Добржанський Феодосій Григорович
Добржа́нський (Добжанський) Феодосій (Теодосій) Григорович (12 (25) січня 1900, Немирів, Подільська губернія, Російська імперія — 18 грудня 1975, Дейвіс, Каліфорнія, США) — визначний український[11] і американський еволюційний біолог, генетик і зоолог. Основоположник американської популяційної генетики. Зробив великий внесок у розвиток теорії еволюції та генетики, зокрема був однією з центральних фігур у створенні сучасної синтетичної теорії еволюції. Член Лондонського королівського товариства, Німецької академії природодослідників «Леопольдина», Шведської академії наук, Данського королівського товариства. Професор Колумбійського університету.
Народився на Поділлі, у Немирові, 12 (25) січня 1900 року. Захаров, який досліджував біографію Феодосія Добржанського, пише: «В його родоводі злилися польські й українські корені: батько походив із шляхетського роду, мати була донькою й онукою православних священиків»[12]
У 1909 році родина Добржанського переїхала до Києва. Тут він навчався в Шостій київській гімназії, де був єдиним здібним у біології учнем, а тому вчитель Анатолій Поляков дозволяв йому вільно користуватися мікроскопом і кабінетом природознавства.
У 1917—1921 роках навчався на фізико-математичному факультеті Київського університету, спеціалізувався на кафедрі зоології, де працював під керівництвом ентомолога Віктора Лучника, а надалі зоолога та цитолога Сергія Кушакевича.[13]
В той же час у 1919—1920 роках був співробітником Комітету вивчення фауни УАН і протягом 1920—1923 років працював у Зоологічному музеї ВУАН[14][15]. Одночасно протягом 1919—1923 років працював у Київському сільськогосподарському інституті Київського політехнічного інституту (зараз НУБіП), спочатку асистентом і згодом лектором.[16]
Протягом 1924—1927 років навчався в аспірантурі в Ленінграді у Ю. О. Філіпченко.
1924 року одружився із Наталею Сіверцевою (померла у 1969 році).
З 1927 року — у США.
У 1937 році видав книгу «Генетика та походження видів», що стала однією з найважливіших праць з синтетичної теорії еволюції.[17] За неї 1941 року нагороджений медаллю Даніеля Жиро Елліота від Національної академії наук США.
У 1964 році став почесним доктором Оксфордського університету.
Автор понад 500 праць.
Софія Добржанська, дочка вченого, згадує епістолярне зауваження відомого еволюціоніста Ернста Майра про те, що Добржанський завжди вважав себе руським. Вона так закінчила свої спогади: «його наука становила все його життя... єдиною країною, в якій мій батько завжди відчував себе громадянином, була країна, яка не знає кордонів, це країна науки».[18]
Серед учнів Добржанського — Франсиско Аяла, Колін Піттендрай, Річард Левонтін та інші.
- Національної академії наук США (1943)
- Американської академії мистецтв і наук
- Американського філософського товариства
- Лондонського королівського товариства
- Королівської Шведської академії наук
- Королівської Данської академії наук
- Бразильської академії наук
- Академії «Леопольдіна»
- Національної академії деї Лінчеї
- Генетичного товариства Америки[en] (1941)
- Американського товариства натуралістів[en] (1950)
- Товариство дослідження еволюції[en] (1951)
- Американське товариство зоологів[en] (1963)
- Американська асоціація Теяра де Шардена(англ. American Teilhard de Chardin Association) (1969)
- Асоціація поведінкової генетики[en] (1973).
- Університет Сан-Пауло (Бразилія, 1943)
- Університет Мюнстера (Німеччина, 1958)
- Монреальський університет (Канада, 1958)
- Університет Чикаго (1959)
- Сіднейський університет (Австралія, 1960)
- Оксфордський університет (Англія, 1964)
- Колумбійський університет (США, 1964)
- Левенський університет (Бельгія, 1965)
- Мічиганський університет (США, 1966)
- Університет Сіракуз (США, 1967)
- Університет Падуї (Італія, 1968)
- Університет Беркелі (США, 1968)
- Північно-Західний університет (США, 1968)
- Медаль Даніеля Жиро Елліота (1946)
- Генетична премія Кімбера[de] (1958)
- Медаль Дарвіна (Академія «Леопольдіна», 1959)
- Книжкова премія Анісфілд-Вулф (1963)
- Премія П'єра Леконта дю Нуї (1963)
- Медаль Еддісона Емері Веррілла (Єльський університет, 1966)
- Золота медаль за видатне досягнення в науці (Американський музей природничої історії, 1969)
- Медаль Бенджаміна Франкліна (Інститут Франкліна, 1973)
- Національна наукова медаль США (1964)
- Dobzhansky, Th. Genetics and the Origin of Species. — Columbia University Press: New York, 1937. (2nd ed., 1941; 3rd ed., 1951)
- The Biological Basis of Human Freedom. — 1954.
- Dunn, L. C., & Dobzhansky, Th. Heredity, Race, and Society. — The New American Library of World Literature, Inc.: New York, 1946.
- Dobzhansky, Th. Evolution, Genetics, & Man. Wiley & Sons: New York, 1955.
- Dobzhansky, Th. Mankind Evolving. Yale University Press: New Haven, Connecticut, 1962.
- Dobzhansky, Th. The Biology of Ultimate Concern. New American Library: New York, 1967.
- Dobzhansky, Th. Genetics of the Evolutionary Process. Columbia University Press: New York, 1970.
- Genetic Diversity and Human Equality. — 1973.
- Dobzhansky, Th., F.J. Ayala, G.L. Stebbins & J.W. Valentine. Evolution. — W.H. Freeman: San Francisco, 1977.
- Dobzhansky, Th. Dobzhansky's Genetics of Natural Populations I-XLIII. R.C. Lewontin, J.A. Moore, W.B. Provine & B. Wallace, eds. Columbia University Press: New York, 1981. (reprints the 43 papers in this series, all but two of which were authored or co-authored by Dobzhansky)
Серед відомих цитат Феодосія Добржанського є одна, якій в англійській вікі присвячено окрему статтю[19] і яка стала назвою одного його есе, опублікованого 1973 року в журналі «American Biology Teacher»:
- «nothing in biology makes sense except in the light of evolution» (ніщо в біології не має сенсу, окрім як крізь призму еволюції)
У 2019 році Наукове товариство Шевченка в США заснувало генетичний клуб імені Феодосія Добржанського[20].
- ↑ а б в г Ayala F. J., Fitch W. M. Genetics and the origin of species: An introduction — PNAS, 1997. — doi:10.1073/PNAS.94.15.7691
- ↑ а б в г Allen G. E. An Interview with Theodosius Dobzhansky (1966), Интервью с Феодосием Добржанским (1966) // Историко-биологические исследования — 2013. — Vol. 5, Iss. 1. — P. 95–107. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- ↑ Фокин С. И. «Интерес мой к области генетики растет». Короткая жизнь зоолога Д.М. Дьяконова (1893–1923), «My Interest to the Field of Genetics Is Growing». The Short Life of Zoologist D.M. Diakonov (1893–1923) // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 4. — С. 23–43. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- ↑ Фокин С. И. «Интерес мой к области генетики растет». Короткая жизнь зоолога Д.М. Дьяконова (1893–1923), «My Interest to the Field of Genetics Is Growing». The Short Life of Zoologist D.M. Diakonov (1893–1923) // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 4. — С. 40. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- ↑ а б Письма Ж.А. Медведева к Ф.Г. Добржанскому, Zh.A. Medvedev’s letters to Th. Dobrzhansky // Историко-биологические исследования — 2019. — Т. 11, вып. 2. — С. 41–53. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.amacad.org/sites/default/files/academy/multimedia/pdfs/publications/bookofmembers/electionIndex1950-1999.pdf
- ↑ Grossi F. Theodosius Dobzhansky
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ https://search.amphilsoc.org/memhist/search?creator=Theodosius+Dobzhansky&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
- ↑ Dojo - Феодосій Добржанський: український батько популяційної генетики[недоступне посилання]
- ↑ Захаров И. А. Феодосий Григорьевич Добржанский — 110 лет со дня рождения [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Вестник Вавиловского общества генетиков и селекционеров. — 2010. — Том 14, № 2. — С. 213—222. (рос.)
- ↑ Як Феодосій Добжанський став світовим науковцем та радянським зрадником - ivinnychanyn.com (укр.). 29 листопада 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ Звідомлення до 1 січня 1920 року про діяльність Української Академії наук у Київі. Київ, 1920. 95 с.
- ↑ Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов; відп. ред. П. С. Сохань. Київ: Наукова думка, 1993. 571 c.
- ↑ Adams, M.B. ed., 2014. The evolution of Theodosius Dobzhansky: Essays on his life and thought in Russia and America. Princeton University Press: p. 65 (англ.)
- ↑ Cain, Joe (2002). Journal of the History of Biology. 35 (2): 207—219. doi:10.1023/A:1016008821530. ISSN 0022-5010.
{{cite journal}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Голубовский М. Д. Добржанский в двух мирах [Архівовано 27 травня 2014 у Wayback Machine.] // Информационный вестник ВОГИС. — 2000. — № 12(рос.)
- ↑ Nothing in biology makes sense except...
- ↑ The Creation of the Dobzhansky Genetics Club. Shevchenko Scientific Society. 11 грудня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.(англ.)
- Вагин, Ю.В. (2010). Добржанский Феодосий Григорьевич: человек, «написавший эволюцию» (к 110-летию со дня рождения) (PDF). Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 8 (2): 333—338. ISSN 1810—7834. Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2016.
{{cite journal}}
: Перевірте значення|issn=
(довідка) - В. Г. Абліцов' Наука України у світовому інформаційному просторі. К.: 2010.
- І.В. Загороднюк. Феномен Феодосія Добржанського: до 100-річчя зачину його наукових досліджень у Києві (1921–1924) [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 2. — С. 49-68
- Добжанський Теодосій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Добжанський Феодосій Григорович
- Феодосій Добжанський: у пошуках таємниці життя
- Листування Добржанського і Володимира Вернадського [Архівовано 13 липня 2021 у Wayback Machine.] У кн. Листування з українськими вченими. Т. 2 ; Кн. 2 : Листування: Д-Я, ч. 2 : О-Я / авт.-уклад. : О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, В. Ю. Афіані [та ін.] ; редкол. : О. С. Онищенко (голова) [та ін.]; 2012.С. 53-76
- «Імена твої, Україно» [Архівовано 25 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007 ст. 124—127.
- М. Конашев (2017) Ф. Добржанский и судьба СТЭ в СССР [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. ВИЕТ, Volume 38 Issue 2, с. 225-245(рос.)
- Francisco J Ayala. Theodosius Dobzhansky: A Man For All Seasons [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 25 січня
- Народились 1900
- Померли 18 грудня
- Померли 1975
- Викладачі Київського політехнічного інституту
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Викладачі Каліфорнійського технологічного інституту
- Співробітники Колумбійського університету
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Леопольдини
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Члени Американського філософського товариства
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Нагороджені медаллю Даніеля Жиро Елліота
- Сілліманівські лектори
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Нагороджені Національною медаллю науки США
- Нагороджені медаллю Франкліна
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Українські генетики
- Українські зоологи
- Еволюційні біологи
- Біологи США
- Уродженці Немирова
- Радянські емігранти до США
- Померли від серцевого нападу
- Еволюціоністи