Перейти до вмісту

Шелі Яхимович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шелі Рахель Яхимович)
Шелі Яхимович
Ім'я при народженніівр. רחל יחימוביץ'
Народилася28 березня 1960(1960-03-28)[1] (64 роки)
Кфар-Сава, Петах-Тіква[d], Центральний округ, Ізраїль[1]
Країна Ізраїль
Місце проживанняТель-Авів-Яфо[1]
Діяльністьполітична діячка, журналістка, репортерка, письменниця
Alma materУніверситет Бен-Гуріона
Знання мованглійська[1], польська[1] і іврит
Посададепутат Кнесету[d][1], Leader of the Oppositiond, Leader of the Oppositiond, депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][2], Leader of the Oppositiond і депутат Кнесету[d][2]
ПартіяАвода
Сайтshelly.org.il
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яхимович.

Шелі Рахель Яхимович (івр. שלי רחל יחימוביץ; нар. 28 березня 1960 року, Кфар-Сава) — ізраїльська політична діячка, журналістка і письменниця, депутатка Кнесету з 2006 року (17, 18 скликання), феміністка. Член з 2006 і лідерка партії «Авода» з 2011 по листопад 2013 року, займала посаду Лідерки опозиції в кнесеті 17-го 18-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Шелі Яхимович народилася 28 березня 1960 року в місті Кфар-Сава. Мати — вчителька, батько — будівельник, репатріанти з Польщі, що вижили під Голокосту. Рано стала суспільно-політично активною, а в 15 років була виключена зі школи імені Баруха Островського в Раанані за публічну критику її директора.

Має двох дітей: син Ґаль і донька Рама.

Журналістська діяльність

[ред. | ред. код]

У 1985 році закінчила факультет журналістики університету Бен-Гуріона. Ще під час навчання почала працювати репортеркою газети «Аль га-мішмар».

Після закінчення навчання до 2000 року працювала на радіостанції Коль Ісраель ведучою таких програм, як економічна програма «Колір грошей», популярної телепередачі «Хаколь дібурім» («розмови»), де з колегою Кармелою Менаше надала можливість для вираження думки організації «Чотири матері».

Після «Коль Ісраель» в 2000 році Яхимович вела на другому каналі ізраїльського телебачення програму «Зустріч з журналістами» і особисту рубрику «Гилуй даат» («Вираження думки») у програмі «Ульпан Бабки» («П'ятнична студія»). В цій рубриці вона представляла альтернативні економічні коментарі, розкривала зв'язки влади і капіталу. Також вела щотижневу програму на армійському радіоканалі Ґалей Цахаль.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 2005 році Яхимович вступила до партії «Авода», яка підтримує соціал-демократичні позиції. Вступ відбувся незабаром після обрання лідером цієї партії Аміра Переца. Після цього Яхимович заявила, що займатиметься лише політичною діяльністю.

За результатами виборів 2006 року до кнесету 17-го скликання обрана депутаткою за списком цієї партії. У 2009 році переобрана. В кнесеті показала себе прихильницею регулювання економіки з боку держави, захисницею робочого класу.

Ехуд Барак, лідер «Аводи» у 1997—2001 і 2007—2011 роках, у 2011 році покинув партію і створив власну партію «Ацмаут», в результаті чого «Аводі» знадобився новий лідер. У 2011 році Шелі Яхимович висунула свою кандидатуру на пост очільниці партії. В результаті першого туру праймеріз, який пройшов 12 вересня 2011 року, у другий тур пройшли Яхимович і Перець, причому перша виграла перший тур з відривом на 1 % (32 % і 31 % відповідно). 21 вересня цього ж року Шелі Яхимович здобула перемогу у другому турі з результатом 53 % голосів (у Переца 46 %). Таким чином вона зайняла пост глави партії Авода.

Після обрання Яхимович закликала прем'єр-міністра Ізраїлю Біньямін Нетаньяху підтримати створення палестинської держави і зробити все можливе для якнайшвидшого підписання мирних домовленостей з режимом Махмуда Аббаса.

9 травня 2012 року, після приєднання партії «Кадіма» до правлячої коаліції, зайняла пост Лідерки опозиції в Кнесеті[3].

На виборах до Кнесету 19-го скликання партія «Авода» під керівництвом Шелі Яхимович збільшила своє представництво в парламенті на 7 мандатів. Незважаючи на це, на внутрішньопартійних виборах в листопаді 2013 року Яхимович поступилася постом глави партії Іцхаку Герцогу, за кандидатуру якого віддали голоси 58,5 % членів партії[4].

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Заміжня жінка (видавництво «Веселка») (2001)
  • Парні ігри (видавництво «Веселка») (2003)
  • Ми: економічні, соціальні, моральні та національні проблеми Ізраїлю (видавництво «Ам Овед») (2011)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е חה"כ שלי יחימוביץ` — Кнесет.
  2. ↑ а б в г д е http://main.knesset.gov.il/mk/Pages/MKPositions.aspx?MKID=782 — Кнесет.
  3. ↑ Сообщение на сайте газеты «Globes» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](івр.)
  4. ↑ YnetNews. Drama in Labor party: Herzog beats Yachimovich for chairmanship(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шелі_Яхимович&oldid=39792265