Танагра-жалібниця
| Танагра-жалібниця | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_male.jpg) Танагра-жалібниця велика (Tachyphonus rufus)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
Pyrrota Vieillot, 1816
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра-жалібни́ця[3] (Tachyphonus) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці[4].
Молекулярно-філогенетичні досліджнення показали, що рід Tachyphonus був поліфілітичним, Вогнисточубі, вохристочубі і білоплечі танагри-жалібниці формують чітку окрему кладу, слабо спорідену з іншими видами. Морфологічно самці цих трьох видів мають блискуче, чорне забарвлення, на голові у них яскраво-жовті або оранжеві плями, на крилах білі плями. Золоточубі і нікарагуанські танагри-жалібниці також були менш споріднені з рештою видів, і були ближчими до родів Танагра-сикіт (Lanio), Кармінка (Rhodospingus) і Червоночубик (Coryphospingus), однак їх філогенетичне положення було менш чітко визначено[5][6]. За результатами цих досліджень було запропоновано[7]:
- Виділити T. cristatus, T. rufiventer і T. luctuosus у новостворений рід Islerothraupis;
- Виділити T. surinamus у новостворений монотиповий рід Maschalethrupis;
- Виділити T. delatrii у новостворений монотиповий рід Chrysocorypha.
Південноамериканський класифікаційний комітет Американського орнітологічного товариства (AOS) схвалив переведення трьох вищезазначених видів у окремий рід, однак T. surinamus і T. delatrii були тимчасово залишені в роді Tachyphonus, враховуючи їх невизначене положення[8]. Пізніше виявилося. що існує доступний рід Loriotus, введений польським зоологом Феліксом Яроцьким[en], типовим видом якого є Tanagra cristata = Tachyphonus cristatus, тому через принцип пріорітету[en] Islerothraupis був визнаний його пізнішем синонімом[9][10].
Виділяють п'ять видів:[11]
- Танагра-жалібниця золоточуба (Tachyphonus surinamus)
- Танагра-жалібниця нікарагуанська (Tachyphonus delatrii)
- Танагра-жалібниця велика (Tachyphonus rufus)
- Танагра-жалібниця червоноплеча (Tachyphonus phoenicius)
- Танагра-жалібниця червоночуба (Tachyphonus coronatus)
Наукова назва роду Tachyphonus походить від сполучення слів дав.-гр. ταχυς — швидкий і φωνεω — говорити.[12]
- ↑ Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 33.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-list of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 288.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ S. Hilty: Family Thraupidae (Tanagers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, ss. 178–179, 181. ISBN 978-84-96553-78-1.
- ↑ Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
- ↑ Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2015). New insights into New World biogeography: An integrated view from the phylogeny of blackbirds, cardinals, sparrows, tanagers, warblers, and allies. Auk. 132 (2): 333—348. doi:10.1642/AUK-14-110.1.
- ↑ Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. PMID 27394344.
- ↑ Remsen, J.V. Revise generic limits in the Thraupidae; Propuesta (730.05 y 730.06) // South American Classification Committee. — 2016.
- ↑ Piacentini, V. de Q., Unitt, P. & Burns, K.J. Two overlooked generic synonyms in the Thraupidae (Aves: Passeriformes) // Zootaxa. — 2019. — Вип. 4608 (3): 593-594. — ISSN 1175-5326. — DOI:.
- ↑ Piacentini, V. de Q. Replace the genus name Islerothraupis with its senior synonym Loriotus; Propuesta (836) // South American Classification Committee. — 2019.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 377. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |