплено на офіційному рівні. При цьому в повідомленні про віднесення смт до категорії міст районного значення вжито назву Сєверодонецьк.[7]
Згідно з правописом 1993 року (§ 108), назва міста — Сіверськодонецьк,[8] яка відповідає етимології від назви річки Сіверський Донець. Ця назва увійшла до енциклопедій та довідників радянських часів («Радянська енциклопедія історії України» та ін.). На цих же засадах стоять і ряд українських мовознавців і джерел.[9][10][11][12]
Деякі сучасні українські друковані видання використовують також назву Сіверодонецьк.[13][14]
У той же час офіційною була назва Сєверодонецьк, що було б справедливим, якби стосувалося міста в Росії, натомість правило щодо транслітерації російської мови українською невиправдано застосували щодо міста в самій Україні[15].
В Енциклопедії українознавства головною назвою міста є Сіверськодонецьке, іншими — Сєверодонецьке та Північнодонецьке.
У нормативно-правовому документі «Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України» місто значилось Сєверодонецьк. Така ж сама назва була в останні роки у інших офіційних документах. В самому місті на вивісках установ до середини 1990-х переважало написання Сєверодонецьк, однак зустрічалося Северодонецьк і Сєвєродонецьк.
У 1995 затверджений герб міста, на якому написано Сєвєродонецьк. Після чого в місті почалося широке впровадження такого написання. 11 квітня 2008 року у «Відомостях Верховної Ради України» було опубліковане повідомлення Луганської обласної ради про уточнення назви міста і закріплення первісної офіційної форми назви[16], посилаючись на Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 27 січня 1950 «Про перейменування селища міського типу Лисхімстрой Лисичанського району Ворошиловградської області». Відтоді місто в офіційних документах називається Сєвєродонецьк.
Восени 2021 уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до керівників низки органів місцевого самоврядування (зокрема, Сєвєродонецька) з закликом привести у відповідність до законодавства назви населених пунктів, які не відповідають українському правопису і наслідують російську мову[17].
3 квітня 2024 року Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста на Сіверськодонецьк, остаточне перейменування відбудеться після підтримки Верховною радою[18][19].
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування Сєвєродонецька на Сіверськодонецьк [20]. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності[21].
Сіверськодонецьк розташований у західній частині Луганської області на прикордонні Донбасу та Слобожанщини. Стоїть на лівому березі Сіверського Дінця, біля гирла річки Борова. З Лисичанськом з'єднаний трьома мостами.
Місто розташоване у степовій зоні і стоїть на піщаних дюнах і річкових ґрунтах. Місцевість рівнинна з невеликими підняттями (50—80 м над рівнем моря). Навколо Сіверськодонецька ростуть заплавні ліси на алювіальних ґрунтах, порізаних численними старицями Сіверського Дінця (озера Клішня, Кривеньке, Зимівне, Піщане, Туба, Боброво та ін.). Навесні спостерігається паводок із підняттям рівня води від 2 до 8 м з підтопленням приміських територій.
Площа міста складає 58 км², з них 20 км² під житловою забудовою і 20 км² під промисловими об'єктами, решту займають ліси та 2 озера. В адміністративних межах міста проходить залізнична магістраль Сватове — Попасна, а також регіональна автошлях Р-66.
Північно-західна частина міста омивається річкою Борова (притока Сіверського Дінця), а південно-західна Сіверським Дінцем.
Кліматограма Сіверськодонецька[22] | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
45
−4
−10
|
35
−3
−10
|
28
2
−4
|
39
14
4
|
44
21
10
|
61
25
14
|
55
27
16
|
42
26
15
|
37
20
10
|
33
12
4
|
45
4
−2
|
50
1
−6
|
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 514 мм. |
Клімат помірно континентальний з нетривалою прохолодною зимою та дуже спекотним літом. Середня температура влітку: +24…+30 °C. Найспекотніша погода — початок серпня, повітря прогрівається до +36…+40 °C. Червень — найвітряніший місяць. Восени погода прохолодна та волога, можливі ранні заморозки. Зима зазвичай починається в грудні. Середня температура зими: −2…−4°C. Найхолодніший місяць — січень. Весна спочатку прохолодна та волога, з кінця квітня стрімко теплішає до літніх температур. Потужні грози у травні.
Засновано у 1934 в межах Лисичанська у зв'язку з будівництвом Лисичанського хімічного комбінату. У 1939 році цех № 12 — концентрованої міцної сірчаної кислоти побудований швидкісним методом, розпочато зведення комплексу цехів з переробки привізного аміаку.
Перед початком Другої світової війни у Лисхімбуді були вже 47 будинків і 9 бараків, працювала школа, клуб, дитсадок та дитячі ясла. 10 корпусів хімкомбінату були повністю змонтовані і вступили в передпусковий період. На початку війни почався демонтаж обладнання для евакуації його в Кемерово, Чирчик, Губаху. 11 липня 1942 року гітлерівські війська війшли до Лисхімбуду. 123 юнаки та дівчини з селища були вивезені до Німеччини. Період окупації тривав майже 7 місяців.
1 лютого 1943 року Лисхімбуд був відбитий радянськими військами 41-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора М. П. Іванова за підтримки танкистів 110-ї танкової бригади[23] 18-го танкового корпусу. 10 грудня цього ж року Ворошиловградський обком партії прийняв спеціальне рішення про відновлення і подальшу розбудову Лисичанського азотно-тукового комбінату. У Лисхімбуді приступили до відновлювальних робіт.
Селище Лисхімбуд в 1950 році було перейменоване на Сєвєродонецьк і отримало статус селища міського типу. Створена Сєвєродонецька філія Державного інституту азотної промисловості. Напередодні нового 1951 року будівельники здали перші цехи хімкомбінату. 1 січня 1951 року був отриманий перший продукт хімкомбінату — аміачна селітра (на привезеній сировині). 6 січня видав першу продукцію цех слабкої азотної кислоти. 25 січня підписано акт прийому в експлуатацію перший цехів хімкомбінату. 16 лютого підприємство включено до числа діючих.
У 1958 році Сіверськодонецьку присвоєно статус міста районного підпорядкування. У 1970-х роках вперше в країні в промислових умовах українські хіміки отримали сіль АГ. Побудовано та здано в експлуатацію Льодовий палац спорту, почався тролейбусний рух.
У 1990-х роках прийнята програма приватизації майна державних комунальних підприємств. Відкрився Сєверодонецький технологічний інститут. У СПО «Азот» відкрилося нове виробництво азотної кислоти, а в СПО «Склопластик» — установка спалювання твердих відходів. Приступив до роботи дворічний університет музичної культури. У Сіверськодонецьку відкрилося представництво МАУП, створено багатопрофільний ліцей, колегіум Києво-Могилянської академії, гуманітарно-естетичну гімназію, представництво ЕКОМЕН.
У 2000-х роках Сіверськодонецьк посідає друге місце на Луганщині з розвитку малого підприємництва. Побудовано новий Палац тенісу. Розпочато реконструкцію «Сіверськодонецької ТЕЦ», і переведення її з рангу газової ТЕЦ в ранг газово-вугільних ТЕЦ. Веде активну роботу компанія-розробник відеоігор «Best Way».
У 2014 році народний депутат Ляшко повалив пам'ятник Леніну[24] (рос.) 19 травня 2015 року невідомими було ліквідовано пам'ятник М.Калініну[25] (рос.), а 20 — пам'ятник Я.Свердлову. У ніч на 22 травня відбулася спроба повалити пам'ятник К. Ворошилову. [26] (рос.) У червні 2015 пам'ятник Ворошилову було демонтовано.[27] (рос.) Того ж року сіверськодонецькі депутати не захотіли перейменовувати вул. Леніна і пр. Радянський.[28] (рос.) Лише 25 січня 2017 року міський голова Валентин Казаков видав розпорядження щодо перейменування вул. Леніна на бульвар Дружби Народів, вул. Жовтневої на вул. Юності, пр. Радянського на пр. Центральний та пл. Радянської на пл. Миру.[29]
2 листопада 2017 року у Сіверськодонецьку був вбитий Сергій Самарський, депутат міської ради з активною проукраїнською позицією, журналіст, який займався антикорупційної діяльністю.[30]
Улітку 2020 р. поблизу Сіверськодонецька виникли дві лісові пожежі: 6 липня, яка забрала 3 життя[31](рос.), та 30 вересня, яка забрала 11 життів.[32] Згоріли сотні будинків та більш 20 тис. га лісу. 2 грудня створено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області.[33] 9 лютого 2021 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру трьом посадовцям ДСНС, які підробляли акти гасіння пожеж на Луганщині. За даними слідства, сили та засоби пожежно-рятувальних загонів до місця пожежі не виїжджали. 4 лютого суд відсторонив голову ДСНС Луганщини М. Пшика від посади.
На початку травня 2014[34] місто захопили проросійські терористи-бойовики так званої «Армии Юго-Востока» разом із батальоном «Прізрак» під керівництвом Олексія Мозгового та сєвєродонецьким підрозділом «Козачої національної гвардії» Павла Дрьомова[35].
Було визволено українськими військами 22 липня 2014 року, при цьому відбувалася запекла перестрілка із застосуванням стрілецької зброї, гранатометів і важкої бронетехніки. Підрозділи НГУ, ЗСУ та добровольчих батальйонів атакували збройні формування «ЛНР» з 3 боків[36][37][38][39]. 22 липня українські війська штурмували Сіверськодонецьк і вибили окупанта. У звільненні міста відзначився командир окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України полковник Олександр Радієвський. Після зачистки міста офіцер-гвардієць вийшов до місцевих мешканців біля будівлі міської ради. Вони його зустріли оплесками та подякували за визволення.[40]
- 22.07.2014 Украинская Армия освободила Северодонецк от сепаратистов
- У бою за визволення Лисичанська загинув полковник Нацгвардії Олександр Радієвський
- 05.08.2014 р. Украина. Освобожденный Северодонецк. Ополченцы ДНР, ЛНР оказались нариками и алкашами
22 серпня під Сіверськодонецьком в бою з російськими диверсантами, що займались підготовкою теракту в Харкові, загинули солдати батальйону «Айдар» Володимир Бойко та Андрій Корабльов.23 серпня під Сіверськодонецьком загинув айдарівець Володимир Черноволов; Оганес Петросян загинув, прикривши товариша від вибуху гранати.
17 вересня ЗСУ (підрозділи СБУ та батальйони «Чернігів» і «Айдар») ліквідували табір бойовиків поблизу міста. Вилучено вибухівку, реактивний вогнемет «Шмель», 3 РПГ, гранати, велику кількість набоїв до автоматичної зброї та гармату-гаубицю Д-30[41].
Сіверськодонецьк увійшов у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затвердив Кабінет Міністрів України у Розпорядженні № 1053 від 30.10.2014.
20 березня 2015 року під містом під час обходу позицій підірвався на розтяжці солдат 80-ї бригади Сергій Михайлов. 20 травня 2020 загинув полковник Сергій Губанов, командир батальйону поліції «Луганськ-1»[42][43][44].
28 липня 2020 року утворено Військово-цивільну адміністрацію м. Сіверськодонецьк Луганської обл. ВЦА виконує повноваження, характерні для органів місцевої влади, у тому числі делеговані Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» № 141-VIII, прийнятим Верховною Радою України 03.02.2015. Головою ВЦА призначений Олександр Стрюк. 19.02.2021 Президент України своїм указом реорганізував та ліквідував ВЦА м. Сіверськодонецьк Луганської області. Натомість було створено Сіверськодонецьку міську ВЦА Сіверськодонецького району Луганської області.
24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, однією з цілей якого стало захоплення (відповідно — окупація) Донецької та Луганської областей. Захоплення останньої почалося майже одразу: російські загарбники обстрілювали населенні пункти, знищували інфраструктуру, соціальні об'єкти та житлові будинки.
Окупанти влаштували артилерійський обстріл Сіверськодонецька — під обстріли потрапили житлові квартали міста[45]. В місті оголошено евакуацію мирного населення. Зі станції Лисичанськ організовано рух евакуаційних потягів. У Сіверськодонецьку введено комендантську годину з 21:00 до 05:00[46].
2 березня 2022 року у Сіверськодонецьку зафіксовано попадання снарядів у дитячий садочок та по проспекті Центральний, перебито тепломережу та газопровід, вибито скло у житлових будинках на Гвардійському проспекті та вул. Науки[47].
3 березня через щільні обстріли місто лишилось без газу. 8 березня у Сіверськодонецьк надійшли харчові продукти від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, організовано гаряче харчування для тих, хто перебуває у бомбосховищах[48].
10 квітня 2022 року тривали обстріли міста російськими загарбниками, серйозних руйнувань зазнали житлові будинки. Соціальна та критична інфраструктура Сіверськодонецька знищена майже повністю[49].
Станом на 12 травня, із передвоєнної кількості населення у 100 тисяч, в місті залишилось близько 15 тисяч мешканців. Евакуація людей майже зупинилася: це викликано як постійними обстрілами, так і небажанням місцевих залишати рідний край.
27 травня російська диверсійно-розвідувальна група (ДРГ) захопила готель «Мир» на околиці міста[50]. Згодом окупанти просунулися до центральної частини міста. Тривають вуличні бої.
Російськими агресорами було зруйновано 70 % міста. Після захоплення ворогом більшої частини Рубіжного було зруйновано міст через річку Борова[51].
Від російських авіаударів та артобстрілів понад чотири сотні сіверськодончан ховаються в укриттях заводу «Азот». Рашисти не дають «зеленого коридору» для евакуації мирного населення на територію, підконтрольну Україні. Окупанти знищили всі три мости між Сіверськодонецьком і Лисичанськом. Аби не потрапити в кільце, українські підрозділи вийшли з Сіверськодонецька[52].
25 червня місто повністю захопили рашисти. Окупанти призначили так званого «коменданта міста» і намагаються встановлювати свої порядки. Війська загарбника знищили Сєвєродонецьку ТЕЦ[53].
Опублікована карта зі світлинами зруйнованих будівль міста[54](рос.)
25-го червня 2022 року українські війська вийшли зі зруйнованого російськими військами міста.
Місто знову потрапило під російську окупацію, вдруге після періоду з 22-го травня по 22 липня 2014 року[55][56][57].
- Нищать культурну спадщину: відомі будівлі Сєвєродонецька та Лисичанська, які зруйнувала російська армія //29.03.2023
- СЄВЄРОДОНЕЦЬК. РІК В ОКУПАЦІЇ
Наслідком змін в соціальній сфері та війни є те, що значна частина населення з окупованої частини Луганської області була змушена переїхати на території, де бойові дії вщухли та стан соціальної інфраструктури задовільний. Також чинником, що призвів до зростання населення міста майже на 40 тис. осіб є переведення майже всіх державних обласних установ разом з їхніми робітниками до Сіверськодонецька. У таблиці данні наведені без врахування внутрішньо переміщених осіб.
Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений таким чином:[58]
Національність | Українці | Росіяни | Білоруси | Інші національності |
---|---|---|---|---|
% | 59 | 38,7 | 0,6 | 1,7 |
Місто поділене на 86 кварталів. Тут нараховується 48 вулиць, 8 провулків, 1 шосе, 4 проспекти і 3 площі. Зараз у двох районах міста триває котеджна забудова, тому з'являються нові вулиці.
До складу міста входять територіально відокремлені села Павлоград, Синецький, Лісна Дача, Воєводівка та житловий район Щедрищеве.
Сєвєродонецькій міській громаді підпорядковано 19 населених пунктів навколо міста.
- Володимир Грицишин 1994—2010
- Валентин Казаков 2010—2020.
У 2020 році, в зв'язку з запровадженням військово-цивільної адміністрації, місцеві вибори не проводилися.
Останній (у 2015 році) депутатський склад міської ради за партіями виглядав наступним чином:
Суб'єкт висування | Голосів | Обрано депутатів | % |
---|---|---|---|
«Опозиційний блок» | 10911 | 16 | 39,31 |
«Наш край» | 5594 | 9 | 20,15 |
«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» | 2847 | 4 | 10,26 |
"Об'єднання «САМОПОМІЧ» | 1946 | 3 | 7,01 |
«Радикальна партія Олега Ляшка» | 1528 | 2 | 5,50 |
ВО «Батьківщина» | 1508 | 2 | 5,43 |
ветеранів Афганістану | 1263 | 0 | 4,55 |
«УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ — УКРОП» | 955 | 0 | 3,44 |
«Ліва опозиція» (Політична партія «Нова держава») | 746 | 0 | 2.69 |
Соціал-демократична партія України (об'єднана) | 303 | 0 | 1.09 |
«Солідарність правих сил» | 158 | 0 | 0.57 |
Місто — великий центр хімічної промисловості країни. В адміністративних межах існують наступні великі підприємства: Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», Об'єднання «Склопластик», Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання «Імпульс», ЗАО «Сєвєродонецький ОРГХІМ», «Укрхіменерго».
У місті також діють декілька науково-інженерних підприємств («Мікротерм», «Антекс-автоматика», «Хімтехнологія»), Сєвєродонецька ТЕЦ, хлібокомбінат та інші. Тут розташовується компанія-виробник відеоігор Best Way, яка стала відомою завдяки серії ігор «У тилу ворога» і своєму ПО «GEM». Best Way є сертифікованим виробником персональних комп'ютерів.
У Сіверськодонецьку доволі розвинуте транспортне сполучення. З іншими містами місто сполучається за допомогою аеропорту, залізниці й автобусів. Дуже щільно розвинута мережа внутрішньоміських і приміських транспортних маршрутів тролейбусів, автобусів та маршрутних таксі.
У місті є тільки вантажна станція Предмостова — вона обслуговує весь промисловий сектор Сіверськодонецька. Найближчі пасажирські залізничні станції знаходяться у Лисичанську (4 км) і Рубіжному (7 км). Біля залізничної станції Лисичанськ зупиняється пасажирський транспорт, який з'єднує Сіверськодонецьк і Лисичанськ.
З метою організації забезпечення постачання вугілля для Луганської ТЕС залізничним транспортом у 2017 р. розглядається проєкт будівництва залізничної лінії Сіверськодонецьк—Бахмутівка регіональної філії «Донецька залізниця». Вибір остаточного варіанта, траси проходження і оцінку остаточної вартості реалізації кожного проєкту може бути здійснено тільки після виконання проєктно-вишукувальних робіт (передпроєктної розробки) і підготовки проєктно-кошторисної документації[59].
- Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка
- Сєвєродонецька філія Міжрегіональної Академії управління персоналом
- Інститут підвищення кваліфікації, підготовки й перепідготовки кадрів
- Сєвєродонецька філія Київського економічного інституту менеджменту
- П'ять ПТУ (№ 53, 92, 98, 99, 101).
- Регіональне базове Сєвєродонецьке вище професійне училище.
- Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв ім. Сергія Прокоф'єва
- Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
- Сєвєродонецький хіміко-механічний технікум Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля
Також у місті є:
- Дитяча художня школа[60]
- Гуманітарно-естетична гімназія
- Сєвєродонецький колегіум Національного університету Києво-Могилянська академія[61][62]
- Сєвєродонецький багатопрофільний ліцей
- Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей
- 20 загальноосвітніх загальноосвітніх шкіл
- Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнів[63]
- Сєвєродонецький міський Центр дитячої та юнацької творчості[64]
- Дитяча музична школа № 1[65][66]
- Дитяча музична школа № 2[67][68][69]
- 16 дошкільних закладів
- З червня 2019 р. діє УКРАЇНОМОВНИЙ РОЗМОВНИЙ КЛУБ[70][71]
- З 1965 до 2019 виходила газета «Сєвєродонецькі вісті» (радянська назва «Комуністичний шлях»)[72]
- Незалежні Суспільні мовники: телеканал Суспільне Донбас, Українське радіо. Голос Донбасу та Українське радіо. Пульс
- У радянські часи виходили заводські газети «Вперед» (будіндустрія), «Вогні Сєвєродонецька» (ТЕЦ), газета Об'єднання «Склопластик», «Сєвєродонецький хімік» хімзаводу «Азот».
- Телерадіо компанія СТВ
- Незалежний інтернет-портал SD.UA стара назва SED
Перелік газет на сайті міськради від 15-06-2016
Схід SOS — громадська ініціатива, створена 5 травня 2014 року. Основні напрямки діяльності — допомога переселенцям, постраждалим у ході війни, мешканцям прифронтових територій, допомога у звільненні заручників, висвітлення подій на Донбасі та адвокаційна діяльність на захист інтересів переселенців та мешканців Донбасу[73]. Бере участь у коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
У Сіверськодонецьку знаходиться офіс благодійної організації Карітас. Вона брала участь у чисельних благодійних проектах на території міста, таких як, а також надавала допомогу людям, які постраждали внаслідок російського вторгнення в Україну.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Грає оркестр |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Виступ гурту "БеZ МеЖ" |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Виступають «Радани» |
У зв'язку з окупацією Луганська, у 2015 Луганська філармонія переміщена до Сіверськодонецька. До складу філармонії входять:
- Академічний симфонічний оркестр.[74]
- Ансамбль пісні і танцю «Радани»[75]
- Естрадний гурт «БеZ Меж»[76].
Знаходиться на пр. Хіміків у будинку 28. Був побудований у 1963 р. як «Палац культури будівельників». З 1992 р. Палац знаходиться в комунальній власності і називається міським.[77]
Глядацький зал на 500 місць (враховуючи 80 місць на балконі) дозволяє приймати гастролі інших колективів та музичних гуртів.
У МПК працює бібліотека, читальний зал, функціонує центр молодіжного дозвілля.
Шість колективів, які діють у Палаці культури й мають звання «Народний» та «Зразковий»:
- народний ансамбль бального танцю «Еврика», керівник — почесний громадянин[78] міста Сіверськодонецька Сергій Кулаков[79]
- народний хор «Козачі наспіви», керівник — підполковник Українського козацтва Іван Крохмаль
- народний театр, режисер Сергій Пиоваров (існував до 2020 р.)
- народний хор ветеранів праці «Надія», керівник Юрій Чепелев
- народний ансамбль естрадної пісні «Луч»
- зразковий ансамбль бального танцю «Мрія», керівник Віра Кулакова.
Всього в міському Палаці культури працюють 21 колектив художньої самодіяльності, які охоплюють всі жанри мистецтва.
Творчі колективи Палацу представляють місто на обласних, всеукраїнських, міжнародних конкурсах та фестивалях.
- клуб авторської пісні «Діалог»[80](рос.)
- клуб людей елегантного віку «Надвечір'я»
- клуб любителів вишивки «Червона ниточка»
- клубне формування «Молодь МАУП».
Гуртки та студії:
- студія прикладного мистецтва «Бісерний бум»
- ансамбль естрадного танцю «Талісман»
- дитячий ансамбль танцю «Пролісок»
- колектив спортивного рок-н-ролу «Мега»
- дитячий вокальний ансамбль «Струмок»
- студія східного танцю «Гюзель»
- дитячий ансамбль бального танцю «Юність»
- фольклорний колектив «Зоряни»
- данс-шоу «Домінанта»
- колектив естрадного танцю «Дана»
- студія хіп-хопу
- студія бального танцю «Хобі-Клас»[81]
-
"Рок за мир"
-
Сергій Жадан
-
Вертеп
-
гість-С.Положинський
У місті є монументи, присвячені переможцям у німецько-радянській війні, визволителям міста, воїнам-інтернаціоналістам, героям Чорнобиля, пам'яті жертв Голодомору (2), козакам, Миколі Гоголю, комуністу Максиму Горькому (2), Дмитру Менделєєву, Іванові Франку та ін.
- Сєвєродонецький парк ім. Горького
- Озеро Паркове
- Парк відновлюється: 1 квітня відбулось зариблення озера
У 2008 році земельна ділянка була віддана у аренду під забудову приватній фірмі, яка планувала побудувати тут супермаркет. Але поки погоджували перенесення пам'ятника М. Гоголю, був обраний новий голова міста, і договір не подовжили. Відновлений у 2012 році волонтерами та утримується за кошти приватних спонсорів.[джерело?]
Буде побудовано до кінця 2021 р.[82][83]
Територія поблизу озера Чисте могла бути другим парком у місті, але далі проєктів та обіцянок діло не йде.
З 2014 року в місто переїхав та почав базуватися у Сіверськодонецьку Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр. Першою прем'єрою після евакуації у Сіверськодонецьк стала вистава «Наша кухня» за п'єсою Асі Котляр, режисер — Григорій Богомаз-Бабій, який переїхав у Сіверськодонецьк з Дніпра.[84][85]
Сєвєродонецький міський театр драми було створено 1993 року за рішенням міськради. У період 1995—2008 років, що став часом становлення і піднесення театру як осередку культури та мистецтва міста і області, театром керував випускник Київського театрального інституту ім. Івана Карпенка-Карого (режисерський факультет) і Харківського інституту мистецтв (акторський факультет) Олег Александров. У 2014 театр припинив існування.
Режисер Сергій Пиоваров[86].
Режисер Олександр Бірюстюков[87].[88].
- У Сєвєродонецьку з нагоди Міжнародного дня театру відбулося нагородження та святковий концерт \\26-03-2021
- Ушел из жизни Александр Бирюстюков \\ 3.01.2022
-
«Хандра» Сіверськодонецький міський театр, 2013
-
«Остання спроба» Сіверськодонецький міський театр, 2012
-
«Вечір» ПК Хіміків 2014
-
ПК Хіміків, 2014
-
С.Пивоваров, 2018
-
С.Пивоваров, 2017
-
2009 О.Бірюстюков
Сіверськодонецька галерея мистецтв. Вул. Князя Володимира, 17[89][90]
У 2001 році в Сіверськодонецьку працювало 117 осіб в 49 бібліотеках. Серед них: 7 державних, 2 профспілкових, 1 медична, 9 технічних, 5 при ПТУ, 20 шкільних, 2 вишу і технікуму, 3 — інших систем і відомств. Загальна кількість бібліотечних фондів становила 2 057 264 примірники.
- Приватний музей підприємства «Сєвєродонецький Азот» (1974 р.)[91](рос.)[92](рос.)
- Музей Центру туризму та екскурсій (2004 р.)
- Краєзнавчий музей Центру дитячої та юнацької творчості (2009 р.)[93]
- Музей ляльки Центру дитячої та юнацької творчості (2004 р.)
- Музей підприємства «Імпульс».[94]
- Музей археології при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (2020 р.)[95](рос.)
Станом на 2021 рік власного краєзнавчого музею у Сіверськодонецьку немає.[96]. 13 грудня 2021 розпорядженням № 2584 керівника ВЦА створено юридичну особу — комунальний заклад «Музей міста Сєвєродонецьк».[97][98]
Найвідомішими виданнями у місті є «Сєвєродонецькі вісті» та «Сєвєродонецький хімік». Серед іншої преси є громадсько-політичні видання: «Правовий простір» та «В'язень»; розважальні: «Анонс-ТВ», «Наш телегід», «Марь Ванна», «Смачніше не буває», «Еврика» та «Ескулап»; серед інших: «Вогні Сіверськодонецька».
- Two Bus[99][100]
- Радиокрест[101](рос.)
- MENTHOL[102](рос.)
- Менделеев ошибался[103](рос.)[104](рос.)
- KARMA RAGE[105](рос.)
- Atmostronis
- Радани (Луганська обласна філармонія) з 2015 р.[106]
- Беz Меж (Луганська обласна філармонія) з 2018 р.[107]
Припинили існування:
- Пьяная Герда[108](рос.)
- Люстра Ильича (3 місце на всеукраінському рок фестивалі у Херсоні, 2005 р.)[109]
У місті нараховується 51 вулиця, 8 провулків, 1 шосе, 4 проспекти і 3 площі. Під час декомунізації в Сіверськодонецьку було перейменовано 2 вулиці, 1 проспект і площа: вулиця Леніна (тепер Дружби народів), вулиця Октябрська (тепер Юності), проспект Радянський (тепер Центральний) та Радянська площа (тепер площа Миру). Найдовшою у місті є вулиця Богдана Ліщини (5280 метрів), а найкоротшою — Харківська (180 метрів). Єдиним шосе у місті є шосе Будівельників.
Серед провайдерів, які доступні для підключення у Сіверськодонецьку, — Укртелеком, Інтертелеком, HomeLAN, Starline, NetLink, Мережа Ланет (Вокар-Холдинг), Провеб.
У Сіверськодонецьку є 1 православна релігійна установа, представлена Православною церквою України:
- Парафія Святого Пророка Іллі; вул. Богдана Ліщини, 21а.
А також 3 установи, представлені Україснькою православною церквою (Московський патріархат):
- Христо-Різдвяний кафедральний собор; майдан Соборний, 1.
- Храм Розчулення; вул. Енергетиків, 35.
- Хресто-Воздвиженський храм; вул. Новікова, 1 (2000 р.).[110]
Українська греко-католицька церква у місті представлена 1 установою:
- Пасторально-соціальна місія УГКЦ у Сіверськодонецьку; вул. Травнева, 26.
Протестантизм у місті представлено 2-ма установами:
- Сіверськодонецька церква (ВСЦ ЄХБ). с. Метьолкіне; вул. Травнева, 12а.
- Церква Святої Трійці; вул. Богдана Хмельницького, 58б.
-
Христо-Різдвяний кафедральний собор
-
Хресто-Воздвиженський храм
-
Храм Розчулення
Іслам у місті представлено 1 установою:
- Ісламський культурний центр та мечеть були відкриті у 2019 році.[111][112]
- Коваленко Олександр Володимирович (позивний «Хук») Герой України, лейтенант ЗСУ.
- Кононов Олександр — волонтер.[113]
- Кравченко Руслан Андрійович — український прокурор, учасник російсько-української війни. Голова Київської обласної державної адміністрації з 10 квітня 2023 року[114]. Кандидат на посаду керівника Національного антикорупційного бюро України[78]. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2022).
- Курлат Йосип— поет, дитячий письменник, перекладач.
- Левченко Сергій Валерійович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Моісєєнко Олександр[115][116]
- Москаль Геннадій з 18 вересня 2014 року по липень 2015 року -голова Луганської обласної державної адміністрації[117].
- Онопко Сніжана — супермодель модельної агенції DNA New York, 13 серед найдорожчих моделей планети[118].
- Подрезенко Олександр — солдат батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни.
- Пруглов Артур — Герой України, капітан 18-ї Слов'янської бригади Національної гвардії Українию[119].
- Пухальський Валентин — — український радянський скульптор; член Спілки художників СРСР з 1948.
- Романов Борис — художник-графік-дизайнер, член Національної спілки художників України.
- Семененко Дмитро — український спортсмен-пауерліфтер, майстер спорту України міжнародного класу.
- Скурідін Микола — волонтер, фотограф і велолюбитель.[120][121][122][123][124][125](рос.)
- Талан Світлана — українська письменниця, член Національної спілки письменників України.
- Шмід Курт — диригент та композитор, почесний професор ЛНУ ім. Т. Шевченка, почесний диригент академічного симфонічного оркестру Луганської обласної державної філармонії.
Сіверськодончани, що загинули під час російської агресії:[126].
- Олександр Гостіщев — командир штурмового полку «Цунамі» штурмової бригади «Лють» Гвардії наступу, екс-начальник Управління патрульної поліції у Сіверськодонецьку, Лисичанську та Рубіжному.
- Губанов Сергій 20.05.2020, командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області, полковник поліції. Герой України (посмертно).
- Гуртяк Юрій («Таєць») 11.07.2016, Молодший лейтенант.[127]
- Сергій Дрогін — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Жидков Андрій. 04.11.2022[128]
- Земляний Володимир («Зьома»). 18.09.2022[129]
- Коновод Юрій — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Курбатов Тихон «Тихон». 25.08.2019[130]
- Літовко Микола 18.07.2016 — солдат.[131]
- Сірик Дмитро (радіоведучий «Суспільного» Іван Лопата)[132]
- Соловйов Дмитро[133]
- Ушаков Олександр 29.10.2023[134]
- Фоменко Дмитро «Дімон». 01.07.2022[135]
- Ширма Олег 7.02.2024[136]
- Кожушко Олександр Сергійович (1980—2022) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув 19 травня 2022 року в ході російського вторгнення в Україну
У Сіверськодонецьку розвинуті такі види спорту як футбол, волейбол, теніс, плавання, зимові види спорту тощо. Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» ще за часів радянського режиму утримувало власну футбольну команду майстрів «Хімік».
У місті є Палац тенісу. Криті корти стали місцем проведення тренувальних зборів провідних гравців країни, регулярно проводилися зимові чемпіонати України, а у 1962 році навіть проводився зимовий Чемпіонат СРСР. У 1975 році побудований Сєвєродонецький льодовий палац спорту. Перші 10 років використовувався, як льодова арена, для хокею та фігурного катання, потім — як концертний зал. 5000 глядацьких місць. З 2005 по 2014 — тренувальний та ігровий майданчик жіночої волейбольної команди «Сєвєродончанка»[137]. З 2019 р. — ДЮСШ-4. У місті є стадіон та футбольний клуб «Хімік». У 1960—1973 і 1991 роках команда виступала в чемпіонатах СРСР. У 1992—1998 роках виступала у Першій лізі чемпіонату України. Зараз виступає в Чемпіонаті Луганської області. На берегах озер Чисте та Паркове волонтерами створені майданчики для пляжного волейболу. Також у місті діють численні спортивні школи, кінно-спортивний клуб «Фаворит» та сімейно-спортивний центр «Магма».
Існує досить багато урбанонімів пов'язаних з Сіверськодонецьком.
Вулиці на честь міста існують у Лисичанську, Харкові, Дніпрі, Донецьку, Луганську та інших населених пунктах.
У Харкові також є провулок та в'їзд.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сіверськодонецьк
-
Міський палац культури
-
Сіверськодонецький колегіум
-
Палац культури хіміків
-
Пам'ятник Тарасу Шевченку
-
Сіверськодонецька галерея мистецтв
-
Сіверськодонецька галерея мистецтв
-
Сіверськодонецький піщаний кар'єр
-
Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнів
- ↑ Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020 року. Статистичний збірник (PDF). database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
- ↑ Чадир-Лунга. У СЕВЕРОДОНЕЦКА В ПОЛЬШЕ ПОЯВИЛСЯ ГОРОД-ПОБРАТИМ // 09.06.2006. Процитовано 08.02.2021.
- ↑ Офіційний сайт міста. Архів оригіналу за 24 серпня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
- ↑ а б ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 203. Арк. 7.
- ↑ Донец (Северный) (ЕСБЄ)
- Донецъ Сѣверный // П. П. Семёнов-Тян-Шанский. Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи. Т. II: Дабанъ — Кяхтинское градоначальство. — Санктпетербургъ, 1865. — с. 110.
- Сѣверный Донецъ считался границею Московскаго государства отъ Орды // П. П. Семёнов-Тян-Шанский. Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи. Т. III: СПб, 1867. — с. 99.
- Про зони санітарної охорони каналу Північний Донець — Донбас, Червонооскільського, резервних — Артемівського, Горлівського, Волинцівського та Верхньо-Кальміуського водоймищ і річок Північний Донець та Оскіл. Рада Міністрів Української РСР. Постанова від 7 жовтня 1959 р. № 1578
- ↑ Сессия городского совета: без света, но результативно. Архів оригіналу за 22-04-2021. Процитовано 17-01-2021.
- ↑ ВВР УРСР, 1958, № 3, стор. 68
- ↑ http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par108
- ↑ Олександр Пономарів «Культура слова: мовностилістичні поради». Дещо з ономастики. ponomariv-kultura-slova.wikidot.com. 27 грудня 2009. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 26 березня 2010.
- ↑ Імпульс Сіверськодонецьке науково-виробниче об'єднання // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — С. 348. — ISBN 978-966-02-6092-4.
- ↑ У Раді пропонують перейменувати Сєвєродонецьк на Сіверськодонецьк // Радіо Свобода. — 2016. — 27 жовтня.
- ↑ Сєвєродонецьк чи Сіверськодонецьк: Чому зміна назви обласного центру Луганщини — не зовсім перейменування.
- ↑ Мовний блог: чи треба називати Каховку Кахівкою
- ↑ Олександр Палій (15 листопада 2007). Місце зустрічі змінити не можна. Сіверодонецьк-2. Українська правда. Архів оригіналу за 26 грудня 2007. Процитовано 16 грудня 2007.
- ↑ Така адаптація має правописні підстави для міст РФ. При адаптації прізвищ та географічних назв російська літера е передається через е, окрім кількох особливих випадків, зокрема, коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (на місці колишнього ятя).
- ↑ Картка постанови[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Сєвєродонецьк, Луч, Спокойствіє: Омбудсман вимагає перейменувати русифіковані топоніми // Zbruċ. — 2021. — 4 листопада.
- ↑ У Раді підтримали перейменування Сєвєродонецька, Краснограда та ще 50 міст і селищ. hromadske.ua (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
- ↑ Проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний портал Верховної Ради України.
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Верховна Рада України.
- ↑ Lysychansk climate (Ukraine). climate-data.org (англ.) . Архів оригіналу за 18 липня 2019.
- ↑ На честь цієї бригади була названа одна з вулиць Сіверськодонецька
- ↑ Ляшко снес памятник Ленину в Северодонецке. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ В Северодонецке снесли памятник Калинину. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ В Северодонецке задержаны журналист и военный за снос памятника Ворошилову. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ В Северодонецке демонтировали памятник Ворошилову. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ У Сєвєродонецьку не захотіли перейменовувати вулицю Леніна і проспект Радянський [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] // segodnya.ua 01.07.2015
- ↑ В Сєвєродонецьку перейменовані вулиці. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/28833981.html [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.] Кто убил депутата Самарского?
- ↑ Пожар под Северодонецком. Что происходило в «Волчьем озере» //15.07.2020. Архів оригіналу за 09.02.2021. Процитовано 09.02.2021.
- ↑ Пожежі в природних екосистемах на території Луганської області // 09.10.2020 ДСНС України. Архів оригіналу за 06.03.2021. Процитовано 09.02.2021.
- ↑ Рада утворила ТСК щодо пожеж на Луганщині. Архів оригіналу за 10 лютий 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ http://mediarnbo.org/2014/10/18/hronika-voynyi-na-donbasse-ot-mitingov/?lang=ru [Архівовано 18 травня 2020 у Wayback Machine.] Хроника войны на Донбассе: от митингов к танкам. (рос.)
- ↑ https://jfp.org.ua/rights/porushennia/violation_categories/nezakonni-mistsia-nesvobody/rights_violations/severodonetsk_giap [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] Тюрми та катівні Сєвєродонецька: Підвал ДІАП
- ↑ Терористи масово тікають з Лисичанська та Сєвєродонецька. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Сєвєродонецьк звільнено від терористів. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2014.
- ↑ Під Сєвєродонецьком терористи обстріляли автобус, який віз біженців до Москви. Є жертви. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Історія одного міста ОКУПАЦІЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ СЄВЄРОДОНЕЦЬКА (PDF).
- ↑ http://www.ngu.gov.ua/en/node/24473 [Архівовано 8 лютого 2020 у Wayback Machine.] Гвардійці повернули мир до Рубіжного, Сєвєродонецька та Лисичанська
- ↑ Силовики ліквідували табір терористів під Сєверодонецьком[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ https://mil.in.ua/uk/news/na-luganshhyni-zagynuv-kombat-sergij-gubanov/ [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] На Луганщині загинув комбат Сергій Губанов
- ↑ Сергій Губанов загинув у районі Трьохізбенки.
- ↑ Луганщина освобожденная. Северодонецк на Луганщине похоронили Сергея Губанова. (рос.)
- ↑ Росія обстріляла Сєвєродонецьк: є жертва і поранені – ОДА. Радіо Свобода. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ https://interfax.com.ua/news/general/833989-amp.html
- ↑ У Сєверодонецьку через влучання ворожого снаряду загорівся дитсадок. Укрінформ. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 8 червня 2024.
{{cite web}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
(довідка) - ↑ У Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Попасну доправили харчові продукти — Гайдай. Суспільне. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 8 червня 2024.
{{cite web}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
(довідка) - ↑ Загарбники вдарили по Сєвєродонецьку: критична інфраструктура міста майже знищена. Укрінформ. 10 квітня 2022.
- ↑ Новиков, Сергей (27 травня 2022). Російські диверсанти захопили готель на околиці Сєвєродонецька. РБК-Україна. Архів оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 8 червня 2024.
{{cite web}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
(довідка) - ↑ Ukrainian forces lose foothold in eastern town. CNN. 13 травня 2022.
- ↑ Носальский, Иван (25 червня 2022). Росіяни не змогли оточити ЗСУ у Сєвєродонецьку, - мер. РБК-Україна. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Полищук, Валерия (29 червня 2022). Війська РФ знищили Сєвєродонецьку ТЕЦ. РБК-Україна. Архів оригіналу за 29 червня 2022. Процитовано 8 червня 2024.
{{cite web}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
(довідка) - ↑ https://vchaspik.ua/regiony/532308-sozdana-karta-severodonecka-na-kotoroy-mozhno-uvidet-chto-s-zhilem-i-ne-tolko
- ↑ Російські окупанти повністю захопили Сєвєродонецьк — мер (відео) // Григорій Бондар, unian, 18:14, 25.06.2022
- ↑ Ці зрадники тепер очолюють новоокуповані міста на сході. https://svoi.city. 19 липня.
- ↑ спогади про мирне життя та початок повномасштабної війни. https://suspilne.media. 22 липня.
- ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- ↑ Чи буде Сєвєродонецьк із залізничним вокзалом — залежить від облдержадміністрації. І від міськради теж [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] // «Сегодня в Северодонецке»,21 травня 2017(рос.)
- ↑ «Сєвєродонецька дитяча художня школа». Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Сайт "СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА-КОЛЕГІУМ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ». Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Колеґіум — інформація на сайті міськради. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ //26-11-2020. Архів оригіналу за 23-12-2021. Процитовано 08-02-2021.
- ↑ Сєвєродонецький міський Центр дитячої та юнацької творчості //26-11-2020. Архів оригіналу за 21-09-2020. Процитовано 08-02-2021.
- ↑ Детская музыкальная школа № 1 [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Сєвєродонецька дитяча музична школа № 1»
- ↑ Северодонецкая детская музыкальная школа № 2. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ Северодонецкая детская музыкальная школа № 2 отмечает золотой юбилей [Архівовано 13-09-2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Сєвєродонецька дитяча музична школа № 2»
- ↑ Як на Луганщині відзначили свято Івана Купали. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Мар'яна Вольська, засновниця «Українського розмовного клубу» в Сєвєродонецьку //7 лют. 2021. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Сєвєродонецьк без вістей // 25/04/2019. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
- ↑ О проекте Восток-SOS. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Австрійський диригент: Атмосфера у Сєвєродонецьку сприяє зануренню у роботу. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 9 травня 2020.
- ↑ 5-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ВІДЗНАЧИЛИ АНСАМБЛЬ ПІСНІ І ТАНЦЮ «РАДАНИ» ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ФІЛАРМОНІЇ!. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ Естрадний гурт «БеZ Меж». Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
- ↑ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАЛАЦ КУЛЬТУРИ» Сєвєродонецька міська рада. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ а б Є. Шульгат. Зв'язки з Офісом президента та мамині заощадження: що відомо про кандидатів на посаду директора НАБУ // hromadske. — 2023. — 31 січня.
- ↑ Узнаваемый и ни с кем не сравнимый //03-02-2017. Архів оригіналу за 04-03-2021. Процитовано 08-02-2021.(рос.)
- ↑ «Снег идет». С.Никитин, Б.Пастернак. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ МПК запрошує. Северодонецк online. 10 червня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.(рос.)
- ↑ Сквер ім. С.Губанова на мапі
- ↑ Про присвоєння назви скверу, розташованому в кварталі 22 міста Сєвєродонецька
- ↑ https://dn.depo.ua/ukr/severodonetsk/luganskiy-ukrayinskiy-muzichno-dramatichniy-teatr-vpershe-15052015104600 [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.] 15.05.2015 Depo.ua
- ↑ Богомаз-Бабий: Хочу, чтобы пробудился патриотизм творческих северодончан. Кризисный медиа-центр "Северский Донец". 02.05.2015. Архів оригіналу за 12.04.2020. Процитовано 12.04.2020.(рос.)
- ↑ Народний театр Сєвєродонецького МПК в Рубіжному.22.11.2017. Архів оригіналу за 22.01.2021. Процитовано 16.04.2020.
- ↑ Олександр Бірюстюков в ефірі «Донбас lite» від 27.03.19
- ↑ Олександр Мы ТЮЗ — Присвячується О. В. Бірюстюкову
- ↑ Северодонецкая галерея искусств. Сєвєродонецька міська рада. 15-06-2016. Архів оригіналу за 12-04-2020. Процитовано 12-04-2020.(рос.)
- ↑ КЗ «Сєвєродонецька галерея мистецтв». Сєвєродонецька міська рада. 20-03-2020. Архів оригіналу за 12-04-2020. Процитовано 12-04-2020.
- ↑ МУЗЕЙ СЕВЕРОДОНЕЦКОГО «АЗОТА» OSTCHEM ПРОВОДИТ ЭКСКУРСИИ ДЛЯ УЧАЩЕЙСЯ МОЛОДЕЖИ. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ ЭКСПОЗИЦИИ НАРОДНОГО МУЗЕЯ ИСТОРИИ СЕВЕРОДОНЕЦКОГО «АЗОТА» OSTCHEM ПОПОЛНЯЮТСЯ. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Сєвєродонецький міський Центр дитячої та юнацької творчості. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Культурний форсаж: Кому потрібен музей у Сєвєродонецьку?. Ирта FAX. 5.05.2020. Архів оригіналу за 23.12.2021. Процитовано 08.05.2020.(рос.)
- ↑ «Дикое поле» Луганщины. В Северодонецке открыли первый археологический музей. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
- ↑ 25.01.2017 Появится ли музей в Северодонецке на этот раз?. Архів оригіналу за 29.09.2020. Процитовано 18.05.2020.
- ↑ Новий комунальний заклад «Музей міста Сєвєродонецьк». Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- ↑ «Музей міста Сєвєродонецьк» //16.12.2021
- ↑ Дмитро Проха та Іван Дуда із легендарним TwoBus зі святковим концертом в ефірі
- ↑ Two Bus
- ↑ «Отправная точка» северодонецкого рока: как местная группа открывает музыку миру //14/07.2020 АВГУСТА 2020
- ↑ Рок-группа, родом из Северодонецка, выпустила песню о войне на Донбассе
- ↑ refСергей Горелов — о северодонецком андеграунде, «неформате» и музыкальном экстремизме
- ↑ Психотропный панк в стиле Донбасса
- ↑ Karma Rage. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Ансамбль пісні і танцю «Радани» 20.11.2021
- ↑ Привітання з Новим роком від гурту БеЗМеЖ
- ↑ Кусочек счастья
- ↑ Муха
- ↑ 20 років Свято — Хресто — Воздвиженському храму [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ ІМАМ СЄВЄРОДОНЕЦЬКОЇ МЕЧЕТІ — В СПЕЦПРОЄКТІ «РЕЛІГІЯ ЄДНАЄ» //08.02.2021. Архів оригіналу за 15.02.2021. Процитовано 09.02.2021.
- ↑ Темур Берідзе про особисте та життя мусульманської спільноти Луганщини
- ↑ "Певно шкодує, що з собою не було гранати". Історія волонтера, якого розстріляли в кріслі колісному. https://life.pravda.com.ua. 15 БЕРЕЗНЯ 2022.
- ↑ Указ Президента України від 10 квітня 2023 року № 204/2023 «Про призначення Р.Кравченка головою Київської обласної державної адміністрації»
- ↑ На Луганщині волонтер створює артоб'єкти з боєприпасів. https://uain.press. 17/09/2020.
- ↑ ВОЛОНТЕР ІЗ СЄВЕРОДОНЕЦЬКА РОБИТЬ ДИВОВИЖНІ ФІГУРИ З ВІЙСЬКОВОГО МЕТАЛОБРУХТУ – ВІДЕО. https://www.5.ua. 15.09.2020.
- ↑ Порошенко призначив луганським губернатором Москаля. ukranews.com. 18 вересня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
- ↑ Українські моделі завойовують світовий подіум. Новинар. 7 грудня 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 8 травня 2008.
- ↑ Військовий з Сєвєродонецька отримав звання Героя України. https://sd.ua. 28.03.2024.
- ↑ “Не треба ставити життя на паузу в очікуванні повернення”. Історія сєвєродончанина Миколи Скурідіна. https://sd.ua. 02.04.2024.
- ↑ «Хочу сфотографувати обличчя перемоги - а саме військових, тих, кого шкода, боляче втрачати», - сєвєродонецький фотограф Микола Скурідін. https://sd.ua. 08.02.2023.
- ↑ Сєвєродонецький літописець Микола Скурідін. https://sd.ua. 15.09.2017.
- ↑ Він фотографує сєвєродончан по всій Україні та займається волонтерством ! Історія Миколи Скурідіна. 25.03.2024.
- ↑ Сєвєродончанин Микола Скурідін: “Життя чудове попри все”. https://tribun.com.ua. 30 вересня 2023.
- ↑ "Вышел на пенсию - и наслаждаюсь жизнью". https://vchaspik.ua. 02.10.2020.
- ↑ Сєвєродонецьк вшановує пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність \\ 29-08-2021.
- ↑ Молодший лейтенант Юрій Гуртяк.
- ↑ Андрій Жидков.
- ↑ Старший сержант Володимир Земляний.
- ↑ Старший сержант Курбатов Тихон.
- ↑ солдат Літовко Микола.
- ↑ Дмитро Сірик стрільць-снайпер.
- ↑ Дмитро був професіоналом.
- ↑ Олександр Ушаков.
- ↑ Солдат Дмитро Фоменко.
- ↑ Олег Ширма, головний сержант.
- ↑ Тренування Сєвєродончанки
- Сіверськодонецьке, Сєверодонецьке, Північнодонецьке // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 8.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
- Валерій Снегірьов, Олег Мартиненко, Сергій Мовчан. Історія одного міста. Окупація та звільнення Сєвєродонецька // Київ: Українська Гельсінська спілка з прав людини, 2017. — 17 с.
- Сєвєродонецьк // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.