Андрій Журжій: «Протягом перших шести місяців «єдинників» не будуть штрафувати за помилки у роботі з РРО»

Незабаром Верховна Рада має врегулювати питання, що виникають у сфері взаємовідносин між суб’єктами господарювання, виробниками реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та центрами сервісного обслуговування. Про це свідчить законопроект № 1088 від 28.11.2014р., який невдовзі стане Законом. Але, як показав аналіз, ухвалення цього документу не вирішує всіх «касових» проблем, що турбують представників бізнесу. Такий висновок напрошується після нашої розмови з народним депутатом Андрієм Журжієм — першим заступником голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики.

Журжій Андрій Валерійович — народився в місті Умань (Черкащина). У 2004 році закінчив факультет цивільного права та підприємництва Національного університету «Одеська юридична академія». Був керівником юридичного департаменту групи компаній «Фоззі». Займався питаннями у сфері поглинань українських торгівельних та промислових компаній. Також має досвід корпоративної та податкової реорганізації групи компаній із річним товарообігом понад 24 млрд грн.
З 27 листопада 2014 року – народний депутат України, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Займається активною громадською діяльністю: є членом правління Асоціації правників України та Громадської ради при Антимонопольному комітеті. Співзасновник Асоціації податкових радників.

– Андрію Валерійовичу, поясніть, будь ласка, чим викликана необхідність ухвалення законопроекту № 1088?

– Застосування РРО має стати нормою для всієї країни. Наші співвітчизники зможуть ефективніше захищати свої права в разі придбання неякісного товару. Наразі споживач далеко не завжди спроможний довести свою правоту, якщо йому не видали чек за придбаний товар. У свою чергу держава якісніше контролюватиме обсяг реалізації підприємцями товарів (послуг) і, відповідно, правильність сплати податків і зборів. Водночас можна буде ефективніше боротися з нелегально завезеними товарами: стане зрозумілим обсяг реалізованих товарів певної категорії.

– Проте тут є одне «але»: у законопроекті йдеться про скасування обов'язкового ведення обліку товарних запасів підприємцями-єдинниками, які не є платниками ПДВ. А таке неврахування руху товарів єдинниками розриває ланцюжок поставок від виробника до кінцевого споживача і створює підґрунтя для зловживань. Як вирішувати цю проблему?

– На жаль, зараз існує загроза для зловживань. Але ми були змушені погодитися на компроміс, пов'язаний із скасуванням обов'язкового ведення обліку товарних запасів для єдинників, які не сплачують ПДВ. Йдеться лише про те, що держава має побачити загальну картину обсягів реалізації товарів. Звичайно, облік товарних запасів мають вести всі підприємці, але це питання не сьогодення. Спочатку потрібно надати можливість адаптуватися єдинникам, які завозять товари, скажімо, із Турції чи Китаю. Вони повинні підготуватися до нових касових умов. Також не варто забувати про іноземних виробників, які співпрацюють із цими єдинниками і в подальшому теж мають підготуватися до закриття ринків збуту в Україні. На сьогодні питання ведення обліку єдинниками врегульовано Податковим кодексом. Тому встановлювати для них додаткові облікові обов’язки немає необхідності.

– До рішення касового питання ми, дійсно, йдемо непростим шляхом, але принципове бачення в парламенті вже сформоване. І бізнесу не залишається нічого іншого, крім переходу в реальну площину. Яким Ви бачите цей процес? Наскільки плавним і безболісним вдасться його зробити?

– Крім необхідності мати РРО є ціла низка інших проблем. Ми повинні вирішити такі нагальні питання, як скасування норми про збереження Z-звітів (щоденних звітів з обнуленням інформації в оперативній пам'яті), незастосування штрафних санкцій за те, що сума коштів у РРО не відповідає сумі звіту РРО (якщо така невідповідність не перевищує 121,8 грн., тобто 10 % мінімальної зарплати). Є й інші нюанси, з яких складається щоденне бізнес-буття. Адже реальність набагато ширша, ніж один законопроект.

– У першій редакції законопроекту № 1088 була ст. 30, згідно з якою вартість РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, повинна зараховуватися суб’єкту господарювання як сплата чинних або майбутніх податкових зобов’язань у повному обсязі. Чому відмовилися від цієї норми? Адже це була одна з ідей даного документа під час його розроблення. 

– Дійсно, така задумка була. За розрахунками Кабміну, у разі її реалізації держбюджетні втрати перевищили б 1 млрд грн. На жаль, таких коштів не знайшли. Крім того, була спроба залучити іноземні гранти, але поки це неможливо.

– Окремі положення законопроекту допускають неоднозначне трактування. Так, у доповненнях до ст. 12 зазначено, що «при зміні законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій». По-перше, незрозуміло, як на практиці застосовувати фразу «зобов’язаний, за наявності технічних можливостей»? По-друге, варто уточнити, хто саме – виробник чи постачальник – має «доопрацювати реєстратор»?

– Почну з другої частини Вашого запитання. За моєю ініціативою до законопроекту було внесено поправку: постачальник – це суб'єкт господарювання, який є виробником або за договором з виробником організовує продаж, передачу в оренду, лізинг, технічне обслуговування і ремонт РРО. Загалом, ці норми спрямовані на захист платників податків, котрі вже придбали касовий апарат, але з якихось причин органи ДФС виключили марку цього апарату з реєстру. Тому я запропонував надати підприємцям з боку держави гарантію працювати на такому апараті щонайменше сім років. При цьому ми установили, що за наявності технічної можливості виробник (постачальник) зобов’язаний доопрацювати РРО за новими вимогами закону. Така можливість визначатиметься спеціалістами. Якщо РРО відповідатиме необхідним вимогам, то органи ДФС дозволять його використання.

– 17 червня на засіданні профільного парламентського комітету (із питань податкової та митної політики) було прийнято рішення про відстрочення введення РРО для єдинників третьої групи до січня 2016 року. Ви із цим згодні?

– Ні, не згоден. По-перше, у таких платників обсяг дозволених операцій становить до 20 млн грн. на рік. По-друге, 90 % із них не мають найманих працівників. І, нарешті, останнє: більшість цих платників надають послуги юридичним особам. З огляду на ці моменти стає очевидно, що в багатьох випадках статус платника єдиного податку третьої групи використовується не для здійснення підприємництва, а для отримання готівкових коштів.

– Наскільки життєздатними будуть інші норми? Зокрема, у ст. 14 законопроекту йдеться про те, що в разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО потрібно «не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій». Прокоментуйте, будь ласка, цей момент з урахуванням ст. 171, яка передбачає відповідальність у разі «незабезпечення гарантійного ремонту»?

– Норма ст. 14 регламентує обов’язки центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) щодо гарантійного ремонту. Проте я вже неодноразово застерігав колег з приводу тлумачення поняття гарантійного ремонту. Ця норма прописана так, що відповідальність встановлена саме за незабезпечення гарантійного ремонту. Але ж можливі випадки навмисного пошкодження РРО, і при цьому все одно формально ЦСО повинен надати новий аппарат та здійснити ремонт. Очевидно, у подальшому виникатимуть суперечки між ЦСО, платниками податків та ДФС з приводу того, наскільки той чи інший випадок є гарантійним. Ще одна проблема: у ДФС немає повноважень усе це контролювати. Відповідна поправка раніше подавалась, але, на жаль, не була підтримана депутатами.

Проект Закону від 28.11.14 р. № 1088 передбачає:
1. Установити, що подання контрольної стрічки в електронному вигляді звільняє суб’єктів господарювання від обов’язку щоденно роздруковувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
2. Урегулювати відносини між суб’єктами господарювання та сервісними центрами під час обслуговування або поточного ремонту РРО. Так, якщо сервісний центр не відремонтує реєстратор протягом шести днів, на сьомий день суб’єкт господарювання має ввести в експлуатацію резервний РРО, а у разі псування РРО до закінчення строку його експлуатації – увести в експлуатацію новий реєстратор та забезпечити його обслуговування.
3. Вилучити із Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) норму про обов’язкову наявність цінника на товар у грошовій формі, оскільки це не є питанням законодавства про застосування РРО, а є предметом законодавства про захист прав споживачів.
4. Вилучити із Закону № 265 норми про облік товарних запасів як таких, що врегульовані в Законі від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
5. Ввести ст. 17-1 щодо установлення відповідальності виробників, постачальників та сервісних центрів за порушення вимог Закону № 265.
6. Запровадити компенсатори суб’єктам господарювання шляхом зарахування коштів, витрачених на придбання модемів або РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, у сплату податкових зобов’язань.
7. Заборонити вимагати посвідчення особи при купівлі-продажу іноземної валюти.

– У поданих до законопроекту документах відсутні обґрунтування запровадження штрафних санкцій. Незрозуміло, на яких розрахунках базуються їх розміри?

– При визначенні розмірів санкцій враховувалися пропозиції органів виконавчої влади. Ми суттєво переглянули ці розміри. Скажімо, скасували штраф за незначну невідповідність готівки в касі даним у щоденному звіті. А саме: встановили межу, до якої санкції не застосовуються, – це сума, яка менше 121,8 грн. Також ми відмовилися від штрафу в 5-кратному розмірі вартості проданих товарів за нероздрукування розрахункового документа або проведення операції на неповну суму вартості проданих товарів. При виявленні таких порушень винуватцям доведеться сплатити штраф, який буде уп’ятеро менший, тобто лише 100 % вартості проданих товарів. Ще одна новела: протягом перших шести місяців єдинників не будуть штрафувати за помилки в роботі з РРО. Не каратимуть і тоді, коли платник податків до початку серпня 2015 року укладе договір на постачання РРО і до січня 2016-го введе реєстратор в експлуатацію.

– Згідно із Прикінцевими положеннями законопроекту Кабмін повинен розробити вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО, а Нацбанк –забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із новим законом. У такому разі хотілося б уточнити, скільки потрібно часу, щоб він запрацював «на всю котушку»?

– Закон набуде чинності з наступного дня після офіційного оприлюднення. Безумовно, органи, яким доручено розробити або привести у відповідність пов’язані з ним нормативно-правові акти, повинні це зробити у визначені строки. У даному разі – протягом двох місяців.

– Які можливі ризики після набуття чинності цього закону? Можете їх озвучити як колишній представник бізнесу – президент групи компаній «Інвестиційні партнери»?

– На сьогодні залишаються спірні аспекти, які все ще можна вважати актуальними. Візьмемо, наприклад, вимоги щодо заповнення книги обліку розрахункових операцій. Як бути з підклеєними в книзі Z-звітами, якщо не здійснено запис про суму операцій, указаних у цих Z-звітах? Ще одна проблема пов’язана з обліком товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації. Адже органи ДФС застосовують штрафи, якщо облік запасів ведеться в головному офісі підприємства, а не в конкретному місці торгівлі. Крім того, як я вже казав, між ЦСО, платниками податків та ДФС виникатимуть суперечки через неоднозначне тлумачення поняття «гарантійний ремонт».

– То чи варто дивуватися, що значна кількість підприємців негативно відреагувала на обов’язкове введення касових апаратів?

– На мою думку, велику роль зіграло інформаційне поле, що утворилося довкола РРО. З боку влади не було надано завчасної, однозначної, потужної і зрозумілої інформації: навіщо це потрібно, чому так важливо і який позитив матимемо в перспективі. Крім того, є чимало дезінформації. Наприклад, появилися заяви про те, що касові апарати потрібні на ринках, що ведення обліку обов’язкове для всіх. Хоча насправді облік запасів не потрібен для єдинників, які не є платниками ПДВ. Також варто врахувати ціну питання, яка пов’язана з вартістю РРО. Є ще багато інших обставин, котрі можуть бути визначальними для добробуту окремого підприємця. Проте загалом я все-таки розділяю позицію, озвучену міністром фінансів: запровадження РРО – це питання справедливості й шлях у майбутнє.

– Чи будуть вноситися (окрім цього законопроекту) ще якісь зміни в законодавство з питань застосування РРО?

– Хотілося, щоб депутати все-таки врахували мою поправку, яку було відхилено під час підготовки законопроекту до другого читання. Ідеться про встановлення штрафу за неоприбуткування в касах готівки в розмірі 100 % неоприбуткованої суми.

– Чому Ви наполягаєте на внесенні цієї поправки?

– Річ у тім, що й досі діє Указ Президента від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм із регулювання обігу готівки». Він передбачає застосування штрафу в 5-кратному розмірі за неправильні записи в книзі обліку розрахункових операцій. Саме тому я й запропонував зменшити цю суму шляхом внесення зазначеної поправки. Але колеги зі мною не погодилися: мовляв, це інша сфера дії, тому потрібно подавати окремий законопроект. Хоча, на мій погляд, тимчасово, до прийняття нового закону, цю поправку варто врахувати. Крім того, є ще один задум – сконструювати такий механізм надання послуг із видачі готівки суб’єктами господарювання, при якому за допомогою банківської картки можна отримувати готівку (з певними обмеженнями обсягів) не тільки в банкоматі, але й у магазинах, на заправках. Це є особливо актуальним у сільській місцевості. Крім того, слід урегулювати інтернет-торгівлю: відмовитись від застосування РРО в інтернет-магазинах, що отримують кошти за допомогою Інтернету та банківської картки. Також пропонується дозволити здійснювати інші операції: отримання готівкових коштів у національній валюті для подальшого їх переказу на рахунок отримувача в порядку, установленому Нацбанком. Така практика успішно застосовується у всьому світі.

Бесіду вів Валентин Ковальський,
редактор рубрики «Інтерв’ю»