Друга ліга СРСР з футболу
.svg) | |
| Засновано | 1971 |
|---|---|
| Скасовано | 1991 |
| Регіон | СРСР |
| Конфедерація | УЄФА |
| Рівень в ієрархії | третій |
| Підвищення в класі | Перша ліга |
| Внутрішній кубок | Кубок СРСР Кубок УРСР |
| Найбільше перемог | «Кривбас» (4 перемоги) |
Друга ліга — третій за рівнем дивізіон чемпіонату СРСР з футболу.
Заснована у 1971 році. Складалася із регіональних зон, кількість яких змінювалася від шести до дев'яти. Переможці територіальних змагань або напряму потрапляли в першу лігу, або розігрували путівки в перехідних турнірах. 1990 року була змінена схема розіграшу: були створені три буферні зони з кращих команд попереднього сезону. Переможці отримували право грати наступного року в першій лізі. Всі інші клуби ліги виступали в регіональних зонах.
У всі роки другої ліги окремо існувала українська зона, в якій розігрувався титул чемпіона УРСР. Чотири рази чемпіоном республіки був криворізький «Кривбас», тричі — сімферопольська «Таврія».
1990 року, до новоствореної західної буферної зони увійшли дев'ять найкращих українських клубів минулого сезону, а також львівські «Карпати» і дрогобицька «Галичина».
Десять українських клубів виступали у всіх сезонах: «Суднобудівник» (Миколаїв), «Нива» (Вінниця), «Полісся» (Житомир), «Зірка» (Кіровоград), «Закарпаття» (Ужгород), «Верес» (Рівне), «Кристал» (Херсон), «Чайка» (Севастополь), «Поділля» (Хмельницький) і «Волинь» (Луцьк).
Найбільше очок набрала чернівецька «Буковина» — 1029. Межу в тисячу набраних очок також подолали «Суднобудівник», «Нива» (Вінниця) і «Полісся» (Житомир).
Переможці зональних турнірів:
1971: «Кривбас» (Кривий Ріг), «Іскра» (Смоленськ), «Автомобіліст» (Нальчик), «Металург» (Липецьк), «Зірка» (Перм), «Спартак» (Семипалатинськ).
1972: «Спартак» (Івано-Франківськ), «Даугава» (Рига), «Металург» (Липецьк), «Терек» (Грозний), «Сокіл» (Саратов), «Кузбас» (Кемерово), «Амур» (Благовєщенськ).
1973: «Таврія» (Сімферополь), «Іскра» (Смоленськ), «Кубань» (Краснодар), «Спартак» (Кострома), «Уралмаш» (Свердловськ), «Трактор» (Павлодар), «Сибіряк» (Братськ).
1974: «Алга» (Фрунзе), «Динамо» (Ленінград), «Торпедо» (Владимир), «Терек» (Грозний), «Динамо» (Барнаул), «Суднобудівник» (Миколаїв).
1975: «Янгієр» (Янгієр), «Жальгіріс» (Вільнюс), «Динамо» (Махачкала), «Уралець» (Нижній Тагіл), «Амур» (Благовєщенськ), «Кривбас» (Кривий Ріг).
1976: «Гурія» (Ланчхуті), «Янгієр» (Янгієр), «Динамо» (Ленінград), «Машук» (П'ятигорськ), «Уралмаш» (Свердловськ), «Кривбас» (Кривий Ріг).
1977: «Жальгіріс» (Вільнюс), СКА (Одеса), «Кубань» (Краснодар), «Спартак» (Нальчик), «Янгієр» (Янгієр), «Спартак» (Семипалатинськ).
1978: «Факел» (Воронеж), «Металіст» (Харків), «Спартак» (Нальчик), «Зірка» (Перм), «Алга» (Фрунзе), «Трактор» (Павлодар).
1979: «Іскра» (Смоленськ), «Колос» (Нікополь), «Динамо» (Ставрополь), «Гурія» (Ланчхуті), «Бустон» (Джизак), СКА (Хабаровськ).
1980: «Спартак» (Кострома), «Торпедо» (Тольятті), «Ротор» (Волгоград), «Динамо» (Барнаул), СКА (Київ), «Динамо» (Самарканд), «Трактор» (Павлодар), «Хімік» (Гродно), «Локомотив» (Самтредіа).
1981: «Текстильник» (Іваново), «Динамо» (Кіров), «Ротор» (Волгоград), «Динамо» (Барнаул), «Кривбас» (Кривий Ріг), «Нафтовик» (Фергана), «Актюбінець» (Актюбінськ), «Даугава» (Рига), «Котайк» (Абовян).
1982: «Текстильник» (Іваново), «Локомотив» (Челябінськ), «Спартак» (Орджонікідзе), «Кузбас» (Кемерово), «Дніпро» (Могильов), «Буковина» (Чернівці), «Динамо» (Самарканд), «Шахтар» (Караганда), «Котайк» (Абовян).
1983: «Знамя труда» (Орєхово-Зуєво), «Крила Рад» (Куйбишев), «Спартак» (Орджонікідзе), «Іртиш» (Омськ), «Металург» (Липецк), СКА (Київ), «Нафтовик» (Фергана), «Шахтар» (Караганда), «Динамо» (Батумі).
1984: «Зоркий» (Красногорськ)[ru], «Крила Рад» (Куйбишев), «Динамо» (Ставрополь), «Геолог» (Тюмень), «Балтика» (Калінінград), «Нива» (Вінниця), «Динамо» (Самарканд), «Цілинник» (Цілиноград), «Котайк» (Абовян).
1985: «Динамо» (Брянськ), «Зірка» (Перм), «Ростсільмаш» (Ростов-на-Дону), «Геолог» (Тюмень), «Атлантас» (Клайпеда), «Таврія» (Сімферополь), «Сохібхор» (Халкабад), «Меліоратор» (Чимкент), «Мерцхалі» (Махарадзе).
1986: «Червона Пресня» (Москва), «Крила Рад» (Куйбишев), «Сокіл» (Саратов), «Геолог» (Тюмень), «Металург» (Липецк), «Зоря» (Ворошиловград), «Сохібхор» (Халкабад), «Меліоратор» (Чимкент), «Кяпаз» (Кіровабад).
1987: «Іскра» (Смоленськ), «Зірка» (Перм), «Кубань» (Краснодар), СКА (Хабаровськ), «Ністру» (Кишинів), «Таврія» (Сімферополь), «Нафтовик» (Фергана), «Меліоратор» (Чимкент), «Локомотив» (Самтредіа).
1988: «Факел» (Воронеж), «Уралмаш» (Свердловськ), «Цемент» (Новоросійськ), «Іртиш» (Омськ), «Ністру» (Кишинів), «Буковина» (Чернівці), «Нафтовик» (Фергана), «Трактор» (Павлодар), «Торпедо» (Кутаїсі).
1989: «Крила Рад» (Куйбишев), «Локомотив» (Горький), «Цемент» (Новоросійськ), «Іртиш» (Омськ), «Текстильник» (Тирасполь), «Волинь» (Луцьк), «Нафтовик» (Фергана), «Трактор» (Павлодар), «Динамо» (Сухумі).
1990. Буферна зона: «Буковина» (Чернівці), «Уралмаш» (Свердловськ), «Нафтовик» (Фергана).
- Регіональні турніри: «Торпедо» (Запоріжжя), «Арарат-2» (Єреван), «Карабах» (Агдам), «Торпедо» (Таганрог), «Асмарал» (Москва), «Волга» (Твер), «КамАЗ» (Набережні Човни), «Схід» (Усть-Каменогорськ), «Нуравшон» (Бухара), «Сахалін» (Холмськ).
1991. Буферна зона: «Карпати» (Львів), «Асмарал» (Москва), «Океан» (Находка).
- Регіональні турніри: «Нафтовик» (Охтирка), «Сюнік» (Кафан), «Хазар» (Сумгаїт), «Жемчужина» (Сочі), «Спартак» (Анапа), «Прометей-Динамо» (Санкт-Петербург), «Рубін» (Казань), «Актюбінець» (Актюбінськ), «Трактор» (Ташкент), «Локомотив» (Чита).
| Рік | Переможець | Друге місце | Третє місце |
|---|---|---|---|
| 1990 | «Буковина» (Ю. Школьников) |
«Даугава» Рига (Г. Гусаренко) |
«Карпати» Львів (В. Булгаков) |
| 1991 | «Карпати» Львів (Р. Поточняк) |
«Зоря» Луганськ (А. Куксов) |
«Кяпаз» Гянджа (Н. Салахов) |
| Рік | Гравець | Голи | Команда |
|---|---|---|---|
| 1971 | Станіслав Вовк | 21 | «Кривбас» |
| 1972 | Віктор Байгузов | 24 | «Шахтар» Кадіївка |
| 1973 | Микола Русин | 25 | «Говерла» |
| 1974 | Валентин Дзіоба | 18 | команда м. Чернігів |
| 1975 | Сергій Звенигородський | 15 | к-да м. Тирасполь |
| 1976 | Юрій Цимбалюк | 21 | «Металіст» Харків |
| 1977 | Микола Пінчук | 20 | СКА (Київ) |
| Сергій Шмундяк | СКА Львів | ||
| 1978 | Володимир Сакалов | 19 | «Буковина» |
| 1979 | Юрій Бондаренко | 20 | «Кристал» Херсон |
| Євген Дерев'яга | «Суднобудівник» | ||
| Валерій Петров | «Атлантика» Севастополь | ||
| 1980 | Володимир Чирков | 25 | «Авангард» Рівне |
| 1981 | Сергій Шевченко | 22 | «Нива» Вінниця |
| 1982 | Сергій Шевченко | 32 | «Нива» Вінниця |
| 1983 | Віктор Насташевський | 41 | СКА Київ |
| 1984 | Віктор Насташевський | 22 | СКА Київ |
| 1985 | Володимир Науменко | 29 | «Таврія» |
| 1986 | Віктор Насташевський | 25 | «Кривбас» |
| 1987 | Віктор Олійник | 30 | «Буковина» |
| Володимир Шишков | «Спартак» Житомир | ||
| 1988 | Степан Павлов | 36 | «Чайка» Севастополь |
| 1989 | Ігор Яворський | 35 | «Нива» Тернопіль |
| 1990 | Сергій Морозов | 20 | «Суднобудівник» |
| 1991 | Ігор Плотко | 28 | «Колос» Нікополь |
Декілька сезонів у чемпіонаті УРСР виступали клуби з Молдови. Зокрема, в 1975 році, найкращим бомбардиром турніру став гравець з команди Тирасполя. Найвлучнішими в українських клубах того сезону стали: Євген Дерев'яга («Суднобудівник»), Михайло Завальнюк («Динамо» Хмельницький), Анатолій Шидловський («Локомотив» Вінниця) і Ромео Цирекідзе («Хвиля» Севастополь) — по 14 голів.
| Рік | Гравець | Голи | Команда |
|---|---|---|---|
| 1990 | Ігор Яворський | 26 | «Нива» Тернопіль |
| 1991 | Ігор Яворський | 22 | «Нива» Тернопіль |
1979 року нападник миколаївського «Суднобудівника» Євген Дерев'яга першим забив в чемпіонаті УРСР 100 голів. У тому сезоні цю межу подолав і Валентин Дзіоба. У наступних турнірах понад сто голів забили ще 17 футболістів[1][2].
Ініціатором створення клубу був гірничий майстер і історик українського футболу Василь Гнатюк.
| № | Гравець | Г | І | Сер. |
|---|---|---|---|---|
| 1. | Володимир Шишков | 188 | 485 | 0,39 |
| 2. | Ігор Яворський | 178 | 374 | 0,47 |
| 3. | Сергій Шевченко | 171 | 424 | 0,40 |
| 4. | Василь Мартиненко | 149 | 424 | 0,35 |
| 5. | Віктор Насташевський | 143 | 319 | 0,45 |
| 6. | Степан Павлов | 139 | 361 | 0,38 |
| 7. | Паша Касанов | 138 | 542 | 0,25 |
| 8. | Віктор Олійник | 137 | 313 | 0,44 |
| 9. | Сергій Шмундяк | 132 | 417 | 0,32 |
| 10. | Олександр Новиков | 130 | 336 | 0,39 |
| 11. | Віталій Дмитренко | 126 | 448 | 0,28 |
| 12. | Юрій Смагін | 120 | 436 | 0,27 |
| 13. | Валентин Дзіоба | 116 | 402 | 0,29 |
| 14. | Геннадій Горшков | 115 | 451 | 0,25 |
| 15. | Володимир Чирков | 109 | 301 | 0,36 |
| 16. | Едуард Валенко | 106 | 243 | 0,44 |
| 17. | Володимир Науменко | 104 | 203 | 0,51 |
| 18. | Євген Дерев'яга | 102 | 326 | 0,31 |
| 19. | Іван Шарій | 102 | 241 | 0,42 |
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
