| dbo:abstract
|
- Konsequentialismus ist ein Sammelbegriff für Theorien aus dem Bereich Ethik, die den moralischen Wert einer Handlung aufgrund ihrer Konsequenzen beurteilen. Häufig werden konsequentialistische Positionen und Haltungen polemisch auf die Maxime Der Zweck heiligt die Mittel verkürzt. Konsequentialistische Ethiken stehen damit im Gegensatz zur deontologischen Ethik, die die Handlungen selbst und nicht deren Folgen als pflichtgemäß (geboten), erlaubt oder verboten beurteilt, und ebenso im Gegensatz zur Tugendethik, bei der Charakter und Motivation des Akteurs die entscheidenden Komponenten sind. Unter den Begriff des Konsequentialismus fallen der Utilitarismus und Spielarten des ethischen Egoismus. Dabei verlangt der Utilitarismus, dass durch die Konsequenzen einer Handlung der Gesamtnutzen aller ethischen Subjekte größtmöglich sein soll; der ethische Egoismus fragt vor allem nach dem persönlichen Vorteil. Je nachdem, wie der Gesamtnutzen oder der persönliche Vorteil jeweils bestimmt werden (lang- oder kurzfristig, global oder lokal, auf Wohlstand oder auf Selbstachtung bezogen etc.), ergeben sich dabei recht unterschiedliche normative Systeme. (de)
- العواقبية مصطلح يشير إلى فئة من النظريات الأخلاقية المعيارية والتي تحكم تصرف الشخص بناءً على عواقب هذا التصرف. وبهذا، يتبين أنه من وجهة نظر العواقبية، أن التصرف الأخلاقي السليم سوف ينتُج عنه نتائج حميدة. باختصار، فكرة العواقبية يمثلها المقولة الإنجليزية: «الغاية تبرر الوسيلة». ودائماً يختلف الفكر العواقبي عن علم الأخلاق «الأخلاق الواجبة»، حيث أن علم الأخلاق الواجبة يعمد إلى الحكم على تصرف الشخص من خلال اخلاقية هذا التصرف بعيداً عن عواقبه. كذلك، يختلف هذا المفهوم عن مصطلح أخلاق الفضيلة، والتي تركز على طبيعة الشخص بدلًا من التركيز على طبيعة أو عواقب الفعل نفسه (أو الامتناع عن الفعل)، فضلًا عن أنها تختلف عن مفهوم الأخلاق البرجماتية والتي تعامل إلى الأخلاقيات كأنها مادة علمية بحتة: مراقبة التطور من الناحية الاجتماعية على مدى فترات عمرية عديدة، فيخضع مثل هذا المعيار الأخلاقي للمراجعة. وتختلف النظريات العواقبية من حيث الطريقة التي تنتهجها في تعريف القيم الأخلاقية. ويرى البعض أن نظريات العواقبية وكذا النظريات الواجبة لا تستدعي بالضرورة أن تنافي كل منهما الأخرى. فعلى سبيل المثال، طوّر توماس مايكل سكانلون الفكرة القائلة إن حقوق الإنسان، والتي تعتبر عادةً مفهومًا «خاصًا بعلم الأخلاق»، يمكن تبريرها فقط بإيضاح العواقب الناتجة عن ممارسة تلك الحقوق. وبالمثل، أيّد روبرت نوزيك النظرية التي تعتبر في مجملها عواقبية، ولكنها في نفس الوقت، تشتمل على «قيود جانبية» لا يجوز انتهاكها؛ والتي تعمل على تقييد نوع الأعمال التي يُسمح للأشخاص بأدائها. (ar)
- Η συνεπειοκρατία είναι «μια από τις κατηγορίες της κανονιστικής ηθικής θεωρίας, που τοποθετεί την ηθικότητα μιας πράξης στις συνέπειες που αυτή παράγει». Συνεπώς, μια πράξη γίνεται αντιληπτή και θεωρείται καλή αν έχει αποτελέσματα ωφέλιμα, και το αντίστροφο αν αυτά είναι επιβλαβή. (el)
- En etiko, konsekvencismo, konata ankaŭ kiel teleologia etiko (de la greka τέλος telos, celo) referencas al tiuj ĉiuj teorioj de la normiga etiko kiuj subtenas, ke la ĝusteco aŭ malĝusteco de oniaj agoj estas determinita de la valoro aŭ malvaloro kiu okazas pro ili. Por la konsekvencismaj teoríoj, ago estas taksita ĝusta se ĝi generas la plej grandan bonon eblan aŭ surpluson de la kvanto de bono super malbono. Tiel, en la konsekvencisma konsidero la bona agado estas tiu kiu plibonigas kelkajn valorojn difinitajn aksiologie fare de metaetiko, kondiĉe ke la valoroj referencu al efiko sur la mondo. (eo)
- In ethical philosophy, consequentialism is a class of normative, teleological ethical theories that holds that the consequences of one's conduct are the ultimate basis for judgment about the rightness or wrongness of that conduct. Thus, from a consequentialist standpoint, a morally right act (or omission from acting) is one that will produce a good outcome. Consequentialism, along with eudaimonism, falls under the broader category of teleological ethics, a group of views which claim that the moral value of any act consists in its tendency to produce things of intrinsic value. Consequentialists hold in general that an act is right if and only if the act (or in some views, the rule under which it falls) will produce, will probably produce, or is intended to produce, a greater balance of good over evil than any available alternative. Different consequentialist theories differ in how they define moral goods, with chief candidates including pleasure, the absence of pain, the satisfaction of one's preferences, and broader notions of the "general good". Consequentialism is usually contrasted with deontological ethics (or deontology), in that deontology, in which rules and moral duty are central, derives the rightness or wrongness of one's conduct from the character of the behaviour itself rather than the outcomes of the conduct. It is also contrasted with virtue ethics, which focuses on the character of the agent rather than on the nature or consequences of the act (or omission) itself, and pragmatic ethics which treats morality like science: advancing collectively as a society over the course of many lifetimes, such that any moral criterion is subject to revision. Some argue that consequentialist theories (such as utilitarianism) and deontological theories (such as Kantian ethics) are not necessarily mutually exclusive. For example, T. M. Scanlon advances the idea that human rights, which are commonly considered a "deontological" concept, can only be justified with reference to the consequences of having those rights. Similarly, Robert Nozick argued for a theory that is mostly consequentialist, but incorporates inviolable "side-constraints" which restrict the sort of actions agents are permitted to do. Derek Parfit argued that in practice, when understood properly, rule consequentialism, Kantian deontology and contractualism would all end up prescribing the same behavior. (en)
- En ética, el consecuencialismo, también conocido como ética teleológica (del griego τέλος telos, 'fin', en el sentido de finalidad) se refiere a todas aquellas teorías de la ética normativa que sostienen que la corrección o incorrección de nuestras acciones está determinada por el valor o desvalor que ocurre debido a ellas. Para las teorías consecuencialistas, una acción se juzga correcta si genera el mayor bien posible o un excedente de la cantidad de bien sobre el mal. Así, en la visión consecuencialista el buen proceder es el que optimiza algunos valores dados axiológicamente por una metaética, siempre que los valores hagan referencia a un efecto en el mundo. (es)
- Konsekuensialisme adalah satu paham dari etika normatif yang menekankan bahwa kebenaran suatu tindakan haruslah dinilai dari akibat perbuatan tersebut. Dalam konsekuensialisme, tindakan yang dianggap benar adalah tindakan yang menghasilkan akibat keuntungan berupa kebaikan bagi masyarakat. Moral dalam konsekuensialisme didasari oleh pemilihan hasil perbuataan yang memberikan manfaat terbesar. Konsekuensialisme merupakan salah satu prinsip yang diterapkan dalam utilitarianisme. Selain itu, konsekuensialisme juga diterapkan dalam hedonisme. Kata konsekuensialisme pertama kali dipakai pada tahun 1957 oleh Elizabeth Anscombe. (in)
- Le conséquentialisme fait partie des éthiques téléologiques et constitue l'ensemble des théories morales qui soutiennent que ce sont les conséquences d'une action donnée qui doivent constituer la base de tout jugement moral de ladite action. Ainsi, d'un point de vue conséquentialiste, une action moralement juste est une action dont les conséquences sont bonnes. Plus formellement, le conséquentialisme est le point de vue moral qui prend les conséquences pour seul critère normatif. On oppose généralement le conséquentialisme aux éthiques déontologiques, lesquelles mettent l'accent sur le type d'action plutôt que sur ses conséquences, et à l'éthique de la vertu, laquelle se concentre sur le caractère et les motivations de l'agent. (fr)
- Il termine consequenzialismo è stato usato per la prima volta da Gertrude Elizabeth Margaret Anscombe nel suo saggio Modern Moral Philosophy del 1958 : La stessa Anscombe successivamente nel 1981 , critica la teoria morale teleologica contrapponendole il consequenzialismo che rifiuta di definire valori morali a priori e che sostiene che un'azione vada valutata rapportandola ai suoi effetti, per cui un comportamento è giusto se produce buone conseguenze. Per il consequenzialismo, quindi, l'unico criterio normativo sono le conseguenze, e perciò si oppone alle etiche deontologiche, che invece si fondano sul senso del dovere di chi agisce moralmente e che intendono l'etica kantianamente autonoma, che ha cioè la legge di sé in sé stessa e che non può essere condizionata da nulla che intervenga dall'esterno. (it)
- 결과주의 (Consequentialism)는 한 행동의 결과가 그 행동의 옳고 그름에 대한 판단의 궁극적인 기초라고 주장하는 규범적, 목적론적 윤리 이론이다. 따라서 결과주의적 관점에서 도덕적으로 옳은 행위(또는 행위를 하지 않는 행위)는 좋은 결과를 낳는 행위이다. 결과주의는 일반적으로 의무론적 윤리와 대조되는데, 의무론은 규칙과 도덕적 의무가 중심이며 행위의 결과보다는 행위 자체의 특성에서 행위의 옳고 그름을 도출한다. 그것은 또한 행위 자체의 성격이나 결과보다는 행위자의 성격에 초점을 맞추는 덕 윤리, 그리고 도덕을 과학처럼 취급하는 실용 윤리 등과도 대조된다. 일부는 결과주의 이론(예: 공리주의 )과 의무론적 이론(예: 칸트 윤리 )이 반드시 상호 배타적인 것은 아니라고 주장한다. (ko)
- Gevolgenethiek of consequentialisme is een ethisch-filosofische stroming waarbij het ethisch juist handelen gekenmerkt wordt door een goed resultaat van ons handelen. Het artikel Modern Moral Philosophy (1958) van Elizabeth Anscombe introduceerde de term. Moreel goede daden worden opgevat als daden waarmee de belangen van anderen behartigd worden en waarvan zij gelukkiger worden. Een ethische theorie die geformuleerd wordt in termen van gevolgen en doelen, heet een consequentialistische of teleologische theorie. Consequentialisme staat zowel tegenover deontologische ethische theorieën, die juist of onjuist afleiden uit de aard van de daad zelf, als tegenover de deugdenethiek die eerder kijkt naar de aard van de agent dan naar de aard of de gevolgen van de daad. (nl)
- Konsekwencjalizm albo konsekwencjonizm – zespół teorii normatywnych dotyczących , określanych też jako teorie teleologiczne powinności moralnej. Głoszą one, że zachodzenie powinności moralnej zależy w całości od wartości rzeczywistych lub oczekiwanych konsekwencji czynów, które miałaby ta powinność obejmować. Przeciwieństwem konsekwencjalizmu są teorie formalistyczne (deontologiczne), według których powinność moralna zależy od jakichś innych niż konsekwencje czynów czynników, np. od ich natury. wyróżnia dwa główne typy konsekwencjalizmu: teorie egoistyczne i teorie uniwersalistyczne. Według teorii egoistycznych powinność moralna obejmuje czyny tworzące maksymalnie wartościowy stan dla ich podmiotu – może to być np. spełnienie jego pragnień. Konsekwencjalizm uniwersalistyczny głosi natomiast, że powinnością moralną jest dokonanie takiego czynu, którego konsekwencją jest przyrost dobra w ogóle. (pl)
- 帰結主義（きけつしゅぎ、英語: consequentialism）とは、行為を道徳的に判断する際に、その行為から生じる帰結（結果）を考慮に入れる立場を指す。功利主義は、帰結主義のひとつの立場である。俗に結果主義と呼ばれることもある。 (ja)
- Konsekventialism, även teleologisk etik, betecknar en grupp etiska läror som menar att det är meningsfullt att rangordna olika handlingsalternativ med avseende på deras utfall eller konsekvenser, och att man bör välja det handlingsalternativ som är högst rangordnat (eller ett av de högst rangordnade, om det finns flera likvärdiga alternativ). Olika konsekventialistiska teorier skiljer sig åt i synen på utfall för vem (mig eller kollektivet) och vad är det som ska maximeras (exempelvis lycka, lust (hedonism) eller önskeuppfyllande (preferentialism)). Utilitarismen menar att det är det totala utfallet ("ur universums synvinkel") som ska räknas, medan egoismen menar att det är utfallet för mig (den handlande agenten) som är det relevanta. All konsekventialism har dock vissa nackdelar och förtjänster gemensamma. En invändning är att man inte kan överblicka konsekvenserna av en persons handlingar eller ens personens handlingsalternativ i en situation. På detta skulle en konsekventialist svara att man bör skilja på riktighetskriterium och beslutsmetod. Riktighetskriteriet säger oss vad som är en riktig handling, vad man bör sträva mot. Beslutsmetoden är hur man bestämmer hur man ska handla, exempelvis handla så att man maximerar det förväntade goda. Det är inte alla som anser konsekventialism vara det bästa riktighetskriteriet som anser att det är den bästa beslutsmetoden. Till exempel John Stuart Mill menar att det att använda konsekventialistisk utilitarism som beslutsmetod kan få sämre följder än att använda till exempel vardagliga moraliska uppfattningar, alltså bör man inte använda det. Sidgwick drar resonemanget ännu längre, och menar att om argumenten för hur bra utilitarismen är skulle bli allmänt kända, så skulle allmänheten börja använda den som beslutsmetod, vilket skulle få så negativa konsekvenser att utilitarismen bör hållas hemlig. En annan invändning är att för mycket tillåts eller med andra ord: ändamålet helgar medlen. Om det ger de bästa konsekvenserna så bör man till exempel koka barn i olja. Mot detta skulle kanske en konsekventialist invända att koka barn i olja omöjligt kan ha goda konsekvenser. Ett annat exempel på ett liknande problem, specifikt för utilitaristisk konsekventialism, är när en handling ger som konsekvens stort lidande hos ett fåtal personer, och lite njutning åt ett stort antal. Då kan detta fortfarande vara den handling som leder till störst sammantagen nytta. De som är kritiska mot konsekventialismen menar att en moralteori måste innehålla moraliska restriktioner och/eller moraliska friheter. Den motsatta läran benämns icke-konsekventialism vari Immanuel Kants deontologi är framstående. (sv)
- Консеквенциализм (от консеквент, лат. consequens — «следствие, вывод, результат») — группа моральных теорий, где критерием нравственной оценки является результат (консеквент) поведения. Таким образом, с точки зрения консеквенциалистов, морально пра́вым является такое действие или бездействие, которое даёт хорошие результаты или последствия (включая те последствия, которые возникли в ходе достижения этих результатов). Историческими формами консеквенциализма являлись эвдемонизм, гедонизм, утилитаризм и разумный эгоизм. Большая часть политических аргументов в современном мире консеквенциальна по форме. Одна из главных трудностей консеквенциализма вызвана парадоксом, заключающимся в том, что приверженность консеквенциализму может не давать таких хороших результатов, как другие парадигмы: например, в религиозных обществах может быть больше порядка и довольства, чем в светских. (ru)
- Consequencialismo é um termo filosófico criado por Elizabeth Anscombe em “Modern Moral Philosophy”, 1958, para defender a tese de que um agente é responsável tanto pelas consequências intencionais de um ato, como pelas não intencionais quando previstas e não evitadas. Portanto, as consequências deveriam ser levadas em consideração quando se faz juízos sobre o correto e incorreto. A tese de Anscombe difere daquela anterior, de Henry Sidgwick, que não fazia a distinção entre as consequências não intencionais previstas e imprevistas para a atribuição de responsabilidades. Uma ação é justa se, e somente se, o seu resultado total for o melhor possível. (pt)
- Консеквенціалізм — група етичних теорій, де критерієм моральності є результат (консеквент) поведінки. Таким чином, з точки зору консеквенціалістів, морально-правова дія або бездіяльність це те, що дає хороші результати або наслідки (включаючи ті наслідки, які виникли в ході досягнення цих результатів).Прикладом консеквенціальної поведінки може бути неправдиве показання, щоб врятувати життя безневинних людей, хоча неправдиві свідчення під присягою загрожують свідку урядовим покаранням. Історичними формами консеквенціализму були евдемонізм, гедонізм, утилітаризм та розумний егоїзм.Найвідомішим представником консеквенціалізму вважають J.St.Mill (1808-1873). У консеквенціалізмі вагомішими є наслідки. Це означає прорахування всіх можливих варіантів, і вибір одного, який дасть оптимальний результат. Велика частина політичних аргументів у сучасному світі консеквенціальна за формою. Одна з головних труднощів консеквенціализму викликана парадоксом, що полягає в тому, що прихильність до консеквенціалізму може не давати таких хороших результатів, як інші парадигми: наприклад, в релігійних суспільствах може бути більше порядку і задоволень, ніж у світських. (uk)
- 結果主義（英語：consequentialism）又称 歸結主義、效果主義、效果论，是伦理学中的学说，主張判別行動好壞或是非的標準，依該行動所（或是否可能、或是否意圖）產生的結果而定，如一行動能（或可能、或意圖）產生好的結果，該行動就是好的，也就是道德的。指一个行为的对错要视该行为就总体而言是否达到最高内在价值来决定，即结果主义的道德推理取决于道德行为的後果。在倫理學的討論中，結果論與目的論是同義詞；與之相對的是義務論。結果論所勾畫出的道德體系中，核心的概念是「價值」而不是義務；所以在哲學術語中，結果論與價值論偶有通用的情形。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Η συνεπειοκρατία είναι «μια από τις κατηγορίες της κανονιστικής ηθικής θεωρίας, που τοποθετεί την ηθικότητα μιας πράξης στις συνέπειες που αυτή παράγει». Συνεπώς, μια πράξη γίνεται αντιληπτή και θεωρείται καλή αν έχει αποτελέσματα ωφέλιμα, και το αντίστροφο αν αυτά είναι επιβλαβή. (el)
- En etiko, konsekvencismo, konata ankaŭ kiel teleologia etiko (de la greka τέλος telos, celo) referencas al tiuj ĉiuj teorioj de la normiga etiko kiuj subtenas, ke la ĝusteco aŭ malĝusteco de oniaj agoj estas determinita de la valoro aŭ malvaloro kiu okazas pro ili. Por la konsekvencismaj teoríoj, ago estas taksita ĝusta se ĝi generas la plej grandan bonon eblan aŭ surpluson de la kvanto de bono super malbono. Tiel, en la konsekvencisma konsidero la bona agado estas tiu kiu plibonigas kelkajn valorojn difinitajn aksiologie fare de metaetiko, kondiĉe ke la valoroj referencu al efiko sur la mondo. (eo)
- En ética, el consecuencialismo, también conocido como ética teleológica (del griego τέλος telos, 'fin', en el sentido de finalidad) se refiere a todas aquellas teorías de la ética normativa que sostienen que la corrección o incorrección de nuestras acciones está determinada por el valor o desvalor que ocurre debido a ellas. Para las teorías consecuencialistas, una acción se juzga correcta si genera el mayor bien posible o un excedente de la cantidad de bien sobre el mal. Así, en la visión consecuencialista el buen proceder es el que optimiza algunos valores dados axiológicamente por una metaética, siempre que los valores hagan referencia a un efecto en el mundo. (es)
- Konsekuensialisme adalah satu paham dari etika normatif yang menekankan bahwa kebenaran suatu tindakan haruslah dinilai dari akibat perbuatan tersebut. Dalam konsekuensialisme, tindakan yang dianggap benar adalah tindakan yang menghasilkan akibat keuntungan berupa kebaikan bagi masyarakat. Moral dalam konsekuensialisme didasari oleh pemilihan hasil perbuataan yang memberikan manfaat terbesar. Konsekuensialisme merupakan salah satu prinsip yang diterapkan dalam utilitarianisme. Selain itu, konsekuensialisme juga diterapkan dalam hedonisme. Kata konsekuensialisme pertama kali dipakai pada tahun 1957 oleh Elizabeth Anscombe. (in)
- Le conséquentialisme fait partie des éthiques téléologiques et constitue l'ensemble des théories morales qui soutiennent que ce sont les conséquences d'une action donnée qui doivent constituer la base de tout jugement moral de ladite action. Ainsi, d'un point de vue conséquentialiste, une action moralement juste est une action dont les conséquences sont bonnes. Plus formellement, le conséquentialisme est le point de vue moral qui prend les conséquences pour seul critère normatif. On oppose généralement le conséquentialisme aux éthiques déontologiques, lesquelles mettent l'accent sur le type d'action plutôt que sur ses conséquences, et à l'éthique de la vertu, laquelle se concentre sur le caractère et les motivations de l'agent. (fr)
- 결과주의 (Consequentialism)는 한 행동의 결과가 그 행동의 옳고 그름에 대한 판단의 궁극적인 기초라고 주장하는 규범적, 목적론적 윤리 이론이다. 따라서 결과주의적 관점에서 도덕적으로 옳은 행위(또는 행위를 하지 않는 행위)는 좋은 결과를 낳는 행위이다. 결과주의는 일반적으로 의무론적 윤리와 대조되는데, 의무론은 규칙과 도덕적 의무가 중심이며 행위의 결과보다는 행위 자체의 특성에서 행위의 옳고 그름을 도출한다. 그것은 또한 행위 자체의 성격이나 결과보다는 행위자의 성격에 초점을 맞추는 덕 윤리, 그리고 도덕을 과학처럼 취급하는 실용 윤리 등과도 대조된다. 일부는 결과주의 이론(예: 공리주의 )과 의무론적 이론(예: 칸트 윤리 )이 반드시 상호 배타적인 것은 아니라고 주장한다. (ko)
- 帰結主義（きけつしゅぎ、英語: consequentialism）とは、行為を道徳的に判断する際に、その行為から生じる帰結（結果）を考慮に入れる立場を指す。功利主義は、帰結主義のひとつの立場である。俗に結果主義と呼ばれることもある。 (ja)
- 結果主義（英語：consequentialism）又称 歸結主義、效果主義、效果论，是伦理学中的学说，主張判別行動好壞或是非的標準，依該行動所（或是否可能、或是否意圖）產生的結果而定，如一行動能（或可能、或意圖）產生好的結果，該行動就是好的，也就是道德的。指一个行为的对错要视该行为就总体而言是否达到最高内在价值来决定，即结果主义的道德推理取决于道德行为的後果。在倫理學的討論中，結果論與目的論是同義詞；與之相對的是義務論。結果論所勾畫出的道德體系中，核心的概念是「價值」而不是義務；所以在哲學術語中，結果論與價值論偶有通用的情形。 (zh)
- العواقبية مصطلح يشير إلى فئة من النظريات الأخلاقية المعيارية والتي تحكم تصرف الشخص بناءً على عواقب هذا التصرف. وبهذا، يتبين أنه من وجهة نظر العواقبية، أن التصرف الأخلاقي السليم سوف ينتُج عنه نتائج حميدة. باختصار، فكرة العواقبية يمثلها المقولة الإنجليزية: «الغاية تبرر الوسيلة». (ar)
- In ethical philosophy, consequentialism is a class of normative, teleological ethical theories that holds that the consequences of one's conduct are the ultimate basis for judgment about the rightness or wrongness of that conduct. Thus, from a consequentialist standpoint, a morally right act (or omission from acting) is one that will produce a good outcome. Consequentialism, along with eudaimonism, falls under the broader category of teleological ethics, a group of views which claim that the moral value of any act consists in its tendency to produce things of intrinsic value. Consequentialists hold in general that an act is right if and only if the act (or in some views, the rule under which it falls) will produce, will probably produce, or is intended to produce, a greater balance of good (en)
- Konsequentialismus ist ein Sammelbegriff für Theorien aus dem Bereich Ethik, die den moralischen Wert einer Handlung aufgrund ihrer Konsequenzen beurteilen. Häufig werden konsequentialistische Positionen und Haltungen polemisch auf die Maxime Der Zweck heiligt die Mittel verkürzt. Konsequentialistische Ethiken stehen damit im Gegensatz zur deontologischen Ethik, die die Handlungen selbst und nicht deren Folgen als pflichtgemäß (geboten), erlaubt oder verboten beurteilt, und ebenso im Gegensatz zur Tugendethik, bei der Charakter und Motivation des Akteurs die entscheidenden Komponenten sind. (de)
- Il termine consequenzialismo è stato usato per la prima volta da Gertrude Elizabeth Margaret Anscombe nel suo saggio Modern Moral Philosophy del 1958 : La stessa Anscombe successivamente nel 1981 , critica la teoria morale teleologica contrapponendole il consequenzialismo che rifiuta di definire valori morali a priori e che sostiene che un'azione vada valutata rapportandola ai suoi effetti, per cui un comportamento è giusto se produce buone conseguenze. (it)
- Gevolgenethiek of consequentialisme is een ethisch-filosofische stroming waarbij het ethisch juist handelen gekenmerkt wordt door een goed resultaat van ons handelen. Het artikel Modern Moral Philosophy (1958) van Elizabeth Anscombe introduceerde de term. Moreel goede daden worden opgevat als daden waarmee de belangen van anderen behartigd worden en waarvan zij gelukkiger worden. Een ethische theorie die geformuleerd wordt in termen van gevolgen en doelen, heet een consequentialistische of teleologische theorie. (nl)
- Konsekwencjalizm albo konsekwencjonizm – zespół teorii normatywnych dotyczących , określanych też jako teorie teleologiczne powinności moralnej. Głoszą one, że zachodzenie powinności moralnej zależy w całości od wartości rzeczywistych lub oczekiwanych konsekwencji czynów, które miałaby ta powinność obejmować. Przeciwieństwem konsekwencjalizmu są teorie formalistyczne (deontologiczne), według których powinność moralna zależy od jakichś innych niż konsekwencje czynów czynników, np. od ich natury. (pl)
- Consequencialismo é um termo filosófico criado por Elizabeth Anscombe em “Modern Moral Philosophy”, 1958, para defender a tese de que um agente é responsável tanto pelas consequências intencionais de um ato, como pelas não intencionais quando previstas e não evitadas. Portanto, as consequências deveriam ser levadas em consideração quando se faz juízos sobre o correto e incorreto. (pt)
- Konsekventialism, även teleologisk etik, betecknar en grupp etiska läror som menar att det är meningsfullt att rangordna olika handlingsalternativ med avseende på deras utfall eller konsekvenser, och att man bör välja det handlingsalternativ som är högst rangordnat (eller ett av de högst rangordnade, om det finns flera likvärdiga alternativ). De som är kritiska mot konsekventialismen menar att en moralteori måste innehålla moraliska restriktioner och/eller moraliska friheter. Den motsatta läran benämns icke-konsekventialism vari Immanuel Kants deontologi är framstående. (sv)
- Консеквенциализм (от консеквент, лат. consequens — «следствие, вывод, результат») — группа моральных теорий, где критерием нравственной оценки является результат (консеквент) поведения. Таким образом, с точки зрения консеквенциалистов, морально пра́вым является такое действие или бездействие, которое даёт хорошие результаты или последствия (включая те последствия, которые возникли в ходе достижения этих результатов). Историческими формами консеквенциализма являлись эвдемонизм, гедонизм, утилитаризм и разумный эгоизм. (ru)
- Консеквенціалізм — група етичних теорій, де критерієм моральності є результат (консеквент) поведінки. Таким чином, з точки зору консеквенціалістів, морально-правова дія або бездіяльність це те, що дає хороші результати або наслідки (включаючи ті наслідки, які виникли в ході досягнення цих результатів).Прикладом консеквенціальної поведінки може бути неправдиве показання, щоб врятувати життя безневинних людей, хоча неправдиві свідчення під присягою загрожують свідку урядовим покаранням. Історичними формами консеквенціализму були евдемонізм, гедонізм, утилітаризм та розумний егоїзм.Найвідомішим представником консеквенціалізму вважають J.St.Mill (1808-1873). У консеквенціалізмі вагомішими є наслідки. Це означає прорахування всіх можливих варіантів, і вибір одного, який дасть оптимальний резуль (uk)
|
