Хвощеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хвощові)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хвощеві
Період існування: пізній тріас — наш час
Хвощ польовий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Підклас: Equisetidae
Порядок: Equisetales
Родина: Хвощеві (Equisetaceae)
Michx. ex DC.
Роди

дивитись текст

Вікісховище: Equisetaceae

Хвощеві[1], хвощові[2] (Equisetaceae) — родина хвощеподібних рослин.

Це багаторічні рослини з галузистими підземними кореневищами. Стебла зимують або на зиму відмирають, гіллясті, рідше нерозгалужені. Спорангієфори щиткоподібні, несуть по 5-10 спорангіїв[3]. Хвощі —  досить дрібні рослини, їхній розмір рідко досягає 1 м, проте є й винятки. У всіх хвощів добре розвинене підземне кореневище, від якого відходять жорсткуваті ребристі стебла, які часто мають усередині порожнину. Стебла ніби складені з окремих діляночок — члеників, тому хвощі називають членистими. Листки у хвощів дуже редуковані, розташовані кільцями й зростаються один з одним у зубчасті трубочки — піхви. Бувають хвощі без бічних гілочок, якщо ж гілки є, то вони звичайно розташовуються кільцями. Хвощі —  спорові рослини. Величезна кількість спор утворюється у спеціальних спорангіях, зібраних на спороносних колосках на верхівках пагонів. У одних видів хвощів усі пагони однакові, в інших є весняні спороносні пагони й літні фотосинтезуючі. Після дозрівання і висівання спорспороносні пагони відмирають або витягуються, зеленіють, розвивають гілки й робляться схожими на безплідні пагони.

Представники хвощових, які нині живуть на нашій планеті, —  невеликі залишки колись величезних, заввишки до 10-20 м, деревоподібних рослин, звичайних для лісів кам’яновугільного періоду. [4] 

Класифікація

[ред. | ред. код]

Родина містить один вимерлий та один сучасний рід:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Equisetaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 25.
  3. Weber, Reinhard (2005): Equisetites aequecaliginosus sp. nov., ein Riesenschachtelhalm aus der spättriassischen Formation Santa Clara, Sonora, Mexiko [Equisetites aequecaliginosus sp. nov., a tall horsetail from the Late Triassic Santa Clara Formation, Sonora, Mexico]. Revue de Paléobiologie 24(1): 331–364 [German with English abstract]. PDf fulltext [Архівовано 3 червня 2013 у Wayback Machine.]
  4. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C.90