Герхард Баст

Герхард Баст
нім. Gerhard Bast
Народився	12 січня 1911(1911-01-12) Кочев'є, Австро-Угорщина
Помер	9 березня 1947(1947-03-09) (36 років) Бреннер
Країна	Австрія  Третій Райх
Діяльність	правник, Працівник Гестапо
Науковий ступінь	доктор юридичних наук і доктор праваd
Заклад	Гестапо
Членство	СС
Посада	Q106887414?
Військове звання	Штурмбанфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Діти	Мартін Поллак
Нагороди	Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За вислугу років в НСДАП» Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі Орден Хреста Перемоги Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Спортивний знак СА Йольський свічник СС

Ґергард Баст (нім. Gerhard Bast; 12 січня 1911, Ґоттше, Австро-Угорщина — 9 березня 1947, перевал Бреннер) — австрійський юрист, доктор права (10 грудня 1935), штурмбанфюрер СС, службовець гестапо.

Командир зондеркоманди, відповідальний за знищення сотень євреїв.

Життєпис

Ранні роки

Ґергард Баст, син адвоката Рудольфа Баста, виріс у заможній німецькій сім'ї. В 1912 році сім'я переїхала в Амштеттен.

Баст відвідував гімназію у Вельсі. Після закінчення школи в 1929 році він вивчав юриспруденцію в Університеті Ґраца, у тому ж році став членом студентського братства «Германія». в 1935 році закінчив університет і здобув ступінь доктора юриспруденції.

У жовтні 1931 року вступив до НСДАП (партійний квиток № 612 972), згодом — до СС (службове посвідчення № 23 064).

Після навчання Баст працював у районному суді Санкт-Пельтена, однак втратив роботу через нацистську діяльність. Згодом Баст працював у конторі свого батька, який також був переконаним нацистом.

Кар'єра в ґестапо

Після приєднання Австрії до Третього Рейху Баст став членом СД і ґестапо (з 20 березня 1938). Спочатку працював у відділенні ґестапо в Ґраці, де він був у 1940 році керівником відділу.

З серпня 1940 року Баст працював у відділенні ґестапо в Кобленці, в січні 1941року заміняв Гумберта Ахамер-Піфрадера, керівника державного центру управління поліцією в Лінці.

В 1941 році отримав звання штурмбанфюрера СС і був призначений урядовим радником.

З липня 1941 року — заступник керівника ґестапо в Мюнстері. На цій посаді Баст безпосередньо брав участь в депортації євреїв на Схід та стратах польських робітників.

З листопада 1942 по грудень 1942 він був командиром зондеркоманди 11а в складі айнзацгрупи D, брав участь у знищеннях євреїв.

У січні 1943 року, Баст був переведений до Лінца керівником ґестапо.

14 листопада 1943 року під час полювання Баст випадково вбив дванадцятирічного хлопчика-погонича Алоїса Клаубауфа. Засуджений до 4-х місяців позбавлення волі, однак за сприяння Рудольфа Квернера вирок був скасований, і Баста скерували на Східний фронт.

В червні-листопаді 1944 року Баст був командиром зондеркоманди 7а у складі айнзацгрупи В, з якою брав участь у придушенні Словацького повстання. Після розформування зондеркоманди переведений в айнзацгрупу Н для участі в антипартизанських акціях. Баст вважався вправним бійцем.

Повоєнні роки

В кінці Другої світової війни, він почав переховуватися під вигаданим ім'ям як найманий робітник та лісоруб у Південному Тіролі.

У березні 1947 року Баст захотів повернутися до своєї сім'ї в Інсбрук. Для цього він разом з контрабандистом намагався пройти через перевал Бреннер, однак ще на підступах до перевалу супутник Баста вбив його трьома пострілами й пограбував. У 1949 році вбивцю Баста засудили до 30 років позбавлення волі за вбивство і розбій.

Нащадки

Австрійський письменник Мартін Поллак є позашлюбним сином Ґергарда Баста. Поллак написав книгу «Мрець у бункері. Історія мого батька», яка була опублікована у Відні в 2004 році.

Нагороди

• Йольський свічник
• Кільце «Мертва голова»
• Почесний кут старих бійців
• Спортивний знак СА в бронзі
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі (30 січня 1942)
• Хрест воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (січень 1944)
  • 1-го класу з мечами (1944)
• Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі (1944)
• Орден Хреста Перемоги 3-го класу (Словаччина) (30 жовтня 1944)

Література

• Helge Dvorak: Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft. Band I Politiker, Teilband 7: Supplement A–K. Heidelberg 2013, S. 45–46.
• Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Fischer, Frankfurt am Main 2007. ISBN 978-3-596-16048-8. (Aktualisierte 2. Auflage)
• Martin Pollack: Der Tote im Bunker. Bericht über meinen Vater. Zsolnay, Wien 2004, ISBN 3-552-05318-2.
• Gerald Steinacher: Nazis auf der Flucht. Wie Kriegsverbrecher über Italien nach Übersee entkamen, Frankfurt a. M. 2010, ISBN 978-3-596-18497-2. (Taschenbuchausgabe)

Посилання

• Literatur von und über Gerhard Bast [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
• Protokoll einer Vernehmung von Basts Vater im Jahr 1947 im Archiv des IFZ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (PDF; 2,6 MB)
• Biografie Übersicht Gerhard Bast, Dr. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] auf https://e-gov.ooe.gv.at [Архівовано 8 червня 2017 у Wayback Machine.]