Перейти до вмісту

ІнформНапалм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Inform Napalm
Логотип
Логотип
Посиланняinformnapalm.org/ua/
Гасло (девіз)

Ignis vincit tenebris

Темряву долає полум'я
Комерційнийні
Типгромадянська журналістика
Мови

українська, білоруська, російська, англійська, німецька

(загалом 30 мов)
АвторРоман Бурко
Започатковано2014
Стандіючий сайт
Рейтинг Alexa273 485[1]
CMNS: Inform Napalm у Вікісховищі

Inform Napalm — волонтерський проєкт з інформування широкої аудиторії про російсько-терористичну агресію проти України. З метою інформування широкої іноземної аудиторії автори проєкту перекладають матеріали десятками мов світу, серед яких японська й китайська. Керівник проєкту — Роман Бурко, речник — Михайло Макарук.

Історія

[ред. | ред. код]

Сайт informnapalm.org створено активістами на початку 2014 року після російської збройної агресії проти України та захоплення Криму. За час існування проєкту проведено два ґрунтовні розслідування щодо катастрофи «Боїнга-777», збитого в небі над Донеччиною, впорядковано бази даних російських підрозділів, які воюють в Україні і навіть таблиці із шевронами військовослужбовців РФ. За словами засновника, журналіста Романа Бурка, першими до команди долучилися волонтери з Криму та Грузії, потім приєдналися жителі окупованого Донбасу, вільної частини України та інших країн світу[2].

Факти російської присутності на Донбасі. Інфографіка ІнформНапалм

Основним напрямом діяльності проєкту є OSINT (Open source intelligence) — розвідка, що базується на інформації із загальнодоступних, відкритих джерел, зокрема соціальних мереж. Аналітика: аналіз ситуації на фронті в зоні АТО, регулярні аналітичні звіти, аналітичні записки. Проєкт працює з широкою мережею інсайдерів на окупованих землях, на Донбасі та в Криму. За їхньою допомогою перевіряється РОЗВД-інформація, подається інформація про військову техніку російського походження, що перебуває на лінії конфлікту[3]. Розслідування проєкту ІнформНапалм щодо командира 53-ї зенітно-ракетної бригади, відповідальної за вбивство пасажирів рейсу MH17, полковника Сергія Мучкаєва, були використані у звіті дослідницької групи Bellingcat[4].

16 травня 2015 року Роман Бурко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що під час бою з ДРГ під Щастям у полон до українських силовиків потрапили двоє російських спецпризначенців[5]. Наступного дня він звернувся до керівництва держави та компетентних структур із закликом максимально ефективно використати факт взяття в полон кадрових російських військових і завдати тим самим вирішального удару по російській пропаганді. Роман написав на своїй сторінці:

Ми готові розповісти компетентним особам, як використати шанс правильно, ми готові допомогти його реалізувати, але потрібна політична воля і реальні дії. Це ваш шанс змінити історію і спрямувати її хід в русло перемоги.[6][7]

Приблизно о 14:50, 17 травня 2015 р. лікар диспансерного відділення Григорій Максимець на свой сторінці у Facebook підтвердив інформацію про двох поранених російських військових Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва й опублікував їхні фотографії[8]. Команда InformNapalm висловила сподівання, що українська влада й громадськість не допустять замовчування факту взяття в полон російських спецпризначенців і цю інформацію не лише оприлюднять на світовому рівні, але й використають для контрпропаганди[9][10].

OSINT-розвідник ІнформНапалм Антон Павлушко виявив у соціальних мережах дані про командира загону майора Костянтина Напольських, який керував групою ГРУ РФ у Луганську, його прізвище назвали під час допиту полонені спецпризначенці[11][12].

Після початку російської інтервенції до Сирії сайт InformNapalm почав публікацію особистих даних російських пілотів, які бомбардують сирійські міста, а спільно з медіа-проєктом Visuals створено інфографіку, що містить особисті дані екіпажів[13][14]. Ці публікації викликали негативну реакцію в Росії, зокрема у прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова, який заявив, що у відповідь на дії учасників проєкту «російські спецслужби прийматимуть всі необхідні заходи»[15]. У відповідь на це автори сайту заявили, що «кожне порушення об'єднаними російсько-сепаратистськими силами режиму припинення вогню на Донбасі спричинить публікацію чергового OSINT-розслідування з оприлюдненням імен, прізвищ, фотографій, бортових та реєстраційних номерів, а також інших подробиць і фактів, пов'язаних зі злочинами російських пілотів під час військової операції в Сирії»[16][17]. Телеканал «Аль-Арабія» порівняв цю діяльність проєкту InformNapalm з публікаціями WikiLeaks[18].

За підсумками 2016 року, спільнота мала 407 публікацій-розслідувань, 1197 перекладів і понад 3920 репостів у ЗМІ[19].

У березні 2017 року, в Українському кризовому медіацентрі відбулася презентація книги «Донбас в огні»[20]. До книги увійшли докази російської агресії, виявлені та систематизовані волонтерами ІнформНапалм[21].

У квітні 2018 року, InformNapalm опублікував інтерактивну базу даних російської агресії[22]. База даних Russian Aggression — це результат роботи волонтерів за чотири роки, понад 1700 OSINT-розслідувань InformNapalm систематизовані і розділені на дві групи: російське озброєння, виявлене на Донбасі; підрозділи російської армії, що брали участь в агресії проти України, Грузії, Сирії[23]. У базі доступний пошук за номером військової частини та назвою підрозділу. Зображення шевронів військових частин чи військової техніки клікабельні і ведуть до переліку розслідувань[24][25].

Автори

[ред. | ред. код]

14 вересня 2022 року Гродненський обласний суд визнав Дениса Івашина, автора статей для порталу, винним за ст. 365 (втручання у діяльність співробітника внутрішніх справ) та ч. 1 ст. 356 Кримінального кодексу (зрада державі) та засудив його до 13 років та 1 місяця колонії в умовах посиленого режиму[26].

Участь у кібервійні

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська кібервійна

Окрім розвідки на основі відкритих даних спільнота ІнформНапалм брала активну участь і в кібервійні. У березні 2016 року спільнота ІнформНапалм почала співпрацювати з Українським кіберальянсом — активістами хакерських груп FalconsFlame та Trinity, згодом до Українського кіберальянсу увійшла також група RUH8 та окремі гактивісти групи КіберХунта. Кіберактивісти передавали дані, добуті в результаті зламів ресурсів агресора, спільноті ІнформНапалм для аналізу й подальшого оприлюднення.

Завдяки співпраці з хакерами волонтери ІнформНапалм змогли отримати доступ до приватних файлів окремих російських бойовиків. У березні 2016 року група кіберактивістів FalconsFlame передала волонтерам ІнформНапалм дані, добуті з телефону співробітника Федеральної служби виконання покарань Росії Миколи Рейхенау: фото, на яких російський окупант зафіксований у населених пунктах Луганськ, Ізварине, Сорокине (колишній Краснодон), Донецьк, Іловайськ, Бахмут (колишній Артемівськ), Дебальцеве, Вуглегірськ. Також у телефоні було відео та фото з Донецького аеропорту, зроблені у січні 2015 року[27]. Після публікації статті на офіційний YouTube-канал спільноти ІнформНапалм прийшов лист від керівництва YouTube з вимогою видалити відео[28] впродовж 48 годин через отриману скаргу на порушення конфіденційності. Волонтери ІнформНапалм після низки консультацій підготували відкритий лист до редакції YouTube[29]. Зокрема, у листі було сказано:

“Суб’єкт на відео – співробітник ФСВП РФ й перебуває в службовому відрядженні при виконанні злочинного наказу. Дані, зафіксовані на відео, є фото- і відеофіксацією правопорушень, які надалі будуть розглянуті на Міжнародному військовому трибуналі. На відео зафіксовано: незаконний перетин українського кордону, участь в незаконних збройних формуваннях, ведення бойових дій та здійснення терористичної діяльності, докази найманства та інші протиправні дії, скоєні суб’єктом.”

Розглянувши лист, адміністрація YouTube ухвалила рішення: «…Вказаний контент не порушує наші правила про конфіденційність і тому видалятися не буде»[30]. 9 травня 2016 року українські хакери здійснили операцію «#OpMay9»: ними були зламані 9 пропагандистських вебсерверів російських терористів[31].

Після зриву операції «Прикормка»[32][33] ІнформНапалм застережив про загрозу національній безпеці України з боку антивіруса NOD32 від ESET[34], яка прагне догодити українським та російським клієнтам[35][36].

У середині липня 2016 року хакерські групи FalconsFlame, Trinity, RUH8 і КіберХунта передали до ІнформНапалм дані, які вони здобули шляхом злому серверів департаменту із забезпечення державного оборонного замовлення Міністерства оборони Російської Федерації; згідно з даними, на закупівлю нового озброєння Міноборони РФ планувало 2015 року витратити понад половину всього бюджету країни.

У січні 2017 року на центральному державному німецькому телеканалі ARD вийшов сюжет «Україна: Кібервійна»[37], у якому йшлося про кібератаки з боку РФ по цивільній інфраструктурі України. У сюжеті німецькі журналісти показали кадри відеографіки ІнформНапалм «Ідентифікація 75 російських військових частин, кадрові військові яких воюють на Донбасі»[38].

У березні 2017 року гактивісти Українського кіберальянсу ексклюзивно передали розвідувальній спільноті ІнформНапалм дані, добуті з комп'ютерів розвідувального управління 2 АК (Луганськ, Україна) ЗС РФ. Підтвердивши закриті дані інформацією з відкритих джерел, ІнформНапалм опублікував розслідування про участь 136 ОМСБр ЗС РФ у війні проти України[39][40].

У квітні 2018 року ІнформНапалм проаналізував дані, ексклюзивно надані Українським кіберальянсом (виписки з двох наказів про харчове забезпечення військовослужбовців, яких відряджали на бойове завдання в період окупації Росією Криму), і опублікував звіт про участь військовиків 18-ї ОСМБр ЗС РФ в операції захоплення Криму. Волонтери ІнформНапалм провели розвідку відкритих джерел і знайшли в профілях соцмереж військовослужбовців, які фігурують у наказах, фотодокази участі в загарбанні українського Криму. У звіті волонтери назвали шляхи перекидання військовослужбовців у Крим, місце розташування польового табору російських окупантів у н. п. Воїнка, а також ідентифікували в Криму російський БТР-82А військової частини № 27777 (18 ОМСБр ЗС РФ)[41][42][43].

У травні 2021 р. волонтери проєкту ІнформНапалм з інформування широкої аудиторії про російсько-терористичну агресію проти України, зібрали факти безпосередньої участі військовослужбовців 15-ї ОМСБр Збройних Сил (РФ) в агресії проти України. На основі 14 власних OSINT-розслідувань, ІнформНапалм та низки додаткових фотосвідчень і даних з інших джерел, вдалося встановити 40 російських військовослужбовців, які виконували приховані бойові завдання. Ці дані підтверджують, що починаючи з 2014 року 15-та ОМСБр Збройних Сил (РФ) була залучена до бойових дій проти України переважно на території Луганської області, а також брала участь в операції із захоплення та окупації Криму[44].

Злам пошти Суркова

[ред. | ред. код]
Докладніше: Surkov leaks

25 жовтня 2015 року, альянс хакерських груп КіберХунта, FalconsFlame, RUH8 і Trinity передали спільноті ІнформНапалм дамп із поштової скриньки офісу Владислава Суркова, політичного радника Володимира Путіна, що охоплює період вересня 2013 — листопада 2014 року сукупним розміром майже 1 ГБ[45]. Матеріали періоду 2015—2016 років були передані спецслужбам для проведення розслідування. Витік документів включав 2337 листи з поштової скриньки Владислава Суркова. Листи ілюструють плани Росії політично дестабілізувати Україну і координації справ з основними лідерами терористів ЛНР та ДНР.

Знахідки

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
33 типи озброєння та спецтехніки РФ, виявлені на окупованих частинах Донецької та Луганської областей в період бойових дій з 2014 по 2016 рік, ІнформНапалм, опубліковано 6 вересня 2016 року[46].

Волонтери групи Інформнапалм змогли виявити численні випадки застосування сучасної високотехнологічної зброї російськими терористами. Зокрема, були встановлені факти застосування сучасних засобів РЕБ на захопленому російськими бойовиками Донбасі[47][48]:

На осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, що розпочалася 10 жовтня 2016 р. у Страсбурзі, українська делегація представила відеопрезентацію[49][50] InformNapalm та доповідь[51], у яку увійшли факти, зібрані методом OSINT-розвідки волонтерською спільнотою InformNapalm, що доводять присутність сучасного російського озброєння і спецтехніки на окупованій території, хоч це озброєння ніколи не постачалося в Україну[52][53].

19 листопада 2016 р. на річному засіданні Парламентської асамблеї НАТО в Стамбулі під час роботи Комітету з питань цивільного виміру безпеки українська парламентська делегація представила два відео спільноти InformNapalm з доказами російської військової агресії проти України: відеопрезентацію, представлену в жовтні на ПАРЄ та нову відеопрезентацію[54] з доказами участі кадрових російських військових із 75 військових частин ЗС РФ у війні на Донбасі[55][56].

У середині листопада 2016 р., народний депутат України Ірина Фріз передала Канцлеру Федеративної Республіки Німеччина Ангелі Меркель нову відеопрезентацію про участь російських регулярних військ на Донбасі з ідентифікацією підрозділів, що спеціально підготовлена міжнародною волонтерською розвідувальною спільнотою InformNapalm. Зустріч відбулася в рамках відзначення 25-річчя Робочої Групи німецьких меншин (AGDM) в Федеральному Союзі Європейських національностей. Ангела Меркель запевнила, що розуміє драматичність ситуації на Сході України та висловила готовність і надалі підтримувати нашу державу, хоча, за її словами, це робити досить складно[57].

Див. також: Російська зброя на Донбасі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.alexa.com/siteinfo/informnapalm.org
  2. ↑ Марія Прокопенко (11 вересня 2015). «Ввічлива зброя». День. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  3. ↑ Інформацію про слабкості російських військ ми передаємо армії — InformNapalm. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  4. ↑ MH17 - Potential Suspects and Witnesses from the 53rd Anti-Aircraft Missile Brigade (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2018. Процитовано 24 лютого 2016.
  5. ↑ Инсайдеры сообщают, что сегодня в ходе боя под Счастьем с ДРГ боевиков в плен к украинским силовикам попало 2 российских спецназовца. Facebook. Roman Burko. 16 травня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 7 листопада 2021. (рос.)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 3 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Під Щастям захопили в полон російських спецназівців, — волонтер. 24 Канал. 17 травня 2015. Архів оригіналу за 5 липень 2020. Процитовано 6 листопада 2021.
  8. ↑ Вчера, 16.05.15., Спецназ РФ атаковал из оккупированного Луганска украинский г.Счастье. Facebook. Григорій Максимець. 17 травня 2015. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 7 листопада 2021.
  9. ↑ У полон під Щастям потрапили спецпризначенці Тольяттінського ГРУ. ІнформНапалм. 17 травня 2015. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 березня 2022.
  10. ↑ Хронологія взяття в полон розвідників 3-ї бригади спецпризначення ГРУ ГШ РФ. ІнформНапалм. 19 травня 2015. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 31 березня 2022.
  11. ↑ OSINT: знайдена інформація про командира загону захоплених в полон спецпризначенців ГРУ. ІнформНапалм. 20 травня 2015. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 31 березня 2022.
  12. ↑ Вы всё знаете, но молчите. Радіо Свобода (російська служба). 24 травня 2015. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 28 січня 2023. (рос.)
  13. ↑ Сирія. Інфографіка: офіцери ВКС РФ – військові злочинці Кремля. Inform Napalm. 27 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2015.
  14. ↑ Aktivisten stellen Putins Piloten an den Pranger. Bild. 6 листопада 2015. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2015.(нім.)
  15. ↑ Julian Röpcke (06.11.2015). Aktivisten stellen Putins Piloten an den Pranger [Активісти поставили пілотів Путіна до ганебного стовпа] (нім.) . Bild. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 08.11.2015.
  16. ↑ InformNapalm відповів Пєскову: «Наші публікації — шокова терапія». Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015. [Архівовано 2015-10-18 у Archive.is]
  17. ↑ Олександра Горчинська (21.10.2015). Кремль відкрив ящик Пандори. «Партизани» з InformNapalm розповіли, чим шантажують російських генералів і як зупинити Путіна. Новое Время. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25.10.2015.
  18. ↑ تسريب صور وأسماء وبيانات الطيارين الروس في سوريا موقع روسي يشبه «ويكيليكس» نشر أيضا عناوينهم وأرقام هواتفهم وتعهد بتسريب المزيد [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.](араб.)
  19. ↑ Соцмедиа в информационном противостоянии. Итоги 2016 года - InformNapalm Blog. InformNapalm Blog (укр.). 12 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  20. ↑ «Донбас в огні» – це путівник для журналістів та експертів, які хочуть розібратися, що відбувається на Донбасі – автори видання (укр.). 17 березня 2017. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  21. ↑ Наш путівник допоможе геть необізнаним зорієнтуватися на Донбасі, — автори (укр.). 17 березня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  22. ↑ RUSSIAN AGGRESSION: ВОЛОНТЕРИ ОПУБЛІКУВАЛИ МАСШТАБНУ ІНТЕРАКТИВНУ БАЗУ ДАНИХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ (укр.). 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  23. ↑ Волонтери опублікували масштабну базу даних про російську агресію на Донбасі (укр.). 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  24. ↑ russian-aggression (укр.). 12 квітня 2018. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  25. ↑ Ukrainian OSINT sleuths release largest existing database of evidence of Russian aggression in Ukraine - Euromaidan Press. Euromaidan Press (eng-UA) . 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  26. ↑ Дзяніс Івашин [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.] — сторінка політв'язня на вебсайті правозахисного центру «Вясна»
  27. ↑ Руда, Оксана (3 березня 2016). Хакери заламали телефон спецназівця РФ і оприлюднили докази його участі у війні на Донбасі. Zaxid.net. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  28. ↑ Хакеры #FF спалили спецназовца ФСИН России (18+). YouTube. Inform Napalm. 2 березня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 6 листопада 2021.
  29. ↑ Відкритий лист до YouTube: терорист із ФСВП РФ подав скаргу на «конфіденційність». ІнформНапалм. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 31 березня 2022.
  30. ↑ InformNapalm переміг терориста із ФСВП РФ в суперечці про «конфіденційність» (ВІДЕО). ІнформНапалм. 9 березня 2016. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 31 березня 2022.
  31. ↑ # OpMay9: як група українських хакерів зірвала перемогобісся терористів. Військова панорама. 11 травня 2016. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  32. ↑ Операція Groundbait: українські окуповані території піддалися атакам кібершпигуна. ESET. 18 Травня 2016. Архів оригіналу за 19 травня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
  33. ↑ Антон Черепанов (18 Травня 2016). Операція Groundbait («Прикормка»): Аналіз інструментарію спостереження (PDF). ESET. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
  34. ↑ Минаков, Алексей (1 червня 2016). Антивирусная компания ESET на службе террористов Донбасса. ІнформНапалм. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016. (укр. Антивірусна компанія ESET на службі терористів Донбасу)
  35. ↑ Юрасов, Стас (24 мая 2016). Украина vs "ДНР/ЛНР". На чьей стороне играет словацкая ESET. ЛІГАБізнесІнформ. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 1 червня 2016. (укр. ІТ-компанія ESET викрила українських хакерів, які стежили за представниками «ДНР» і «ЛНР»)
  36. ↑ Barth, Bradley (20 травня 2016). Eastern Ukraine separatists seemingly targeted in Operation Groundbait APT. SC Magazine UK. Архів оригіналу за травень 23, 2016. Процитовано 1 червня 2016.
  37. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  38. ↑ Опублікована база даних ідентифікації російських військ на Донбасі (ВІДЕО). ІнформНапалм. 23 листопада 2016. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  39. ↑ Гаага чекає на танкістів: волонтери знайшли докази перекидання військ РФ до України у 2014-2015 роках (фото). УНІАН. 30 березня 2017. Архів оригіналу за 15 липень 2020. Процитовано 6 листопада 2021.
  40. ↑ Відновлено хронологію вторгнення артилерійського підрозділу 136-ї ОМСБр ЗС РФ в Україну. ІнформНапалм. 28 липня 2017Victory Krm. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 28 січня 2023.
  41. ↑ Список-1097: як 18-та ОМСБр ЗС Росії окупувала Крим - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 22 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  42. ↑ Сухі пайки допомогли волонтерам виявити раніше не відомих учасників російської окупації Криму - Радіо Свобода. Радіо Свобода (укр.). 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  43. ↑ Волонтери розповіли деталі окупації Криму в 2014 році - Тиждень.ua. Тиждень.ua. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
  44. ↑ 40 військових 15-ї бригади ЗС РФ викриті як учасники агресії проти України (Інфографіка). 14.05.2021. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  45. ↑ Злом Суркова: хактивісти кіберальянсу передали докази злому помічника президента РФ (1 Гб даних). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 2 грудня 2016.
  46. ↑ Волонтеры показали весь ассортимент путинского "военторга" на Донбассе (видео) [Архівовано 8 вересня 2016 у Wayback Machine.], 7 сентября 2016
  47. ↑ Михайло Кузнецов (2 травня 2016). Російські засоби РЕБ у бойових діях на Донбасі. InformNapalm.org. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 4 травня 2016.
  48. ↑ Р-330Ж «Житель» на Донбассе: фиксация у границы, в профилях боевиков и аэроснимки БПЛА. Inform Napalm. 15 квітня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.
  49. ↑ 33 типи озброєння та спецтехніки Російської Федерації на Донбасі. Inform Napalm. Процитовано 21 вер. 2016 р..
  50. ↑ Video Overview of the Russian Weaponry in Donbas (англ.). Inform Napalm.
  51. ↑ Weaponry of the Russian Federation in the war against Ukraine (PDF). Report of the international volunteer community InformNapalm. Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2020. Процитовано 12.10.2015.
  52. ↑ Україна показала ПАРЄ докази участі Росії у війні на Донбасі. Тиждень. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
  53. ↑ [1] Україна показала в ПАРЄ докази російської агресії в Донбасі]. Новое время.[недоступне посилання]
  54. ↑ 75 Russian military units that fight in Donbas. ІнформНапалм. Процитовано 13 лист. 2016 р..
  55. ↑ VIDEO. În Adunarea Parlamentară NATO au fost prezentate dovezi ale participării armatei ruse în războiul din Donbas (рум.). http://www.paginaderusia.ro/. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 20 NOIEMBRIE 2016. [Архівовано 2016-12-03 у Wayback Machine.]
  56. ↑ Волонтери зібрали базу даних російських військових і техніки в Донбасі. dt.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
  57. ↑ Закінчилася зустріч з Канцлером Федеративної Республіки Німеччина Ангелою Меркель, що проходила в рамках відзначення 25-річчя Робочої Групи німецьких меншин (AGDM) в Федеральному Союзі Європейських національностей. Facebook. Ірина Фріз / Iryna Friz. 9 листопад 2016. Процитовано 8 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бурко Роман
ІнформНапалм
у соціальних мережах
ІнформНапалм на сайті Facebook
ІнформНапалм на сайті Twitter
ІнформНапалм на сайті YouTube

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ІнформНапалм&oldid=44051533