Перейти до вмісту

USS Columbia (SSN-771)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Columbia.
«Коламбія»
USS Columbia (SSN-771)
Порт приписки Перл Харбор, Гаваї
Спуск на воду 24 вересня 1994 року
Сучасний статус в активній службі
Проєкт
Тип ПЧ ПЧАРК
Класифікація НАТО Los Angeles class
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 15 вузлів
Швидкість (підводна) 32 вузла
Робоча глибина занурення 240 метрів
Екіпаж 122 (12 офіцерів)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 110,3 метра
Ширина корпусу найб. 10 метрів
Середня осадка (по КВЛ) 9,4 метра
Водотоннажність надводна 6096 тонн
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння 		4х533-мм торпедні апарати, призначені для стрільби торпедами Mk.46, Mk.48, а також ракетами Harpoon (6-8 ракет)
Ракетне озброєння 12 вертикальних шахт, призначених для пусків ракет Harpoon і Tomahawk.

«Коламбія» (англ. USS Columbia (SSN-771)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 60-тим в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став восьмим кораблем ВМС США з такою назвою, Підводний човен названий на честь трьох міст Колумбія, розташованих в штатах: Південна Кароліна, Міссурі та Іллінойс. Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій.

Історія створення

[ред. | ред. код]
Емблема човна

Контракт на будівництво був присуджений 14 грудня 1988 року корабельні Electric Boat компанії General Dynamics Electric Boat, розташованої в місті Гротон, штат Коннектикут. Церемонія закладання кіля відбулася 21 квітня 1993 року. Субмарина стала 33-тім підводним човном даного типу, побудованої на цій верфі. 24 вересня 1994 року відбулася церемонія хрещення і спуску на воду.[1] Підводний човен був спущений на воду з висоті 1300 футів (396,24 метрів) по дерев'яному пандусу, ставши останнім американським підводним човном, спущеним на воду таким способом. Хрещеною матір'ю стала перша леді США Хілларі Клінтон, дружина Білла Клінтона, 42-го президента США. 18 серпня 1995 року передана ВМС США і прибула на військово-морську базу підводних човнів Нью-Лондон в Гротон, штат Коннектикут. 9 жовтня введено в експлуатацію на військово-морській базі підводних човнів Нью-Лондон. Порт приписки Перл-Харбор, Гаваї.

Історія служби

[ред. | ред. код]

У червні 1998 року човен покинув порт приписки Перл-Харбор для свого першого розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США, яке тривало шість місяців.

21 березня 2001 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану і на Близькому Сході в складі ударної групи авіаносця «Констелейшн», з якого повернувся 13 вересня.

6 грудня 2002 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в складі ударної групи авіаносця «Констелейшн» для підтримки Операція «Нескорена свобода». 20 березня 2003 року зі борту був проведений перший запуск ракети Tomahawk в рамках підтримки операції зі звільнення Іраку. 6 червня субмарина повернулася в порт приписки, завершивши розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США.

17 березня 2006 року повернувся в Перл-Харбор після шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану. 5 липня покинув порт приписки для участі в навчаннях «RIMPAC 2006». 5 вересня покинув порт приписки для розгортання в зоні відповідальності 7-го флоту США.

15 серпня 2008 року було завершено період модернізації, який з 25 липня проходив на військово-морській верфі в Перл-Харбор.

З 2009 по 2015 року підводний човен ніс службу в запланованих розгортаннях в західній частині Тихого океану.

21 січня 2015 прибула в сухий док військово-морської верфі в Перл-Харбор для проведення планового ремонту, який тривав протягом трьох місяців.

20 травня 2016 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. 8 липня прибула з п'ятиденним візитом в порт Сасебо, Японія.[2] 25 жовтня прибула з запланованим візитом в Йокосука, Японія. 18 листопада повернувся в порт приписки, завершивши розгортання.[3]

У листопаді 2017 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. З 30 грудня по 5 січень 2018 року човен знаходився з візитом в Сасебо (Японія). 14 січня прибув з візитом в Окінава (Японія).[4] 4 травня прибув із запланованим візитом в Йокосука (Японія). 17 травня прибув з візитом на військово-морську базу Апра (Гуам). 6 червня повернувся в порт приписки, завершивши розгортання.[5]

19-24 вересня 2021 року брав участь у міжнародних навчаннях Silent Forces (SIFOREX) 2021 разом з ВМС Перу та USS Mustin (DDG-89) — ескадреним міноносцем КРО типу «Арлі Берк» ВМС США.[6]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ USS Columbia (SSN 771). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 2 березня 2021.
  2. ↑ Подводная лодка USS «Columbia» (SSN-771) ВМС США прибыла с визитом в Йокосука, Япония. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2021. [Архівовано 2020-02-21 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Атомная подводная лодка USS «Columbia» (SSN-771) ВМС США вернулась в Перл-Харбор. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2021. [Архівовано 2020-02-21 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Подводная лодка USS «Columbia» (SSN-771) ВМС США прибыла с визитом в Йокосука, Япония. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2021.
  5. ↑ Атомная подводная лодка USS «Columbia» (SSN-771) вернулась в порт приписки. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2021. [Архівовано 2020-02-21 у Wayback Machine.]
  6. ↑ USA and Peru complete multi-national Silent Forces Exercise. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/USS_Columbia_(SSN-771)