Фердінан Герольд (композитор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фердінан Герольд
фр. Ferdinand Hérold
Основна інформація
Дата народження28 січня 1791(1791-01-28)[1][2][…]
Місце народження10 rue Héroldd, I округ Парижа, Париж, Французьке королівство[4]
Дата смерті19 січня 1833(1833-01-19)[1][3][…] (41 рік)
Місце смертіНеї-сюр-Сен[6]
Причина смертітуберкульоз
ПохованняПер-Лашез і Grave of Héroldd
Громадянство Франція
Професіїкомпозитор, хореограф, піаніст, сценограф, художник з костюмів
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіFrançois-Joseph Fétisd
Інструментифортепіано
Мовафранцузька
Жанриопера і симфонія
Magnum opusLa fille mal gardéed, Emmelined, Ludovicd, Zampad[7] і Le pré aux clercsd[7]
ПсевдонімиLandriani
ЗакладComédie-Italienned, Опера-Комік і Державна паризька опера
Нагороди
БатькоFrançois-Joseph Héroldd
МатиJeanne-Gabrielle Héroldd
У шлюбі зAdélaïde-Élise Rolletd
ДітиAdèle Héroldd і Ferdinand Héroldd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Луї Жозеф Фердіна́н Геро́льд (фр. Louis-Joseph-Ferdinand Hérold, 28 січня 1791, Париж — 19 січня 1833, там само) — французький композитор, найбільш відомий як автор музики до балету «La fille mal gardée» (в перекладі: Марна обережність). Батько політика Фердінана Герольда.

Біографія

[ред. | ред. код]
Статуя композитора на будівлі паризької мерії

Народився в сім'ї ельзаського піаніста і композитора Франсуа Жозефа Герольда (François-Joseph Hérold, 1755—1802) і Жанни Габріелі Паскаль (Jeanne-Gabrielle Pascal) і був їх єдиним сином. Навчався гри на фортеп'яно в Паризькій консерваторії у свого хрещеного батька Жана-Луї Адана (батька знаменитого композитора Адольфа Адана), та Етьєнна Меюля (композиція). Після закінчення консерваторії 1812 року отримав Римську премію за кантату «Мадемуазель де Лавальєр», після чого два роки працював у Римі. Театральний дебют композитора відбувся 1815 року в Неаполі, коли публіці театру Сан-Карло було представлено його одноактну оперу «Юність Генріха V».

Повернувшись до Парижа, писав як опери (переважно комічні), і балети. Тісно співпрацював з паризькою Оперою та балетмейстером Жаном-П'єром Омером, який був постановником усіх його балетів на сцені Опери Ле Пелетьє[* 1].

Останнім твором, над яким почав працювати Герольд, була опера «Людовік». Після смерті композитора партитуру закінчив Фроманталь Галеві. На тему цієї опери Фредерік Шопен написав фортепіанні варіації.

Твори

[ред. | ред. код]
Опери
  • «Юність Генріха V» (італ. La gioventu di Enrico Quinto, 1815)
  • «Скромниці» (1817)
  • «Дзвіночок» (1817)
  • «Цампа, або Мармурова наречена» (1831)
  • «Луг писарів» («Пре-де-клер», фр. Pré aux Clercs), за романом Проспера Меріме «Хроніка царювання Карла IX», 1832)
  • «Марі»
  • «Людовік» (1833)
Балети [* 2]
  • 29 січня 1827 — «Астольф і Жоконд, або Шукачі пригод»
  • 19 вересня 1827 — «Сомнамбула», за сценарієм Ежена Скріба
  • 2 липня 1828 — «Лідія»
  • 17 листопада 1828 — «Марна обережність»
  • 27 квітня 1829 — «Красуня сплячого лісу»

Примітки

[ред. | ред. код]
Джерела
Коментарі
  1. Прем'єри вистав «Лідія» та «Марна обережність» були представлені Омером на інших паризьких сценах.
  2. Вказано дату прем'єри в паризькій Опері[8].

Посилання

[ред. | ред. код]