Хуго Целміньш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Целміньш.
Хуго Целміньш
латис. Hugo Celmiņš
Прапор
Прапор
 6-й Прем'єр-міністр Латвії
19 грудня 1924 — 23 грудня 1925
Попередник: Волдемарс Замуелс
Наступник: Карліс Улманіс
Прапор
Прапор
 11-й Прем'єр-міністр Латвії
1 грудня 1928 — 26 березня 1931
Попередник: Петеріс Юрашевскіс
Наступник: Карліс Улманіс
 
Народження: 30 жовтня 1877(1877-10-30)[1]
Lubāna Parishd, Madona Countyd, Латвія
Смерть: 30 липня 1941(1941-07-30)[1] (63 роки)
Москва, СРСР
Країна: Латвія і Російська імперія
Освіта: Rīgas politehniskais institūts[d]
Партія: Latvian Peasant Uniond
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону Військовий орден Лачплесиса Орден Трьох зірок 1 ступеня Order of the Three Stars, 2nd Class Орден Трьох зірок 3 ступеня орден Білої троянди Великий Хрест ордена Відродження Польщі орден Великого князя Литовського Гедиміна

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хуго Целміньш (латис. Hugo Celmiņš; 30 (18) жовтня 1877, Лубана — 30 липня 1941, Комунарка) — латвійський політичний діяч, двічі прем'єр-міністр Латвії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Ризький політехнічний інститут. Працював агрономом, педагогом і публіцистом. Редактор тижневика «Baltijas Lauksaimnieks».

Двічі очолював латвійський уряд[2]. Від 1931 до 1935 року був мером Риги[3]. Обіймав посади посла в Берліні та міністра закордонних справ Латвії (1925, 1930—1931). Також очолював міністерство сільського господарства (1920—1921, 1924—1925) й освіти (1923—1924)[4]. Лідер партії «Латвійський селянський союз».

Смерть

[ред. | ред. код]

Розстріляний 30 липня 1941 року в Лефортовській в'язниці у Москві[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Лачплесіса, Орденом Трьох зірок та іншими.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ История Кабинета министров. Архів оригіналу за 2 грудня 2010. Процитовано 25 серпня 2010.
  3. ↑ Вони правили Ригою
  4. ↑ Ārlietu dienesta vēsture. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 8 січня 2020.
  5. ↑ 58-10(I d.), 11,13.p
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хуго_Целміньш&oldid=40427356