Шеров Олександр Борисович
| Олександр Шеров Шеров Олександр Борисович | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 9 грудня 1982 Біла Церква | |
| Смерть | 7 березня 2022 (39 років) Макарів (загинув під час авіаудару російського вторгнення в Україну) | |
| Поховання | Висока Піч | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | Шкаф | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2022 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олександр Борисович Шеров (9 грудня 1982, м. Біла Церква, Київська область — 7 березня 2022 смт Макарів, тепер Бучанського району Київської області) — український військовик, старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Олександр Шеров народився 9 грудня 1982 року в місті Біла Церква Київської області. Після закінчення загальноосвітньої школи та військового закладу освіти ніс військову службу офіцером. З початком війни на сході України в 2014 році неодноразово перебував на Донбасі в складі АТО та ООС. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну старший лейтенант перебував на передовій у складі 95-тої окремої десантно-штурмової бригади. Загинув Олександр Шеров вранці 7 березня 2022 року внаслідок авіаудару в боях на Київщині. Чин прощання із загиблим проходив 13 березня у рідному селі Тетерівської сільської громади на Житомирщині. Разом із ним поховали земляків — старшину Олександра Раковського та старшого солдата Тараса Іваницького, які загинули разом[1][2][3].
- Орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- ↑ На Житомирщині попрощалися з загиблими в боях військовослужбовцями. Суспільне (укр.). 13 березня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ На Житомирщині попрощалися з загиблими в боях військовослужбовцями. Новини Рівне (укр.). 13 березня 2022. Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 5 вересня 2022. [Архівовано 2022-09-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Кучерява, Вікторія (19 квітня 2022). Старший солдат Тарас Іваницький: захищав Україну до останнього подиху. РІО Бердичів (укр.). Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ Президент відзначив державними нагородами захисників України. Арміяinform (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.
- Указ Президента України від 7 травня 2022 року № 320/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |