Українська

ко-ро-ва́й-ни-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Корінь: -коровай-; суфікси: -н -иц; закінчення: -я.

жінка, що виготовляє коровай. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Тетяна, отримавши керівну посаду у місцевому відділі торгівлі, все одно продовжувала улюблену справу: тепер її знали і в рідному селищі, і в сусідніх селах як чудову коровайницю.

Найтісніша спорідненість
прізвища: Безкоровайний іменники: коровай прикметники: коровайний

Від ??

Список перекладів