Перейти до вмісту

Юр'єв Василь Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юр'єв.
Юр'єв Василь Якович
Народився8 (20) лютого 1879
Вірга (село), Нижнєломовський повітd, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер8 лютого 1962(1962-02-08)[1] (82 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР[1]
ПохованняМіське кладовище № 3d
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьботанік
Галузьсільське господарство
Alma materНовоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (1905)
Науковий ступіньдоктор сільськогосподарських наук (1935)
ЗакладДержавний біотехнологічний університет
ЧленствоАН УРСР і ВАСГНІЛ
ПартіяКПРС
Нагороди
медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 2 ступеня

Васи́ль Я́кович Ю́р'єв (нар. 20 лютого 1879(18790220), село Івановська Вірга Нижньоломовського повіту Пензенської губернії, тепер село Вірга Нижньоломовського району Пензенської області, Російська Федерація — 8 лютого 1962, Харків) — український селекціонер-рослинник, академік АН УРСР (з 1945), дійсний член АН УРСР (з грудня 1946), дійсний член Академії сільськогосподарських наук Української РСР, заслужений діяч науки Української РСР (з 1949), почесний член Всесоюзної Академії сільськогосподарських наук. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1954 і 1959). Депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]
Погруддя В. Юр'єва біля кінотеатру «Київ» у Харкові

Народився у небагатій дворянській родині Пензенської губернії. У 1892 році закінчив Нижньоломовське чотирьохкласне училище, а у 1899 році — Марининське (Маріїнське) землеробське училище Саратовської губернії, де потім працював репетитором учнів при училищі.

У 1905 р. закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва у місті Ново-Олександрія (тепер — Пулави, Польща).

У 1906—1909 р. — перший агроном Нижньоломовського повітового земства Пензенської губернії.

У 1909—1956 роках працював селекціонером Харківської селекційної станції (з 1944 року — директор селекційної станції).

У 1912 р. отримав відрядження до США. Привіз звідти насіння кукурудзи сорту Мінезота 23, на основі якого вивів сорти кукурудзи Харківська 23 та Харківська біла зубовидна.[2]

Учасник Першої світової війни: у 1914—1918 рр. — у російській імператорській армії.

У 1936 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук (за великі досягнення в галузі селекції та насінництва - без захисту дисертації).[2]

З 1937 р. — професор, завідувач кафедри селекції Харківського сільськогосподарського інституту імені Докучаєва.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації у східних районах СРСР, працював заступником директора Челябінської селекційної станції.

У 1946—1956 р. — директор Інституту генетики і селекції Академії наук УРСР. Член КПРС з 1956 року.

У 1956—1962 р. — директор Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції і генетики.

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Юр'єв — автор близько 100 праць з питань методики й організації селекції, сортовипробування і наслідництва сільськогосподарських культур; вивів багато сортів озимої і ярої пшениці, проса, кукурудзи та інших культур. Співавтор посібника для аґрономічних вузів з селекції й насінництва сільськогосподарських рослин.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

В Україні заснована Премія НАН України імені В. Я. Юр'єва.

На його честь названий Інститут рослинництва НААН.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Юрьев Василий Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б Борисенко, 2006.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юр%27єв_Василь_Якович&oldid=43481840