Перейти до вмісту

HD22470

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP16803)
HD22470
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 3г 36х 17,41с
Схилення -17° 28′  1,4″
Видима величина (V) 5,24[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,48
яскравість B 5,087±0,004[2]
показник кольору B−V -0,117±0,005[2]
яскравість V 5,222±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,07
індекс m1 0,13
індекс c1 0,47
індекс Hβ 2,73[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,170[2]
Мінімальна яскравість 5,230[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,93[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 33,35± 0,88[2] мас/рік

за схиленням: -9,65± 0,80[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,89 ± 0,82[2] мас
Відстань 473,38 світлових років
145,14 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=75[3]км/сек
Інші позначення
20 Eri,

HD 22470, HIP 16803, HR 1100,

BD-17 699
Посилання
SIMBADдані для HD22470

HD22470 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,2.[1] Вона розташована на відстані близько 473,4 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD22470 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 75км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,93 доби в межах від Hmin= 5,23 до Hmax= 5,17.[2]


Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера GSC5874-1098 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 732,9± 408,6 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631