Перейти до вмісту

Тринітротолуол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з TNT)
Тринітротолуол
Систематична назва 2-метил-1,3,5-тринітробензен
Інші назви тротил,
2,4,6-тринітрометилбензол
Ідентифікатори
Абревіатури ТНТ, тол
Номер CAS 118-96-7
PubChem 11763
Номер EINECS 204-289-6
DrugBank DB01676
KEGG C16391
Назва MeSH Trinitrotoluene
ChEBI 46053
RTECS XU0175000
SMILES CC1=C(C=C(C=C1[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-]
InChI 1/C7H5N3O6/c1-4-2-3-5(8(11)12)7(10(15)16)6(4)9(13)14/h2-3H,1H3
Номер Бельштейна 1887900
Властивості
Молекулярна формула C7H5N3O6
Молярна маса 227,131 г/моль
Густина 1,654 г/см3
Тпл 80,35 °C
Ткип 295 °C
Розчинність (вода) 0,13 г/л (20 °C)
Розчинність (етери) розчинний
Розчинність (ацетон) розчинний
Розчинність (бензол) розчинний
Розчинність (піридин) розчинний
Вибухонебезпечність
Швидкість детонації 6900 м/с
Небезпеки
MSDS ICSC 0967
Індекс ЄС 609-008-00-4
Класифікація ЄС Вибухова речовина E Токсично T Небезпечно для навколишнього середовища N
NFPA 704
4
2
4
Температура спалаху 167 °C; 333 °F; 440 K
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Тринітротолуол (тринітротолуен, ТНТ, тротил, тол) — хімічна речовина з формулою C6H2(NO2) 3CH3. Це тверда речовина від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, що використовується в хімії як реактив, але найбільш знана як потужний вибуховий матеріал зі зручними для використання властивостями. Бомба, зроблена з ТНТ, розглядається як стандартна міра сили вибуху інших вибухових речовин. Сила вибуху вимірюється у тротиловому еквіваленті, наприклад сила вибуху атомної бомби. У США тротил у промисловості й гірничій справі не застосовують від початку 1990-х через токсичність продуктів вибуху.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Литий або пресований тронітротолуол можна підпалити. Він горить без вибуху жовтуватим полум'ям. Для вибуху зазвичай необхідно застосування детонатора, хоча порошкоподібний тротил з домішками може мати підвищену чутливість до зовнішніх впливів, у тому числі й до вогню. Незважаючи на стабільність ТНТ в багатьох застосуваннях і його намагаються замінити на ще більш стабільні вибухові речовини, наприклад, ЗС США планують замінити тротил у великокаліберних снарядах на речовину IMX-101[en].

Має властивості антибіотика, раніше застосовувався в медицині у складі протигрибкових препаратів «Лікватол» та «Унгветол», але через токсичність і появу ефективніших лікарських засобів практично вийшов із медичного вжитку.

Тринітротолуол отримав 1863 року німецький хімік Юліус Вільбранд.

Характеристики і застосування

[ред. | ред. код]

Тротил являє собою білі кристали, що жовтіють на світлі. Температура затвердіння 80,6 °C, густина монокристалу 1663 кг/м³, гравіметрична густина 900—1000 кг/м³.

Тротил — сильнобризантна вибухова речовина з порівняно малою чутливістю до механічних впливів. Негігроскопічний, погано розчиняється у воді, але добре в органічних розчинниках (піридин, ацетон, толуол, хлороформ). Тротил хімічно стійкий, може зберігатися довгий час без розкладання зі збереженням вибухової здатності.

Вибухові властивості тротилу:[1]

Температура плавлення: 82 ºС

температура займання: 290 – 310 °C;

сприйнятливість до детонації: задовільна (граничний ініціюючий заряд азиду свинцю 0,1 г, гримучої ртуті 0,38 г);

ударно-хвильова чутливість: 0,7 ГПа;

розширення у свинцевій бомбі: 285 мл;

Бризантність: 16 мм;

Фугасність: 285 см³

швидкість детонації: при густині 1600 кг/м³ — 7 км/с;

Чутливість до удару за стандартною пробою: 8%

об'єм газоподібних продуктів: 730 л/кг;

Швидкість ударної хвилі: 8250 м/с;

Тиск на фронті ударної хвилі: 820 кг/см2;

Швидкість розльоту продуктів вибуху: 2900 м/с;

Температура вибуху: 2820 ºС;

теплота вибуху: при густині 1500 кг/м³ — 4240 кДж/кг;

критичний діаметр порошкоподібного тротилу: 8-10 мм;

граничний діаметр детонації: 32 мм;

Термостійкість тринітротолуолу: 215 °C.

Гарантійний термін зберігання: 20 років.

Вибух 1 кг тротилу залежно від відстані спричиняє в людини тяжкі травми, контузії, знепритомнення або смерть. При вибуху 1 кг тротилу відносно безпечною відстанню є 12 м від центру вибуху.[2]

Зі збільшенням густини тротилу детонаційна здатність збільшується, чутливість до детонації знижується. До ударів, тертя і теплових подразників мало чутливий; горить жовтим полум’ям, що сильно коптить, без вибуху; в замкнутому середовищі горіння може перейти в детонацію. При прострілі кулею не вибухає і не загоряється.

Тротил отримують у результаті обробки толуолу в суміші азотної та сірчаної кислот.

Використовують як індивідуальну вибухову речовину, так і в різних вибухових сумішах. У чистому вигляді або в суміші з гексогеном або тетранітропентаеритритом (ТЕНом) широко застосовується у вигляді литих і пресованих шашок як проміжні детонатори, кумулятивні заряди для дроблення негабаритів, заряди для сейсморозвідки. Тротил входить до складу багатьох аміачно-селітрових вибухових речовин. У чистому вигляді, у вигляді гранул (гранулотол, гранітол, пелетол, нітропел, гранатол) або в суміші з алюмінієвим порошком (алюмотол, гранатол А, айригел) використовується в ряді країн як водостійка вибухова речовина при відкритій розробці корисних копалин. Тринітротолуол токсичний (ГДК 1 мг/м³), при роботі з ним необхідно використовувати спецодяг і засоби захисту органів дихання.

Тротилові шашки

[ред. | ред. код]

Для проведення вибухових робіт тротил поступає у війська у вигляді пресованих тротилових шашок:

  • великі (50×50×100 мм, вагою 400 г);
  • малі (25×50×100 мм, вагою 200 г),
  • бурові (довжиною 70 мм, діаметром 30 мм, вагою 75г).

Шашки мають запальні гнізда під КД-8. Тротилові шашки вагою 400 г та 75 г мають запальне гніздо з різьбою під ЕДП-Р або запал МД-5М.

Отримання та виробництво

[ред. | ред. код]

Перший етап: нітрування толуолу сумішшю азотної та сірчаної кислот до моно- і динітротолуолів. Сірчана кислота використовується як водовідвідний агент.

Другий етап: суміш моно- і динітротолуолу нітрують у суміші азотної кислоти та олеуму.

Надлишок кислоти від другого етапу можна використовувати для першого.

Олеум використовується як водовіднімний агент.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 44—47. — 352 с.
  2. "Наслідки вибуху 1 кг тротилу".

Література

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]