Перейти до вмісту

Хосе Луїс Моралес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хосе Луіс Моралес Ногалес)
Ф
Хосе Луїс Моралес
Хосе Луїс Моралес
Хосе Луїс Моралес
Особисті дані
Повне ім'я Хосе Луїс Моралес Ногалес
Народження 23.07.1987[1]
  Мадрид, Іспанія[1]
Зріст 180 см[1][2]
Вага 70 кг
Громадянство  Іспанія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Леванте»
Номер 11
Юнацькі клуби
1992–2006 Іспанія «Брунете»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2010 Іспанія «Парла» 69 (17)
2010–2011 Іспанія «Фуенлабрада» 36 (20)
2011–2013 Іспанія «Леванте» B 79 (22)
2013–2022 Іспанія «Леванте» 294 (66)
2013–2014 →  Іспанія «Ейбар» 38 (3)
2022–2024 Іспанія «Вільярреал» 58 (14)
2024– Іспанія «Леванте» 13 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 листопада 2024.

Хосе́ Луї́с Мора́лес Нога́лес (ісп. José Luis Morales Nogales; 23 липня 1987 року, Мадрид, Іспанія) — іспанський футболіст, нападник клубу «Леванте».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Уродженець Мадриду Моралес є вихованцем клубу «Брунете» хоча в юнацькому віці перебував на оглядинах столичного «Реалу».[3] На дорослому рівні нападник дебютував у складі «Парли», за яку відіграв чотири сезони.[4]

У 2010 Хосе уклав однорічну угоду з командою «Фуенлабрада», забивши за сезон 20 м'ячів.[5]

1 липня 2011 року Моралес приєднався до резервної команди «Леванте»[6] відзначившись 14-ма голами у 41-у матчі.[7][8] 17 квітня 2013 року він погодився на новий дворічний контракт і був переведений до основного складу команди «Леванте».[9]

30 липня 2013 року Моралес на правах оренди перейшов до клубу «Ейбар».[10] 18 серпня відіграв першу гру у переможному виїзному матчі 2–1 над «Реал Хаен».[11]

27 жовтня 2013 року нападник став автором голу в переможній грі 2–0 над клубом Барселона Б.[12] У тому сезоні Хосе додав ще два голи, а його клуб уперше в історії вийшов до Ла-Ліги.[13]

Повернувшись до «Леванте», Моралес дебютував у топ-лізі 30 серпня 2014 року в матчі проти «Атлетік» (Більбао) в якому поступились 0–3.[14][15] Свій перший гол забив 4 жовтня у ворота свого колишньої команди «Ейбар», матч завершився внічию 3–3.[16]

29 травня 2015 року Моралес продовжив контракт з клубом до 2019 року.[17] У сезоні 2018–19 він забив 12 голів, додавши п’ять результативних передач.[18]

Моралес у сезоні 2020–21 записав до активу 13 м'ячів.[19] У наступному сезоні увійшов до топ-десять найкращих бомбардирів.[20]

24 червня 2022 року клуб «Вільярреал» та гравець уклали чотирирічний контракт.[21] 6 жовтня оформив свій перший хет-трик за «Вільярреал» в матчі групового раунду Ліги конференцій проти віденської «Аустрії» (5:0).[22][23]

26 листопада 2023 року в матчі проти «Осасуни» (3:1) відзначився своїм першим хет-триком в Ла-Лізі[24] і другим за клуб.[23] 4 лютого 2024 року матч проти «Кадіса» став для нього ювілейним, 300-м, в Ла-Лізі.[25][26]

5 липня 2024 року Хосе підписав однорічну угоду з клубом «Леванте».[27]

Досягнення

[ред. | ред. код]

«Ейбар»

«Леванте»

  • Сегунда Дивізіон: 2016–17[29]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в José Luis Morales. Eurosport. Процитовано 20 квітня 2020.
  2. ↑ José Luis Morales Nogales (ісп.). laliga.es. Процитовано 16 серпня 2017.
  3. ↑ "I had trials at Real Madrid at 11 and they rejected me". Diario AS. 18 жовтня 2018. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018. [Архівовано 2018-10-19 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Sancho de Rosa, Luis (13 січня 2021). Del Mudo al Comandante: la historia de José Luis Morales [From the Mute One to the Commander: the story of José Luis Morales]. Diario AS (ісп.). Процитовано 21 грудня 2021.
  5. ↑ Morales regresa a Fuenlabrada, donde surgió el flechazo con el Levante [Morales returns to Fuenlabrada, where the crush with Levante began] (ісп.). EFE. 14 січня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
  6. ↑ Juanma Fernández y José Luis Morales, nuevas incorporaciones para el Levante UD B [Juanma Fernández and José Luis Morales, new additions to Levante UD B] (ісп.). Levante UD. 1 липня 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  7. ↑ Morales firma su contrato de renovación con el Levante UD [Morales signs his contract extension with Levante UD] (ісп.). Levante UD. 18 квітня 2013. Процитовано 22 грудня 2021.
  8. ↑ Álvarez, Fernando (16 січня 2021). El día que Morales dejó el Fuenlabrada por el filial del Levante por menos de 1.200 euros [The day Morales left Fuenlabrada for Levante's reserves for less than 1.200 euros]. Marca (ісп.). Процитовано 22 грудня 2021.
  9. ↑ El canterano Morales, primer 'fichaje' del Levante para la próxima temporada [Youth player Morales, first Levante 'signing' for next season]. Las Provincias (ісп.). 17 квітня 2013. Процитовано 21 грудня 2021.
  10. ↑ Morales jugará cedido en Eibar [Morales will play on loan at Eibar]. Marca (ісп.). 30 липня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  11. ↑ El Jaén muere en la orilla [Jaén die on the shore]. Marca (ісп.). 18 серпня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  12. ↑ El Eibar se aprovecha de cierta apatía del filial azulgrana [Eibar take advantage of somewhat lethargic azulgrana reserves]. Marca (ісп.). 27 жовтня 2013. Процитовано 29 липня 2014.
  13. ↑ Rodríguez, M.Á. (31 березня 2019). Morales y el Eibar, amores que matan [Morales and Eibar, love that can kill you]. Marca (ісп.). Процитовано 21 грудня 2021.
  14. ↑ Bilbao claim first win of season. ESPN FC. 30 серпня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
  15. ↑ Picó, Diego (8 лютого 2021). Morales: debut y Maradona en San Mamés con el Levante [Morales: debut and Maradona at San Mamés with Levante]. Marca (ісп.). Процитовано 22 грудня 2021.
  16. ↑ Aldunate, Ramiro (4 жовтня 2014). En Ipurua, hasta el rabo todo es toro [At Ipurua, it is not over until it is over]. Marca (ісп.). Процитовано 1 червня 2015.
  17. ↑ Morales renueva y amplía su contrato para las próximas tres temporadas y lo celebra adquiriendo su abono del Levante UD [Morales renews and extends his contract for the following three seasons and celebrates it by acquiring his Levante UD subscription] (ісп.). Levante UD. 29 травня 2015. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  18. ↑ Morales comanda al Levante en Primera [Morales in charge of Levante in Primera]. Ель-Мундо (ісп.). 13 травня 2019. Процитовано 20 квітня 2020.
  19. ↑ Sancho de Rosa, Luis (12 травня 2021). El mejor Morales acecha el récord de Koné [The best Morales stalks Koné's record]. Diario AS (ісп.). Процитовано 5 червня 2022.
  20. ↑ José Luis Morales, a un paso de oficializar su fichaje por el Villarreal [José Luis Morales, about to make his signing for Villarreal official] (ісп.). Revista Poble. 3 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
  21. ↑ Comandante groguet [Yellow commander] (ісп.). Villarreal CF. 24 червня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  22. ↑ Hoyos, Silvia (6 жовтня 2022). Goals and highlights: Villarreal 5–0 Austria Vienna in Conference League. Vavel. Процитовано 17 жовтня 2022.
  23. ↑ а б El regreso del mejor Morales (ісп.). Офіційний сайт ФК «Вільярреал». 26 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  24. ↑ El Villarreal encuentra el camino (3-1) (ісп.). Офіційний сайт ФК «Вільярреал». 26 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  25. ↑ 300 Games (англ.). Офіційний сайт Ла-Ліги. 6 лютого 2024. Процитовано 6 лютого 2024 — через Instagram.
  26. ↑ Tablas ante el Cádiz (0-0) (ісп.). Офіційний сайт ФК «Вільярреал». 4 лютого 2024. Процитовано 6 лютого 2024.
  27. ↑ José Morales regresa al Levante UD [José Morales returns to Levante UD] (ісп.). Levante UD. 5 липня 2024. Процитовано 5 липня 2024.
  28. ↑ Garitaonandia, José Francisco (26 лютого 2020). Morales: "Ir cedido al Eibar fue la mejor decisión de mi vida" [Morales: "To go on loan to Eibar was the best decision I ever made"]. Diario AS (ісп.). Процитовано 22 грудня 2021.
  29. ↑ Molins, José (20 травня 2017). La profesionalidad de un campeón [The professionalism of champions]. Las Provincias (ісп.). Процитовано 22 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хосе_Луїс_Моралес&oldid=43932509